舅舅的爸爸叫什么

百度 年轻领导干部应把握好两种情况：一是正确对待别人对自己的批评与表扬；二是批评与表扬别人。 Швейцарська Конфедерац?я н?м. Schweizerische Eidgenossenschaft фр. Confédération suisse ?тал. Confederazione Svizzera ромш. Confederaziun svizra
Прапор Герб
Дев?з: Unus pro omnibus, omnes pro uno (Один за вс?х, ? вс? за одного.)
Г?мн: (Швейцарський псалом)
Розташування Швейцар??
Столиця	Берн (де-факто)
Найб?льше м?сто	Цюрих
Оф?ц?йн? мови	н?мецька (швейцарський вар?ант), французька, ?тал?йська, романшська
Форма правл?ння	федеративна директор?альна республ?ка
- Федеральна рада	Ален Берсе (Федеральний президент), В?ола Амхерд (Федеральний в?цепрезидент), ?гнац?о Касс?с, Г? Пармелен, Ул? Маурер, Симонетта Соммаруга, Кар?н Келлер-Зуттер
- Федеральний канцлер	В?ктор Росс?
- Парламент	Федеральн? збори
Незалежн?сть	Конфедерац?я 1848 p.
- Здобуття державност?	12 вересня 1848
Площа
- Загалом	41 285 км2 (132)
- Внутр. води	4,2 %
Населення
- оц?нка 2016	▲8 401 120 (99)
- перепис 2015	8 327 126
- Густота	202/км2 (63)
ВВП (ПКС)	2017 р., оц?нка
- Повний	$517 млрд (39)
- На душу населення	$61 360 (9)
ВВП (ном.)	2017 р?к, оц?нка
- Повний	$681 млрд (19)
- На душу населення	$80 837 (2)
?ЛР (2015)	▲ 0,939 (дуже високий) (2)
Валюта	Швейцарський франк (CHF)
Часовий пояс	CET (UTC+1)
- Л?тн?й час	CEST (UTC+2)
Коди ISO 3166	CH  / CHE  / 756
Домен	.ch
Телефонний код	+41
В?к?сховище ма? мультимед?йн? дан? за темою: Швейцар?я

Швейца?р?я (також Швайцáр?я; н?м. die Schweiz, фр. la Suisse, ?тал. Svizzera, ромш. Svizra), оф?ц?йна назва Швейца?рська Конфедера?ц?я — держава, розташована на стику Зах?дно?, Центрально? та П?вденно? ?вропи. Федеративна республ?ка, що склада?ться з 26 кантон?в, з федеральною владою у Берн?. Кра?на не ма? виходу до моря ? межу? з ?тал??ю на п?вдн?, Франц??ю на заход?, Н?меччиною на п?вноч? та Австр??ю ? Л?хтенштейном на сход?. Географ?чно розд?лена Швейцарським плато, Альпами та Юрами й охоплю? загальну площу у 41 285 км2, з яких площа суш? — 39 997 км2. У той час як Альпи займають б?льшу частину кра?ни, населення Швейцар??, яке склада? близько 8,5 м?льйон?в, зосереджено переважно на Швейцарському плато, де розташован? найб?льш? м?ста, зокрема три головн? економ?чн? центри: Цюрих, Женева та Базель.

Датою створення Швейцарсько? Конфедерац?? вважають 1 серпня 1291 року, коли три л?сов? кантони (земл?): Ур?, Шв?ц ? Унтервальден, в?дстоюючи незалежн?сть в?д Габсбург?в, уклали заради оборони ?в?чний союз? (в рамках ?Священно? Римсько? ?мпер???). Як самост?йна держава Швейцар?я одержала м?жнародне визнання за Вестфальським миром 1648 року. 19 серпня 1798 року в умовах французько? окупац?? було проголошено Гельвет?йську республ?ку, що про?снувала до 1803 року ? мала ?дину конституц?ю. В?денський конгрес 1814–1815 рр. встановив кордони Швейцар??, близьк? до сучасних, ? гарантував ?? ?в?чний нейтрал?тет?. 12 вересня 1848 року ухвалено Конституц?ю, що утвердила Швейцар?ю як ?дину федеративну державу. Кра?на ? членом Орган?зац?? Об'?днаних Нац?й з 2002 року ? входить до Шенгенсько? зони з 2004 року.

Швейцар?я знаходиться на перехрест? германсько? та романсько? ?вропи, що знайшло сво? в?дображення у чотирьох основних мовних та культурних рег?онах: н?мецькому, французькому, ?тал?йському та романшському. Попри те, що б?льш?сть населення ? н?мецькомовним, швейцарська нац?ональна ?дентичн?сть вкор?нена у сп?льн?й ?стор?? та ц?нностях, таких як федерал?зм, пряма демократ?я та альп?йський символ?зм. Завдяки мовн?й р?зноман?тност? Швейцар?я в?дома п?д к?лькома р?дними ?менами: Schweiz [??va?ts] (н?мецька); Suisse [s?is(?)] (французька); Svizzera [?zvittsera] (?тал?йська); та Svizra [??vi?tsr?, ??vi?ts??] (романшська). На монетах та марках зам?сть чотирьох нац?ональних мов використову?ться латинська назва Confoederatio Helvetica, часто скорочена до ?Helvetia?. Латинська назва кра?ни також в?дображена на автомоб?льних номерних знаках та назв? швейцарського ?нтернет-домену (.ch).

Суверенна держава — одна з найрозвинен?ших кра?н св?ту, яка ма? найвище ном?нальне багатство на одну дорослу людину та восьмий найвищий валовий внутр?шн?й продукт на душу населення Кра?на займа? позиц?ю на вершин? чи б?ля не? за низкою м?жнародних показник?в, серед яких економ?чну конкурентоспроможн?сть та людський розвиток. Цюрих, Женева та Базель потрапили в десятку найкращих м?ст св?ту за як?стю життя, а Цюрих пос?в друге м?сце у св?т?. 2019 року IMD поставила Швейцар?ю на перше м?сце у св?т? за залученням квал?ф?кованих роб?тник?в. Всесв?тн?й економ?чний форум вважа? Швейцар?ю п'ятою найконкурентоспроможною кра?ною у св?т?.

Географ?я

Мапа Швейцар??

Швейцар?я — держава в Центральн?й ?вроп? з територ??ю 41,3 тис. км2. На п?вноч? вона межу? з Н?меччиною (довжина кордону — 334 км), на заход? — з Франц??ю (довжина кордону — 573 км), на п?вдн? — з ?тал??ю (довжина кордону — 740 км), на сход? — з Австр??ю (довжина кордону 164 км) ? Л?хтенштейном (довжина кордону — 41 км). П?вн?чний кордон частково проходить по Боденському озеру ? Рейну, який почина?ться в центр? Швейцарських Альп ? утворю? частину сх?дного кордону. Зах?дний кордон проходить горами Юра, п?вденний — ?тал?йськими Альпами ? Женевським озером.

У Швейцар?? можна вид?лити чотири райони — П?вн?чну Швейцар?ю, Зах?дну, Центральну ? П?вденну.

Найгуст?ше заселена та найрозвинут?ша економ?чно П?вн?чна Швейцар?я (кантони Базель, Ааргау, Цюрих, Санкт-Галлен, Гларус, Тургау). Це найр?внинн?ший район кра?ни. В?н займа? п?вн?чну частину Швейцарського плоског?р'я, л?вий берег Рейну, а на п?вдн? заходить у передг?р'я Альп.

Зах?дна Швейцар?я (кантони Берн, Невшатель, Фр?бур, Во, Женева) горист?ша, н?ж п?вн?ч кра?ни. Цей район охоплю? центральну ? п?вденну частини Швейцарського плоског?р'я. З заходу до нього примикають хребти Юри, з? сходу — Альпи.

Центральна Швейцар?я (кантони Люцерн, Шв?ц, Ур? та Унтервальден) в?др?зня?ться сувор?стю сво?х ландшафт?в. Район включа? п?вн?чн? схили Альп ? Ф?рвальдштетське озеро.

