[科技苑]父子较劲养梅花鹿 20180321
| Хорватська мова | |
|---|---|
| hrvatski jezik | |
 Поширення хорватсько? мови в межах хорватсько-сербсько? мовно? системи Хорватська мова ? мовою б?льшост? Хорватська мова ? мовою меншост? або поширен? ?нш? мови | |
| Поширена в | Хорват?я, Босн?я ? Герцеговина |
| Рег?он | П?вденно-Сх?дна ?вропа |
| Нос?? | 5,5 млн |
| Писемн?сть | латинка (га?виця) |
| Класиф?кац?я | ?ндо-?вропейська |
| Оф?ц?йний статус | |
| Оф?ц?йна |  Хорват?я Босн?я ? Герцеговина Серб?я (Во?водина) ?вропейський Союз |
| Рег?ональна |  Чорногор?я Австр?я Угорщина ?тал?я Румун?я |
| Регулю? | Рада з нормативно? стандартно? хорватсько? мови (хорв. Vije?e za normu hrvatskoga standardnog jezika) |
| Коди мови | |
| ISO 639-1 | hr |
| ISO 639-2 | hrv |
| ISO 639-3 | hrv |
| IETF | hr  |
Хорва?тська мо?ва (хорв. hrvatski jezik) — мова, яка використову?ться переважно в Хорват??, Босн?? ? Герцеговин? ? сербськ?й Во?водин?, ма? статус м?норитарно? в Чорногор??, Австр??, ?тал??, Угорщин?, Румун??. ? оф?ц?йною мовою ?вропейського Союзу. Належить до групи п?вденнослов'янських мов.
Стандартизована хорватська базу?ться на найпоширен?шому нар?чч? сербохорватсько? — штокавському, що ? основою також стандартизованих сербсько?, босн?йсько? та чорногорсько?. ?нш? сербохорватськ? нар?ччя (чакавське, кайкавське, торлацьке, крашевське) також поширен? серед хорват?в. Ц? чотири нар?ччя, як ? чотири стандартизован? мови часто окреслюють разом терм?ном сербохорватська мова. Щоправда, цей терм?н ? дискус?йним, особливо серед нос??в цих мов,[1] ? в деяких колах вживають парафраз ?босн?йсько-сербсько-хорватсько-чорногорська мова?.
У середин? 18-го стол?ття було зд?йснено перш? спроби сформувати хорватський л?тературний стандарт на основ? неоштокавського д?алекту, який служив м?жрег?ональною л?нгва франка, в?дводячи на другий план чакавське, кайкавське та штокавське простор?ччя.[2] Вир?шальну роль з?грали хорватськ? вук?вц? (посл?довники Вука Караджича), як? наприк?нц? 19-го ст. — на поч. 20-го ст. закр?пили використання неоштокавського як л?тературного стандарту, а також фонолог?чно? орфограф??.[3]
Для запису хорватсько? мови використовують латинську абетку — ?га?вицю?.[4]
Поширена в Босн?? ? Герцеговин?, Хорват??, а також в Австр?? та ?тал??.
Ма? три д?алекти, як? за вар?антами займенника ?що? у цих д?алектах, називаються штокавський, чакавський та кайкавський д?алект. В?дм?нност? м?ж цими д?алектами виникли ще у дописемну епоху ?стор?? слов'янських народ?в.
Штокавська гов?рка ? розмовною головним чином у 2/3 з Хорват??, у хорват?в у Серб??, Чорногор??, Босн?? ? Герцеговин?.
Приклад: ?to ?u vam re?: u nama tu?e hrvatsko srce!
Мол?ська хорватська гов?рка ? розмовною в трьох селах ?тал?йсько? Мол?с?? (Kru?, ?tifili?, Mundimitar), заселених нащадками п?вденних хорват?в, як? м?грували туди з? сх?дного Адр?атичного узбережжя в 15-му стор?чч?. Оск?льки ц? люди м?грували далеко в?д решти частини ?хн?х родич?в, тому мова д?аспори ч?тк?ша в?д стандартно? мови ? ма? б?льший вплив ?тал?йсько? мови. Мол?ська хорватська гов?рка — штокавська-чакавська гов?рка.
