轻松一刻:惨败的国足,对手为何给出如此高评价?
Християнсько-демократичний союз ХДС Christlich Demokratische Union | |
---|---|
![]() | |
Кра?на | ![]() |
Голова парт?? | Фр?др?х Мерц[1] |
Ген. секретар | Paul Ziemiakd[2] ![]() |
Дата заснування | 26 червня 1945 |
Штаб-квартира | Берл?н ?Konrad-Adenauer-Haus? |
?деолог?я | Християнська демократ?я Правоцентризм про?вропе?зм консерватизм |
Позиц?я | правоцентристи |
Молод?жна орган?зац?я | Молод?жний союз ![]() |
Членство в м?жнародних орган?зац?ях | ?вропейська народна парт?я |
К?льк?сть член?в | 371 986[3] ![]() |
М?сць у Бундестаз? | 164 / 736
|
М?сць у Бундесрат? | 22 / 69
|
М?сць у ?вропарламент? | 23 / 96
|
Оф?ц?йний кол?р (кольори) | помаранчевий ? чорний ![]() |
Оф?ц?йний сайт | www.cdu.de |
Христия?нсько-демократи?чний сою?з, або ХДС (н?м. Christlich Demokratische Union, CDU) — н?мецька центристська[4] пол?тична парт?я. Одна з двох великих парт?й Н?меччини, поряд з СДПН. Основа ?деолог?? — економ?чний центризм та консерватизм[5] (християнська демократ?я).
ХДС був створений у червн? 1946 року на основ? об'?днання консервативних сил колишньо? Веймарсько? республ?ки. Парт?я об'?днувала ус?х християн на м?жконфес?йн?й основ?. ?? очолив Конрад Аденауер.
За результатами парламентських вибор?в 2021 року парт?я ма? 152 м?сця ?з 736 у Бундестаз?[6]. За результатами вибор?в до ?вропейського парламенту 2019 року ма? 23 м?сця ?з 96 вид?лених для Н?меччини[7] (входить до фракц?? ?вропейсько? народно? парт??). ?сторично ?деолог?я парт?? базувалася на ?де? ?соц?ально? ринково? економ?ки? (див. Н?мецьке економ?чне диво).

В?дразу п?сля краху нацистсько? диктатури наприк?нц? Друго? св?тово? в?йни необх?дн?сть нового пол?тичного порядку в Н?меччин? була неминучою. Християнсько-демократичний союз створили в Берл?н? 26 червня 1945, а в Рейнськ?й област? ? Вестфал?? у вересн? того року.
Члени-засновники ХДС складалися здеб?льшого з колишн?х член?в парт?? Центру, Н?мецько? демократично? парт??, Н?мецько? нац?онально? народно? парт?? ? Н?мецько? народно? парт??. Багатьох з них, у тому числ? засновника берл?нсько? орган?зац?? ХДС Андреаса Гермеса та майбутнього канцлера Н?меччини Конрада Аденауера, ув'язнили за участь в н?мецькому Опор? п?д час нацистсько? диктатури. Слово ?союз? в назв? парт?? означа? св?дому в?дмову в?д конфес?йних, класових, суто парт?йних ?нтерес?в ? п?дкреслю?, що це утворення ма? характер масового руху. Спочатку ХДС проголосив себе ?християнською народною парт??ю? та ор??нтувався як на католик?в, так ? на протестант?в, на в?дм?ну в?д ?Парт?? Центру?, що ор??нтувалася переважно на католик?в. Пот?м ХДС заявив про сво? перетворення на надконфес?ональну ? м?жконфес?йну парт?ю. ХДС став парт??ю пом?рного консерватизму.
ХДС був пан?вною парт??ю протягом перших двох десятил?ть п?сля створення ФРН 1949 року. 1957 року ХДС — ? це ?диний випадок у п?сляво?нн?й ?стор?? Н?меччини — отримав абсолютну б?льш?сть у бундестаз?. У цей час ХДС не був — на в?дм?ну в?д Соц?ал-демократично? парт?? Н?меччини (СДПН) — типовою парт??ю, в основ? яко? лежить ?ндив?дуальне членство, але завдяки усп?шн?й пол?тиц? Конрада Аденауера ХДС користувався широкою п?дтримкою виборц?в. Конрад Аденауер залишався л?дером парт?? до 1963 року, п?сля чого колишн?й м?н?стр економ?ки Людв?г Ерхард зам?нив його. Коли В?льна демократична парт?я (ВДП) вийшла з пан?вно? коал?ц?? 1966 року через розб?жност? з приводу податково? та економ?чно? пол?тики, Ерхард був змушений п?ти у в?дставку. Отже, велику коал?ц?ю разом ?з СДПН очолив представник ХДС канцлер Курт ?еор? К?с?н?ер. У пер?од перебування ХДС при влад? ФРН вступила в НАТО ? ?Сп?льний ринок?.
