山东省委书记刘家义到人民日报社山东分社调研

Дубровник хорв. Dubrovnik
Герб Республ?ки Дубровник  flag of Dubrovnikd
Дубровник
Основн? дан?
42°38′25″ пн. ш. 18°06′30″ сх. д.
Кра?на	Хорват?я
Рег?он	Дубровницько-Неретванська жупан?я
Столиця для	Дубровницько-Неретванська жупан?я ? Рагузька республ?ка
Засновано	7 стол?ття
Площа	142,6 км2 ? 12,1 км2
Населення	43 770 мешканц?в (2001)
Висота НРМ	10 м
М?ста-побратими	Равенна, Бад-Гомбург, Вуковар, Грац (25 жовтня 1994), Гельс?нборг, Рагуза, Сара?во, Bollerd, Рюей-Мальмезон (29 с?чня 2011), Гаккяр?, Тран?, Венец?я, Серро-де-Паско, Пунта-дель-Есте, Монтерей, Хайкоу
Телефонний код	+385 20
Номери автомоб?л?в	DU
GeoNames	3201047, 7577034
OSM	r8796464  ·R
Поштов? ?ндекси	20 000
М?ська влада
Мер м?ста	Андро Влахушич
Вебсайт	www.dubrovnik.hr
Мапа
Дубровник Дубровник (Хорват?я)
Дубровник у В?к?сховищ?

百度 相较于无人驾驶，定速巡航已经在中高端车型中广泛应用了，不算什么高科技，但它同样依赖于电脑控制，属于智能技术的一种。

Ду?бро?вник (хорв. Dubrovnik), ?сторична назва Рагу?за (лат. Ragusa) — портове м?сто на адр?атичному узбережж? Далмац??, у п?вденн?й частин? Хорват??. Дубровник — адм?н?стративний центр жупан?? Дубровник-Неретва. Його населення було в 2001 роц? 43 770 пор?вняно з 49 728 в 1991 роц?. У перепис? 2001 року 88,39 % його громадян оголосили себе хорватами. В?домий м?жнародний курорт, великий морський порт.

Дубровник — давн? м?сто з багатою ?стор??ю. В?д час?в Середньов?ччя розкв?т м?ста базувався на морськ?й торг?вл?, що дозволило Дубровницьк?й республ?ц? стати ?диним м?стом-державою в Сх?дн?й Адр?атиц?, спроможним змагатися з Венец??ю. Завдяки сво?му багатству й усп?шн?й дипломат?? м?сто вражаюче розвивалося протягом XV ? XVI стол?ть. У Дубровнику розкв?тали мистецтво й наука, м?сто стало одним ?з центр?в розвитку хорватсько? мови ? культури, тривалий час там активно використовувалася далматинська мова, що нин? вимерла. Покол?ння минулого залишили в Дубровнику приголомшливу арх?тектурну спадщину, що в по?днанн? з красою м?сцево? природи привело до того, що м?сто називають ?Перлиною Адр?атики?.

Назва

Латинська назва м?ста, що закр?пилася дос? в ?тал?йськ?й мов?, — Рагуза (лат. ragusa, а також ragusium) — походить в?д назви острова, на якому засновано перше поселення б?женц?в з Еп?давру (11 км на п?вдень в?д Дубровника, сучасний Цавтат), як? залишили сво? м?сто п?д тиском аваро-слов'янсько? навали близько 614 року. За одн??ю з верс?й, назва Дубровник пов'язана з тим, що поселення було оточене дубовими гаями. Але це не ?дина верс?я походження назви, адже дубов? га? були ? навкруги ?нших поселень, але не наклали в?дбиток на ?х ономастиц?. Була висунута г?потеза про походження назви м?ста в?д ?Нового Еп?давра?: Еп?даврум Новум — Еп?давраново — Еддабраново — Дабраново — Дубровник.

Близько Х стол?ття на протилежн?й сторон? затоки, б?ля п?дн?жжя гори Срдж, була побудована церква святого Влаха, яка ознаменувала появу нового приходу. Пот?м тут з'явилося передм?стя Пр??ко (?Потойб?ч?). Поступово обидва населен? пункти зрослися в один, а протоку, що розд?ляла ?х, осушили, ? на ?? м?сц? виникла центральна вулиця м?ста — Страдун або Плаца.

Упродовж стол?ть обидв? назви вживались у повсякденн?й мов?: Рагузою м?сто зазвичай називали нащадки романського населення, Дубровником — хорвати. Проте в оф?ц?йному вживанн? м?сто дуже довго називалося виключно Рагузою, хоч романська за походженням далматинська мова, якою розмовляли тут, майже зникла з ужитку ще в XVI стол?тт?. Причини цього в тому, що ?сторично оф?ц?йною мовою тутешн?х м?сць аж до середини XV стол?ття залишалася латина, а п?зн?ше стала ?тал?йська мова. Слов'янське ?Дубровник? стало вживатися оф?ц?йно лише з 1918 року, у зв'язку з виходом Далмац?? з-п?д австр?йсько? влади.

?стор?я

Рання ?стор?я (VII стол?ття — 1205 р?к)

Дубровник засновано в VII стол?тт? на невеликому остр?вц? б?ля узбережжя. У XII стол?тт? протока, що в?докремлювала остр?в в?д берега була засипана, остр?в став п?востровом, а на м?сц? засипано? протоки розташувалася центральна вулиця м?ста — Страдун. На вулиц? була покладена брук?вка в 1468 роц?. Довга кам'яна ст?на, що оточувала м?сто, неодноразово перебудовувалася у XI—XVII стол?ттях.