Найб?льший, але водночас р?дко заселений район кра?ни — П?вденна Швейцар?я. В?н охоплю? кантони Граубюнден, Т?чино ? Вале. Природа П?вденно? Швейцар?? надзвичайно мальовнича та р?зноман?тна. Тут ? найвищ? г?рськ? хребти, широк? полонини ? велик? озера Лугано й Лаго-Маджоре.

Кл?мат

У Швейцар?? виражен? кл?матичн? в?дм?нност?, зумовлен? висотами, впливом сонця ? в?тр?в. Кл?мат вологий, на плоског?р'? — пом?рно теплий, в горах — холодний. Добов? температури у низинах в середньому коливаються протягом року в?д 10 до 16 °C, вл?тку вони п?двищуються до 27 °C ? б?льше. Найспекотн?ший м?сяць — липень, найхолодн?ший — с?чень.

Найвищ? вершини Альп покрит? в?чними сн?гами. Сн?гова л?н?я п?дн?ма?ться до 2700 м на зах?дних схилах ? до 3200 м на сх?дних. Взимку температура опуска?ться нижче 0° С на вс?й територ?? кра?ни, за винятком п?вн?чного берега Женевського озера та берег?в озер Лугано й Маджоре, частина яких належить ?тал??. Кл?мат там такий же м'який, як у П?вн?чн?й ?тал??, оск?льки гори захищають в?д вторгнення холодних п?вн?чних в?тр?в. У с?чн?-лютому в умовах переважання високого тиску над Альпами встановлю?ться ясна холодна погода, сприятлива для занять зимовим спортом. П?вденн? схили в цей час отримують багато сонячного тепла.

У Швейцар?? часто бувають р?зк? сильн? в?три, що супроводжуються дощами й сн?гопадами. Навесн?, вл?тку ? восени переважають фени — тепл? сух? в?три, що дмуть з? сходу ? п?вденного сходу. Оск?льки потоки вологого пов?тря з боку Середземного моря п?д?ймаються вгору схилами Альп, а пот?м спускаються до Швейцарського плато, на п?вденних схилах опад?в випада? майже вдв?ч? б?льше, н?ж на п?вн?чних. Середня р?чна к?льк?сть опад?в у Базел? (277 м над р?внем моря) — 810 мм, у Лозанн? (375 м), на п?вн?чному берез? Женевського озера — 1040 мм, а в Давос? (1580 м), на п?вденному сход? кра?ни — 970 мм.

Рель?ф

Альпи в район? Оберстдорфа (Фельгорн)

На територ?? Швейцар?? розр?зняють три природн? райони: г?рський масив Юра на п?вн?чному заход?, Швейцарське плато (плоског?р'я) у центр? та Альпи на п?вденному сход?. Понад 70 % територ?? кра?ни належить до двох г?рських систем, Альп ? Юри, розд?лених горбистим Швейцарським плоског?р'ям з численними тектон?чними озерами. Максимальна висота — вершина Дюфур (4634 м).

Гори Юра, що розд?ляють Швейцар?ю ? Франц?ю, простягаються в?д Женеви до Базеля ? Шаффгаузена. У них чергуються г?рськ? складки з переважанням вапняк?в ? долини; складки м?сцями прор?зають невелик? р?чки, як? утворюють долини з крутими схилами. Землеробство можливе лише в долинах; полог? схили г?р покрити л?сами або використовуються як пасовища.

Швейцарське плато утворилося на м?сц? прогину м?ж Юрою та Альпами. Поверхня плоског?р'я горбиста, в широких долинах розвинуте землеробство, межир?ччя покрит? л?сами. Тут зосереджена б?льша частина населення кра?ни, розташован? велик? м?ста ? промислов? центри. У цьому ж район? сконцентрован? найродюч?ш? с?льськогосподарськ? земл? та пасовища.

Майже всю п?вденну половину Швейцар?? займають Альпи. Ц? висок?, нер?вн?, вкрит? сн?гом гори розчленован? глибокими ущелинами. У гребенев?й зон? — ф?рнов? поля (зернистий л?д, що склада?ться з пов'язаних м?ж собою крижинок) ? льодовики (10 % територ?? кра?ни). Широке дно головних долин використову?ться п?д поля та р?ллю. Район р?дко населений. Альпи ? основним джерелом прибутк?в, оск?льки мальовнича природа високог?р'я приваблю? багато турист?в ? альп?н?ст?в. Найвищ? вершини — Дюфур (4634 м) у масив? Монте-Роза на кордон? з ?тал??ю, Дом (4545 м), Вайсгорн (4505 м), Маттергорн (4477 м), Гран-Комб?н (4314 м), Ф?нстерааргорн (4274 м) ? Юнгфрау (4158 м).

?рунти Швейцар?? не дуже родюч?. Для обробки придатн? лише бур? л?сов? ?рунти Швейцарського плоског?р'я ? нижн?х частин схил?в г?р. На г?рських схилах нер?дк? обвали ? зсуви, що зносять ?рунтовий шар або оброблюван? земл?.

Рейн у Базел?

Р?чки й озера

Женевське озеро, найб?льше озеро Швейцар??

У кра?н? ? густа мережа повноводних р?чок, що належать басейнам трьох мор?в: П?вн?чного, Середземного ? Чорного. Велика частина Швейцар?? зрошу?ться Рейном (375 км у межах кра?ни). П?вденно-зах?дн? райони належать до водозб?рного басейну Рони, п?вденн? — до басейну Т?чино, а п?вденно-сх?дн? — до басейну р?чки ?нн (притоки Дунаю). Р?чки Швейцар?? не мають судноплавного значення. На Рейн? судноплавство п?дтриму?ться т?льки до Базеля.

Швейцар?я славиться сво?ми озерами, яких на ?? територ?? нал?чу?ться майже 600. Наймальовнич?ш? з них розм?щен? по краях Швейцарського плато — Женевське, Тунське на п?вдн?, Ф?рвальдштетське, Цюрихське на сход?, Невшательське ? Б?льське на п?вноч?. Б?льш?сть цих озер ма? льодовикове походження, вони в?др?зняються витягнутою формою ? великими глибинами. На п?вдень в?д ос? Альп в окруз? Т?чино знаходяться озера Лугано й Лаго-Маджоре.

Найб?льш? озера Швейцар?? — Женевське озеро, площею 581 км2 (з них 370 км2 належать Швейцар??), Невшательське (216 км2), Цюрихське (89 км2), Б?льське (39 км2) ? Цу?ське (38 км2).

Рослинн?сть ? тваринний св?т

Л?си Швейцар?? вкривають близько 1/4 територ?? кра?ни. На Швейцарському плоског?р'? знаходяться масиви широколистих л?с?в (з дуба, бука, ясена, в'яза, клена, липи). На п?вденному схил? Альп росте каштан. На висот? понад 2000 метр?в переважають хвойн? л?си з ялини, ялиц?, сосни ? модрини. В долинах — зарост? в?льхи. Вище (до 2800 м) розм?щен? субальп?йськ? та альп?йськ? луки, де навесн? розцв?тають крокуси ? нарциси, вл?тку — рододендрони, ломикамен?, тирлич та едельвейси.

У горах ?з ссавц?в зустр?чаються сарна, куниця, за?ць-б?ляк, альп?йський бабак, кам'яний козел, лисиця; ?з птах?в — беркут, глухар, др?зд, п?дкоришник, серпокрилець, сн?жна кур?пка, на берегах р?чок та озер — мартини, у ?хн?х водах — форель, пал?я, сиг, хар?ус та ?нша риба. Фауна ? природн? ландшафти охороняються у Швейцарському нац?ональному парку Енгадин ? в л?сових масивах Алеч ? Дерборанс.

Див. також: Список ссавц?в Швейцар??

?стор?я

1 серпня 1291 року три л?сов? кантони — Ур?, Шв?ц ? Унтервальден, захищаючи незалежн?сть в?д австр?йських Габсбург?в, уклали оборонний союз (?в?чний союз?) в рамках ?священно? Римсько? ?мпер???.

П?дтримка Укра?ни у 2022 роц?

