【专家视点】何代欣：为什么大家越来越关心税率和税制？

У В?к?пед?? ? статт? про: Оттон та Оттон I (значення).

Оттон I н?м. Otto I der Gro?e
Оттон I
Прапор Римський ?мператор
2 лютого 962 — 7 травня 973
Коронац?я:	2 лютого 962
Попередник:	Беренгар I
Наступник:	Оттон II
Король ?тал??
25 грудня 961 — 7 травня 973
Коронац?я:	10 жовтня 951
Попередник:	Беренгар II (король ?тал??)
Наступник:	Оттон II
Король Сх?дно? Франк??
2 липня 936 — 7 травня 973
Коронац?я:	7 серпня 936
Попередник:	Генр?х ? Птахолов
Наступник:	Оттон II
Герцог Саксонський
2 липня 936 — 7 травня 973
Народження:	23 листопада 912(2025-08-06) Вальгаузен, Сх?дна Франк?я
Смерть:	7 травня 973(2025-08-06) (60 рок?в) Мемлебен, Священна Римська ?мпер?я
Поховання:	Магдебурзький собор
Кра?на:	Священна Римська ?мпер?я
Р?д:	Саксонська династ?я
Батько:	Генр?х I Птахолов
Мати:	Матильда Вестфальська
Шлюб:	Eadgythd ? Адельгейда Бургундська
Д?ти:	В?д 1-го шлюбу: син: Людольф дочка: Л?утгарда В?д 2-го шлюбу: сини: Генр?х, Бруно, Оттон II дочка: Матильда
Автограф:
百度 记者问他这是否就是武大对此事的回应。  Мед?афайли у В?к?сховищ?

Отто?н ? Великий (н?м. Otto I, ?тал. Ottone; 23 листопада 912(09121123) — 7 травня 973) — засновник ? перший ?мператор Священно? Римсько? ?мпер?? (962—973). Король Сх?дно? Франк?? ? герцог Саксонський (936—973). Король ?тал?? (961—973). Представник Саксонсько? династ??. Народився у Вальгаузен?, Сх?дна Франк?я. Син сх?дно франкського короля Генр?ха I Птахолова ? Матильди Вестфальсько?. Батько Оттона II. Помер у Мемлебен?, Священна Римська ?мпер?я. Похований у Магдебурзькому собор?. Пр?звисько — Великий (н?м. der Gro?e; його вперше вжив середньов?чний хрон?ст Отто ?з Фрайз?нга (н?м. Otto von Freising, 1112—1158). Прозваний Великим не лише за його Велич, але й для ототожнення його з його легендарним предком Карлом I Великим.

Б?ограф?я

Проблема престолонасл?дування

Коронац?я Оттона ? в?дбулась у наступному м?сяц? п?сля смерт? Генр?ха ? Птахолова. Оттон не був улюбленцем Матильди Вестфальсько?, мати п?сля смерт? Генр?ха Птахолова намагалась зробити королем молодшого брата Оттона Генр?ха, адже Оттон народився коли Генр?х ? ще не був обраний королем сх?дних франк?в, на в?дм?ну в?д Генр?ха, який народився вже п?сля коронац?? батька, тобто порф?рородним сином був саме Генр?х, але за запов?том Генр?ха ? престол унасл?дував саме старший син. С?мейн? справи доставили новообраному королю багато проблем через пост?йн? повстання.

Не варто також забувати що Генр?х ? Птахолов мав ще одного сина в?д Хатебурги Мерзебурзько?, проте в?н був визнаний королем незаконнонародженим та втрачав право на насл?дування престолу.

Коронац?я

П?сля смерт? свого батька Генр?ха ? Птахолова у 936 роц? Оттон був коронований Аахенському палац?.

	? коли в?н [Оттон] туди прибув, герцоги, начальники областей з ?ншими загонами васал?в з?бралися в колонад?, яка з'?днана з базил?кою Карла Великого, вони посадили нового герцога на споруджений там трон, простягли до нього руки ? урочисто об?цяли йому свою в?рн?сть ? допомогу проти вс?х ворог?в ? [так] за сво?м звича?м зробили його королем.
— В?дук?нд Корвейський, Д?яння Сакс?в. 2 Книга