У ранн?й пер?од ?стор?? населення Дубровника було м?шаного, романо-слов'янського походження, що сп?лкувалося далматинською мовою. Сильний античний вплив виявився у формуванн? особливого пол?сного м?ського права, а також у швидк?й християн?зац?? за Римським зразком. Вже в 1022 роц? в м?ст? засновано католицьке арх??пископство.

З VII по XII стол?ття Дубровник знаходився п?д владою В?зант??, збер?гаючи певну самост?йн?сть у сусп?льному ? пол?тичному житт?, але вже починаючи з XII стол?ття Дубровником правив м?сцевий князь (виборна посада). У цей же пер?од в?дбувалися м?ськ? збори комуни ? орган?в комунального врядування: Велико? ? Мало? ради, князя-пр?ора. З ослабленням В?зант?? ? посиленням у рег?он? Венец?? ? норман?в П?вденно? ?тал?? самост?йн?сть Дубровника швидко зм?цнювалася.

У IX стол?тт? м?сто зум?ло протистояти тривал?й облоз? сарацин?в. Протягом наступних стол?ть м?сто розвивало морську ? суход?льну торг?влю по всьому Балканському п?вострову ? в ?нших рег?онах ?вропи, аж до чорноморських берег?в ? Константинополя. Особливе значення мали торговельн? зв'язки Дубровника з сус?дн?ми слов'янськими княз?вствами — Серб??ю, Босн??ю ? Болгар??ю, у яких дубровницьк? купц? мали право в?льно? торг?вл? ? деяк? монопол?? на видобуток корисних копалин (перш за все, сол? ? дорогоц?нних метал?в).

Венец?йське панування (1205—1358)

У 1205 роц? Дубровник (що тод? носив назву Рагуза) був окупований Венец??ю, яка контролювала м?сто протягом 150 рок?в. Князь Рагузи, а також члени Велико? ради призначалися ? п?дкорялися Венец?йськ?й республ?ц?. Рагузький ?пископ також проходив затвердження у Венец??. Проте до того часу Рагуза вже сформувалась як аристократична республ?ка, у як?й н? венец?йський князь, н? венец?йський глава церкви не були спроможн? обмежити дедал? потужний вплив нац?онально? аристократ?? ? впровадження самоврядування.

В пер?од венец?йського панування Рагуза стала важливим постачальником шк?р, воску, ср?бла та ?нших метал?в для Венец??, де товари з Рагузи були зв?льнен? в?д митних збор?в. Б?льш того, м?сто отримало захист в?д Венец??, проте в обм?н Венец?я використовувала Рагузу, як свою морську базу в п?вденн?й Адр?атиц?. Одночасно посилювалися економ?чн? позиц?? дубровницьких купц?в на Балканах.

Поселення рагузян виникли в ус?х великих м?стах Балканського п?вострова, причому ц? колон?? користувалися правами внутр?шнього самоврядування. Венец?йський вплив особливо сильно проявився в закр?пленн? ол?гарх?чно? системи врядування у Рагуз? за зразком Венец??: у 1235 роц? був закритий доступ у Велику раду комуни, що р?зко в?докремило стан ноб?л?в, як? отримали монопол?ю на владу в м?ст?, в?д загально? маси м?щан-пополан?в.

До цього часу ввели нове законодавство й нову систему врядування: князь — Мале в?че — Велике в?че — Рада призначених (Сенат). Законодавство набрало чинност? 1235 року. Керування державою було обов'язком, правом ? сп?льною турботою патриц??в. Глава держави — князь — обирався на 1 м?сяць ? не м?г бути знову обраним наступн? 2 роки. Обраний у сенат? князь вважався першим серед р?вних, але не мав абсолютно? влади. Мале в?че складалося з 11 член?в ? було виконавчою владою Сенату ? Великого в?че. Вс? чолов?ки патриц?анських с?мей п?сля досягнення 18-р?чного в?ку ставали дов?чними членами Великого В?ча. Велике в?че щороку обирало член?в Малого В?ча ? Сенату, виносили р?шення по оподаткуванню, зм?н у конституц?? тощо.

Територ?я Рагузи поступово зб?льшувалася: в середин? XIII стол?ття до м?ста при?днали остр?в Ластово, в 1333 роц? у босн?йських правител?в купили Пел?шацький п?востр?в, а в 1345 роц? при?днано остр?в Мл?т. В с?чн? 1348 року Рагуза зазнала еп?дем?? чуми.

Дубровницька (Рагузька) республ?ка (1358—1808)

До половини XIV стол?ття в Рагуз? була сформована аристократична республ?ка. Саме у ц? роки сталася зм?на найменування м?ста: Рагузька комуна (лат. communitas Ragusina) стала Рагузькою республ?кою (лат. respublica Ragusina). За час?в республ?ки м?сто досягло п?ку сво?? слави, у ц? роки сформувалося арх?тектурне обличчя м?ста, в?дбувався бурхливий розвиток слов'янсько? науки ? мистецтва, за що Рагузу часто називали ?Слов'янськими Атенами?. Не зважаючи на формальне п?дпорядкування р?зним державам, аж до свого скасування в 1808 року, Рагузька республ?ка була фактично незалежною державою, що грала важливу роль у торг?вл? на Адр?атиц? та Балканському п?востров?.

У 1358 роц?, п?сля поразки Венец?? в?д угорського короля Лайоша I Великого, Рагуза визнала сюзерен?тет Угорщини. П?дсумкова угода м?ж Лайошем I ? арх??пископом Джованн? Саракою (?тал. giovanni Saraca) була досягнута 27 червня в Вишеград?. Вплив угорських корол?в, що практично не мали флоту, на республ?ку був незначним, фактично вся повнота влади концентрувалася у м?сцевого ноб?л?тету. Венец?я не полишала спроб повернути Дубровник п?д св?й контроль, але нав?ть п?сля венец?йського завоювання Далмац?? в 1411 роц? Рагузька республ?ка залишалася незалежною. Зв?льнення з-п?д влади Венец?? сприяло бурхливому зростанню морсько? торг?вл?, а також п?двищенню значення м?ста як рем?сницького центру. За р?внем розвитку ремесла Дубровник — ?диний з м?ст Далмац?? — не поступався ?тал?йським комунам.

