韩正出席中国发展高层论坛
百度 ”如果春江加油站下降的柴油销量全部转移到隔壁流动站点的话,那么,这个站点一天柴油的销量可以达到20吨左右。
Сх?дна Республ?ка Уругвай | |||||
|
|||||
Дев?з: ?сп. Libertad o Muerte ?Воля або смерть? ![]() Травневе сонце | |||||
Г?мн: Orientales, la Patria o la Tumba! Нац?ональний г?мн Уругваю | |||||
![]() | |||||
Столиця (та найб?льше м?сто) |
Монтев?део 34°53′ пд. ш. 56°10′ зх. д.country H G O | ||||
Оф?ц?йн? мови | ?спанська | ||||
---|---|---|---|---|---|
Форма правл?ння | Ун?тарна президентська конституц?йна республ?ка | ||||
- Президент | Яманду Орс? | ||||
- В?цепрезидент | Беатр?с Арг?мон | ||||
Незалежн?сть | |||||
- в?д Бразильсько? ?мпер?? | 25 серпня 1825 | ||||
- визнана | 28 серпня 1828 | ||||
Площа | |||||
- Загалом | 176 215 км2 (90) | ||||
- Внутр. води | 1,5 % | ||||
Населення | |||||
- оц?нка липень 2020 | ▲3 473 730 (134) | ||||
- перепис 2011 | 3 286 314 | ||||
- Густота | 18,96/км2 (202) | ||||
ВВП (ПКС) | 2019 р., оц?нка | ||||
- Повний | ▲80,817 (92) | ||||
- На душу населення | ▲23,274 (59) | ||||
ВВП (ном.) | 2018 р?к, оц?нка | ||||
- Повний | ▲60 180 (76) | ||||
- На душу населення | ▲17,165 (47) | ||||
?ЛР (2016) | ▲0.795 (високий) (54) | ||||
Валюта | Уругвайський песо (UYU )
| ||||
Часовий пояс | UST (UTC-3) | ||||
- Л?тн?й час | UDST (UTC-2) | ||||
Коди ISO 3166 | UY ![]() ![]() ![]() | ||||
Домен | .uy | ||||
Телефонний код | +598 | ||||
![]() | |||||
|
Уругва?й (?сп. Uruguay МФА: [u?u??wai?] Уругва?й), оф?ц?йно Сх?дна Республ?ка Уругвай (у значенн? Республ?ка Сх?дного берега р?чки Уругвай) — держава в п?вденно-сх?дн?й частин? П?вденно? Америки, на узбережж? Атлантичного океану. Межу? з Бразил??ю та Аргентиною.

Уругвай ? другою, п?сля Суринаму, найменшою незалежною державою П?вденно? Америки та третьою з ус?х материкових територ?й (найменша — Французька Гв?ана — департамент Франц??). Кра?на ма? площу 176 215 км2 та 660 км берегово? л?н??[1].
Ландшафт, переважно, р?внинний з пагорбами та нечисленними узвишшями. Найвища точка кра?ни — гора Серро-Катедрал, п?к яко? досяга? 514 м над р?внем моря в район? пагорба Сь?ра Карапе. Прибережн? низовини мають родюч? ?рунти. 3/4 кра?ни ? вкритим зеленою травою степом ?деальним для вирощування худоби. Густа р?чкова мережа охоплю? кра?ну, що склада?ться з чотирьох басейн?в р?чок або дельт: басейну р?чки Ла-Плата, р?чки Уругвай, лагуна М?рим та р?чка Р?о-Негро (?Чорна р?чка?). Також к?лька лагун знаходяться вздовж узбережжя Атлантичного океану.
На п?вденному заход? Ла-Плати, гирло р?чки Уругвай утворю? зах?дний кордон кра?ни. Монтев?део ? найп?вденн?шою столицею в П?вн?чн?й та П?вденн?й Америц? та третьою найп?вденн?шою у св?т? (п?сля Канберри ? Велл?нгтона).