В той час арх??пископ Г?льдеберт з духовенством та народом чекав коли з'явиться король в базил?ц?. Коли ж в?н з'явився, арх??пископ виступив йому назустр?ч, л?вою рукою торкнувся право? руки короля ?, несучи у прав?й руц? палицю, перевитою стр?чкою, одягнений у в?дпов?дний одяг, вийшов на середину храму ? зупинився. Зв?дси в?н звернувся до народу, що стояв довкола, бо галерея внизу та нагор? в ц?й базил?ц? була влаштована у вигляд? кола так, що весь народ м?г його бачити:

	Ось, - сказав в?н, - я наводжу вам Оттона, якого бог обрав, государ Генр?х колись призначив, а тепер ус? княз? зробили в корол?; якщо вам це обрання до душ?, то покаж?ть це, п?днявши праву руку до неба
— В?дук?нд Корвейський, Д?яння Сакс?в. 2 Книга

У в?дпов?дь весь народ зд?йняв правицю вгору ? голосно побажав новому герцогу благополуччя. Пот?м разом ?з королем, одягненим за звича?м франк?в в щ?льну тун?ку, арх??пископ рушив до в?втаря, на якому лежали корол?вськ? ?нсигн??, меч ?з поясом, плащ ?з заст?бками та жезл з? ск?петром та короною.

Отже, в?н п?д?йшов до в?втаря, взяв тут меч з поясом, повернувся до короля ? сказав: ?Прийми цей меч ? розтрощи ?м вс?х супротивник?в Христа, варвар?в ? поганих християн, волею божою тоб? передана влада над вс??ю державою франк?в для збереження найм?цн?шого св?ту серед ус?х християн?. Пот?м, взявши зап'ястя ? плащ, в?н над?в ?х на короля ? сказав: ?Нехай цей одяг з спадаючими складками нагаду? тоб? про те, яка старанн?сть у в?р? ма? тебе спалахувати, [? про те], що в збереженн? миру ти повинен залишатися непохитним до к?нця?. Пот?м, взявши ск?петр ? жезл, в?н сказав: ?Нехай ц? знаки служать тоб? нагадуванням про те, що ти ма?ш з батьк?вською строг?стю карати п?дданих ? простягати руку милосердя насамперед слугам божим, вдовам ? сиротам, ? нехай у душ? тво?й н?коли не висохне ?лей сп?вчуття, ? нехай ? зараз ? в майбутньому тебе в?нча? в?чну винагороду?. ? негайно арх??пископи Г?льдеберт ? В?нфр?д помазали короля святим оливи ? ув?нчали золотою короною. Т? ж арх??пископи п?двели його до трону ? п?днялися до нього сходами, що йдуть сп?раллю: трон був споруджений м?ж двома колонами дивовижно? краси: зв?дси [король] м?г бачити вс?х ? був видно вс?ма.

П?сля того як була проголошена хвала Богу ? урочисто дотриман? обряди, король спустився в залу, п?д?йшов до мармурового столу, прибраного з корол?вською пишн?стю, ? с?в за ст?л з арх??пископом ? з ус?м народом, прислужували ж ?м герцоги. Герцог Лотаринг?? Г?зельберт, влад? якого п?длягало це м?сце, дбав про все, Ебергард керував бенкетом, франк Герман очолював кравчих, а Арнульф в?дав к?ннотою ? дбав про розм?щення та розбивку табору. З?гфр?д же, найвидатн?ший ?з сакс?в ? другий чолов?к п?сля короля, свояк пок?йного короля, тепер також пов'язаний спор?днен?стю з новим королем, мав п?клування в цей час над Саксон??ю, щоб не в?дбулося якогось ворожого вторгнення, а також тримав при соб? й виховував молодшого Генр?ха. А король п?сля того, як зав?тав кожного з княз?в в?дпов?дним ?х г?дност? подарунком, як годилося корол?всько? щедрост?, сповнений радост? в?дпустив натовп.

Перше повстання герцог?в (936 р.)