У 1399 роц? до територ?? республ?ки при?днали Дубровницьке примор'я — м?сцев?сть м?ж Дубровником ? Пел?шацом. Б?льш того, м?ж 1419 ? 1426 роками до волод?нь м?ста були додан? територ?? б?ля Конавл? з м?стом Цавтат.

З к?нця XIV стол?ття посилилась турецька загроза для ?снування Дубровницько? республ?ки. У 1397 роц?, коли турки були ще далеко в?д ?? кордон?в, п?дписано першу комерц?йну угоду з султаном Баяз?дом I ? таким чином забезпечена в?льна торг?вля з Османською ?мпер??ю. Республ?ка Дубровник в 1458 роц? визнала себе васалом Порти ? зобов'язалася платити щор?чну данину у розм?р? 12 500 дукат?в (з 1481 року). В той час Дубровник був ?диною християнською кра?ною в ?вроп?, що отримала так? виг?дн? торговельн? прив?ле? (вони не були анульован? нав?ть у пер?од битв м?ж християнами ? Османською ?мпер??ю). У цей пер?од в?дбувалася масова м?грац?я в м?сто слов'янського населення, що т?кало в?д турецько? влади. Це призвело до вит?снення далматинсько? мови ? романського елементу в нац?ональному склад? населення республ?ки, хоча оф?ц?йною мовою залишилася ?тал?йська — мова вузько? пан?вно? ол?гарх?? ноб?л?в.

Найвищий розкв?т Республ?ка зазнала в XV — XVI стол?ттях, коли вона ум?ло балансувала м?ж конкуруючими Венец??ю ? Османською ?мпер??ю, збер?гаючи фактичну незалежн?сть ? ведучи виг?дну торг?влю в Середземномор'?. Дубровник став основним торговельним каналом Османсько? ?мпер?? на Адр?атиц?, а поселення дубровчан у турецьких м?стах на Балканах фактично монопол?зували торг?влю в цьому рег?он?. П?дтримуючи пол?тику нейтрал?тету у в?йнах ?вропейських держав ?з турками, Дубровник з усп?хом розширював сво? торговельн? зв'язки. У вс?х великих портах Середземномор'я були створен? пост?йн? заступництва республ?ки. Торговельний флот Дубровника в пер?од м?ж 1580 ? 1600 рр. нал?чував б?льше 200 в?трильник?в. М?сто стало, поряд ?з Гену?ю, головним суперником Венец?? в Середземному мор? ? на Адр?атиц?. В цей час Дубровник був ? в?домим культурним центром, тут жили безл?ч поет?в, письменник?в, художник?в ? учених, у числ? ?нших варто назвати в?домого драматурга М. Држича (1508—1567) ? поета ?. Гундул?ча (1589—1638).

6 кв?тня 1667 року в Дубровнику стався руйн?вний землетрус, що забрав життя б?льш н?ж п'яти тисяч жител?в разом ?з ректором (князем) республ?ки. Б?льш?сть м?ських споруд, побудован? в ренесансному йготичному стилях палаци, монастир? та церкви, зруйновано. Незайманими стих??ю залишилися т?льки потужн? ст?ни м?ста, а також палаццо Спонца ? фасад палацу Ректора. Поступово м?сто в?дновили: використовувалося багато ориг?нальних креслень, проте створювалися ? абсолютно нов? буд?вл?, як правило, у стриман?шому бароко. У роки в?дновлення був здеб?льшого сформований сучасний вигляд Дубровника.

З к?нця XVI стол?ття почався неухильний занепад республ?ки, викликаний перем?щенням торговельних дор?г в Атлантичний океан ? зростанням конкуренц?? з боку голландських, англ?йських, грецьких та ?нших купц?в. Одночасно р?зко загострилися в?дносини з Венец??ю, що в?дновила спроби захвату республ?ки. В результат?, ор??нтац?я Дубровника на Османську ?мпер?ю ще б?льш посилилася, ? кра?на стала найв?рн?шим союзником турк?в у ?вроп?.

У XVIII стол?тт? економ?ка Дубровницько? республ?ки опинилася у важк?й криз?: майже повн?стю припинилася п?дпри?мницька ? торговельна д?яльн?сть на Балканах, деяке значення зберегло лише перевезення ?ноземних вантаж?в по Адр?атиц?. Пол?тичний устр?й залишався незм?нним до самого пад?ння республ?ки.

У 1806 роц? до м?ста ув?йшли французьк? в?йська Наполеона, а через два роки республ?ку було скасовано.

Французька й австр?йська влада (1808—1918)

У 1808 роц? Дубровницька республ?ка в результат? анекс?? Франц??ю припинила сво? б?льш н?ж чотирьохсотр?чне ?снування ? в 1809 роц?, зг?дно з Шенбруннським договором, була включена до складу ?лл?р?йських пров?нц?й, французько? територ??, що була створена в сх?дн?й Адр?атиц? на завойованих Наполеоном землях.

В?дтод? м?сто стало адм?н?стративним центром Дубровницько-Которсько? пров?нц??, очолювано? наполеон?вським маршалом Огюстом Мармоном, що отримав титул князя Рагузького. В пер?од французького панування була л?кв?дована ол?гарх?чна пол?тична структура Дубровника, введена р?вн?сть громадян перед законом ? прогресивний кодекс Наполеона, дозволено використання хорватсько? мови в оф?ц?йному листуванн?.