П?сля 1969 року, коли ХДС не отримав необх?дно? б?льшост? для утворення уряду, хоч ? набрав найб?льшу к?льк?сть голос?в, парт?я посилила аг?тац?ю з метою залучення нових член?в. З 1969 до 1978 року чисельн?сть ХДС зросла з 304 000 до 675 000 член?в. СДПН швидко завоювала популярн?сть ? досягла усп?ху у формуванн? соц?ально-л?берально? коал?ц?? коал?ц?ю з ВДП п?сля федеральних вибор?в 1969 року, змушуючи ХДС п?ти ?з влади вперше у сво?й ?стор??. Перебуваючи в опозиц??, ХДС пост?йно критикував внутр?шню ? зовн?шню пол?тику уряду Соц?ал-демократично? та В?льно? демократично? парт?й; зокрема, ХДС виступав проти договор?в ФРН з СРСР, ПНР та ЧССР, а також договору про основи в?дносин м?ж ФРН ? НДР. ХДС продовжував виконувати сво? функц?? опозиц?? до 1982 року, коли створення коал?ц?? ?з ВДП дозволило ХДС повернутися до влади. Голова ХДС Гельмут Коль став новим канцлером Зах?дно? Н?меччини ? його ХДС-ВДП коал?ц?я продовжилася ? п?сля федеральних вибор?в 1983 року. П?дтримка громадськ?стю роботи коал?ц?? в процес? об'?днання Н?меччини була п?дтверджена на федеральних виборах 1990 року, коли коал?ц?я ХДС-ВДП отримала переконливу перемогу.
3 жовтня 1990 Н?мецька Демократична Республ?ка (НДР) була скасована, а ?? територ?ю повторно при?днали до ФРН. Сх?днон?мецька ХДС об'?дналася ?з зах?днон?мецькою колегою, в об'?днан?й кра?н? провели вибори. Хоча Коля переобрали, парт?я стала втрачати значну частину сво?? популярност? через економ?чний спад у колишн?й НДР ? п?двищення податк?в на заход?. ХДС був, проте, спроможний виграти федеральн? вибори 1994 року.
Гельмут Коль об?ймав посаду голови парт?? до поразки на виборах 1998 року, коли його зм?нив Вольфганг Шойбле; Шойбле п?шов у в?дставку на початку 2000 року унасл?док одного скандалу ?з джерел ф?нансування парт?? ? був зам?нений на Ангелу Меркель. На федеральних виборах 1998 року ХДС отримав 28,4 % ? ХСС 6,7 % голос?в по кра?н?, що було найнижчим результатом для блоку ХДС/ХСС з 1949 року. Таким чином, червоно-зелена коал?ц?я п?д кер?вництвом Герхарда Шредера прийшла до влади до 2005 року. 2002 року ХДС ? ХСС отримав трохи вищий результат — 29,5 % ? 9,0 % в?дпов?дно, але його, як ? ран?ше, не вистачило для б?льшост?, необх?дно? для коал?ц?йного уряду ХДС-ВДП.
На дострокових виборах 2005 року ХДС здобув перемогу над СДПН, однак не зм?г сформувати б?льш?сть ?з ВДП. Унасл?док цього сформували ?велику коал?ц?ю? м?ж ХДС/ХСС ? СДПН. П?сля трьох тижн?в переговор?в, однак, дв? парт?? уклали угоду, за якою ХДС отримав посаду канцлера, тод? як СДПН зберегла 8 з 16 м?сць у каб?нет? м?н?стр?в. Коал?ц?йна угода була схвалена обома сторонами на парт?йних конференц?ях 14 листопада. Меркель затвердили як першу ж?нку-канцлера Н?меччини б?льш?стю депутат?в (397 проти 217) новообраного Бундестагу 22 листопада.
Хоча ХДС/ХСС втратила частину голос?в на федеральних виборах 2009 року, ВДП, отримавши найкращий результат на виборах у сво?й ?стор??, утворила коал?ц?ю ХДС/ХСС-ВДП. Це була перша зм?на коал?ц?йних партнер?в канцлером в ?стор?? Н?меччини.
