48小时天气预报(2017-04-18)
Штутгарт |
|||
---|---|---|---|
![]() |
|||
|
|||
Координати: 48°47′ пн. ш. 9°11′ сх. д.? / ?48.783° пн. ш. 9.183° сх. д. | |||
Кра?на | ![]() | ||
Земля | Баден-Вюртемберг | ||
Район | |||
Уряд | |||
- мер | Fritz Kuhn | ||
Площа | |||
- Повна | 207,36 км2 | ||
Населення (31 грудня 2020[1]) | |||
- Усього | 630 305 | ||
- Густота | 3039,7/км2 | ||
Часовий пояс | CET (UTC+1) | ||
- Л?тн?й час | CEST (UTC+2) | ||
Розташування на карт? Н?меччини | |||
![]() |
Шту?тгарт (н?м. Stuttgart, в?д н?м. Stute — кобила та Garten — садок, парк) — м?сто у Н?меччин?, столиця земл? Баден-Вюртемберг. За к?льк?стю населення — шосте м?сто кра?ни (630 000 на 2020 р?к).[2].
У м?ст? розм?щен? численн? державн? установи, наприклад парламент (Landtag) та уряд земл? (Landesregierung), а також головне митне управл?ння (Hauptzollamt (HZA) Stuttgart).
Найближч? велик? м?ста: Франкфурт-на-Майн? (204 км у п?вн?чному напрямку) та Мюнхен (220 км у п?вденно-сх?дному напрямку).

На нин?шньому герб? Штутгарта зображено здибленого чорного коня на жовтому тл?. Уперше у сво?му тепер?шньому вигляд? герб було використано 1938 року. До цього було досить багато вар?ант?в дизайну, часто — з двома к?ньми. На логотип? автомоб?льно? компан?? Порше зображено модиф?ковану верс?ю герба Штутгарта.
У давньон?мецьк?й мов? м?сто називалось Stuotengarten, де stuoten — кобила, спор?днене ?з давньоангл?йською. А garten давньон?мецькою — м?сце перв?сного поселення.
Штутгарт лежить на в?дстан? 100 км в?д Шварцвальду ? на так?й же в?дстан? в?д г?рського масиву Швабська Юра. Розм?щений посередин? земл? Баден-Вюртемберг. Центр м?ста розташований у пишн?й долин?, м?ж виноградниками й л?сом, але не на берез? р?чки Некар. Тому часто кажуть, що м?сто лежить м?ж л?сом ? виноградниками (н?м. Zwischen Wald und Reben).
Головна частина м?ста розкинулася пом?ж схил?в ? виноградник?в у так званому ?Штутгартському котл?? — долин?, прор?зан?й струмком Незенбах, який впада? до р?чки Неккар (притоки Рейну).
П?вн?чна частина м?ста простяглась до п?двищень басейну Некара, зах?дна — до ?лемського л?су та ?ойських п?двищень, на сход? м?сто сягнуло до початк?в Шурвальдського хребта, а на п?вдн? — до Ф?льдерсько? р?внини та початк?в Шенбузького л?су. Кр?зь сх?дн? частини м?ста прот?ка? р?чка Некар.
Штутгарт займа? площу 207 км2. Висота колива?ться в?д 207 м над р?внем моря на берез? р?чки Некар до 549 м на пагорб? Бернгартсгее (Bernhartsh?he). Через так? перепади висот у м?ст? ?сну? понад 400 сходових про?св?т?в (так званих St?ffele на м?сцевому д?алект?), сумарна довжина яких дор?вню? приблизно 20 км.
М?сто Штутгарт под?ля?ться на 23 м?ських округи, 5 внутр?шн?х район?в ? 18 перифер?йних район?в.
Внутр?шн? райони: Центральний Штутгарт (Stuttgart-Mitte), П?вн?чний Штутгарт (Stuttgart-Nord), Сх?дний Штутгарт (Stuttgart-Ost), П?вденний Штутгарт (Stuttgart-Süd) ? Зах?дний Штутгарт (Stuttgart-West).
Кл?мат Штутгарта — континентальний. У л?тн? м?сяц?, г?рськ? масиви Шварцвальд ? Швабський Альб захищають м?сто в?д серйозно? негоди, однак у цей час року в м?ст? трапляються ? грози. Взимку випада? сн?г, який лежить т?льки к?лька дн?в. У центр? м?ста, що його м?сцев? жител? звуть ?Котел? (Kessel), вл?тку завжди спекотн?ше, а взимку менш сн?жно, н?ж у передм?ст?.