Одразу п?сля коронац?? Оттона в Аахен?, у Саксон?ю, куди вторглись племена угр?в, Оттон призначив маркграф?в Геро та Ер?мана. Такий крок викликав невдоволення у брата Оттона Танкмара, який прагнув успадкувати ц? земл? п?сля смерт? графа З?гфр?да. Згодом король втрутився у справи Бавар??, де п?сля смерт? Арнульфа Злого у 937 р. баварц? в?дмовили Оттону в присяз?, в?н зробив герцогом брата Арнульфа. Згодом повста? Ебергард Франконський. Ебергард схиля? на св?й б?к молодшого брата Оттона Генр?ха, що виступав з претенз?ями на роль короля. До повсталих при?дну?ться також Г?зельберт Лотаринзький та арх??пископ Майнцький Фр?др?х, проте Оттон перемага? лотаринзьке в?йсько у битв? при Б?ртен?. П?сля цього франконськ? графи Удо ? Конрад (двоюр?дн? брати Еберхарда) атакували бунт?вних герцог?в при Андерлехт?. П?д час битви Еберхард та Г?зельберт загинули, а Генр?х здався на мил?сть свого брата. В результат? Франкон?ю под?лили м?ж собою Удо та Конрад, а герцогом став син Оттона Людольф.

Таким чином Оттон повн?стю п?дкорив н?мецьк? герцогства. Поразка заколоту герцог?в мала велик? насл?дки для внутр?шньо? ? зовн?шньо? пол?тики Саксон??. Корол?вська влада повела б?льш р?шучий наступ на права герцог?в, стала вдаватися до нових засоб?в для забезпечення ?хньо? слухняност?, нарешт? п?шла на перегрупування сил усередин? пан?вного класу. Влада над Бавар??ю була посилена, а герцог ?? змушений був в?ддати до корол?вських (державних) волод?нь. З самост?йн?стю Франкон?? було пок?нчено: вона була безпосередньо п?дпорядкована королю. Герцогом Лотаринг?? було зроблено сател?та Оттона ? рейнського франка Конрада Червоного. З метою забезпечити послух герцог?в король вдався до практики встановлення прямих родинних зв'язк?в герцог?в з династ??ю (Конрад Лотар?нгський був одружений з дочкою Оттона I, герцогом Бавар?? став брат короля Генр?х, герцогом Шваб?? — син короля Людольф). Для усп?шн?шо? боротьби з феодальною опозиц??ю король п?шов на пол?тику заступництва Бавар??, яку в?ддав братов? Генр?ху, колишньому бунт?внику, а в?дтепер став пом?чником ? союзником. Практично встановився саксоно—баварський союз.

Перший ?тал?йський пох?д

Забезпечивши соб? м?цне становище в Н?меччин? Оттон зм?г виступити арб?тром в ?вропейських справах. У Франц?? в?н у 946 р. в?н повернув до правл?ння династ?ю Карол?нг?в, а саме Людов?ка IV, так? обставини змушують задати питання: хто ж повинен займати ?мператорський престол? Нащадок Карол?нг?в Людов?к, чи сакс Оттон, з якими Карол?нги вели жорстоку боротьбу.

Корол?вство Бургунд?я

При?днання Бургунд??

В перш? роки правл?ння Оттон поклав початок ?тал?йськ?й пол?тиц?. Приводом до цього слугувала смерть у 937 р. короля Верхньо? Бургунд?? Рудольфа II. Гуго Прованський, задля захоплення влади одружу?ться на вдов? королев? Берт?, а свого сина обруча? з дочкою Рудольфа II Адельгейд?. Син пок?йного короля Конрад втрачав право на престол. Оттон бере п?д св?й патронат спадко?мця престолу, та приймаючи в?д нього васальну присягу, встановивши таким чином владу над Бургунд??ю. Оттон в?дчував, що ма? на це повне право, адже його батько Генр?х ? отримав в?д Рудольфа II Священний спис, це означало символ?чну передачу влади Оттону ?. Проте не вс? погоджувались з правами Оттона ? на престол. Французький хрон?ст Флодоард стверджував, що Конрада було захоплено та утримувано у полон?.

Король лангобард?в

П?зн?ше Оттон втрутився в ?тал?йськ? справи. ?мператором заходу був король Нижньо? Бургунд?? Людов?к III, якого згодом полонив ? скинув маркграф Беренгар ? Фр?ульський. П?сля смерт? Беренгара в 924 р. його нащадки вели боротьбу з Бургундськими королями. Останн? в 933 р. домовились, що обидв? Бургундськ? держави повинн? об'?днатися п?д владою короля Верхньо? Бургунд?? Рудольфа II, в той час як права на ?тал?ю в?дходили до короля Нижньо? Бургунд?? Гуго Прованського. Проте ан? Гуго, ан? його син Лотар не змогли впоратись з Беренгаром II, який за п?дтримки Оттона збер?г свою владу в ?тал??. П?сля смерт? Лотаря Беренгар II полонив його дружину Адельгейду та змушував вступити в шлюб з одним з? сво?х син?в, тому королева ?тал?? попросила допомоги у Оттона ?. Овдов?лий за дек?лька рок?в до цього король вторгся в ?тал?ю у 951 р. одружився з Адельгейдою та прийняв титул короля лангобард?в, Беренгар же отримав ?тал?ю в якост? лена, проте поступився Бавар?? великою територ??ю Фр?ульсько? марки.