Проте економ?ка м?ста продовжувала перебувати в занепад?, б?льш того, французьк? контрибуц?? та р?зко зб?льшен? податки сильно п?д?рвали добробут м?щан. В результат?, коли в м?сто в 1813 роц? вв?йшли австр?йськ? в?йська, вони були тепло зустр?нут? дубровчанами.

Подальша ?стор?я Дубровника мало в?др?знялася в?д ?стор?? вс??? Далмац??. П?сля пад?ння Першо? ?мпер?? в 1814 роц?, м?сто зг?дно ?з завершальним актом В?денського конгресу ув?йшло до складу Австр?йсько? ?мпер??. Дубровник був включений до австр?йсько? коронно? земл? Корол?вство Далмац?я.

Встановлення австр?йсько? влади не сприяло пожвавленню економ?ки м?ста, збер?галася його в?дособлен?сть в?д ?ншо? частини ?мпер?? ? Балканських ринк?в. На в?дм?ну в?д ?нших м?ст Далмац??, у Дубровнику ?тал?йська буржуаз?я була слабка, а слов'янська ?нтел?генц?я, навпаки, мала великий вплив ? сильн? культурн? традиц??. Це призвело до того, що саме Дубровник став центром руху за злуку з Хорват??ю ? проголошення хорватсько? мови оф?ц?йною. П?д час революц?? 1848—1849 рр. слов'яно-?тал?йськ? стосунки в Далмац?? загострилися. Дубровницький мун?ципал?тет п?дтримав р?шення Хорватського собору про при?днання Далмац?? до Хорват??, тод? як влада ?нших м?ст Далмац?? висловилися р?зко проти. Велике значення для розвитку хорватського нац?онального руху в Далмац?? мало видання в Дубровнику газети ?Аввен?ре? (?тал. l'avvenire — ?Майбутн??), у як?й була опубл?кована програма руху ?лл?ризму: федерал?зац?я Австр?йсько? монарх??, при?днання Далмац?? до Хорват?? ? слов'янське братерство. В той же час почали друкуватися й ?нш? газети та журнали хорватською мовою, що пропагували сп?льн?сть п?вденних слов'ян ? вимагали введення хорватсько? мови в школах ? в адм?н?страц??. Багато в чому завдяки активн?й д?яльност? дубровницьких л?берал?в 2 вересня 1848 року ?мператор затвердив декрет про введення навчання р?дною мовою в початкових школах у Далмац?? та введення друго? мови як обов'язковий предмет у середн?х школах. Проте в Октро?руван?й конституц?? 1849 року вимоги далматських хорват?в врахован? не були: Далмац?я отримала самоврядування, проте залишилася окремою пров?нц??ю ?мпер??.

Новий п?дйом нац?онального руху в Дубровнику припав на пер?од обережних реформ в Австр?йськ?й ?мпер?? в 1860—1861 роках. У м?ст? пройшли ман?фестац?? на п?дтримку об'?днання Далмац?? ? Хорват?? в ?дине автономне корол?вство з власним парламентом. У цих виступах дубровчан п?дтримали мешканц? Котору, була сформована сп?льна которсько-дубровницька делегац?я, яка повинна була зустр?тися з ?мператором. Проте реформи 1860—1861 рр. провалилися, а в 1867 роц? була п?дписана Австро-угорська угода, в?дпов?дно до яко? ?мпер?я перетворювалася в дво?дину монарх?ю Австро-Угорщину, причому Хорват?я в?дходила до Угорсько? частини, а Далмац?я з Дубровником залишалися у склад? австр?йсько? Цислейтан??. В к?нц? XIX стол?ття нац?ональний рух дещо послабшав. На перший план вийшли економ?чн? проблеми: Далмац?я залишалася одн??ю з найв?дстал?ших пров?нц?й Австр?йсько? ?мпер??, тут практично не було промисловост?, а п?сля окупац?? Босн?? ? Герцеговини ?? економ?ка ? шляхи сполучення були переор??нтован? на Австр?ю, що п?д?рвало традиц?йн? зв'язки Дубровника з ц??ю областю. Деяке значення збер?гало лише суднобудування, причому флот Дубровника був найб?льшим серед м?ст Далмац??. Проте ? в?н поступово втрачав сво? позиц??, не витримуючи конкуренц?? з ?Австр?йським Ллойдом?, найб?льшим пароплавством Австро-Угорщин?, що базувався в Тр??ст?.

Нов?тня ?стор?я (1918 — 1991)

Старе м?сто Дубровника
Old City of Dubrovnik
Св?това спадщина
42°38′25″ пн. ш. 18°06′30″ сх. д.
Кра?на	Хорват?я
Тип	Культурний
Критер??	i, iii, iv
Об'?кт №	95
Рег?он	?вропа ? П?вн?чна Америка
Заре?стровано:	1979 (3 сес?я)
Дубровник у В?к?сховищ?

Сучасна частина Дубровника (вигляд ?з л?така)

Дубровницьк?й м?ст Франьо Туджман ? порт Груж

Дахи будинк?в у Дубровнику

У 1918 роц?, п?сля зак?нчення Першо? св?тово? в?йни стався розпад Австро-Угорщини. Дубровник разом з ?ншою Далмац??ю ув?йшов до складу Держави Словенц?в, Хорват?в ? Серб?в, що проголосила незалежн?сть 29 жовтня. Нова кра?на про?снувала недовго: 1 грудня вона об'?дналась ?з Корол?вством Серб?я, сформувавши таким чином Корол?вство серб?в, хорват?в ? словенц?в (з 6 с?чня 1929 — Корол?вство Югослав?я). У 1918 роц? сталася ще одна в?дома под?я: зм?на назви м?ста. Колишня Рагуза стала оф?ц?йно ?менуватися Дубровником — слов'янською назвою, в?домою впродовж к?лькох стол?ть, що ?? вживало в повсякденн?й мов? м?сцеве населення.