Зима в Штутгарт? трива? з грудня по березень. Найхолодн?ший м?сяць — с?чень, ?з середньою температурою близько 0 °C. Сн?г не випада? б?льше н?ж на к?лька дн?в, хоча, зг?дно з метеоролог?чними даними, 2004 року в цей пер?од сн?г пролежав к?лька тижн?в. Л?то тепле, ?з середньою температурою близько 19 °C в найспекотн?ших м?сяцях л?та — липн? й серпн?. Л?то зазвичай трива? з травня до вересня.
Кл?мат Штутгарт | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | С?ч. | Лют. | Бер. | Кв?т. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Р?к |
Абсолютний максимум, °C | 17,1 | 21,0 | 24,6 | 26,8 | 31,5 | 35,0 | 36,6 | 37,7 | 31,6 | 29,7 | 20,3 | 16,5 | 37,7 |
Середн?й максимум, °C | 3,7 | 5,4 | 9,8 | 14,1 | 18,6 | 23,7 | 26,2 | 25,9 | 19,5 | 14,4 | 8,1 | 4,4 | 14,0 |
Середня температура, °C | 0,5 | 1,3 | 5,2 | 9,0 | 13,6 | 16,7 | 18,8 | 18,3 | 14,1 | 9,6 | 4,4 | 1,4 | 9,4 |
Середн?й м?н?мум, °C | ?2,9 | ?2,5 | 0,8 | 3,8 | 8,2 | 11,3 | 13,3 | 12,9 | 9,2 | 5,4 | 1,0 | ?1,6 | 4,9 |
Абсолютний м?н?мум, °C | ?25,5 | ?20,3 | ?18,6 | ?6,3 | ?1,9 | 3,3 | 5,5 | 3,8 | 0,2 | ?6,3 | ?14,9 | ?18,5 | ?25,5 |
Середня к?льк?сть сонячних годин на м?сяць | 79,8 | 96,4 | 137,9 | 177,0 | 216,5 | 216,8 | 232,4 | 224,1 | 169,4 | 122,6 | 74,1 | 60,4 | 1807,2 |
Норма опад?в, мм | 41.2 | 36.5 | 47.6 | 49.6 | 85.7 | 86.8 | 86.1 | 69.1 | 57.1 | 58.8 | 49.8 | 50.4 | 718.7 |
Перш? в?домост? про Штутгарт датуються к?нцем I стол?ття нашо? ери з? створенням римського форту в сучасному район? Каннштатт на берез? р?чки Некар. На початку III стол?ття алемани вит?снили римлян назад повз Рейн ? Дунай. Хоча про Каннштатт у пер?од нашестя варвар?в н?чого не в?домо, вважа?ться, що область залишалася населеною, як це згаду?ться в арх?вах Санкт-?алленського абатства починаючи з 700 р. н. е.
Сам Штутгарт, ?мов?рно, засновано близько 950 р. н. е., незадовго до битви при р?чц? Лех за участ? герцога Дюка Людольфа з? Шваб??, одного ?з син?в ?мператора Священно? Римсько? ?мпер?? Отто I Великого. На родючих луках, де тепер центр сучасного м?ста, розводили кавалер?йських коней.
Близько 1300 р. Штутгарт став резиденц??ю граф?в Вюртемберзьких, як? зробили його столицею сво?х волод?нь (Territorialstaat). Статус м?ста Штутгарт отримав 1321 року, коли в?н став оф?ц?йною корол?вською резиденц??ю. Територ?я навколо Штутгарта була в?дома як графство Вюртемберг, а 1495 року Штутгарт став столицею княз?вства.
Назва Вюртемберг походить в?д крутого пагорба в Штутгарт?, ран?ше в?домого як Wirtemberg.

З 1806 по 1918 р?к Штутгарт був столицею Вюртемберзького корол?вства.
У XIX стол?тт? Штутгарт розвивався пов?льно через невиг?дне географ?чне розташування. Ситуац?я зм?нилася з в?дкриттям центрального зал?зничного вокзалу 1846 року — почалося економ?чне в?дродження м?ста, населення якого тод? нал?чувало близько 50 тисяч.
