复视是什么意思

Р??ка хорв. Grad Rijeka
Герб Р??ки Прапор Р??ки
Панорама Р??ки Панорама Р??ки
Основн? дан?
45°19′47″ пн. ш. 14°25′56″ сх. д.
Кра?на	Хорват?я
Рег?он	Приморсько-Горанська жупан?я
Столиця для	Приморсько-?оранська жупан?я
Площа	44 км2
Населення	128 384 (2011)
Агломерац?я	128 624
Висота НРМ	0  м
Водойма	Адр?атичне море
Назва мешканц?в	угор. fiumei, хорв. Rije?anin, хорв. Rije?anka ? ?тал. fiumani
М?ста-побратими	Б?тола, Фаенца (16 вересня 1983), Есте, Генуя (13 жовтня 2004), Росток (1966), Нойс (1990), Любляна, Кавасак?, Ялта, Цетин?, Ц?ндао, П?ттсбург, Палермо, Генуя (13 жовтня 2004), Гданськ, Бургас (2008)
Телефонний код	051
Часовий пояс	UTC+1
Номери автомоб?л?в	RI
GeoNames	3191647
OSM	r2260028  ·R
Поштов? ?ндекси	51 000
М?ська влада
Мер м?ста	Войко Оберснель
Вебсайт	rijeka.hr
Мапа
Р??ка у В?к?сховищ?

У В?к?пед?? ? статт? про ?нш? значення цього терм?на: Р??ка (значення).

百度 从下周一（3月26日）开始，成都将按照《道路交通安全法》等相关法规，对此类在驾车过程中有会妨碍安全行车的违法行为，进行罚款200元记2分的处罚。

Р???ка, Р?ка (хорв. Rijeka хорватська вимова [rijě?ka] ( прослухати), чакав. Rika, Reka, словен. Reka [réka], ?тал. Fiume ?тал?йською: [?fju?me] ( прослухати), угор. Fiume, заст. н?м. Sankt Veit am Flaum) — м?сто в Хорват??, трет? за розм?рами м?сто держави п?сля столиц? — Загреба ? Спл?та. Знаходиться в п?вн?чн?й частин? Далмац??, б?ля п?вострова ?стр?я. 80 % населення — хорвати. Назва м?ста переклада?ться на укра?нську як ?р?чка?.

Р??ка ? центром жупан?? Примор'?-Горськ? Котар.

Загальн? дан?

М?сто лежить у гирл? р?чки Р'?чини (або Ф?умари) в Речську (або Ф?умську) затоку, що ? частиною затоки Кварнер Адр?атичного моря. ?сторично ? дос? Р??ка — найб?льший хорватський порт, як вантажний, так ? пасажирський.

Головний прибуток м?ста — порти, судобудування (верф? належать 3. Май) ? туризм.

Транспорт

Пором в Р??цьк?й гаван?

Р??ка пов'язана пост?йним автобусним сполученням з ус?ма найб?льшими м?стами Хорват??, Словен??, ?тал?? ? деякими ?вропейськими столицями. М?сто пов'язано шосе з? столицею, ?стр??ю, Словен??ю, островом Крк, а також далматинськими м?стами. М?сто ма? поромне сполучення з найближчими островами, а також ?з Задаром, Спл?том ? Дубровником вздовж далматинського узбережжя.

Через Р??ку проходить зал?зниця Загреб-Р??ка-Пула.

Р??ка ? найб?льшим портом в Хорват??. У 2006 роц? було перевантаженно близько 11 млн тонн вантаж?в.

Буд?вництво автобану A6 Загреб-Р??ка було завершено в 2004 роц?, скорочення шляху до Словен?? завдяки автобану A7, було завершено в тому ж роц?. Р??ка ма? доступ до A8/A9 ?стр?йський Y завдяки Учкинському тунелю. Складний про?кт з високою пропускною здатн?стю майже готовий до експлуатац??. Сх?дна половина цього про?кту була здана 15 липня 2006 року, ? складн?ша зах?дна половина мала в?дкритись у 2008.

За 30 км в?д м?ста на остров? Крк розташований м?жнародний аеропорт. У 2005 роц? в?н прийняв 130000 пасажир?в, у 2008 роц? ма? прийняти 250000 ос?б. З островом Крк далматинське узбережжя б?ля Р??ки пов'язано мостом завдовжки 1430 метров.

Р??ка ма? добре зал?зничне сполучення з ус??ю Хорват??ю та м?жнародними зал?зницями. Повн?стю електриф?кована л?н?я з'?дну? Р??ку з Загребом, а дал? з Копривницею, на угорському кордон?, в рамках м?жнародного коридору 5b. Р??ка також з'?днана з Тр??стом ? Любляною окремою електриф?кованою зал?зницею, яка йде на п?вн?ч в?д м?ста. Транспортний законопро?кт, прийнятий парламентом Хорват?? в липн? 2006 року, передбачав початок буд?вництва вздовж коридору 5b першо? в Хорват?? високошвидк?сно? зал?зниц?, з? швидк?стю потяга до 250 км/год. Буд?вництво ново? зал?зниц? розпочалось в 2007 роц? ? ма? завершитись до 2013 року. Мандр?вка ?з Загреба до Р??ки, п?сля зак?нчення буд?вництва, ма? тривати 1 годину, зам?сть сьогодн?шн?х 2 годин. Р??ка з'?днана прямим потягом з Мюнхеном в Н?меччин? та з австр?йським Зальцбургом.