В Уругва? знаходяться 10 нац?ональних парк?в.
Кл?мат субтроп?чний, океан?чний. Середн? температури с?чня 22—24 °C, липня 10—12 °C. П?д час вторгнення п?вденних в?тр?в, ?памперо?, в?дбува?ться пониження температури до ?5 °C, йдуть сн?гопади. Опади випадають протягом усього року з ос?нн?м максимумом в?д 1000 мм на п?вдн? ? у внутр?шн?х районах ? до 1200 мм на п?вноч? ? на височинах.
Назва кра?ни походить в?д назви однойменно? р?ки ?уаранською мовою. ?сну? дек?лька тлумачень ц??? назви. Одним ?з найпоширен?ших переклад?в ? ?пташина р?ка? (в?д гуар. urú – цим словом називають будь-яку дику птаху).[2][3] Назва також може походити в?д ?уаранського слова, яким називають р?чкових равлик?в (гуар. uruguá), що поширен? на берегах р?ки Уру?вай.[4]
Широкого поширення набуло тлумачення, запропоноване в?домим уругвайським поетом Хуаном Сор?ля де Сан Март?ном: на його думку, назва означа? ?р?ка барвистих птах?в?[5]. Хоча це тлумачення не п?дкр?плене жодним досл?дженням, воно й дос? ма? велике культурне значення в кра?н?.[6]

Коли ?вропейц? вперше прибули на територ?ю сучасного Уругваю у 1516 роц?, ц? земл? заселяли ?нд?анц? чарруа. У 1680 роц? була заснована фортеця Колон?я-дель-Сакраменто, а майбутня столиця кра?ни, Монтев?део, була побудована в 1726 роц? як в?йськовий опорний пункт, що з часом перетворився на важливий комерц?йний центр, конкурент Буенос-Айреса.
Територ?я кра?ни багато раз?в переходила з рук в руки м?ж ?спан??ю ? Португал??ю. У 1776 роц? вона ув?йшла до складу ?спанського в?це-корол?вства Р?о-де-ла-Плата, а у 1811 роц? почалася в?йна за незалежн?сть в?д ?спан??.
У 1821 Уругвай, п?д назвою Пров?нц?я С?сплатина (порт. Provincia Cisplatina), був при?днаний до Бразил??, внасл?док чого 25 серпня 1825 року розпочалася Аргентино-бразильська в?йна за контроль над ц??ю територ??ю. П?сля трьох рок?в в?йни в 1828 роц? в результат? компром?су м?ж Аргентиною ? Бразил??ю Уругвай одержав незалежн?сть. Перша конституц?я Уругваю була прийнята 18 липня 1830 року.

У 1865—1870 роках Уругвай узяв участь у В?йн? Потр?йного Альянсу разом з Аргентиною ? Бразил??ю проти Парагваю.
З початку 20-го стол?ття кра?на почала активно привертати ?вропейських ?мм?грант?в. У часи св?тових во?н Уругвай поставляв с?льсько-господарськ? товари до виснажено? в?йною ?вропи. Ц?ни на ц? товари пом?тно впали п?сля к?нця 2-? св?тово? в?йни, що сприяло занепаду уругвайсько? економ?ки у 50-т? роки. ?нфляц?я, масове безроб?ття 60-x призвели до нестаб?льност? ? в кра?н? з'явилася партизанська марксистська орган?зац?я ?Тупамарос? (Tupamaros), яка дестаб?л?зувала ситуац?ю ще б?льше. 1967 року ухвалено нову конституц?ю.