Швейцар?я приймала б?женц?в з Укра?ни з лютого 2022 року. Станом на 10 серпня 2022 року в кра?н? заре?стровано 60000 б?женц?в-укра?нц?в ?з Статусом S. Попри це Швейцар?я в?дмовилася надавати Укра?н? зброю, посилаючись на св?й нейтральний статус.

Пол?тика

Державний устр?й. Швейцар?я — федеративна парламентська республ?ка.

Оф?ц?йн? мови — н?мецька (користу?ться 64 % населення), французька (19 % населення), ?тал?йська (8 % населення), романшська (0,6 % населення).

Мовн? д?алекти кра?ни. На ц?й мап? показан? мовн? д?алекти кра?ни: червоним позначен? романшськ? д?алекти, жовтим позначен? германськ? д?алекти, зеленим позначен? ?тал?йськ? д?алекти, ф?олетовим показан? французьк? мовн? д?алекти.

Конституц?я

Перша конституц?я Швейцар?? була прийнята в 1848 роц?. 1874 року була прийнята нова Конституц?я, а з 1 с?чня 2000 року д?? третя конституц?я, прийнята в 1999 роц?.

Основн? принципи швейцарсько? конституц?? — федерал?зм ? демократ?я.

В основу державного устрою Швейцарсько? Конфедерац?? закладений принцип федерал?зму. Стаття 3-я конституц?? гаранту? 20 кантонам ? 6 нап?вкантонам, на як? розд?лена Швейцар?я, ус? права самоврядування, за винятком тих, котр? ? прерогативою федерального уряду. До них належать оголошення в?йни ? укладення миру, п?дписання м?жнародних договор?в ? вступ у союзи, навчальна п?дготовка, матер?альне забезпечення збройних сил ? кер?вництво ними, регулювання зовн?шньо? торг?вл?. Федеральний уряд ? влади кантон?в мають право встановлювати податки. Кр?м того, федеральний уряд зд?йсню? контроль над засобами зв'язку, вищою осв?тою ? працею.

Прийняття принципу федерал?зму 1848 року з?грало ?стотну роль у консол?дац?? р?знор?дних держав-кантон?в у ?дину загальношвейцарську союзну державу. Згодом федеральний уряд став активн?ше впливати на вс? аспекти життя кра?ни. Проте швейцарц?, як ? ран?ше, почувають сильну прихильн?сть до р?дних кантон?в ? ?хн?х традиц?й.

В?дпов?дно до принципу прямо? демократ?? парламент, обраний народом, визнача? пол?тику в загальних рисах, ус? ж важлив? для життя кра?ни питання вир?шуються на всенародних референдумах, як? на федеральному р?вн? проходять дв?ч?-трич? на р?к або й част?ше.

?сну? к?лька вид?в референдуму на федеральному р?вн?.

Перший з них стосу?ться чинно? конституц??, зм?ни до яко? можуть вноситися двома шляхами. За першим ?х може ?н?ц?ювати парламент. Коли обидв? його палати — Нац?ональна рада та Рада кантон?в, — згодн? внести певн? поправки до конституц??, ? ця згода заф?ксована до референдуму, проводиться сам референдум. Зм?ни до головного закону кра?ни вносяться, коли доповнення чи поправка здобувають не лише б?льш?сть голос?в, але й ?за? в?д б?льшост? кантон?в, що взяли участь у голосуванн?.

Другий шлях передбача?, що про?кт зм?н до конституц?? може запропонувати якась пол?тична парт?я. Якщо з?брано понад 100 тисяч п?дпис?в, питання виноситься на розгляд парламенту, який сво?ю чергою може запропонувати власний про?кт. Тод? обидва про?кти виносяться на референдум. Враховуючи, що за к?льк?стю голос?в можуть пройти обидва про?кти, на референдум? вс? голосуюч? в?дпов?дають на три питання: 1) я голосую за парламентський про?кт…; 2) я голосую за громадянський (парт?йний про?кт)…; 3) якщо будуть прийнят? обидва про?кти, то я в?ддав би перевагу такому-то про?кту.

Другий вид референдуму — це коли парламент прийма? якесь р?шення, а група громадян з ним не згодна. Тод? опоненти мають з?брати 50 тисяч п?дпис?в, п?сля чого це р?шення виноситься на референдум. Трапля?ться так нер?дко, тому зумовлено, що таке р?шення набира? чинност? лише через три м?сяц? п?сля його прийняття. Кожен, хто не згоден з ним, ма? таким чином можлив?сть з?брати п?дписи ? оголосити протест.

Трет?й вид референдуму — особливо важливий. Ще 1917 року було прийнято постанову, зг?дно з якою вс? р?шення, що стосуються вступу Швейцар?? до р?зних св?тових орган?зац?й, пов'язаних ?з сп?льною безпекою та економ?чною ?нтеграц??ю, виносяться на федеральний референдум. Так, у 1986 роц? на референдум? було в?дхилене питання про членство Швейцар?? в ООН.

До 1971 року Швейцар?я залишалася одн??ю з небагатьох кра?н св?ту, де ж?нки не мали виборчого права на загальнонац?ональному р?вн?. У лютому 1971 роц? чолов?чий електорат схвалив поправку до конституц??, що надавала ж?нкам кра?ни право голосувати ? бути обраними на федеральних виборах. На р?вн? кантон?в надання виборчих прав ж?нкам затяглося: у н?мецькомовному нап?вкантон? Аппенцелль-?ннерроден ж?нки нарешт? одержали право голосу т?льки в 1991 роц?.

Президент

У Швейцар?? президент обира?ться Федеральними зборами з числа член?в Федерально? ради (уряду) терм?ном на один р?к без права переобрання на наступний терм?н. Президент ? також главою уряду. Основними функц?ями президента ?: прийом високих ?ноземних гостей ? ведення зас?дань Федерально? ради.

Законодавча влада

Законодавча влада належить Федеральним зборам (Bundesversammlung — Assemblee Federale — Assemblea Federale, як? складаються з двох палат: нижньо? — Нац?онально? ради (Nationalrat — Conseil National — Consiglio Nazionale) ? верхньо? — Ради кантон?в (Standerat — Conseil des Etats — Consiglio degli Stati). Нац?ональна рада, що склада?ться з 200 депутат?в, обира?ться населенням шляхом прямих ? р?вних вибор?в при та?мному голосуванн? за системою пропорц?йного представництва терм?ном на 4 роки. Рада кантон?в склада?ться з 46 депутат?в, кожен кантон обира? по 2 депутати, а нап?вкантон — одного. Терм?н повноважень депутат?в становить 3 чи 4 роки, залежно в?д конституц?? кантону.

Виконавча влада

Федеральна рада Швейцар??

Виконавча влада зд?йсню?ться на колег?альн?й основ? президентом ? урядом (Федеральна рада Швейцар?? — Bundesrat — Conceil Federal — Consiglio Federale), що склада?ться з 7 федеральних радник?в (начальник?в федеральних департамент?в), як? обираються Федеральними зборами на 4 роки. Президент голову? на щотижневих зас?даннях у Федеральн?й рад?, але не викону? функц?? прем'?р-м?н?стра. Ус? с?м радник?в мають р?вн? права, ? кожен з них керу? федеральним департаментом (м?н?стерством).

Секретар?атом Федерального уряду ? Федеральна канцеляр?я. Очолю? ?? Федеральний канцлер.

Федеральний уряд безпосередньо керу? Федеральною адм?н?страц??ю. Федеральна адм?н?страц?я склада?ться з департамент?в (м?н?стерств); кожний департамент керу?ться одним членом Федерального уряду. У той час як у багатьох кра?нах в?д 20 до 30 м?н?стерств, у Швейцар?? ?х т?льки с?м:

1. закордонних справ;
2. внутр?шн?х справ;
3. юстиц?? ? пол?ц??;
4. оборони, захисту населення ? спорту;
5. навколишнього середовища, транспорту, енергетики та зв'язку;
6. економ?ки, осв?ти та досл?джень;
7. ф?нанс?в.