Марка незалежно? держави Ф?уме (Ф'юме) час?в правл?ння д'Аннунц?о (1919)

?стор?я

Античн? часи ? середньов?ччя

В район? м?ста розташован? численн? неол?тичн? поселення. В доримський пер?од були заснован? кельтське поселення Тарсатика (сучасний Трсат, частина Р??ки) ? поселення моряк?в Л?бурн?я. Довгий час м?сто збер?гало св?й подв?йний статус.

В I стор?чч? до Р. Х. ц? поселення з околицями були завойован? римлянами.

П?сля пад?ння Зах?дно? Римсько? ?мпер?? м?сто захопили готи ? лангобарди, п?зн?ше воно при?дналося до франкського корол?вства.

В VII стор?чч? сюди прийшли слов'яни, зм?шавшись з м?сцевим романським населенням. М?сто входить до складу хорватського корол?вства, а п?зн?ше до об'?днано? хорватсько-угорсько? держави, а в 1466 роц? ув?йшло до складу австр?йських Габсбург?в, де в?н називався Ф?уме, або Ф'юме (?тал?йцями ? угорцями) або Флаум (австр?йцями).

Середньов?чне м?сто Р??ка було оточено муром ?, таким чином, було феодальною фортецею. Фортеця була в центр? м?ста, на сво?й найвищий точц?.

П?д владою Габсбург?в

thumb

В склад? габсбурзько? ?мпер??, а надал? в Австро-Угорщин?, м?сто перебувало до Першо? Св?тово? в?йни, за виключенням пер?оду 1805—1813 рр., коли м?сто було окуповане наполеон?вськими в?йськами.

В XV — XVIII стор?ччях Ф?уме мав велике значення для габсбурзько? ?мпер??, ? був ?диним портом на Адр?атиц?, в той час як ?стр?я ? майже вся Далмац?я належали Венец?йськ?й республ?ц?. Вс? спроби венец?йц?в захопити Ф?уме ск?нчились н?чим.

М?сто ? порт не втратили сво?х пров?дних позиц?й ? п?сля зак?нчення наполеон?вських в?йн, коли до ?мпер?? були при?днанн? колишн? венец?йськ? волод?ння. В склад? Австро-Угорщини за м?сто, в силу його важливост?, йшла уперта боротьба. Воно багато раз переходило в?д Австр?? до Угорщини ? Хорват?? (що мала конституц?йну автоном?ю в склад? Угорщини). В 1870 р. Ф?уме остаточно перейшло до Угорщини, ставши ?диним угорським морським портом. М?ж Тр??стом, що належав Австр?? ? угорським Ф?уме розгорнулось принципова конкуренц?я.

Великий розвиток порту, загальне розширення м?жнародно? торг?вл? ? зв'язок м?ста (1873) з угорською ? австр?йською зал?зницею сприяло швидкому зростанню населення, з 21000 в 1880 роц? до 50000 в 1910 роц?.

Ф?уме-Р??ка в XX ст.

П?сля першо? св?тово? в?йни м?сто стало приводом суперечки м?ж ?тал??ю (до яко? в?д?йшла ?стр?я) ? Корол?вством серб?в, хорват?в ? словенц?в, п?зн?ше Корол?вством Югослав?я, до складу яко? ув?йшла Далмац?я. Обидв? держави вважали Р??ку-Ф?уме власною територ??ю. Паризьк? мирн? переговори про майбутн? м?ста, що тривали перш? 9 м?сяц?в 1919 року, були перерван? у вересн? неспод?ваним захопленням м?ста нерегулярними частинами ?тал?йського нац?онал?ста ? в?домого поета Габр?еле д'Аннунц?о, який проголосив Ф?уме в?льною державою ? затвердив утоп?чно-соц?ал?стичну (з елементами фашизму) конституц?ю ново? республ?ки.

Надал? Ф?уме-Р??ка по Рапальському договору було оголошено в?льним м?стом (1920—1924), на нього претендували ?тал?я та Югослав?я. В 1921 д'Аннунц?о поновив в?йськов? д?? ? знов захопив Ф?уме; в 1924 м?сто було анексовано фашистською ?тал??ю. Слов'янське населення м?ста в цей час зазнало пересл?дувань ? асим?ляц??.

В 1945 Р??ка була окупована югославськими в?йськами ? оф?ц?йно була при?днана до СФРЮ в 1947; цього разу б?льш?сть ?тал?йського населення покинула м?сто, а т?, що залишились, зазнали утиск?в.