У 1929—1939 роках, у результат? проведено? в корол?вств? територ?ально? реформи, Дубровник ув?йшов до складу Зетсько? бановини, яка об'?днала земл?, населен? босн?йцями, сербами ? хорватами на територ?? сучасно? Чорногор?? та м?сцевостях, що оточують ??. В 1939 роц?, м?сто було в?днесене до утворено? в цьому ж роц? Хорватсько? бановини, де залишалося аж до 1941 року — року розпаду Югославського корол?вства.

На початку Друго? св?тово? в?йни м?сто стало одн??ю з перших частин Незалежно? хорватсько? держави. З кв?тня 1941 по вересень 1943 року Дубровник окуповано ?тал?йськими в?йськами, а пот?м н?мецькими. У жовтн? 1944 року м?сто було зв?льнене в?д н?мц?в югославськими партизанами.

У 1945 роц? Дубровник ста? частиною друго? Югослав??, а Конституц??ю 1946 року в?н був в?днесений до складу новостворено? Хорватсько? народно? Республ?ки.

У 1979 роц? сталася важлива для культури Дубровника под?я — територ?я Старого м?ста була включена до списку об'?кт?в Св?тово? спадщини ЮНЕСКО. Це визначило сучасне положення Дубровника, як м?ста-музею ? найважлив?шо? туристично? пам'ятки Хорват??.

Сучасна ?стор?я (1991 — дотепер)

Розпад Югослав?? став важким випробуванням для м?ста. Проголошення Хорват??ю 25 червня 1991 року сво?? незалежност? ? подальша за цим в?йна призвели до одн??? з найдраматичн?ших стор?нок в ?стор?? Дубровника.

1 жовтня 1991 року частини Югославсько? народно? арм?? оточили м?сто й почали його бомбардування, що тривало до травня 1992 року, хоч ?сторичний центр Дубровника ще в 1970 роц? був дем?л?таризований. Найсильн?ша атака припала на 6 грудня 1991 року, коли за один день було вбито 14 жител?в м?ста ? поранено 60. Всього за м?сяц? бомбардувань у Дубровнику, зг?дно з даними хорватського в?дд?лення орган?зац?? Червоного Хреста, число загиблих становило 114 чолов?к. Окр?м людських жертв, п?дсумком в?йни стало руйнування й пошкодження багатьох ?сторичних пам'яток.

П?сля зак?нчення в?йни хорватська влада сп?льно з ЮНЕСКО стала до про?кту в?дновлення Дубровника. Масштабн? роботи були завершен? в 2005 роц?. На згадку про жертви в?йни на вершин? гори Срдж (хорв. Sr?), м?сця з якого в?вся обстр?л м?ста, був встановлений хрест.

Здобуття Хорват??ю незалежност? ? процес ?нтеграц?? в ?вропейськ? ?нститути сприяли зб?льшенню числа турист?в, що в?дв?дують Дубровник. У ньому з'явилися нов? готел?, проводиться реконструкц?я старих. Ун?кальна арх?тектура Дубровника стала затребуваною у к?номистецтв?. Низка таких об'?кт?в, як: гавань Дубровника, вулиця Od Rupa, сходи ?зу?т?в стали локац?ями для зйомок американського телесер?алу у жанр? фентез? ?Гра престол?в? (англ. Game of Thrones).

Кл?мат

Кл?матограма Дубровника
С	Л	Б	К	Т	Ч	Л	С	В	Ж	Л	Г
95     12 7	89     12 6	98     14 9	91     17 11	76     21 15	49     25 19	24     28 22	59     29 22	79     25 19	110     21 15	142     17 11	125     13 8
Середня макс. ? м?н. температури пов?тря (°C) Атмосферн? опади (мм), за р?к?: 1037?мм. Джерело: www.worldweather.org

Кл?мат Дубровника ? типовим для Середземномор'я, з м'якою, дощовою зимою ? спекотним, сухим л?том. Але, в?др?зня?ться в?д ?нших м?сць з? середземноморським кл?матом потужними в?трами ? частими грозами. Бора дме в пер?од з жовтня по кв?тень.

Як правило, у липн? ? серпн? вдень максимальна температура сяга? +29 °C, а вноч? пада? до 21 °C. Л?пший кл?мат навесн? ? восени, коли максимальна температура, як правило, м?ж 20 °C ? 28 °C. Протягом зими температура знижу?ться ?нколи нижче нуля, тод? як у п?вденних районах Адр?атичного моря в ц?лому залишаються вищими нуля.

?з 2774 сонячними години на р?к, Дубровник належить до найсонячн?ших м?ст ?вропи. Середньор?чний сонячний показник становить 7 годин, а в липн? заф?ксовано 12,4 сонячн? години на день.