Бунт Людольф?нг?в (953—954)

Боротьба з мадярами та слов'янами

?тал?йська пол?тика збагатила Оттона ? ? Генр?ха Баварського, але завдала шкоди Конраду Лотаринзькому ? Людольфу, в?дт?снивши ?х на другий план. Син Оттона та Едг?т Людольф був невдоволений тим, що Оттон одружився вдруге (з Адельгейдою), тим самим поставивши п?д загрозу його можлив?сть успадкувати владу за батьком. У 953 р. Людольф уклав угоду з герцогом Конрадом Лотаринзьким, арх??пископом Фр?др?хом Майнцьким та пфальцграфом Арнульфом Баварським.

Головним осередком заколоту стала Франкон?я. На боц? короля залишилися Бавар?я ? Саксон?я, в останн?й, однак, деяк? феодали при?дналися до заколотник?в. Фр?др?х Майнцький виступив посередником м?ж бунт?вниками та королем. З переговор?в, як? в?н в?в, можна зробити висновок, що бунт?вники вимагали усунення в?д пол?тики Генр?ха, гарант?? Людольфу в престолонасл?дуванн?, в?дмови в?д ?тал?йсько? пол?тики.

Боротьба з заколотом прийняла затяжний характер, проходила з? зм?нним усп?хом, рясн?ла драматичними еп?зодами ? поставила Оттона ? нав?ть на межу катастрофи — був момент, коли в?н втратив контроль над Франкон??ю, Шваб??ю ? нав?ть Бавар??ю. Становище вкрай ускладнилося вторгненням угорц?в, що спустошили Бавар?ю, Шваб?ю, Франкон?ю, Лотаринг?ю, ? рухом полабських слов'ян, як? прагнули користуватися внутр?шньо феодальними чварами в Н?меччин?. У сам?й Саксон?? була група феодал?в, яка потребувала актив?зац?? сх?дно? пол?тики. Зрештою, однак, сп?вв?дношення сил склалося на користь корол?всько? влади. Призначення в Саксон?? герцогом Германа Б?лунга, що повело активну сх?дну пол?тику, забезпечило п?дтримку корол?всько? влади з боку Саксон??. Призначення брата Оттона I Бруно одночасно арх??пископом Кельнським ? герцогом Лотаринзським (953) св?дчило про концентрац?ю влади та про важливу роль Лотаринг?? у моб?л?зац?? сил у боротьб? з феодальною опозиц??ю та зовн?шньою небезпекою.

Боротьба корол?всько? влади на два фронти — проти угорц?в ? повсталих полабських слов'ян — у стан? заколоту всередин? Н?меччини зажадала крайн?х заход?в та моб?л?зац?? вс?х сил. Зовн?шня небезпека згуртувала феодал?в Н?меччини, виникло антиугорське ополчення у склад? франк?в, шваб?в ? баварц?в, до них при?днався заг?н чех?в. Заколотники, як? намагалися ув?йти в угоду з угорцями, втратили п?дтримку м?сцевого населення та зазнали поразки. Об'?днане в?йсько праворейнських герцог?в ?з чехами розбило угорц?в на р?чц? Лех, поблизу Аугсбурга (955). Це дозволило перекинути сили на Сх?д ? розбити полабських слов'ян (на р. Ракс?, поблизу Мекленбурга, 955)

Герцог Лотаринг?? Конрад помира?, тому Лотаринг?ю було розд?лено на два герцогства (Верхню ? Нижню Лотаринг?ю).

Церковна пол?тика

Щоб створити противагу св?тським феодалам Оттон проводив пол?тику ?Райхск?рхе ?, для яко? була характерна протекц?он?зм та покровительство церкви. Завдяки праву ?мун?тету ?пископи в межах сво?х волод?нь мали повну судову владу. Проте за церковними правилами ?пископи та абати не могли страчувати злочинц?в, тому повинн? були передавати функц?ю св?тським чиновникам — фогтам. Оттон п?дтвердив право церковних ??рарх?в самост?йно обирати ?пископам фогт?в. Також в?н дозволив карбувати ?пископам власну монету, брати мито в сво?х м?стах та контролювати ринки. Таким чином король збер?г церковн? волод?ння в?д графського впливу.