З 1991 в склад? Хорват??.

Населення

Населення громади за даними перепису 2011 року становило 128 624 ос?б, 37 з яких назвали р?дною укра?нську мову. Населення самого м?ста становило 128384 ос?б.

Динам?ка чисельност? населення громади:

Динам?ка чисельност? населення м?ста:

Населен? пункти

Кр?м м?ста Р??ка, до громади також входить Светий Кузам.

Кл?мат

Середня р?чна температура становить 14,14 °C, середня максимальна — 27,08 °C, а середня м?н?мальна — 1,58 °C. Середня р?чна к?льк?сть опад?в — 1393 мм.

Кл?мат м?ста
Показник	С?ч.	Лют.	Бер.	Кв?т.	Трав.	Черв.	Лип.	Серп.	Вер.	Жовт.	Лист.	Груд.
Середн?й максимум, °C	10,30	10,90	13,62	16,62	21,48	24,96	27,00	27,08	22,88	18,26	13,50	10,48
Середня температура, °C	5,92	6,52	9,28	12,24	17,12	20,58	23,46	23,54	19,34	14,70	9,94	6,98
Середн?й м?н?мум, °C	1,58	2,16	4,92	7,88	12,78	16,20	19,92	20,02	15,82	11,16	6,44	3,40
Норма опад?в, мм	118	92	100	103	91	106	63	91	140	177	168	144
Середньом?сячна швидк?сть в?тру, м/с	2.70	2.86	2.90	2.74	2.50	2.40	2.40	2.40	2.46	2.70	2.94	2.92
Середньом?сячна сонячна рад?ац?я, кДж/м2·день	4393	7160	10422	14938	19127	20654	21845	18840	13877	8913	4835	3669
Джерело:

Пам'ятки

Замок Трсат

Будови Р??ки

• М?ська вежа над входом в старе м?сто. Прикрашена старовинними барочними годинниками
• Стара м?ська брама — залишки старовинного муру, що колись оточував м?сто
• Церква святих Фаб?ана ? Себастьяна (Р??ка)
• Церква Святого В?та (1638) — церков в стил? бароко, освячена на честь заступника Р??ки
• Церков Святого ??рон?ма (готика, 1408 р.), перебудована в 1768 р. в стил? бароко
• Церква Святого Миколая
• Коса вежа Р??ки
• П?шох?дна вулиця Корзо
• Торговий центр Карол?на Р??кська
• Турецький д?м
• Палац Модело
• Палац Ядран
• Перший Хмарочос Р??ки (на хорватському Небодер Р??ки).
• Трсат
  • Сходи Петара Кружича
  • Замок Трсат, побудований на пагорб? на м?сц? старовинного поселення.
  • Церква Богоматер? Трсатсько? (XV стол?ття)

Осв?та, наука ? культура

Хорватський нац?ональний театр у Р??ц?

• Р??цький ун?верситет
• Хорватський нац?ональний театр ?мен? ?вана Зайца

М?ста—побратими

•  Укра?на, Одеса
• П?вн?чна Македон?я, Б?тола
•  ?тал?я, Фаенца
•  ?тал?я, Есте
•  ?тал?я, Генуя
•  Н?меччина, Кельн
•  Н?меччина, Нойс
•  Н?меччина, Росток
•  Словен?я, Любляна
•  Укра?на, Ялта
• Япон?я, Кавасак?
• Япон?я, Х?рос?ма

В?дом? люди

• Зоран Жмирич (* 1969) — хорватський письменник, музикант, колумн?ст.
• Алваро Начинович (хорв. Alvaro Na?inovi?, 22 березня 1966) — хорватський гандбол?ст, ол?мп?йський чемп?он.
• Ец?о Ло?к (?тал. Ezio Loik, 26 вересня 1919 — 4 травня 1949) — ?тал?йський футбол?ст, п'ятиразовий чемп?он ?тал??.
• Лу?дж? Оссойнак (1899—1990) — ?тал?йський футбол?ст,
• Ксен?я Па?ч (* 1961) — югославська та хорватська акторка.
• Марина Перазич (* 1958) — югославська та хорватська сп?вачка.
• Катар?на Соломун (* 1976) — хорватська письменниця, перекладачка, редакторка.
• Ана В?лен?ца (* 1978) — хорватська акторка театру, к?но ? телебачення.

Див. також

• В?льна держава Ф?уме
• Республ?ка Ф?уме
• В?льна територ?я Тр??ст
• 11706 Р??ка

Джерела

• MacMullen, Ramsay, 2000. Romanization in the Time of Augustus, Yale University Press
• City of Rijeka [Арх?вовано 12 серпня 2014 у Wayback Machine.]
• Port of Rijeka Authority
• Old Postcards of Fiume [Арх?вовано 22 вересня 2020 у Wayback Machine.]