Чакавська гов?рка ? розмовною в зах?дн?й, центральн?й, ? п?вденн?й частин? Хорват??, переважно в ?стр??, затоц? Кварнер, Далмац??, а також в хорватських внутр?шн?х територ?ях (Гака, Покуп'? тощо). За чакавським говором ять здеб?льшо вживають як ? або т як e (р?дко як ye), або нав?ть зм?шано екавська-?кавська вимова. Багато говор?в чакавсько? мають багато запозичень з венец?йсько?, ?тал?йсько?, грецько? ? ?нших середземноморських мов.
Приклад: ?a ?u vom re?: u nom tu?e harvosko sarce!
Гов?рка хорват?в Бургенланду
[ред. | ред. код]Ця хорватська гов?рка — чакавсько-штокавська гов?рка. Вона ? розмовною перш за все у федеральн?й земл? Бургенланд в Австр??, та в сус?дн?х областях у В?дн?, Словаччин?, ? Угорщин? серед нащадк?в хорват?в, як? м?грували туди у 16-му стор?чч?. Ц? говори або, можливо, с?мейство говор?в абсолютно в?дм?нне в?д стандартно? хорватсько?. На них сильно вплинула н?мецька мова, а також угорська. Кр?м того, вони мають деяк? властивост? в?д ус?х трьох головних д?алектних груп у Хорват??, оск?льки переселенц? не походять ц?лком з тих самих областей Хорват??. Стандарт ?М?кро-л?тературний? заснований на чакавськ?й гов?рц? &, ?, под?бний до чакавського говору, характеризу?ться найконсервативн?шими граматичними структурами: в?н збер?га? т? форми, що втратила штокавська гов?рка оф?ц?йно? хорватсько? мови.
Як м?н?мум 100 000 ос?б говорять хорватською бургенладською гов?ркою, ? майже вс? двомовн? з н?мецькою мовою. ?? майбутн? непевне, але ? деякий рух, щоб зберегти ??. Вона ма? оф?ц?йний статус в шести районах Бургенланду, ? використову?ться в деяких школах в Бургенланд? та сус?дн?х зах?дних частинах Угорщини.
Кайкавська гов?рка ? здеб?льшого розмовною у мешканц?в п?вноч? ? п?вн?чного заходу Хорват??, зокрема третини кра?ни б?ля угорського й словенського кордону: головним чином навколо м?ст Загреб, Вараждин, Чаковец, Копривниця, Петриня, Делн?це тощо. Пода? ять здеб?льшого як e (р?дко як дифтонг i); ця вимова не може дор?внювати екавсько-штокавськ?й гов?рц?, оск?льки багато кайкавських говор?в мають закритий e приблизно ae (в?д ять) ? в?дкритий e (в?д ориг?нального e).
? нестача дек?лькох п?днеб?нних звук?в (?, lj, nj, d?), знайдених в штокавськ?й гов?рц?, ? ма? деяк? запозичен? слова в?д сус?дн?х словенських говор?в, а також з н?мецько?, головним чином у м?стах.
Приклад: Kaj bu vam rekel: v nam tu?e horvatsko serce!
Найдавн?ш? писемн? пам'ятки датуються XII стор?ччям (Башчанський напис, написаний глаголицею, близько 1100 року; Грамота Кул?на, написана кирилицею 1189 року). У тепер?шн?й мов? використову?ться хорватський вар?ант латинки.
Л?тературна мова створена у 2-й половин? XV стол?ття на основ? штокавських гов?рок.[5] У ?? формуванн? визначну роль в?д?грали хорватськ? францисканц?, ?зу?ти, хорвати Бартол Кашич, Людевит Гай. Об'?днання у л?тературн?й мов? особливостей р?зних д?алект?в дало велику вар?ативн?сть л?тературно? мови як у лексиц?, так у фонетиц? ? морфолог??. Орфоеп?чна норма вимови — подв?йна: на м?сц? старого ?ятя? (?) допуска?ться вимова [ije] (mlijeko — молоко,) або [je] (mljekara), що в?дпов?дно назива?ться ijeкавською та j?кавською вимовою.