27 червня 1973 року, п?сля придушення ?Тупамарос?, влада перейшла до арм??, а парламент кра?ни було розпущено. Фактична в?йськова диктатура продовжувалася 11 рок?в, за цей час близько 10 % населення Уругваю ем?грувало до ?нших кра?н. У 1984 роц? в кра?н? розпочалися масов? протести та загальний страйк проти диктатури. Були проведен? вибори, на яких президентом обрано Хул?о Мар?а Сангу?нетт? який перебував на посту до 1990 року. Його адм?н?страц??ю було впроваджено перш? економ?чн? реформи та почато демократизац?ю кра?ни. Наступним президентом став Лу?с Альберто Лакалл?, що виграв на президентських виборах 1989 року ? перебував на посад? з 1990 до 1995 року. В?н пров?в багато реформ, деяк? з них, проте, були скасован? внасл?док референдуму. На виборах 1994 року, знову виграв колишн?й президент Сангу?нетт?, який з 1995 до 2000 року продовжив економ?чн? реформи, реформував виборче законодавство, систему соц?ального захисту, осв?ти та ?нш?. У 2000 роц? пост президента п?сля повторного голосування зайняв Батлл.
1999 року в економ?ц? Уругваю нам?тився спад. Спалах хвороби ?афтоса?(aftosa) у 2001 роц? зашкодив важлив?й для кра?ни м'ясн?й ?ндустр??. Безроб?ття зросло до 20 % населення, розм?р зароб?тно? плати впав, нац?ональна валюта песо знец?нювалася, зросла частка людей з доходами нижче прожиткового м?н?муму.
2004 року уругвайц? обрали соб? нового президента, ним став Табаре Васкес.
У 2010 роц? президентом став Хосе Мух?ка (?сп. José Alberto Mujica Cordano), колишн?й партизан. В?н в?домий, як найб?дн?ший президент св?ту, оск?льки, зокрема, в?дмовився в?д користування президентською резиденц??ю та в?ддавав 90 % президентсько? зарплатн? на благод?йн?сть. Внасл?док цього зарплата, яку в?н отримував, приблизно в?дпов?да? середн?й по Уругваю.
У листопад? 2014 року президентом знову обраний Табаре Васкес.
24 листопада 2019 року пост президента зайняв Лу?с Альберто Лакаль? Поу — син колишнього президента Уругваю Лу?са Альберто Лакалле. набравши 48,71 % голос?в на президентських виборах, з м?н?мальним в?дривом у 28 666 голос?в.

Конституц?йна республ?ка. Главою держави ? президент республ?ки. Президент ? в?це-президент обираються прямим загальним голосуванням терм?ном на 5 рок?в. Вибори президента ? в?це-президента проводяться в два тури у випадку, якщо в першому тур? н? один ?з кандидат?в не набрав абсолютно? б?льшост? голос?в. Президент Сх?дно? Республ?ки Уругвай — Табаре Васкес.
Законодавчий орган — Конгрес (Генеральна асамблея), яка склада?ться з двох палат: палати представник?в ? сенату. Сенат склада?ться з 31 сенатора, включаючи в?цепрезидента, який ? головою Конгресу ? сенату. Палата представник?в склада?ться з 99 член?в. Генеральна асамблея обира?ться терм?ном на 5 рок?в. Голова Конгресу (Генерально? асамбле?) — Родольфо Н?Н НОВОА (Rodolfo Nin Novoa). Голова сенату — Родольфо Н?Н НОВОА (Rodolfo Nin Novoa). Голова Палати представник?в — Роке АРРЕГ? (Rogue Arregui).
Виконавча влада зд?йсню?ться президентом республ?ки. Президент признача? Раду М?н?стр?в.
Голова уряду — Президент Сх?дно? Республ?ки Уругвай — Лу?с Альберто Лакаль? Поу.
- Громадянський союз — ГС (Union Civica). Парт?я католик?в. Створена у 1971 р. у результат? в?докремлення в?д Християнсько-демократично? парт?? правого крила. Л?дер — Херардо АСАМБУЙЯ (Gerardo Azambuya).