Кл?мат Дубровника
Показник	С?ч.	Лют.	Бер.	Кв?т.	Трав.	Черв.	Лип.	Серп.	Вер.	Жовт.	Лист.	Груд.	Р?к
Абсолютний максимум, °C	18,4	24,1	23,0	26,3	32,9	35,7	36,3	38,4	33,5	30,5	25,4	20,3	38,4
Середн?й максимум, °C	12,3	12,6	14,4	16,9	21,5	25,3	28,2	28,5	25,1	21,1	16,6	13,4	19,7
Середня температура, °C	9,2	9,4	11,1	13,8	18,3	22,0	24,6	24,8	21,4	17,6	13,3	10,3	16,3
Середн?й м?н?мум, °C	6,6	6,8	8,4	11,0	15,3	18,9	21,4	21,6	18,4	14,9	10,7	7,8	13,5
Абсолютний м?н?мум, °C	?7	?5,2	?4,2	1,6	5,2	10,0	14,1	14,1	8,5	4,5	?1	?6	?7
Середня к?льк?сть сонячних годин на м?сяць	130,2	144,1	179,8	207,0	266,6	312,0	347,2	325,5	309,0	189,1	135,0	124,0	2669,5
Норма опад?в, мм	98.3	97.9	93.1	91.4	70.1	44.0	28.3	72.5	86.1	120.1	142.3	119.8	1064.0
Дн?в з опадами	11,2	11,2	11,2	12,0	9,4	6,4	4,7	5,1	7,2	10,8	12,4	12,0	113,6
Волог?сть пов?тря, %	59.9	58.4	61.2	64.2	66.7	63.8	58.2	59.2	61.9	62.2	62.4	60.3	61.5
Джерело: Croatian Meteorological and Hydrological Service

Населення

Населення громади за даними перепису 2011 року становило 42 615 ос?б, 6 з яких назвали р?дною укра?нську мову. Населення самого м?ста становило 28 434 ос?б.

Динам?ка чисельност? населення громади:

Динам?ка чисельност? населення самого Дубровника:

Населен? пункти

До громади Дубровника, кр?м самого м?ста, входять так? поселення:

• Босанка
• Брсечине
• Дон? Обул?но
• Дубравиця
• Горн? Обул?но
• Громача
• Затон
• Клишево
• Кнежиця
• Колочеп
• Комолаць
• Лопуд
• Лозиця
• Любач
• Мокошиця
• Мравиняць
• Мрчево
• Нова Мокошиця
• Орашаць
• Осойник
• Петрово Село
• Побреж'?
• Пр??вор
• Рожат
• Суджурадж
• Сусть?пан
• Чайковиця
• Чайковиц?
• Шипанська Лука
• Шумет
• Трстено

Транспорт

Автомоб?льне сполучення з ?ншою частиною кра?ни зд?йсню?ться Ядранським шляхом (хорв. jadranski put, або — Адр?атична маг?страль) — шосе, що перетина? все узбережжя кра?ни. Налагоджене автомоб?льне сполучення з Чорногор??ю та Босн??ю ? Герцеговиною.

Автобусне сполучення зв'язу? Дубровник з? вс?ма великими м?стами Хорват?? та Босн?? ? Герцеговини, а також деякими м?стами Чорногор?? ? Серб??. Автовокзал розташовано б?ля порту на п?востров? Лапад.

Морський порт Дубровника здатний приймати велик? судна. ?сну? регулярне поромне сполучення з Р??кою, Спл?т, Елаф?тськими островами ? островом Мл?т.

За 20 км на п?вденний сх?д в?д Дубровника, б?ля м?стечка Чил?п?, розташований м?жнародний аеропорт. У 2005 роц?, вперше п?сля 1990 року, чисельн?сть пасажиропотоку перевищила 1 м?льйон чолов?к.

Наука ? осв?та

У 2003 роц? в м?ст? засновано Ун?верситет Дубровника, що ма? зараз понад 2 600 студент?в. Це наймолодший ун?верситет Хорват??.

?диною класичною середньою школою з 1991 року ? ?пископська класична г?мназ?я Руджера Бошковича у Дубровнику.

?ноземн? консульства

У Дубровнику розташован? консульства наступних держав:

• Дан?я
•  Н?дерланди
•  Австр?я
•  Велика Британ?я

Арх?тектура

Панорама на Старе м?сто Дубровник

?сторичний центр Дубровника

В арх?тектурному в?дношенн? Дубровник под?ля?ться на дв? нер?вн? частини: Старе ? Нове м?сто. ?сторичне ядро м?ста, Старе м?сто, розташоване в межах масивно? оборонно? ст?ни, сформувало св?й вигляд в XVII стол?тт?. Старе м?сто ? зразком середньов?чного середземноморського м?ста, що добре збереглося. Нове м?сто, не зважаючи на наявн?сть деяких давн?х споруд, здеб?льшого забудовувалося в к?нц? XIX — початку XX стол?ття, а тому в ньому переважа? сучасна, як правило, малоповерхова арх?тектура.

Старе м?сто

Страдун, головна вулиця Дубровника

Фонтан Онофр?о

• Страдун — центральна вулиця Старого м?ста. Улюблене м?сце прогулянок турист?в ? жител?в м?ста.
• М?ськ? мури. По м?ських ст?нах можна об?йти старе м?сто по периметру (приблизно 2 км). З муру в?дкриваються прекрасн? види на м?сто, море ? м?ську гавань.
• Брама П?ле (XVI стол?ття). Центральний вх?д до Старого м?ста.
• Княз?вський палац (Дубровник).
• Франциськанський монастир (XIV стол?ття). Розташований при вход? у м?сто б?ля вор?т П?ле. Прекрасний внутр?шн?й дв?р. Монастирська аптека, в?дкрита для турист?в. На площ? поряд ?з монастирем — Великий фонтан Онофр?о (XV стол?ття), арх?тектор Онофр?о делла Кава.
• Площа Ложа. Головна м?ська площа, розташована на протилежному в?д брами П?ле краю Страдуна. На площ? знаходяться дзв?ниця з годинником, Малий фонтан Онофр?о, м?ська ратуша.
• Церква св. Влаха (XVIII стол?ття). Церква в ?м'я святого Влаха (Блаз?уса) — заступника Дубровника розташована на т?й же площ? Ложа. У в?втар? церкви — позолочена статуя святого з? ср?бла — шедевр дубровницьких ювел?р?в XV стол?ття.
• Палац Спонца (1516 р.). Знаходиться л?воруч в?д площ? Ложа. Одна з найкрасив?ших буд?вель м?ста. Зараз у ньому — м?ський арх?в.
• М?ська гавань — старовинна гавань, де ? зараз швартуються катери ? незл?ченн? рибальськ? човники, прикрита в?д моря фортом св. ?вана (XVI стол?ття). У форт? увагу турист?в привертають два ц?кав? музе? — Музей мореплавання ? Аквар?ум, де можна помилуватися на мешканц?в Адр?атичного моря.
• Дом?н?канський монастир (XIV—XVI стол?ття) — виконував одночасно ? захисну функц?ю, прикриваючи гавань з боку берега. Зараз у ньому музей.
• Кафедральний собор Вознес?ння Д?ви Мар?? (1667 р.) був побудований п?сля землетрусу на фундамент? давньо? базил?ки. У ризниц? собору експону?ться ун?кальна колекц?я коштовностей ? рел?кв?й.
• Етнограф?чний музей або музей Рупе, розташований в буд?вл? колишнього м?ського зерносховища (1543 р.).