1871 року населення Штутгарта сягнуло 91 000 жител?в. Новий поштовх до зростання м?сто отримало, коли Готтл?б Даймлер винайшов автомоб?ль у маленьк?й майстерн? в Каннштатт? — невдовз? п?сля цього к?льк?сть штутгартц?в зросла до 176 000.
1920 року Штутгарт став резиденц??ю Нац?онального уряду Н?меччини.
За нацистського режиму з? Штутгарта було виселено ?вре?в. Перш? парт?? депортованих вирушили з? Штутгарта до Риги 1 грудня 1941 року.
П?д час Друго? св?тово? в?йни центр Штутгарта було майже повн?стю зруйновано пов?тряними нальотами. Найруйн?вн?ш? бомбардування зд?йснювалися 1944 року англ?йськими й американськими бомбардувальниками. Найважчий рейд в?дбувся 12 вересня 1944 року, коли ав?ац?я союзник?в бомбила стару частину Штутгарта, скинувши б?льше 184 000 бомб, зокрема 75 дуже потужних ?руйн?вниць квартал?в?. Унасл?док ?вогняно? бур?? загинуло понад 1000 людей. Загалом Штутгарт зазнав 53 бомбардувань, як? зруйнували 68 % буд?вель ? позбавили життя 4477 людей.

Ранню концепц?ю плану Маршалла, спрямованого на п?дтримку економ?чного й пол?тичного в?дновлення вс??? ?вропи, було представлено Державним секретарем США Джеймсом Ф. Б?рнсом (James Francis Byrnes) у Штутгартськ?й опер?. Безпосередн?м результатом його промови стало об'?днання британсько? й американсько? окупац?йних зон. Коли 23 травня 1949 року було створено Федеративну Республ?ку Н?меччину, Штутгарт (як ? Франкфурт) мав непоган? шанси стати федеральною столицею, але врешт?-решт нею став Бонн.





Як ? решта великих н?мецьких м?ст, таких як Берл?н, Кельн та Ганновер, 1 березня 2008 року в Штутгарт? запроваджено Зону з низьким р?внем викид?в (ЗНВ) з метою покращення якост? пов?тря. Це стосу?ться вс?х транспортних засоб?в, що потрапляють до Штутгартсько? зони навколишнього середовища (Umweltzone), включаючи транспортн? засоби з-за кордону.
Штутгарт ма? легкорейкову систему — Штутгартський штадтбан. У центр? м?ста та густо забудованих районах, штадтбан прокладено п?д землею. Станц?? позначаються символом ?U?, що означа? Untergrundbahn (метропол?тен). До 2007 року в Штутгарт? також працювали трамва?. Штутгарт також ма? розгалужену автобусну мережу. Штадтбан та автобуси ? п?д орудою Stuttgarter Stra?enbahnen AG[en] (SSB). Передм?стя Штутгарта та сус?дн?х м?ст обслуговуються п?дземною зал?зничною мережею — Stuttgart S-Bahn, що використову? л?н?? нац?онального оператора Deutsche Bahn AG (DB).
У Штутгарт? також функц?ону? електриф?кована зубчаста зал?зниця, що сполуча? Маринплац на п?вдн? м?ста та район Дегерлох. Це ?дина м?ська зубчаста зал?зниця в Н?меччин?. Штутгарт також ма? фун?кулер, а в парку К?ллесберг[en] працю? м?н?атюрна зал?зниця[en].
Штутгарт ? хабом мереж Intercity-Express та Intercity[en] Deutsche Bahn AG (DB), що ма? сполучення з б?льш?стю великих м?ст Н?меччини. Штутгарт ма? пряме зал?зничне сполучення з? Страсбургом, В?днем, Цюрихом та Парижем.
Потяги далекого сполучення, Interregio-Express, Regional-Express та Regionalbahn обслугову? станц?я Штутгарт-Головний.

М?сто обслугову? аеропорт Штутгарт, м?жнародний аеропорт розташований за 13 км на п?вдень в?д центру м?ста. До аеропорту прямують потяги S-Bahn л?н?й S2 або S3. Аеропорт Штутгарта — ?диний м?жнародний аеропорт Н?меччини з одн??ю зл?тно-посадковою смугою.