- Парт?я ?Колорадо? (Partido Colorado). Заснована в перш?й половин? XIX ст. як парт?я ?Колорадо?. З початку XI ст. оф?ц?йно ?мену?ться Батль?стською парт??ю по ?мен? ?? колишнього л?дера Хосе Батль?-?-Ордонь?са. Парт?я не ма? оформленого членства. З'?зди не скликаються. Кер?вний орган парт?? — Генеральний виконавчий ком?тет. Л?дер — Хосе Лу?с БАТЛЬ? (Jose Luis Batlle). Генеральний секретар — Хорхе БАТЛЬ? ?БАНЬ?С (Jorje Batlle Ibanez).
- Комун?стична парт?я Уругваю — КПУ (Partido Comunista del Uruguay PCU). Заснована 21 вересня 1920 р. на баз? л?вого крила Соц?ал?стично? парт?? Уругваю. КПУ входить до Широкого фронту. Генеральний секретар — Едуардо ЛОРЬ? (Eduardo Lorier). Друкований орган — теоретичний журнал ?Естуд?ос? (Estudios). КПУ вида? щоденну газету ?Ора популар? (Hora Popular).
- Нац?ональна парт?я (?Бланко?) (Partido Nacional (Blanco). Заснована в 1836 р. Виконавчий голова — Хорхе Ларраньяга (Jorge Larranaga). Генеральний секретар — Альберто Сумаран (Alberto Zumaran).
- Соц?ал?стична парт?я Уругваю — СПУ (Partido Socialista del Uruguay). Заснована у 1910 р. Генеральний секретар — Едуардо (Лало) ФЕРНАНДЕС (Eduardo (Lalo) Fernandez). Голова — Рейнальдо ГАРГАНО (Reynaldo Gargano).
- Християнсько-демократична парт?я — ХДП (Partido Democrata Cristiano — PDC). Створена у лютому 1962 р. на основ? об'?днання парт?? католик?в Громадянський союз ? угруповання Християнсько-демократичний рух. Входила до Широкого фронту до березня 1989 р. Голова — Ектор ЛЕСКАНО (Hector Lescano). Генеральний секретар — Франс?ско ОТТОНЕЛЬ? (Francisco Ottonelli).
Уругвай под?ля?ться на 19 департамент?в (departamentos, в однин? — departamento).

Населення вказане станом на 2011 р?к.
Департамент | Площа км2 |
Населення чол |
Щ?льн?сть чол/км2 |
Столиця департаменту |
---|---|---|---|---|
![]() |
11 928 | 73 378 | 6,15 | Артигас |
![]() |
11 643 | 57 088 | 4,90 | Дурасно |
![]() |
4 536 | 520 187 | 114,68 | Канелонес |
![]() |
6 106 | 123 203 | 20,18 | Колон?я-дель-Сакраменто |
![]() |
10 016 | 58 815 | 5,87 | М?нас |
![]() |
4 793 | 164 300 | 34,28 | Мальдонадо |
![]() |
530 | 1 319 108 | 2 489 | Монтев?део |
![]() |
13 922 | 113 124 | 8,13 | Пайсанду |
![]() |
9 370 | 103 493 | 11,04 | Ривера |
![]() |
9 282 | 54 765 | 5,9 | Фрай-Бентос |
![]() |
10 551 | 68 088 | 6,45 | Роча |
![]() |
14 163 | 124 878 | 8,82 | Сальто |
![]() |
4 992 | 108 309 | 21,7 | Сан-Хосе-де-Майо |
![]() |
13 648 | 84 698 | 6,21 | Мело |
![]() |
9 008 | 82 595 | 9,17 | Мерседес |
![]() |
15 438 | 90 053 | 5,83 | Такуарембо |
![]() |
9 676 | 48 134 | 4,97 | Трейнта-?-Трес |
![]() |
5 144 | 25 050 | 4,87 | Трин?дад |
![]() |
10 417 | 67 048 | 6,44 | Флорида |
Головн? м?ста: Монтев?део, Лас-П'?драс, Пунта-дель-Есте, Сьюдад-де-ла-Коста, Сальто, Пайсанду, Фрай-Бентос.