Нове м?сто

• Форт Ловр??нац

Околиц?

• За 12 км в?д Дубровника в м. Трстено розташований дендрар?й — ?Арборетум Трстено?, заснований в 1492 роц?.
• У бухт? Дубровника знаходиться невеликий л?систий остр?в Локрум з в?дм?нними пляжами. У туристичний сезон туди щогодини ходять катери з дубровницько? гаван?.

Реставрац?я забудови

Реставрац?йн? процеси (етапи розвитку)

?. Як м?ська ц?л?сн?сть Дубровник був включений до Списку всесв?тньо? спадщини ЮНЕСКО в 1979 роц?. У цьому ж роц? в Дубровнику випав катастроф?чний землетрус у 7o MCS, що пошкодило його оточення. Серед понад тисяч? пошкоджених будинк?в найб?льш пошкоджен? були найвищ? за значенням пам'ятки саме у ?сторичному центр?. П?сля землетрусу розпочато систематичне та довгострокове плановане оновлення Дубровника. В?н базувався на конкретному закон? та застрахував довгострокове ф?нансування з р?зних джерел, головним чином ?з Республ?ки Хорват?я. Нев?дкладн? захисн? роботи на початку незабаром перетворилися на повне конструктивне посилення найб?льш пошкоджених конструкц?й.

Незабаром було розпочато всеосяжну актив?зац?ю ?сторичного центру. Видатн? експерти з ус??? кра?ни брали активну участь у вс?х етапах в?дновлення в?д п?дготовки до реал?зац?? через р?зн? науков? та профес?йн? ?нститути, зокрема через Консультативну раду експерт?в. Незабаром, п?сля землетрусу, ?нститут реставрац?? Дубровника заснований як ?нститут, який пост?йно п?клу?ться про оновлення м?ста протягом останн?х тридцяти рок?в.

??. ?нститут функц?онував у найскладн?ш? моменти, п?д час в?йськово? агрес?? в Дубровнику з 1991 по 1995 р?к. Досв?д в?д землетрусу був дорогим у т? часи, ? експерти ?нституту брали участь у радах з оц?нки збитк?в, займалися ре?страц??ю збитк?в та видач? атестац?й в?йськово? шкоди в район? Дубровника. ?нститут також розробив п?лотний про?кт щодо встановлення збитк?в та оц?нки витрат на реконструкц?ю шести важко знищених ?сторичних с?л у район? Дубровника.

П?сля зак?нчення в?йни ?нститут перейшов на складне завдання в?дновити м?сто в?д во?нних збитк?в. Незважаючи на те, що найважч? видим? поразки у в?йнах на буд?влях були значною м?рою в?дремонтован?, багато хто з них ? насл?дками землетрусу, як? оч?кують на ремонт. Т?льки протягом останн?х десяти рок?в ми повернулися назад до конструктивного в?дновлення будинк?в, пошкоджених землетрусом у м?ст?, оск?льки вони знаходяться в набагато г?ршому стан? зараз, у той момент, коли ?х в?дновлення було зупинено.

На жаль, багато з перел?чених буд?вель були сильно пошкоджен? п?д час обстр?лу Дубровника в 1991 роц?; щоб зберегти спадщину та ?стор?ю для майбутн?х покол?нь, потр?бн? швидк? заходи. ЮНЕСКО негайно пом?стив м?сто у св?й список м?сць ?Всесв?тня спадщина в небезпец?? та закликав до м?жнародно? сол?дарност? та допомоги. П?сля припинення вогню був наданий ф?нансовий внесок, а також надання м?жнародних експерт?в для завершення та нагляду за про?ктованою реставрац??ю Старого м?ста Дубровника.