Через м?сто пряму? автострада А8, що сполуча? м?сто з Мюнхеном та Карлсруе та автострада А 81, що сполуча? м?сто з Вюрцбургом та З?нгеном.
Також м?сто ма? р?чковий порт на р?чц? Неккар
Штутгарт ? його околиц? — дом?вка для деяких значних ф?гур н?мецько? л?тератури, найв?дом?шими з яких ? Ге?ель, Шиллер ? Гельдерл?н.
У Штутгарт? знаходиться Вюртемберзька земельна б?бл?отека, одна з найб?льших б?бл?отек Н?меччини (5,5 млн одиниць збер?гання), яка була заснована 11 лютого 1765 року.

У Штутгарт? знаходяться п'ять з одинадцяти державних музе?в Баден-Вюртемберга. Першим ?з них ? Стара державна галерея (в?дкрита 1843 року, розширена 1984 року), де збер?гаються твори мистецтва, що датуються XIV—XIX стол?ттями, включаючи роботи Рубенса, Рембрандта, Моне, Ренуара, Сезанна ? Бойса. Поруч розташована Нова державна галерея (заснована 1980 року). У галере? представлен? роботи Макса Бекмана, Дал?, Мат?сса, М?ро, П?кассо, Клее, Шагала, Кандинського та ?нших митц?в.
У Старому замку розташований Державний музей Вюртемберга, який був заснований 1862 року В?льгельмом I Вюртемберзьким. Музей простежу? багату ?стор?ю Вюртемберга з безл?ччю артефакт?в, як? належали герцогам, графам ? королям Вюртемберга.
?нш? пров?дн? музе? Штутгарта:
- ?сторичний музей (заснований 1987 року)
- Державний музей природничо? ?стор?? Штутгарта в замку Розенштейн
- Музей Mercedes-Benz (заснований 1936 року, у нов?й буд?вл? — з 2006 року), найв?дв?дуван?ший музей у Штутгарт? (440 000 в?дв?дувань на р?к)
- Штутгартський художн?й музей (заснований 2005 року)
- Музей Porsche (заснований 1976 року, знову в?дкритий 2008 року у новому прим?щенн?),
- Будинок-музей Гегеля (Гегельхаус), м?сце народження ф?лософа Георга В?льгельма Фр?др?ха Гегеля
- Музей Л?нден (заснований 1911 року), один ?з найзначн?ших етнограф?чних музе?в ?вропи
- Музей музичних ?нструмент?в
- Штутгартський трамвайний музей
- Штутгартський музей пол?ц??
- Музей М?н?атюрний Штутгарт
- Пл?н?нгенський кра?знавчий музей
- Старий замок\Altes Schloss
- Музей ?люз?й
- Музей Вайсенгофа в будинку Ле Корбюзь?
Ряд значних замк?в розташован? в передм?стях Штутгарта ? за ?х межами як нагадування про корол?вське минуле м?ста. До них належать:
- Замок Сол?тюд у стил? бароко ? рококо (1700—1800)
- Людв?гсбурзька резиденц?я у стил? бароко з величезним садом (1704—1758)
- Замок Гогенгайм[de] (1771—1793),
- Палац Розенштайн у стил? класицизму (1822—1830)
- Мавзолей Вюртемберг?в (1824)
- Зоопарк ? ботан?чний сад В?льгельма (1853)

- Штутгартський ун?верситет — четвертий за величиною ун?верситет у Баден-Вюртемберз? п?сля Гейдельберзького ун?верситету Рупрехта-Карла, Тюб?нгенського ун?верситету та Фрайбурзького ун?верситету. Засновано 1829 року. Ун?верситетський комплекс склада?ться з двох академ?чних м?стечок, як? в?дпов?дають напрямам спец?ал?зац??: соц?альн? дисципл?ни й арх?тектура — у центр? м?ста, недалеко в?д головно? зал?знично? станц??, природознавч? дисципл?ни — у п?вденно-зах?дн?й частин? м?ста. Найславетн?шим з факультет?в ? арх?тектурний.
- Гоенгаймський ун?верситет — найстар?ший ун?верситет Штутгарта. Б?льша частина ун?верситету розташована в буд?вл? палацу Гоенгайм в однойменному район? м?ста Штутгарт. Спец?ал?зац?я ун?верситету — аграрний, б?олог?чний ? економ?чний напрямки. Засновано 1818 року.