Судова влада

Федеральний Верховний суд ? найвищим федеральним судовим органом. При обранн? судд?в Федерального Верховного суду Федеральний парламент забезпечу? представлення в суд? вс?х оф?ц?йних мов держави. До складу федерального суду входять 26—28 судд?в ? 11—13 присяжних, що зас?дають в окремих прим?щеннях у залежност? в?д характеру справи, яка розгляда?ться. Члени суду обираються федеральними зборами терм?ном до шести рок?в.

За згодою Федерального парламенту кантони можуть передавати розгляд спор?в у галуз? адм?н?стративного права кантон?в до юрисдикц?? Федерального Верховного суду.

Пол?тичний режим

У Швейцар?? переважа? л?берально-демократичний режим, головним принципом якого ? свобода громадянина, ? головна мета демократ?? — захист ц??? свободи в?д надм?рного втручання держави.

Найважлив?шими установами демократ?? ? референдум ? виборча система, через них зд?йсню?ться прямий зв'язок м?ж громадянським сусп?льством ? державою.

Л?берально-демократичн? режими перебувають у пост?йн?й зм?н?, ?м властив? плюрал?зм парт?йно? системи ? в?льна гра пол?тичних сил, що призводить до нестаб?льност? виконавчо? влади (уряду) ? частих парламентських вибор?в^{[джерело?]}.

Виборча система

Пропорц?йна система, яка використову?ться у Швейцар??, допуска? розпод?л мандат?в пропорц?йно голосам, отриманим парт?ями або виборчими коал?ц?ями. Голосування в?дбува?ться за парт?йн? списки, при цьому визнача?ться так званий ?виборчий метр? — найменше число голос?в, необх?дне для обрання одного депутата^{[джерело?]}.

Пол?тичн? парт??

Конституц?я особливо н?чого не говорить про парт?йну систему ? статус пол?тичних парт?й. ? лише одна ст. 137, у як?й наведено функц?ональну характеристику пол?тичних парт?й: ?пол?тичн? парт?? сприяють формуванню сусп?льно? думки ? народно? вол??, однак у пол?тичному житт? кра?ни вони в?д?грають важливу роль. У Швейцар?? традиц?йно ?сну? багатопарт?йна система.

Християнсько-демократична парт?я — ХДПШ (Christlich-demokratische Partei der Schweiz; Parti democrate-chretien suisse). Заснована у 1881 роц?. Сформувалась у 1912 роц?. До грудня 1970 року називалася Консервативною християнсько-соц?альною народною парт??ю Швейцар??. Нал?чу? 60 тис. член?в. Вида? газету ?Фатерланд? (Vaterland).

Швейцарськ? демократи — ДШ (Schweizer Demokraten — SD; Democrates suisses — DS). Парт?я нал?чу? близько 6 тис. член?в.

?вангел?стська народна парт?я — ?П (Evangelische Volkspartei der Schweiz; Parti evangelique suisse; Protestant People's Party). Заснована у 1919 роц?.

Парт?я ?зелених? Швейцар?? — ПЗШ (Grune Partei der Schweiz — GPS). У французьких кантонах ма? назву Швейцарська еколог?чна парт?я. Заснована у березн? 1983 року. До травня 1986 року називалась Федерац??ю еколог?чних парт?й Швейцар??. Нал?чу? близько 1,5 тис. член?в.

Радикально-демократична парт?я Швейцар?? — РДПШ (Freisinning-Demokratische Partei der Schweiz — FDS; Parti radical democratique suisse — PRDS). Заснована в 1848 роц?. Сформувалась у 1919 роц?. Нал?чу? близько 150 тис. член?в. Вида? газету ?Люцернер тагблат? (Luzerner Tagblatt).

Соц?ал-демократична парт?я Швейцар?? — СДПШ (Sozial-demokratische Partei der Schweiz — SDPS), французькою мовою назива?ться Соц?ал?стичною парт??ю Швейцар?? (Parti socialiste suisse — PSS). Заснована в 1888 роц?. Нал?чу? 39 тис. член?в. Входить до Соц?ал?стичного ?нтернац?оналу.

Т?чинська л?га — ТЛ (Lega dei Ticinesi — LT; Union of Ticino — UT).

Федеральний демократичний союз — ФДС.

Швейцарська л?беральна парт?я — ШЛП (Parti liberal suisse; Liberale Partei der Schweiz). Заснована 1913 року. До березня 1977 року називалася Л?берально-демократичним союзом Швейцар??. Нал?чу? близько 100 тис. член?в.

Швейцарська народна парт?я — ШНП (Schweizerische Volkspartei), французькою мовою назива?ться Демократичним союзом центру — ДСЦ (Union democratique du centre — UDC). Створена у вересн? 1971 року на основ? об'?днання Швейцарсько? парт?? селян, рем?сник?в та бюргер?в (заснована у 1919 роц?) ? Демократично? парт?? Швейцар?? (заснована у 1941 роц?). Нал?чу? близько 50 тис. член?в.

Профсп?лков? об'?днання

Об'?днання швейцарських профсп?лок — ОШП (Schweizerischer Gewerkschaftsbund; Union syndicale suisse — USS). Створене в 1880 роц?. Об'?дну? 15 галузевих профсп?лок, як? нал?чують 395 тис. член?в. Входить до М?жнародно? конфедерац?? в?льних профсп?лок (МКВП) ? ?вропейсько? конфедерац?? профсп?лок (?КП).

Адм?н?стративний устр?й

Кантони ? громади

23 кантони або 20 кантон?в ? 6 нап?вкантон?в. (Кожний з трьох кантон?в: Аппенцелль, Базель, Унтервальден под?ля?ться на 2 нап?вкантони).

Деяк? кантони складаються практично з одного м?ста (наприклад Женева), на територ?? ?нших  — суц?льн? гори й долини (як в Ур?). Деяк? — не б?льше бразильсько? ферми, наприклад м?ський Базель (площа — 37 км2), у ньому, однак, чисельн?сть населення (187,7 тис. ос?б) вища, н?ж у найб?льшому кантон? Граубюнден, де на територ?? 7105 км2 прожива? 186,7 тис. ос?б. У кантон? Цюрих — 1,2 млн жител?в, а населення нап?вкантону Аппенцелля-?ннерродена (15 тис. ос?б) ледь заповнить футбольний стад?он.

? молод? й стар? кантони. Наймолодший — Юра, який у 1978 роц? в?докремився в?д кантону Берн.

Герб	Кантон	Столиця	Населення	Оф?ц?йн? мови
	Цюрих	Цюрих	1 487 969	Н?мецька
	Берн	Берн	1 026 513	Н?мецька, французька
	Люцерн	Люцерн	403 397	Н?мецька
	Ур?	Альтдорф	36 145	Н?мецька
	Шв?ц	Шв?ц	155 863	Н?мецька
	Обвальден	Зарнен	37 378	Н?мецька
	Н?двальден	Штанс	42 556	Н?мецька
	Гларус	Гларус	40 147	Н?мецька
	Цуг	Цуг	123 948	н?мецька
	Фр?бур	Фр?бур	311 914	Французька, Н?мецька
	Золотурн	Золотурн	269 441	Н?мецька
	Базель-Штадт	Базель	198 249	Н?мецька
	Базель-Ланд	Л?сталь	286 848	Н?мецька
	Шаффгаузен	Шаффгаузен	80 769	Н?мецька
	Аппенцелль — Ауссерроден	Гер?зау	54 954	Н?мецька
	Аппенцелль — ?ннерроден	Аппенцелль	16 003	Н?мецька
	Санкт-Галлен	Санкт-Галлен	502 552	Н?мецька
	Граубюнден	Кур	197 550	Н?мецька, романшська, ?тал?йська
	Ааргау	Аарау	663 462	Н?мецька
	Тургау	Фрауенфельд / Вайнфельден	270 709	Н?мецька
	Т?чино	Белл?нцона	354 375	?тал?йська
	Во	Лозанна	784 822	Французька
	Вале	Сьйон	339 176	Французька, н?мецька
	Невшатель	Невшатель	178 567	Французька
	Женева	Женева	489 524	Французька
	Юра	Делемон	73 122	Французька

У кожному кантон? своя конституц?я, св?й уряд, св?й парламент, св?й суд, сво? закони, що, природно, не повинн? суперечити федеральним. Адм?н?стративна автоном?я ? законодавч? повноваження дуже значн?. До прикладу, в кожному кантон? — та нав?ть у кожн?й громад? — своя пол?ц?я ? право самост?йно визначати розм?р податк?в.