Конституц?я написана 27 листопада 1966 року, д?? з лютого 1967 року; скасована 27 червня 1973 року, нова конституц?я д?? з 30 листопада 1980 року. Дв? конституц?йн? реформи були затвердженн? плеб?сцитами 26 листопада 1989 року ? 7 с?чня 1997 року.
Законодавство ?рунту?ться на ?спанськ?й систем? цив?льного права.
Голова держави — президент кра?ни, прем'?р-м?н?стр. Обираються нац?ональними виборами на строк 5 рок?в.
Рада М?н?стр?в признача?ться президентом за схваленням парламенту.
Двопалатний парламент — Генеральна Асамблея (Asamblea General) под?ля?ться на Палату Сенатор?в(Camara de Senadores) ? Палату Представник?в (Camara de Representantes). 30 сенатор?в обираються на загальнонац?ональних виборах на 5-ир?чний терм?н. 99 член?в палати представник?в також обираються нац?ональними виборами кожн? 5 рок?в.
?сну? Верховний суд, судд? якого обираються на 10-р?чний терм?н Генеральною Асамбле?ю.
Уругвай ма? зв'язки з б?льш?стю кра?н св?ту, але особливо вони розвинут? з сус?дами — державами п?вденно? Америки та з ?вропейськими, зв?дки походить б?льш?сть населення.
Уругвай — одна з найб?льш економ?чно розвинених кра?н Латинсько? Америки.
С?льськогосподарськ? земл? займають близько 9/10 територ?? кра?ни, з них пасовища займають близько 14 м?льйон?в гектар?в.
Розвинене тваринництво експортного напряму — розведення м'ясних пор?д велико? рогато? худоби ? шерстистих овець. Головн? с?льськогосподарськ? культури: пшениця, рис, цукрова тростина, кукурудза, ол?йний льон, соняшник, кормов? трави для худоби.
Вирощують також виноград ? цитрусов?.
Уругвай експорту? м'ясо, рис, продукц?ю з? шк?ри, вовну, рибу, молочн? продукти. Головн? кра?ни уругвайського експорту: США 17,3 %, Бразил?я 16 %, Н?меччина 6,3 %, Аргентина 6,2 %, Мексика 4,2 % (на 2004 р?к).
Кра?на ?мпорту? механ?зми, х?м?чну продукц?ю, автомоб?л?, нафту. Головн? кра?ни уругвайського ?мпорту: Аргентина 19,5 %, Бразил?я 19 %, Парагвай 12,9 %, США 9,2 %, Китай 6 % (на 2004 р?к).
Основн? галуз? промисловост?:
- харчова;
- м'ясо-охолоджувальна;
- виноробна;
- консервна;
- текстильна;
- шк?ряно-взутт?ва.
29 % електроенерг?? виробля?ться на ТЕС, решта на ГЕС.
Азартн? ?гри в Уругва? ? повн?стю легальним б?знесом. Кра?на в?др?зня?ться найб?льш в?льним ринком азартних ?гор Латинсько? Америки та ? одним з найб?льш в?льних серед ринк?в ?нших кра?н св?ту. Законодавство дозволя? ? ч?тко регулю? будь-як? види азартних ?гор, отримання л?ценз?? в?д державного регулятора в?дбува?ться швидко ? ма? формальн? умови[7].