- Штутгартська вища техн?чна школа — популярний державний ВНЗ, що спец?ал?зу?ться на п?дготовц? арх?тектор?в ? буд?вельник?в.
- Штутгартська вища школа музики ? театру — один ?з найб?льших мистецьких виш?в у Н?меччин?, заснований 1761 року. М?сце розташування — квартал К?ллесберг на п?вноч? Штутгарта.
- Штутгартська вища школа масового ?нформування — заснована 2001 року. Готу? спец?ал?ст?в ?з друкованих та електронних засоб?в масового ?нформування, а також з комун?кац??.

У Штутгарт?, як ? в ?нших м?стах Н?меччини, найпопулярн?шим видом спорту ? футбол. Найв?дом?ший м?сцевий клуб — ФК ?Штутгарт? (засн. 1893 року). З 1950 року ця команда здобула п'ять н?мецьких титул?в. Менш в?домий клуб — ?Штутгартер К?керс? (н?м. Sportverein Stuttgarter Kickers e.V.) — спортивне товариство з району Де?ерлох, що виступа? у третьому див?з?он? ? базу?ться на невеликому стад?он? ??ац?? (Gazi). Кр?м того, у м?ст? ? гандбольна команда, що виступала в нац?ональн?й л?з? з 2001 по 2006 роки. Хокейна команда ?Штутгартер К?керс? (HTC Stuttgarter Kickers) — один ?з найусп?шн?ших хокейних клуб?в у Н?меччин?, що виграв чемп?онат Н?меччини 2005 року й чемп?онат ?вропи 2006 року.
- Георг В?льгельм Фр?др?х Гегель (1770—1831) — н?мецький ф?лософ, творець теор?? д?алектики.
- В?льгельм Гауфф (1802—1827) — н?мецький письменник, автор казок.
- ?ергард Ертль (нар. 10 жовтня 1936) — н?мецький учений-х?м?к, лауреат Нобел?всько? прем?? з х?м?? 2007 року.
- Карл Едуард фон Мартенс (1831—1904) — н?мецький зоолог
- Пауль Лен? (1885—1929) — н?мецький к?норежисер, художник-оформлювач та художник-декоратор
- Р?хард фон Вайцзеккер (1920—2015) — н?мецький пол?тик ? державний д?яч, федеральний президент Н?меччини в 1984—1994 роках.
- Гельмут Лахенман (1935) — н?мецький композитор.
- Юрген Клаус Генн?? (1951) — н?мецький х?м?к ? медичний ф?зик, як?й одним з перших застосував магн?тно-резонансну томограф?ю (МРТ) для медично? д?агностики.
- Роланд Еммер?х (1955) — американський к?норежисер н?мецького походження.
- Н?на Госс (1975) — н?мецька акторка.
-
Замкова площа
-
Внутр?шн?й дворик Старого замку
-
Палац Розенштайн
-
Ратуша
-
Театр Паллад?ум
-
Площа Шиллера
-
Опера
-
Парк К?ллесберг
-
Церква Йоганнеск?рхе
-
Мавзолей Вюртемберг?в
-
Церква Шт?фтск?рхе
Кард?фф, Уельс, Велика Британ?я
Сент-Лу?с, М?ссур?, США
Страсбург, Франц?я
Лодзь, Польща
Ка?р, ?гипет
Мумбай, ?нд?я
Мензель-Бург?ба, Тун?с
М?ста з якими встановлен? дружн? в?дносини
- ↑ Statistisches Landesamt Baden-Württemberg – Bev?lkerung nach Nationalit?t und Geschlecht am 31. Dezember 2020 (н?м.)
- ↑ The State and its people. State of Baden-Württemberg. Арх?в ориг?налу за 27 червня 2018. Процитовано 14 жовтня 2018.
- Штутт?арт // Ун?версальний словник-енциклопед?я. — 4-те вид. — К. : Теза, 2006.
- Штутгарт / УРЕ
- М?сто тринадцяти джерел / Галицький кореспондент, 16.01.2018.
- Штутгарт / Моя ?вропа.
- Оф?ц?йний сайт м?ста (н?м.) (англ.).
- Stuttgart (GERMANY) // ?Encyclopaedia Britannica? (англ.).
- Оф?ц?йний сайт м?ста для турист?в (н?м.) (англ.) (фр.) (?сп.) (?тал.) (кит.).