Ма? партнерськ? стосунки з Укра?нським Демократичним Альянсом за Реформи В?тал?я Кличка.
У розвитку програми ХДС можна вид?лити к?лька етап?в. З минулих про?кт?в найв?дом?шою стала Аленська програма 1947 для британсько? окупац?йно? зони. Увага в н?й прид?ля?ться у першу чергу економ?чним та соц?альним питанням. Центральною вимогою була кардинальна зм?на економ?чно? системи. Програма передбачала нац?онал?зац?ю добувно? промисловост?, створення широких можливостей для участ? прац?вник?в в ухваленн? р?шень, ефективне картельне (антимонопольне) законодавство, ц?леспрямована п?дтримка середнього класу, широка диверсиф?кац?я портфеля акц?й та деконцентрац?я великих концерн?в.
Аленську програму не реал?зували повн?стю. В економ?чному в?дношенн? ХДС керувався розробленими переважно Людв?гом Ерхардом Дюссельдорфськими тезами 1949 року, у яких парт?я вперше зажадала створення ?соц?ально? ринково? економ?ки? як обов'язкового економ?чного ладу. ХДС розум?? п?д цим ?соц?ально ор??нтовану систему?, у рамках яко? економ?чна свобода ? в?льне змагання самост?йних ?ндив?дуум?в ? п?дпри?мств повинн? бути приведен? у в?дпов?дн?сть з принципами соц?ально? справедливост? та громадянсько? сол?дарност?. Приватна власн?сть ? в?льний доступ до ринк?в пов'язуються ?з соц?альною в?дпов?дальн?стю кожного, ?з соц?альним захистом ? п?дтримкою системи осв?ти, яка повинна створити р?вн? стартов? можливост? для вс?х. Держава повинна створювати рамков? умови, сприятлив? для розвитку економ?ки, ? дотримуватися принципу субсид?арност?, тобто допомагати там, де особисто? в?дпов?дальност? кожного недостатньо для досягнення загального блага та соц?ального захисту.
Зовн?шньопол?тична концепц?я ХДС вперше знаходить сво? в?дображення у Гамбурзьк?й програм? 1953 року. У цьому документ? р?шуче в?дкида?ться ?дея нейтрал?тету Н?меччини. Найважлив?шою метою назива?ться возз'?днання Н?меччини в умовах миру й свободи. ХДС у зовн?шн?й пол?тиц? дотриму?ться принципу належност? Федеративно? Республ?ки до зах?дного альянсу НАТО. М?цний мир на планет? повинен бути досягнутий завдяки ?нтенсивному д?алогу м?ж Сходом ? Заходом та активн?й допомоз? кра?нам, що розвиваються, у рамках д?алогу м?ж П?вн?ччю ? П?вднем. Особлива увага, як ? ран?ше, прид?ля?ться скороченню озбро?нь та ?вропейсько? ?нтеграц?? в економ?чному ? пол?тичному план?. З точки зору зовн?шньо? пол?тики, ХДС бере на себе зобов'язання дотримуватися ?вропейсько? ?нтеграц?? ? сильних в?дносин ?з США. У ?вропейському Союз? ХДС виступа? проти вступу Туреччини в ?вропейський Союз, надаючи перевагу зам?сть цього розширеному партнерству з Туреччиною. На додаток до цитування р?зних порушень прав людини, ХДС також вважа?, що небажання Туреччини визнати К?пр незалежною, суверенною державою суперечить пол?тиц? ?С, зг?дно з якою його члени повинн? визнавати ?снування один одного. Усередин? кра?ни ХДС виступа? за скорочення бюрократизму та збереження культурних традиц?й.
Етичн? основи християнства, ?дея соц?ального ринкового господарства ? м?цна закор?нен?сть Федеративно? Республ?ки в зах?дн?й систем? ? донин? становлять основу програми ХДС. Вс? ухвален? з початку 60-х рок?в про?кти ? вар?антами ? модиф?кац?ями цих трьох основних принцип?в. Так, наприклад, у так зван?й ?Мангеймськ?й заяв?? в?д 1975 року п?дкреслена прихильн?сть соц?ально? ринково? економ?ки була доповнена ?новим соц?альним питанням?, яке вит?ка? з того, що в сусп?льств? спостер?гаються конфл?кти м?ж орган?зованими та неорган?зованими громадськими ?нтересами ? нер?вном?рний розпод?л соц?ального навантаження. В економ?чному план? держава повинна п?дтримувати приватну ?н?ц?ативу ? створювати оптимальн? рамков? умови для розвитку економ?ки. ХДС виступа? також за реформування систем оподаткування та охорони здоров'я.