Кантони под?ляються на громади. Швейцарець у першу чергу — член громади, пот?м — громадянин кантону, ? вже пот?м громадянин Швейцар??. У кра?н? нарахову?ться понад 3000 громад. У певних громадах б?льше жител?в, н?ж у деяких кантонах, в ?нших — не б?льше ста. Громади також мають свою автоном?ю: ?? члени, наприклад, вир?шують, де прокладати нову вулицю або чи приймати на роботу нового вчителя.

Столиця

Берн

Столиця — Берн (к?льк?сть населення — 128 тис. ос?б). Швейцарц? оф?ц?йно називають Берн не столицею, а ?федеральним м?стом?, п?дкреслюючи при цьому р?вноправн?сть головних м?ст ус?х кантон?в. Берн заснований у 1191 роц?. Назва м?ста походить в?д н?мецького слова ?Bar? — ведм?дь. Ведм?дь присутн?й на прапор? ? герб? м?ста, у скульптурних композиц?ях фонтан?в ? собор?в, назвах ресторан?в ? готел?в. Берн також ? адм?н?стративним центром кантону Берн.

Найб?льш? м?ста

(К?льк?сть населення станом на 2000 р?к).

• Цюрих (н?м. Zürich) — 337,9 тис. ос?б (28,7 % ?ноземц?в).
• Женева (фр. Genève) — 175,0 тис. ос?б (43,8 % ?ноземц?в).
• Базель (н?м. Basel) — 166,0 тис. ос?б (29,1 % ?ноземц?в).
• Берн (н?м. Bern) — 122,5 тис. ос?б (22,0 % ?ноземц?в).
• Лозанна (фр. Lausanne) — 114,9 тис. ос?б (35,3 % ?ноземц?в).

Швейцар?я ? м?жнародн? орган?зац??

Швейцар?я ? членом ?вропейсько? асоц?ац?? в?льно? торг?вл? (?АВТ), Св?тово? орган?зац?? торг?вл? (СОТ), М?жнародного валютного фонду (МВФ), Св?тового банку, М?жнародного банку реконструкц?? ? розвитку (МБРР), Орган?зац?? з безпеки ? сп?вроб?тництва в ?вроп? (ОБС?) та Орган?зац?? економ?чно? сп?впрац? й розвитку (ОЕСР), Ради ?вропи (Р?), ?вропейського косм?чного агентства (?КА), МФКК.

Швейцар?я й ООН

У Женев? розташована штаб-квартира ООН

3 березня 2002 року у Швейцар?? в?дбувся референдум щодо ?? вступу до ООН. ?Так? членству кра?ни в ООН сказали 54,6 в?дсотка учасник?в референдуму, ?дея членства також здобула п?дтримку б?льшост? виборц?в у 12 з 23 кантон?в.

Таким чином, винесене на референдум ? схвалене так званою ?подв?йною б?льш?стю? (населенням в ц?лому ? окремо — жителями б?льшост? кантон?в) питання про при?днання Швейцар?? до ООН вир?шено позитивно. А це, в?дпов?дно до Конституц?? Конфедерац??, дозволя? уряду розпочати оф?ц?йне оформлення вступу кра?ни до Орган?зац?? Об'?днаних Нац?й. Таким чином, багатов?ковий традиц?йний нейтрал?тет Швейцар?? ?де в минуле. За 16 рок?в, що минули п?сля попереднього под?бного референдуму, настро? у швейцарському сусп?льств? дуже зм?нилися. За членство в ООН нин? виступають уряд, б?льш?сть депутат?в парламенту ? три з чотирьох парт?й правлячо? коал?ц??: соц?ал-демократи, радикальн? демократи ? християнськ? демократи.

На вс?х попередн?х референдумах швейцарц? в?дхиляли таку пропозиц?ю, оск?льки вважали, що членство нав?ть у ц?й шанован?й орган?зац?? може загрожувати традиц?йному нейтрал?тету кра?ни. П?д час останнього волевиявлення, у 1986 роц?, 75 в?дсотк?в швейцарц?в в?дхилили пропозиц?ю членства сво?? кра?ни в ООН. Десятками рок?в тривала дивна ситуац?я — Швейцар?я була ??вропейською дом?вкою? ООН, але сама не належала до ц??? орган?зац??.

Швейцар?я була прийнята в ООН у вересн? 2002 року на чергов?й 57-й сес?? Генерально? Асамбле? ?, таким чином, стала 190-м повноправним членом Об'?днаних нац?й, а ?диною визнаною кра?ною св?ту, яка не входить до ООН, залиша?ться Ватикан.

Всесв?тня штаб-квартира Банку м?жнародних розрахунк?в у Базел?

Швейцар?я як м?жнародний центр

У Женев? розташован? штаб-квартири Св?тово? орган?зац?? торг?вл?, М?жнародно? орган?зац?? прац?, Всесв?тньо? орган?зац?? охорони здоров'я, М?жнародно? сп?лки електрозв'язку, Всесв?тньо? метеоролог?чно? орган?зац??, ?вропейсько? мовно? сп?лки та ?вропейське в?дд?лення ООН ? Управл?ння Верховного ком?сара ООН у справах б?женц?в. Женева ? дом?вкою Женевського ?нституту в?дносин та розвитку, чи? розташування серед розма?ття м?жнародних орган?зац?й робить цю установу особливо привабливим м?сцем для навчання. У Берн?, столиц? кра?ни, розм?стився Всесв?тн?й поштовий союз, у Лозанн? — М?жнародний ол?мп?йський ком?тет. ?нш? орган?зац??, як? мають основну резиденц?ю у Швейцар??, — Всесв?тня рада церков ? М?жнародний Червоний Хрест, заснований швейцарцем Анр? Дюнаном, а також Банк м?жнародних розрахунк?в.

Економ?ка

Годинник Omega SA

Швейцар?я ? одною з найрозвинен?ших ? найбагатших кра?н св?ту. Швейцар?я — високорозвинута ?ндустр?альна кра?на з ?нтенсивним високопродуктивним с?льським господарством ? майже повною в?дсутн?стю будь-яких корисних копалин. За п?драхунками зах?дних економ?ст?в, вона входить у першу десятку кра?н св?ту за р?внем конкурентоспроможност? економ?ки. Швейцарська економ?ка т?сно пов'язана ?з зовн?шн?м св?том, перш за все з кра?нами ?С, тисячами ниток виробничо? кооперац?? ? зовн?шньоторговельних операц?й. Близько 80—85 % товарооб?гу Швейцар?? припада? на держави ?С. Через Швейцар?ю транзитом проходить понад 50 % вс?х вантаж?в з п?вн?чно? частини Зах?дно? ?вропи на п?вдень ? у зворотному напрямку. П?сля пом?тного зростання в 1998—2000 рр. економ?ка кра?ни вступила в смугу спаду. У 2002 р. ВВП зр?с на 0,5 % ? становив 417 млрд шв. фр. ?нфляц?я була на в?дм?тц? 0,6 %. Р?вень безроб?ття досяг 3,3 %. У економ?ц? зайнято близько 4 млн чолов?к (57 % населення), з них: у промисловост? — 25,8 %, зокрема в машинобудуванн? — 2,7 %, у х?м?чн?й промисловост? — 1,7 %, у с?льському ? л?совому господарств? — 4,1 %, у сфер? послуг — 70,1 %, зокрема в торг?вл? — 16,4 %, у банк?вськ?й ? страхов?й справ? — 5,5 %, у готельно-ресторанному б?знес? — 6,0 %. Пол?тика нейтрал?тету дозволила уникнути розрухи двох св?тових во?н.