Об’?кти м?ста

1. Пожертвування, варт?стю близько 200 000 долар?в США та покриття 10—15 % потреб, допомогло в?дновити так званий п'ятий фасад м?ста — його дахи. Цей процес майже завершено, ? залиша?ться лише к?лька момент?в, що оч?кують на ремонт. П?сля пр?оритетних потреб (таких, як зам?на черепиц?), необх?дно провести ?нш? роботи, як-от в?дновлення дев'яти зруйнованих палац?в та детал? францисканських та дом?н?канських монастир?в.
2. Деяк? з цих роб?т були виконан? протягом останн?х двох рок?в, в?дновлено важлив? предмети ? твори мистецтва, як-от купол сп?льно? годинниково? башти, купол церкви Сигурата або декоративний медальйон на фронт? церкви Святого Блаз?уса на головн?й вулиц?, свердловина в стародавньому монастир? Кларисей. Б?льш?сть ?з цих заход?в зд?йснено завдяки пожертвуванню приватних громадян або нац?ональних та м?жнародних установ. Медальйон церкви Святого Блаз?уса — це робота ? подарунок французьких каменяр?в в?д реставрац?йного п?дпри?мства Квел?н. Свердловину в?дновили польськ? майстри, що працюють на ПКЗ.
3. Нещодавно американська фундац?я запропонувала грош?, необх?дн? для репатр?ац?? головно? вулиц? Старого м?ста — Страдуна. Р?зн? донори допомогли оснастити сучасними технолог?ями нову реставрац?йну лаборатор?ю, яка розм?стилася у францисканському монастир?.
4. Церква святого Влас?я (Влаха) — римо-католицький храм у хорватському м?ст? Дубровнику, ?сторико-арх?тектурна пам'ятка у стил? бароко. Храм побудований на початку XVIII стол?ття на м?сц? старо? романсько? церкви, яка пережила сильний землетрус 1667 року, але згор?ла п?д час пожеж? 1706 року. Нова буд?вля зводилася в пер?од з 1706 по 1715 роки за про?ктом венец?йського арх?тектора Мар?но Гропелл?. Храм отримав багато оздоблений фасад ?з порталом у стил? бароко, а також широк? сходи. Кр?м того, на даху спорудили великий купол.
5. Ще одна визначна пам’ятка епохи Ренесансу в Дубровнику — Палац ректора. Коли Дубровник був столицею Дубровницько? республ?ки, м?стом керував ректор, для якого й був побудований розк?шний палац. У перв?сному вигляд? Палац б?льше нагадував форт, однак буд?вля була зруйнована в результат? вибуху порохового арсеналу на першому поверс?.

Детал?, як? пояснюють специф?ку

Ремонт тепер обмежу?ться лише ?сторичним центром Дубровника. Значно зм?нився п?дх?д до сейсморозв?дки: основною повнотою ремонту ? блок, рядок. Сейсм?чний ремонт проводиться частково з зовн?шньо? сторони ряду, блоку. Значн? роботи були зроблен? для п?дкр?плення та консол?дац?? зовн?шньо? кладки, а також для п?дкр?плення конструктивно? системи ц?л?сност? шляхом встановлення зв'язк?в ?з нержав?ючо? стал?. Дахи також ремонтуються. Це максимальне можливе втручання в умови житлових будинк?в. Оновлення як ?дея не була ч?тко визначена в наших правилах буд?вництва, ? це означа?, що одночасно викону?ться к?лька р?зних вид?в д?яльност? на нерухомому культурному об'?кт? з метою його в?дродження та п?дкр?плення: конструктивне оновлення та сейсм?чне п?дкр?плення, реставрац?я ? десь в?дбудова, реституц?я, адаптац?я, очищення в?д недавн?х нев?дпов?дних втручань. Це виявля?ться ?деальним терм?ном для сукупност? р?знор?дних заход?в, як? сл?дують за сутт?вим втручанням у нерухоме культурне надбання, яке почалося ?нтенсивн?ше п?сля землетрусу 1979 року.

Роботи з реконструкц?? не виконуються лише для пам'ятник?в, але ? для мешканц?в, як? живуть у них, ? надають м?сту особливу атмосферу. Процес реконструкц?? ? частиною актив?зац?? ?сторичного центру, ? тому ми заявля?мо про необх?дн?сть зб?льшення ?нвестиц?й та реал?зац?? про?кт?в, що дозволяють жителям повернутися в м?сто та його життя в майбутньому.

У м?ст? Дубровник чимало реставрац?йних роб?т останнього десятил?ття завдяки дек?льком орган?зац?ям: ЮНЕСКО, ?нститут реставрац?? та Парламентський ком?тет, який був сформований два роки тому та усп?шно займа?ться про?ктами реаб?л?тац??, реновац??, репатр?ац?? тощо.

Галерея

• 
  Палац ректора
• 
  Фортеця Дубровника
• 
  М?ськ? мури
• 
• 
• 
• 
  Кафедральний собор Вознес?ння Д?ви Мар?? (Dubrova?ka katedrala)
• 
  Massive walls
• 
  Форт Ловр?енац
• 
  Фонтан Онофр?о
• 
  Статуя Орландо
• 
  Church of St. Blasius by night

Арх?вн? джерела

• Догов?рна грамота короля Стефана Уроша з Дубровником. 1254 р. ?нститут рукопису Нац?онально? б?бл?отеки Укра?ни ?м. В. ?. Вернадського, Ф. V, № 940.

Л?тература

• Г. Комелова, И. Уханова, Сплит. Дубровник, Л., 1976.
• Harris, Robin. Dubrovnik, A History. London: Saqi Books, 2003. ISBN 0-86356-332-5
• Kremenjas-Danicic, Adriana (Editor-in-Chief): Roland's European Paths. Dubrovnik: Europski dom Dubrovnik, 2006. ISBN 953-95338-0-5
• Гривач Дар'я ?Реставрац?я забудови в м?ст? Дубровник?; Нац?ональний ун?верситет ?Льв?вська пол?техн?ка?, 2018

Посилання

• Дубровник // Ун?версальний словник-енциклопед?я. — 4-те вид. — К. : Теза, 2006.

• Дубровник (фото)
• Old City of Dubrovnik — UNESCO World Heritage Centre [Арх?вовано 25 грудня 2005 у Wayback Machine.]
• Dubrovnik picture gallery [Арх?вовано 23 липня 2008 у Wayback Machine.]
• Dubrovnik Map — A Free Satellite image of Dubrovnik with pins on all important tourist locations.