Мов? властив? довг? та коротк? голосн? та тон?чний (музичний) наголос, що в?др?зня? ?? в?д ус?х ?нших слов'янських мов. ?сну? складотв?рний сонант [r].
Прото-слов'янський голосний звук ять з часом зм?нився, ? зараз щодо нього ?снують три вар?анти:
- В ?кавськ?й вимов? ять перетворився на звук [i] (штокавська, чакавська, кайкавська гов?рка).
- В екавськ?й вимов? ять перетворився на звук [e] (кайкавська, чакавська, штокавська гов?рка).
- В ??кавськ?й вимов? (ijekavski) ять перетворився на дифтонг [ie] ? переда?ться на письм? як ije або je (штокавська, чакавська гов?рка).
У хорватськ?й мов? довгий дифтонг реал?зу?ться як [ie][6].
?менники, прикметники, займенники та числ?вники зм?нюються за в?дм?нками.
Д??слово ма? розвинену систему д??в?дм?ни: чотири ряди простих та складних форм минулого часу, два ряди форм майбутнього часу. ?нф?н?тив може зам?няти конструкц?я з? сполучника ?da? ? форми тепер?шнього часу.
| A a | B b | C c | ? ? | ? ? | D d | ? ? |
| D? d? | E e | F f | G g | H h | I i | J j |
| K k | L l | Lj lj | M m | N n | Nj nj | O o |
| P p | R r | S s | ? ? | T t | U u | V v |
| Z z | ? ? | (i+e=ie) | (r+r=?) |
| Укра?нська | Верхньолужицька | Хорватська | Сербська |
|---|---|---|---|
| Пор?вняння | P?irunanje | Usporedba | Поре?е?е (Pore?enje) |
| ?вропа | Europa | Europa | Европа (Evropa) |
| Н?дерланди | Ni?ozemska | Nizozemska | Холанди?а (Holandija) |
| ?тал?йц? | Ital?enjo | Talijani | Итали?ани (Italijani) |
| Всесв?т | Uniwersum, swětni??o | Svemir | Васиона (Vasiona) |
| Хребет | Rjap | Kralje?nica | Кичма (Ki?ma) |
| Пов?тря | Powětr | Zrak | Ваздух (Vazduh) |
| Виховання | Kub?anje, wukub?anje | Odgoj | Васпита?е (Vaspitanje) |
| Тиждень | Tyd?eń | Tjedan | Седмица (Sedmica) |
| ?стор?я | Stawizny | Povijest | Истори?а (Istorija) |
| Штани | Cholowy | Hla?e | Панталоне (Pantalone) |
| Жив?т | Brjuch | Trbuh | Стомак (Stomak) |
| Наука | Wěda | Znanost | Наука (Nauka) |
| Особисто | Wosobnje | Osobno | Лично (Li?no) |
| Особа | Wosoba | Osoba | Лице (Lice) |
| Об'?днан? Нац?? | Zjedno?ene narody | Ujedinjeni Narodi | У?еди?ене Наци?е (Ujedinjene Nacije) |
| Хл?б | Chlěb | Kruh | Хлеб (Hleb) |
| Штучний | Kum?tny | Umjetni | Вештачки (Ve?ta?ki) |
| Хрест | K?i? | Kri? | Крст (Krst) |
| Демократ?я | Demokratija | Demokracija | Демократи?а (Demokratija) |
| Виявлення | Spózna?e | Spoznaja | Сазна?е (Saznanje) |
| Остр?в | Kupa | Otok | Острво (Ostrvo) |
| Оф?цер | Oficěr | ?asnik | Официр (Oficir) |
| Дорожн?й рух | Nadró?ny wobchad | Cestovni promet | Друмски саобра?а? (Drumski saobra?aj) |
| Автомаг?страль | Awtodróha | Autocesta | Аутопут (Autoput) |
| Довжина | Do?hos? | Duljina | Дужина (Du?ina) |
| Сп?лка | Udruga | Удруже?е (Udru?enje) | |
| Фабрика | Fabrika, twornja | Tvornica | Фабрика (Fabrika) |
| Загальний | Pow?itkowny | Op?e | Опште (Op?te) |
| Христос | Chrystus | Krist | Христос (Hristos) |
| Вибач | Wodaj?e pro?u | Oprosti | Извини (Izvini) |
| Нормативна р?дна мова | Ma?ernorě?ny standard | Materinski jezi?ni standard | Матер?и ?езички стандард |
Щор?чно в Хорват?? в?дбува?ться в?дзначення нагородою доктора ?вана Шретера за найкраще слово, написане хорватською.