Проте Оттон також вимагав, щоб все церковне майно використовувалось в ?нтересах корол?вства. Кожен ?пископ або абат повинен був поставляти до корол?вського двору установлену к?льк?сть бик?в, свиней, я?ць, у випадку в?йни виставляти заг?н тяжко озбро?них вершник?в, саме тому король м?г спок?йно передавати земл? свого домену церкв?.

Оттон був рел?г?йною людиною, його дв?р став центром духовного руху. Оттон заснував монастир Святого Мор?ца в Магдебурз?. Молодший брат Бруно керував корол?вською канцеляр??ю. Для християн?зац?? слов'янських земель м?ж Ельбою та Одером. Оттон створив в 948 р. ?пископства Хафельберг та Бранденбург, на п?вноч? корол?вства були заснован? ?пископства Шл?зв?г, Аарус, Р?пен.

Оттон намагався створити Магдебурзьке арх??пископство, щоб полегшити процес християн?зац?? п?дкорених слов'ян. Однак король з?ткнувся з супротивом арх??пископа Майнцького ? ?пископа Хальберштадського, бо це суперечило ?хн?м ?нтересам. Дану проблему Оттон намагався вир?шити, залучившись п?дтримкою папи римського, водночас ?мператор, на правах покровителя церкви планував провести реформу папсько? кур??, яка знаходилась в занепад?.

В 968 р. Оттон створив арх??пископство Магдебурзьке, у склад якого ув?йшли Бранденбурзьке, Хафельберзьке, Мейсенське, Цейцьке та Мерзебурзьке ?пископства.

Другий ?тал?йський пох?д

Конфл?кти з н?мецько? церквою спонукали Оттона шукати п?дтримку у римськ?й кур??. Якраз в цей час папа ?оанн XII попросив п?дтримки в боротьб? з Беренгаром II. Тому король зд?йснив другий ?тал?йський пох?д, в ход? якого розгромив Беренгара II. В 962 р. на свято Стр?тення у собор? Святого Петра Папа Римський ?оанн XII коронував Оттона ? ?мператорською короною. Ця под?я стала датою створення Священною Римсько? ?мпер??. Римська коронац?я зм?цнила на деякий час позиц?? Саксонсько? династ?? в?дносно герцог?в: Шваб?я ? Бавар?? втратили опору в ?тал??. Встановилася фактична влада ?мператора над папою: Оттон I у сво?х грамотах не визнавав ун?версал?стських претенз?й папи. Влада над папою забезпечила папську санкц?ю на ?пископальну пол?тику та магдебурзький план. Римська коронац?я посилила зовн?шн? позиц?? Саксонсько? держави, фактично санкц?онувала ?? гегемон?ю В ?вроп?. П?сля його залишення Риму туди повернувся ?ван XII, що змусило Отона I 963 року повернутися до Риму, де знову встановив Лева VIII. Але почалася еп?дем?я чуми, п?д час яко? помер тр?рський арх??пископ Генр?х Бабенберг, а пот?м ? Лев VIII. Це змусило ?мператора залишити Рим.

Боротьба з В?зант??ю

П?сля здобуття ?мператорсько? корони Оттон почав в?йну в П?вденн?й ?тал??, що належала В?зант??. Тим самим Оттон намагався здобути визнання свого титулу Сх?дною Римською ?мпер??ю. Усп?шн? в?йськов? д?? примусили В?зант?ю укласти догов?р з Оттоном ?: в обм?н на Апул?ю Оттон II одружився з принцесою Феофано Скл?рена, тим самим ?оанн ? Цим?сх?й визнав владу Оттона ?.

Родина

1 Дружина — Ед?т Англ?йська

Д?ти:

• Л?удольф, герцог Швабський
• Л?утгарда

2 Дружина — Адельгейда Бургундська

Д?ти:

• Генр?х
• Бруно,
• Оттон II, наступний ?мператор
• Матильда

Критика ?тал?йсько? пол?тики

Пол?тика Оттона ? (936—972) виклика? у досл?дник?в чимало запитань. Справа в тому, що об'?ктивну оц?нку ?? насл?дкам та нагальност? дати довол? складно.