Ф?нанси

Цюрих

Швейцар?я — один з найважлив?ших банк?вських ? ф?нансових центр?в св?ту (Цюрих — трет?й п?сля Нью-Йорка ? Лондона св?товий валютний ринок). У кра?н? функц?ону? близько 4 тис. ф?нансових ?нститут?в, зокрема безл?ч ф?л?й ?ноземних банк?в. На швейцарськ? банки припада? 35-40 % св?тового управл?ння власн?стю ? майном приватних ? юридичних ос?б. Вони користуються доброю репутац??ю у кл??нт?в завдяки стаб?льн?й внутр?шньопол?тичн?й обстановц?, тверд?й швейцарськ?й валют?, дотриманню принципу ?банк?всько? та?мниц??. Швейцар?я, яка ? великим експортером кап?талу, займа? четверте м?сце у св?т? п?сля США, Япон??, ФРН. Прям? ?нвестиц?? за кордоном становлять 29 % швейцарського ВВП (середн?й показник у св?т? — близько 8 %). 75 % ус?х швейцарських ?нвестиц?й пряму? в промислово розвинен? кра?ни. Серед кра?н, що розвиваються, найб?льше привертають швейцарськ? кап?тали Латинська Америка ? П?вденно-Сх?дна Аз?я. Частка Сх?дно? ?вропи в загальному об'?м? ?нвестиц?й поки що незначна.

1 кв?тня 1998 р. у Швейцар?? набрав чинност? федеральний закон про боротьбу з ?в?дмиванням? грошей у ф?нансовому сектор?, що дозволив дещо п?днести зав?су банк?всько? та?мниц? з метою виявлення ?брудних? грошей.

Грошова одиниця. 1 швейцарський франк, дор?вню? 100 рапенам (сантимам).

Добувна галузь

У Швейцар?? мало корисних копалин, окр?м х?ба що сол?, що видобувалася в минул? стор?ччя в долинах р?чок Рона ? Рейн.

Промислов?сть

У промисловост? дом?нують велик? об'?днання транснац?онального характеру, що, як правило, усп?шно витримують конкуренц?ю на св?товому ринку ? пос?дають пров?дн? позиц??: концерни ?Nestlé? (харчов? продукти, фармацевтичн? й косметичн? вироби, дитяче харчування), ?Novartis? ? ?Hoffmann-La Roche? (х?м?ко-фармацевтична продукц?я), ?Alusuisse? (алюм?н?й), шведсько-швейцарський концерн ABB — ?Asea Brown Boveri? (електротехн?ка ? турб?нобудування). Швейцар?ю часто асоц?юють з годинниковою фабрикою св?ту. Спираючись на стар? традиц?? ? високу техн?чну культуру, тут виробляють годинники найпрестижн?ших марок. Досить в?домою ? компан?я Arctic Cooling — виробник систем охолодження для апаратного забезпечення комп'ютер?в.

Енергетика

Близько 37 % електроенерг?? в Швейцар?? виробля?ться на АЕС, 50 % на ГЕС, решта 13 % на ТЕС з нафти, що ?мпорту?ться. Б?льш?сть ГЕС знаходиться в Альпах, де створено понад 40 штучних озер — водосховищ. За ?н?ц?ативою ?зелених? буд?вництво нових АЕС тимчасово припинено, проте в перспектив? Швейцар?я не збира?ться згортати програму атомно? енергетики.

З 1998 року розвива?ться ?н?ц?атива Сп?льнота 2000 ват, яку запропонувала Федеральна вища техн?чна школа Цюриха задля оптим?зац?? використання енерг?? споживачами.

Транспорт

Автобани та ?нш? автошляхи Швейцар??

Аеробус Swiss International Air Lines

Основн? м?жнародн? аеропорти — Цюрих, Женева, Базель.

С?льське господарство

С?льське господарство ма? яскраво виражену тваринницьку спрямован?сть (переважно виробництво м'ясо-молочно? продукц??), в?др?зня?ться високою врожайн?стю ? продуктивн?стю прац?. Характерне переважання др?бних господарств. Швейцарський сир уже не одне стор?ччя добре в?домий у багатьох кра?нах св?ту. Загалом с?льське господарство забезпечу? потреби кра?ни в продуктах харчування на 56-57 %.

Зовн?шня торг?вля

Швейцар?я п?дтриму? зовн?шньоторговельн? зв'язки практично з? вс?ма кра?нами св?ту. Економ?ка кра?ни значною м?рою залежить в?д зовн?шньо? торг?вл? — як в ?мпорт? сировини ? нап?вфабрикат?в, так ? в експорт? вироб?в промисловост? (на експорт ?де понад 50 % текстильно? продукц??, близько 70 % машинобуд?вно?, понад 90 % х?м?чно? ? фармацевтично?, 98 % годинник?в). На розвинен? ?ндустр?альн? кра?ни припада? 80 % обороту зовн?шньо? торг?вл? Швейцар??. Основними ?? партнерами ? кра?ни ?С — понад 3/4 експорту й ?мпорту. Серед найб?льших зовн?шньоторговельних партнер?в — ФРН, Франц?я, США, ?тал?я, Велика Британ?я, кра?ни Бен?люксу.

Туризм

Швейцар?я ? традиц?йною кра?ною туризму, вона утриму? в ц?й сфер? м?цн? позиц?? в ?вроп?. Наявн?сть розвинено? туристично? ?нфраструктури, мереж? зал?зниць ? автомоб?льних дор?г у по?днанн? з мальовничою природою ? виг?дним географ?чним розташуванням забезпечу? приплив у кра?ну значно? к?лькост? турист?в, передус?м н?мц?в, американц?в, японц?в, а останн?ми роками також ?нд?йц?в ? китайц?в.

15 % нац?онального доходу форму?ться за рахунок туризму.

Демограф?я

Динам?ка чисельност? населення Швейцар?? з 1970 по 2005 рр. К?льк?сть жител?в в тис. чол.

Населення Швейцар?? — 7,2 млн ос?б, з них 19,8 % ?ноземц?в (станом на 2001 р?к).

Населення кра?ни склада?ться з етн?чних груп, як? використовують р?зн? мови (н?мецьку, французьку, ?тал?йську ? романшську) ? нер?дко в?др?зняються за в?роспов?данням. Але вза?мна терпим?сть ? доброзичлив?сть дозволяють ?м жити ? працювати в одн?й кра?н?.

Германо-швейцарц? заселяють центральн? ? сх?дн? 15 кантон?в кра?ни, за в?роспов?данням б?льш?сть ?з них — протестанти.

Франко-швейцарц? проживають у кантонах Во, Женева, Невшатель, Фр?бур, Вале ? Берн (у кантон? Берн зм?шано з германо-швейцарцями), за в?роспов?данням — протестанти ? католики.

?тал?йц? та ?тало-швейцарц? зосереджен? у п?вденних кантонах (Т?чино та Граубюнден), у деяких районах разом з германо-швейцарцями, за в?роспов?данням — католики.

Ретороманц? (близько 50 тис. ос?б) проживають у високог?рних районах кантону Граубюнден.

• Р?чний прир?ст населення у 2001 роц? становив 0,27 %.
• К?льк?сть народжених — 10,12 на 1000 ос?б.
• К?льк?сть померлих — 8,77 на 1000 ос?б.
• К?льк?сть м?грант?в — 1,37 на 1000 ос?б.

Мови

Оф?ц?йн? мови в р?зних кантонах Швейцар??

Швейцар?я — одна з небагатьох ?вропейських кра?н, що посл?довно п?дтримують багатомовн?сть.

Оф?ц?йн? мови Швейцар?? — н?мецька, французька, ?тал?йська ? романшська (пох?дна в?д латинсько?). 64 % населення вважають сво?ю р?дною мовою н?мецьку, 19 % — французьку, 8 % — ?тал?йську ? 1 % — романшську.

Скр?зь у Швейцар?? поширена англ?йська мова.

Н?мецька мова — найпоширен?ша. ?? м?сцевим д?алектом — алеманським (шв?цердюч) — користуються 73 % швейцарських громадян ? 64 % населення кра?ни.