Дата | Назва укра?нською | М?сцева назва | Прим?тки |
---|---|---|---|
1 с?чня | Новий р?к | Новий р?к | Вих?дний день |
6 с?чня | Еп?фан?я | День д?тей | Робочий день |
Нема? | Карнавал | Карнавал | Робочий день (понед?лок ? в?второк сьомого тижня перед святом Пасхи) |
Нема? | Святий тиждень | Туристичний тиждень | Робочий, за винятком четверга та п'ятниц? |
19 кв?тня | Висадка 33 ор??нтальц?в | Висадка 33 ор??нтальц?в | Робочий день. Якщо свято припада? на суботу, нед?лю або понед?лок — в?дзнача?ться у згадану дату. Якщо припада? на в?второк чи середу — в?дзнача?ться у попередн?й понед?лок. Якщо припада? на четвер або п'ятницю — в?дзнача?ться наступного понед?лка |
1 травня | М?жнародний день прац? | День роб?тник?в | Вих?дний день |
18 травня | Битва Лас П'?драс | Битва Лас П'?драс | Робочий день. Якщо свято припада? на суботу, нед?лю або понед?лок — в?дзнача?ться у згадану дату. Якщо припада? на в?второк чи середу — в?дзнача?ться у попередн?й понед?лок. Якщо припада? на четвер або п'ятницю — в?дзнача?ться наступного понед?лка |
19 червня | День народження Хосе Хервас?о | День народження Хосе Артигаса | Робочий день |
18 липня | День Конституц?? | Прийняття Конституц?? | Вих?дний день |
25 серпня | Проголошення незалежност? Уругваю | День проголошення незалежност? | Вих?дний день |
12 жовтня | День Раси | День Америки | Робочий день. Якщо свято припада? на суботу, нед?лю або понед?лок — в?дзнача?ться у згадану дату. Якщо припада? на в?второк чи середу — в?дзнача?ться у попередн?й понед?лок. Якщо припада? на четвер або п'ятницю — в?дзнача?ться наступного понед?лка. |
25 грудня | Р?здво | День с?м'? | Вих?дний день. У народ? свято називають Р?здвом |
?вропейц? — 88 %, метиси — 8 %, афроамериканц? — 4 %, американських ?нд?анц?в майже нема?.
Станом на липень 2020 року населення Уругваю становить 3 430 730 ос?б. Уругвайц? в переважн?й б?льшост? нащадки ?спанських колон?ст?в XVI—XVIII стор?ч, та п?зн?ших ?м?грант?в друго? половини XIX — початку XX стол?ть, що також прибували переважно з ?латинських? кра?н: ?спан??, ?тал??, Франц??. Тож зараз Уругвай ? одн??ю з ?найб?л?ших? кра?н Латинсько? Америки. Кор?нне ж населення п?д час колон?зац?? та в?йн з ?нд?анцями було повн?стю знищене.
Церква в?дд?лена в?д держави з 1916 року. Переважна б?льш?сть уругвайц?в ? католиками (62 %), наступними за чисельн?стю групами ? протестанти (4 %) та юде? (3 %).
Оф?ц?йною та основною мовою ? ?спанська, б?ля бразильського кордону поширена портунос або браз?леро (португало-?спанський суржик).
Масове переселення укра?нц?в до Уругваю почалося в 1920-х роках. Вперше до Уругваю почали прибувати переселенц? переважно ?з Зах?дно? Волин? та Зах?дного Пол?сся, ?з с?л Сх?дно? Галичини. Також частина переселенц?в — з Аргентини. У 1946—1950 роках у цю кра?ну переселилися так зван? ?перем?щен? особи? з Центрально? ?вропи (особи, вивезен? на примусову працю до Н?меччини ? пол?тичн? б?женц?).
28 липня — 1 серпня та 5—9 вересня 1923 р. в Монтев?део в театр? ?Артигас? пройшло 10 концерт?в Укра?нсько? республ?кансько? капели п?д кер?вництвом Олександра Кошиця, що мали великий усп?х.
У 1960—1970-х роках значна частина укра?нського населення Уругваю ви?хала до Аргентини, США, Канади.
Майже половина переселенц?в ос?ла в столиц? кра?ни, м?ст? Монтев?део, решта розосередилася по кра?н?. Населення департаменту Сальто майже повн?стю складають вих?дц? ?з Зах?дно? Волин? та Зах?дного Пол?сся. Укра?нц? живуть також у районах Сан-Хосе ? Пайсанду.
1934 року в Монтев?део було створено товариство ?Просв?та?. Проте згодом воно розпалося.