- ↑ Radio Free Europe — Serbian, Croatian, Bosnian, Or Montenegrin? Or Just 'Our Language'? [Арх?вовано 13 вересня 2016 у Wayback Machine.] ?ivko Bjelanovi?: Similar, But Different, Feb 21, 2009, accessed Oct 8, 2010
- ↑ Bi?ani? et al. (2013:55)
- ↑ Bi?ani? et al. (2013:84)
- ↑ Croatia: Themes, Authors, Books | Yale University Library Slavic and East European Collection. Library.yale.edu. 16 листопада 2009. Арх?в ориг?налу за 29 жовтня 2013. Процитовано 27 жовтня 2010.
- ↑ Stjepan Babi?: Hrvatski ju?er i danas, ?kolske novine, Zagreb, 1995., str. 250, 953—160-052-X
Od ulaska ?tokavskoga narje?ja u hrvatsku knji?evnost hrvatski knji?evni jezik ?tokavskoga tipa razvijao se evolutivno, bez velikih lomova i usjeka pa se kraj 15. stolje?a mo?e s pravom smatrati po?etkom dana?njeg hrvatskog knji?evnoga jezika odnosno po?etkom njegovog standardiziranja, jer je me?u ostalim, ve? onda bio polivalentnim. To?nije, jezik najrazvijenije i vrlo utjecajne dubrova?ke knji?evnosti, koja je utjecala na sve ostale pisce na hrvatskom jeziku, postao je standardnim. - ↑ Govor XXV (2008), 1 [Арх?вовано 21 травня 2011 у Wayback Machine.] S. Habijanec: Fonolo?ki opis hrvatskoga dvoglasnika i slova?kih dvoglasnika, str. 50
?Problematika fonolo?koga statusa /i?e/ u hrvatskom jezikoslovlju mnogo je izra?enija, budu?i da njegova fonemati?nost jo? uvijek nije potpuno dokazana niti op?eprihva?ena. Ono u ?emu se svi autori sla?u jest da je refleks dugoga praslavenskoga jata u hrvatskom jednoslo?an…, refleks dugoga jata u hrvatskom se jeziku ostvaruje kao jedinstveni dvoglasnik 'i?e' koji se u realizaciji razlikuje od dvoslo?nog slijeda ije, ali i od jednoslo?noga slijeda 'jē'.?
- Василь?ва Л. Хорватська мова: Навчальний пос?бник / 2-ге видання, доповнене. — Льв?в: Видавничий центр ЛНУ ?мен? ?вана Франка, 2007. — 312 c. — ISBN 966-613-467-5
- Василь?ва Л., Пешорда Д. Хорватська мова: Зб?рник вправ. — Льв?в: Видавничий центр ЛНУ ?мен? ?вана Франка, 2007. — 128 с.
- Штокавськ? л?тературн? мови: проблеми становлення, розвитку, сучасний стан / Л. П. Василь?ва; Льв?в. нац. ун-т ?м. ?. Франка. — Л., 2002. — 344 c. — Б?бл?огр.: с. 315—339.
- Хорватська мова на сайт? Ethnologue: Croatian. A language of Croatia (англ.)
- Хорватська мова на сайт? Glottolog 3.0: Language: Croatian [Арх?вовано 2 вересня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
Англ?йська ? Болгарська ? Грецька ? Данська ? Естонська ? ?рландська ? ?спанська ? ?тал?йська ? Латиська ? Литовська ? Мальт?йська ? Н?дерландська ? Н?мецька ? Польська ? Португальська ? Румунська ? Словацька ? Словенська ? Угорська ? Ф?нська ? Французька ? Хорватська ? Чеська ? Шведська |
 | |
|---|---|
| Тематичн? сайти | |
| Словники та енциклопед?? | |
| Дов?дков? видання | |
| Нормативний контроль |