Французькою мовою користуються близько 19 % населення, переважно у зах?дних кантонах. У кантонах Берн, Фр?бур ? Вале розмовляють ? н?мецькою, ? французькою.

?тал?йською розмовляють близько 4 % швейцарських громадян (переважно у кантон? Т?чино), а з урахуванням ?ноземних роб?тник?в — 8 % населення кра?ни.

Романшська мова поширена т?льки в г?рському кантон? Граубюнден.

Перес?чний швейцарець волод?? сво?ю р?дною мовою, англ?йською ? розум?? ще одну з оф?ц?йних мов.

Культура

Жан-Жак Руссо

Швейцар?я не ма? багато? художньо? спадщини, хоча багато ?ноземних письменник?в ? художники (наприклад, Вольтер, Байрон, Шелл?, Джеймс Джойс ? Чарл? Чапл?н) жили у Швейцар??. Навпаки, багато талановитих швейцарц?в, наприклад, Шарль Ле Корбюзь?, Пауль Клее, Альберто Джакометт? ? Жан-Люк Годар покинули кра?ну ? стали знаменитими за кордоном.

Письменник Герман Гессе, який прийняв швейцарське громадянство — найв?дом?ший ?м?сцевий? автор. Екземпляр його роману ?С?ддхартха? можна було знайти в рюкзаку кожного зах?дного х?п?, що вируша? до ?нд??. Германо-швейцарський драматург ? роман?ст Макс Фр?ш був одним з найшанован?ших у ?вроп? автор?в у 50-т? роки. Його бестселер, виданий у 1957 роц?, ?Гомо фабер?, був екран?зований у 1991 роц? Уолком Шлондорфом ? вийшов п?д назвою ?Мандр?вник?. Твори, написан? у 18 стол?тт? Руссо, який народився в Женев?, в?д?грали величезну роль у розвитку демократ??, а Карл Юнг, що жив у Цюриху, зробив значний внесок до сучасного психоанал?зу.

Народна культура Швейцар?? включа? сп?в йодлем, гру на альп?йському р?жку та швейцарську боротьбу.

Швейцар?я ? л?нгв?стичною сум?шшю, що включа? три оф?ц?йн? мови. Н?мецька (найчаст?ше це д?алект шв?цердюч), якою говорять близько 66 % населення, французька, якою розмовляють 18 % населення, та ?тал?йська — 10 % населення. Четверта мова — романшська, якою говорить 1 % населення, переважно в кантон? Граубюнден. Остання ма? латинське кор?ння ? ? арха?чною романською мовою, що збереглася в ?зольованих в?д решти св?ту м?жг?рських долинах.

У Швейцар?? нема? особливо розвинених нац?ональних традиц?й у приготуванн? страв, натом?сть швейцарськ? страви об'?днали в соб? найкраще з н?мецько? ? французько? кухн?. Важливу частину в кул?нар?? швейцарц?в в?д?грають сири. Для приготування фондю використовуються сири емменталер ? грю?р. Ця страва пода?ться у велик?й посудин? разом з б?лим вином ? маленькими кубиками хл?ба. Рост? (хрустка смажена, др?бно пор?зана картопля) — нац?ональна страва н?мецько? Швейцар??. Часто в меню входить св?жа риба з численних озер, здеб?льшого щука або форель. Швейцарський шоколад, смачний сам по соб?, часто використову?ться для приготування р?зних десерт?в ? торт?в. Нац?ональним напо?м у Швейцар?? вважа?ться солодкий газований нап?й Rivella, вироблений ?з сироватки.

Арх?тектура

• Замки Швейцар??
• 
  Шийонський замок
• 
  Три замки Белл?нцони
• 
  Штокальпер в Бр??у

• 
  Капелльбрюке в Люцерн?
• 
  Мессетурм в Базел?
• 
  Бундесгаус
• 
  Швейцарська вища техн?чна школа Цюриха
• 
  М?ська ратуша Базеля
• 
  М?ська ратуша Цюриха
• 
  Буд?вля Л?ги Нац?й у Женев?
• 
  Абатство Айнз?дельн

Рел?г?я

Рел?г?я в 2013

Територ?альна структура Римо-католицько? церкви на 2006 р?к

44 % населення Швейцар?? — протестанти, 48 % — католики; близько 8 % — представники ?нших конфес?й. До протестантсько? церкви належать кантони Во, Шаффгаузен, Базель-Штадт, Цюрих, Берн, Гларус, Невшатель, Женева. Швейцар?я — батьк?вщина одного з напрямк?в сучасного протестантизму — кальв?н?зму. Католицизм поширений на б?льш?й за площею, але менш?й за чисельн?стю населення територ?? кра?ни (кантони: Шв?ц, Ур?, Унтервальден, Т?чино, Фр?бур, Золотурн, Вале, Люцерн ? Цуг). У деяких кантонах (Аппенцелл?, Ааргау, Граубюнден?) к?льк?сть католик?в ? протестант?в майже однакова.

Варто зауважити, що за останн? роки у Швейцар?? зросла к?льк?сть православних християн, ?х к?льк?сть становить 2%. Це в?дбува?ться завдяки тому, що на територ?? Швейцар?? розташован? пров?дн? християнськ? орган?зац?? так? як Всесв?тня Рада Церков (WCC).^{[джерело?]}

?нше

Державний прапор ? герб. Швейцар?я ма? схож? герб ? прапор — б?лий ус?чений хрест на червоному пол? (або щит?). Першою емблемою швейцарц?в були прост? червон? прапори ? щити. Але у XIV стол?тт? особливою ознакою швейцарських стр?льц?в став б?лий хрест на червоному щит?. У XV стол?тт? в?н з'явився ? на бойових прапорах, а в 16 стол?тт? став гербом Швейцарсько? Конфедерац??. Швейцарський хрест упод?бнювався емблемам хрестоносц?в ? символ?зував боротьбу за свободу. 1814 року швейцарський хрест було вкорочено. Такого ж вигляду набув ? державний прапор, оф?ц?йно схвалений у 1889 роц?.

Нац?ональне свято. 1 серпня — День заснування Конфедерац?? (1291 р?к). В?дзнача?ться з 1899 року.

Нац?ональний г?мн. Текст нац?онального г?мну Швейцар?? був написаний Леонардом В?дмером (1809—1867 роки) н?мецькою мовою. В?рш осп?ву? в?чну природну красу Швейцар?? — величн? Альпи, тих? озера, широк? пасовища, мир, який знаходять у н?й мешканц? кра?ни. ?снують його переклади (?нод? досить в?льн?) ?ншими трьома оф?ц?йними мовами.

Музику в 1841 роц? написав Alberik Zwyssig (1808—1854 роки), священник ? композитор з Ур?. Коли Zwyssig був музичним директором монастиря у Ветт?нген?, у 1835 роц? в?н написав музику до одного з псалм?в — ?Diligam te Domine? — для виконання обряд?в. 1841 року в?н зробив адаптац?ю церковного г?мну на слова Леонарда В?дмера. 1843 року нова патр?отична п?сня пролунала п?д час святкування р?чниц? вступу Цюриха до складу Швейцарсько? Конфедерац?? у 1851 роц?. Також вона була виконана на Нац?ональному п?сенному фестивал?, де ?? схвально зустр?ла аудитор?я. Незабаром ?Swiss Psalm? виконувався чолов?чими хорами по вс?й Швейцар?? (завдяки перекладам) ? його часто сп?вали п?д час патр?отичних свят.

Протягом 1894–1953 рок?в було багато спроб оголосити цю п?сню нац?ональним г?мном, але вони в?дхилялися швейцарським урядом. Фактично у цей час нац?ональним г?мном була ?нша п?сня, що виконувалася на ту саму мелод?ю, що й британський г?мн ?Боже збережи Короля (Королеву)?.