В середин? XIX ст., коли Н?меччина стояла на шляху об'?днання, розпочалась дискус?я м?ж двома основними таборами. Перший розглядав ситуац?ю з малогерманських позиц?й. Його представником був прусський ?сторик Генр?х З?бель. В?н заперечував ?тал?йську пол?тику Оттона ?, вважаючи, що прагнення Оттон?в управляти одночасно Н?меччиною ? ?тал??ю призвело середньов?чну н?мецьку державу до катастрофи: з нац?онально? точки зору це прагнення було зовс?м не бажане, а пол?тично — безперспективне; були витрачен? кращ? сили в марн?й боротьб?, зам?сть того, щоб проводити пол?тику, що в?дпов?дала б нац?ональним ?нтересам держави, а саме у сх?дному напрямку.

Другий таб?р очолив Юл?ус Ф?ккер. прихильник великогерманського об'?днання. На думку Ф?ккера ?тал?йська пол?тика Оттон?в повн?стю в?дпов?дала ?нтересам н?мецько? держави в Х ст. В?н вважав, що катастрофу спричинила не сама пол?тика Оттона, а вже загравання з папством його наступник?в, в той час як сама пол?тика Оттона ? посилила н?мецьку державу в Х ст. ? в?д?грала вир?шальну роль у становленн? н?мецько? гегемон?? в ?вроп?.

Март?н Л?нцель заявля?, що не знаходить ?мперську пол?тику Оттона ? ан? шк?дливою, ан? корисною, займаючи максимально пом?рковану позиц?ю в цьому питанн?. Все ж таки в п?сляво?нн? часи ?сторики знаходили в ?тал?йськ?й пол?тиц? б?льше корисного, н?ж шк?дливого.

Радянський ?сторик Микола Колесницький розкритикував дане питання у прац? ?Священная Римская Империя: притязания и действительность?. В н?й в?н стверджу?, що пол?тика не була продиктована внутр?шн?ми потребами, а ,насамперед, грабувати ?тал?йськ? м?ста було виг?дною ? легкою справою, н?ж походи проти слов'ян. Колесницького критику? Балак?н, наголошучи, що перший протир?чить самому соб?, визнаючи, що походи в 951 р. ? 961 р. все ж ставили на мет? приборкати сепаратистськ? тенденц?? п?вденнон?мецьких герцог?в.

Н?усих?н Олександр говорить, що намагання корол?всько? влади п?дпорядкувати церкву викликало необх?дн?сть поставити п?д контроль самого папу римського, що закр?пило б залежн?сть в?д короля н?мецьких ?пископ?в. ?нший ряд причин говорить про поземельн? зв'язки Н?меччини з ?тал??ю. В цих зв'язках були зац?кавлен? св?тськ? землевласники з п?вденно? Н?меччини та ?пископат. Спираючись на це, пол?тика Оттона ? була спробою укр?плення недостатньо ст?йко? влади в Н?меччин? шляхом захоплення ?тал??.

Джерела

• Адам Бременский. Деяния архиепископов Гамбургской церкви// Немецкие анналы и хроники 10-11 ст./ [пер. с лат.] Рыбаков и И. Дьяконов. — Москва, 2012. — С.297-450.
• Видукент Корвейский. Деяния Саксов/ [пер. с лат.] Г. Э. Санчук. — Москва: наука, 1975 р. — 271 с.
• Людпрант Кремонский. Антаподосис. Книга об Оттоне; отчет о посольстве в Константинополь/ [пер. с лат.] И. В. Дьяконов. — Москва, 2016. — 191 с.
• Квидлинбургские анналы// Немецкие анналы и хроники. — Москва, 2012. — С. 15-90
• Оттон I // Укра?нська мала енциклопед?я : 16 кн. : у 8 т. / проф. ?. Онацький. — Буенос-Айрес, 1962. — Т. 5, кн. X : Л?тери Ол — Пер. — С. 1261. — 1000 екз.
• Титмар Мерзебургский. Хроника. — 254 с.
• Althoff, Gerd. Otto I., der Gro?e. // Neue Deutsche Biographie. Berlin, 1999, Band 19, S. 656–660 (Digitalisat).

Посилання

В?к?сховище ма? мультимед?йн? дан? за темою: Оттон I