Орган?зованого укра?нського сусп?льно-культурного життя в Уругва? нараз? нема?. Актив?зувати його намага?ться Посольство Укра?ни в Аргентин?. Воно ж домоглося пожвавлення м?жнародних стосунк?в, зокрема скасування в?з м?ж Укра?ною та Уругва?м з 15 лютого 2019 року[8][9][10].
- ↑ Центральне розв?дувальне управл?ння. Uruguay. Всесв?тня книга факт?в. Арх?в ориг?налу за 12 червня 2007. Процитовано 5 с?чня 2010. [Арх?вовано 2025-08-05 у Wayback Machine.]
- ↑ Revista Del Río de La Plata. 1971. с. 285. Арх?в ориг?налу за 3 лютого 2016. Процитовано 23 жовтня 2015.
The word itself, "Uruguay," is clearly derived from the Guaraní, probably by way of the tribal dialect of the Charrúas […] from uru (a generic designation of wild fowl)
- ↑ Nordenski?ld, Erland (1979). Deductions suggested by the geographical distribution of some post-Columbian words used by the Indians of S. America. AMS Press. с. 27. ISBN 978-0-404-15145-4. Арх?в ориг?налу за 3 лютого 2016. Процитовано 23 жовтня 2015.
In Paraguay the Guaraní Indians call a fowl urugua?ú. The Cainguá in Misiones only say urú. […] A few Guaraní-speakiug Indians who call a hen uruguasu and a cock tacareo. Urugua?u means "the big uru".
- ↑ Presentan tesis del nombre Uruguay. El País (?сп.). Арх?в ориг?налу за 14 березня 2012. Процитовано 21 листопада 2014. [Арх?вовано 2025-08-05 у Wayback Machine.]
- ↑ Presentan tesis del nombre Uruguay – Diario EL PAIS – Montevideo – Uruguay. 14 березня 2012. Арх?в ориг?налу за 14 березня 2012. Процитовано 17 травня 2021. [Арх?вовано 2025-08-05 у Wayback Machine.]
- ↑ Uruguay, el país de los pájaros pintados despierta la pasión por mirar. Ministerio de Turismo (?сп.). Процитовано 17 травня 2021.
- ↑ Uruguay Casinos | Gambling in Uruguay. World Casino Index (амер.). Арх?в ориг?налу за 27 жовтня 2020. Процитовано 23 жовтня 2020.
- ↑ Макарчук С. А. Етн?чна ?стор?я Укра?ни. Навчальний пос?бник. — К. : Знання, 2008. — 471 с.
- ↑ Парн?коза, ?ван. Уругвай. Прад?д?вська слава - база даних укра?нських пам'яток (укра?нська) . Микола Жарких. Процитовано 22.09.2019.
- ↑ Заставний Ф. Д. Географ?я Укра?ни. У 2-х кн / Ред. M. П. Парцей. — Л. : Св?т, 1994. — 472 с. — ISBN 5-7773-0043-8.
- Вивчення кра?н/територ?? дов?дник — Уругвай [Арх?вовано 23 вересня 2006 у Wayback Machine.] (countrystudies.us)
- Урок ?стор??-Парагвай [Арх?вовано 19 листопада 2005 у Wayback Machine.]
- Держ. Департамент США(Бюро справ зах?дно? полусфери) [Арх?вовано 25 червня 2013 у WebCite]
- ЦРУ ?the world factbook? [Арх?вовано 10 грудня 2005 у Wayback Machine.]
- Президент Уругваю — найб?дн?ший у св?т? [Арх?вовано 21 листопада 2012 у WebCite]
- Уругвай [Арх?вовано 19 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопед?я : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (в?дп. ред.) [та ?н.]. — К. : Укра?нська енциклопед?я ?м. М. П. Бажана, 2004. — Т. 6 : Т — Я. — 768 с. — ISBN 966-7492-06-0.
![]() |
||
![]() |
![]() |
Атлантичний океан |
Ла-Плата |