У сфер? економ?чно? та ф?нансово? пол?тики ХДС бачить сво? головне завдання в п?дтримц? як?сного економ?чного п?дйому ? скорочення безроб?ття. У Штутгартських тезах в?д 1984 року вт?лю?ться нове розум?ння техн?ки ? навколишнього середовища. Наблизитися до мети всеосяжно? захисту навколишнього середовища парт?я ма? нам?р за допомогою нових технолог?й та заход?в щодо зм?ни св?домост? населення. Однак, як п?дкреслю?ться в документ?, необх?дно обмежити застосування нових технолог?й там, де техн?ка почина? втрачати функц?ю служ?ння людин?. Зокрема, можливост? втручання в генетичний код людини вимагають встановлення ?нових кордон?в для техн?чних можливостей, як? б в?дпов?дали етичним масштабами нашого християнського уявлення про людину?.
?м'я | Початок терм?ну | К?нець терм?ну | |
---|---|---|---|
Конрад Аденауер | 21 жовтня 1950 | 23 березня 1966 | |
Людв?г Ергард | 23 березня 1966 | 23 травня 1967 | |
Курт Георг К?з?нгер | 23 травня 1967 | 5 жовтня 1971 | |
Райнер Барцел | 5 жовтня 1971 | 12 червня 1973 | |
Гельмут Коль | 12 червня 1973 | 7 листопада 1998 | |
Вольфганг Шойбле | 7 листопада 1998 | 16 лютого 2000 | |
Ангела Меркель | 10 кв?тня 2000 | 7 грудня 2018 | |
Анне?рет Крамп-Карренбауер | 7 грудня 2018 | 16 с?чня 2021 | |
Арм?н Лашет | 22 с?чня 2021 | 22 с?чня 2022 | |
Фр?др?х Мерц | 22 с?чня 2022 |
![]() |
![]() |
- ↑ Головою Християнсько-демократичного союзу обраний Фр?др?х Мерц. Deutsche Welle (укра?нською) . 22 с?чня 2022. Арх?в ориг?налу за 22 с?чня 2022. Процитовано 22 с?чня 2022.
- ↑ alri./dpa/Reuters Ziemiak fordert klaren Kurs und klare Sprache // Frankfurter Allgemeine Zeitung / Hrsg.: Werner D’Inka, G. Braunberger, J. Kaube et al. — F, Deutschland: Frankfurter Allgemeine Zeitung GmbH, 2018. — ISSN 0174-4909; 1431-3138; 1866-5314
- ↑ Schmid A. Herbe Verluste: SPD und CDU sterben die Parteimitglieder weg // Merkur: Deutsche Zeitschrift für europ?isches Denken / Hrsg.: H. Paeschke, H. Schwab-Felisch, J. Moras et al. — Stg: Klett-Cotta Verlag, 2023. — ISSN 0026-0096; 2510-4179
- ↑ Christian Democratic Union (CDU) | History, Policies, Platform, Leader, & Structure | Britannica. www.britannica.com (англ.). 14 травня 2023. Процитовано 29 травня 2023.
- ↑ Hermann Adam: . Springer-Verlag, 2008, ISBN 978-3-531-90575-4, S. 120 (google.de [abgerufen am 10. September 2022].
- ↑ Results Germany - The Federal Returning Officer. www.bundeswahlleiter.de. Арх?в ориг?налу за 28 вересня 2021. Процитовано 22 с?чня 2022.(англ.)
- ↑ Results Germany - The Federal Returning Officer. bundeswahlleiter.de. Арх?в ориг?налу за 24 жовтня 2020. Процитовано 19 жовтня 2020.(англ.)
- Ерхард та Аденауер: На фундамент? ново? ?вропи [Арх?вовано 21 травня 2008 у Wayback Machine.]
- ХДС/ХСС — блок умеренных консерваторов | Германия | Deutsche Welle [Арх?вовано 22 вересня 2011 у Wayback Machine.] (рос.)
- Оф?ц?йний сайт парт?? [Арх?вовано 18 лютого 2013 у Wayback Machine.] (н?м.)
- ?стор?я ХДС на сайт? Фонду Конрада Аденауера (н?м.)
- ?стор?я ХДС (н?м.)