З розширенням м?жнародних контакт?в у 20 стол?тт? використання однаково? музики стало дедал? част?ше призводити до незручних ситуац?й. Тому в 1961 роц? швейцарський уряд оголосив ?Swiss Psalm?, який неможливо було сплутати з жодним ?ншим г?мном, тимчасовим (попередн?м) нац?ональним славнем. Але лише в кв?тн? 1981 року ?Swiss Psalm? було оф?ц?йно проголошено швейцарським нац?ональним г?мном.

Текст г?мну н?мецькою мовою

Trittst im Morgenrot daher, Seh'ich dich im Strahlenmeer, Dich, du Hocherhabener, Herrlicher!

Wenn der Alpenfirn sich rotet, Betet, freie Schweizer, betet!

Eure fromme Seele ahnt

Gott im hehren Vaterland, Gott, den Herrn, im hehren Vaterland.

Kommst im Abendgluhn daher, Find'ich dich im Sternenheer, Dich, du Menschenfreundlicher, Liebender!

In des Himmels lichten Raumen

Kann ich froh und selig traumen!

Denn die fromme Seele ahnt

Gott im hehren Vaterland, Gott, den Herrn, im hehren Vaterland.

Ziehst im Nebelflor daher, Such'ich dich im Wolkenmeer, Dich, du Unergrundlicher, Ewiger!

Aus dem grauen Luftgebilde

Tritt die Sonne klar und milde, Und die fromme Seele ahnt

Gott im hehren Vaterland, Gott, den Herrn, im hehren Vaterland.

Fahrst im wilden Sturm daher, Bist du selbst uns Hort und Wehr, Du, allmachtig Waltender, Rettender!

In Gewitternacht und Grauen

Lasst uns kindlich ihm vertrauen!

Ja, die fromme Seele ahnt, Gott im hehren Vaterland, Gott, den Herrn, im hehren Vaterland.

Ц?кав? факти

• Швейцар?я не ма? оф?ц?йно? столиц?. Берн з 1848 року ма? статус ?федерального м?ста? (?Bundesstadt?), тобто м?ста, де розташовано федеральн? органи влади. М?сто ? столицею кантону Берн.
• Швейцар?я межу? з п'ятьма кра?нами: ?тал??ю, Франц??ю, Н?меччиною, Австр??ю ? Л?хтенштейном.
• Протяжн?сть Швейцар?? становить 350 км з? сходу на зах?д ? 220 км з п?вноч? на п?вдень.
• Найвища гора в Швейцар?? — п?к Дюфур у кантон? Вале, в?н ма? висоту 4 634 м.
• Швейцар?я лежить у трьох топограф?чних зонах: альп?йських горах (60 %), центральному плато (30 %), Юрських горах (10 %).
• Тривал?сть життя швейцарц?в у пор?внянн? з 1900 роком практично подво?лася. Народжений сьогодн? чолов?к може прожити 81 р?к, а ж?нка — 85,2 року.
• Швейцар?я ма? найвищий в?дсоток у ?вроп? жител?в, старше 100 рок?в (0,01 %).
• Найб?льшою швейцарською корпорац??ю ? ?Nestlé?. Створена 1866 роц? н?мецьким б?женцем Генр?хом Нестле (1814—1890), це найб?льша харчова компан?я у св?т?.
• На 99,5 в?дсотк?в економ?ка кра?ни склада?ться з малих ? середн?х п?дпри?мств.
• З 1945 по 1988 р. Швейцар?я розробляла власну ядерну програму, зокрема в?йськового спрямування. 21 с?чня 1969 року поблизу м?ста Люсанс у кантон? Во сталася авар?я на ядерному реактор? в горах, що сутт?во вплинула на всю ядерну програму кра?ни.
• Швейцар?я ? традиц?йно християнською кра?ною, тут поширен? католицька ? протестантська в?ри.
• Серед ус?х сухопутних кра?н, що не мають виходу до моря, Швейцар?я ма? найб?льший торговельний морський флот.
• Швейцарський нац?ональний герой В?льгельм Телль — вигаданий персонаж, але його особа може мати деяк? ?сторичн? п?дстави.
• Один з найвпливов?ших ф?лософ?в XVIII стол?ття Жан-Жак Руссо був громадянином Женеви.
• У 1959 роц? п?д час так звано? Суецько? кризи у Швейцар?? була створена компан?я Swisspetrol. Пров?вши дек?лька пробних бур?нь, компан?я виявила в громад? Ентлебух п?дземний газ на глибин? 4 370 м. З 1985 по 1994 роки з ц??? свердловини в газопров?д м?ж Голланд??ю та ?тал??ю було закачано майже 75 млн м³ газу.
• Кельтське плем'я гельвет?в, що билися з в?йськами Юл?я Цезаря, дало назву вс?й швейцарськ?й територ??. Латинська назва кра?ни Helvetia, як ? ран?ше, з'явля?ться на швейцарських марках. Букви CH на швейцарських автомоб?лях ? в ?нтернет-адресах — це перш? л?тери латинських сл?в Confoederatio Helvetica, що означа? Швейцарська Конфедерац?я.
• Helvetica — це назва популярного шрифту, створеного в Швейцар?? в 1957 роц?.
• Швейцарськ? ж?нки отримали право голосувати на нац?ональному р?вн? 1971 року. Кантон Аппенцелль-?ннерроден надав ж?нкам таке право т?льки 1991 року.
• Б?ля виток?в автомоб?льно? марки ?Chevrolet? стояв швейцарський ем?грант до США Лу? Шевроле (Louis Chevrolet), який народився 25 грудня 1878-го в Ла-Шо-де-Фон? (кантон Невшатель) ? помер 6 червня 1941 в Детройт?. Логотип створено? ним марки — розтягнутий по горизонтал? швейцарський хрест.

Л?тература

• Бульв?нський А. Г. Швейцар?я [Арх?вовано 19 серпня 2019 у Wayback Machine.] // В книз?: П?вн?чна ?вропа. Зах?дна ?вропа. П?вденна ?вропа / науковий редактор 1-го тому А. Г. Бульв?нський // Кра?ни св?ту ? Укра?на: енциклопед?я: в 5 т. / редкол.: А. ?. Кудряченко (голова) та ?н. ДУ ??нститут всесв?тньо? ?стор?? НАН Укра?ни?. — Ки?в: Видавництво ?Фен?кс?, 2017. — С. 384—402.
• Варварцев М. М. Швейцар?я [Арх?вовано 13 березня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопед?я ?стор?? Укра?ни : у 10 т. / редкол.: В. А. Смол?й (голова) та ?н. ; ?нститут ?стор?? Укра?ни НАН Укра?ни. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 604. — ISBN 978-966-00-1359-9.
• Kirsch, Johann Peter. Switzerland [Арх?вовано 22 с?чня 2010 у Wayback Machine.] // The Catholic Encyclopedia. Vol. 14. New York: Robert Appleton Company, 1912.
• Михайло Драгоманов, Швайцарська Республ?ка [Арх?вовано 6 жовтня 2011 у Wayback Machine.], Льв?в, 1899.

Посилання

• Швейцар?я [Арх?вовано 30 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопед?я : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (в?дп. ред.) [та ?н.]. — К. : Укра?нська енциклопед?я ?м. М. П. Бажана, 2004. — Т. 6 : Т — Я. — 768 с. — ISBN 966-7492-06-0.
• Гельвец?я // Ун?версальний словник-енциклопед?я. — 4-те вид. — К. : Теза, 2006.
• Оф?ц?йний сайт федеральних заклад?в Швейцар?? [Арх?вовано 22 лютого 2011 у Wayback Machine.] — конституц?я, закони тощо.
• Швейцарська конституц?я (англ.) (переклад укра?нською [Арх?вовано 5 вересня 2019 у Wayback Machine.])
• Швейцарська статистична служба [Арх?вовано 29 вересня 2016 у Wayback Machine.]
• Посольство Швейцар?? в Ки?в? [Арх?вовано 7 березня 2012 у Wayback Machine.]
• Оф?ц?йний ?нформац?йний портал Швейцар?? [Арх?вовано 15 жовтня 2008 у Wayback Machine.]
• Switzerland from above на YouTube — видовищний ф?льм швейцарських кра?вид?в в?д Яна Артюса-Бертрана.