PE巨头KKR拟20亿美元收购直升机公司Air Medical
| 宋 Сун | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||||
 | |||||||||
| Столиця | Бяньцз?н (汴京) (960–1127) Л?ньань (臨安) (1127–1276) | ||||||||
| Мови | китайська | ||||||||
| Рел?г?? | Буддизм, Даосизм, Конфуц?анство | ||||||||
| Форма правл?ння | монарх?я | ||||||||
| ?мператор | |||||||||
? 960–976 | ?мператор Тайцзу | ||||||||
| ?мператор Тайцзун | |||||||||
| ?мператор Чженьцзун | |||||||||
| ?мператор Женьцзун | |||||||||
| ?мператор ?нцзун | |||||||||
| ?мператор Шеньцзун | |||||||||
| ?мператор Чжецзун | |||||||||
| ?мператор Хуейцзун | |||||||||
? 1126–1127 | ?мператор Ц?ньцзун | ||||||||
? 1127–1162 | ?мператор Гаоцзун | ||||||||
| ?мператор Сяоцзун | |||||||||
| ?мператор Гуанцзун | |||||||||
| ?мператор Н?нцзун | |||||||||
| ?мператор Л?цзун | |||||||||
| ?мператор Дуцзун | |||||||||
| Канцлер | |||||||||
? – | Цай Цз?н, | ||||||||
? – | Фань Чжун'янь, | ||||||||
| Хань Точжоу, | |||||||||
? – | Л? Фан, | ||||||||
| Ц?нь Хуей, | |||||||||
| Сима Гуан, | |||||||||
? – | Тун Гуань, | ||||||||
? – | Ван Аньш?, | ||||||||
? – | Вень Тяньсян, | ||||||||
| ?стор?я | |||||||||
? Чжао Куан?нь захопив трон П?зньо? Чжоу | 960 | ||||||||
? ?нцидент ?з Цз?нкан | 1127 | ||||||||
? Здача Л?ньаня | 1276 | ||||||||
? Битва при Ямень, розгром Сун | 1279 | ||||||||
| Населення | |||||||||
? 1041 | 100,000,000 ос?б | ||||||||
| Валюта | Цзяоцз?, Хуейцз? | ||||||||
| |||||||||
 В?к?сховище ма? мультимед?йн? дан?за темою: Династ?я Сун | |||||||||
Династ?я Сун (кит.: 宋朝, п?нь?нь: Sòng Cháo; 960—1279) — ?мператорська династ?я в Кита? 10 — 13 стол?ття, яка розпочалась 960 р. н. е. ? тривала до 1279 р. н. е. ?? заснував ?мператор Тайцзу, який був спадко?мцем престолу узурпатора Чжоу, на якому було зак?нчено пер?од П'яти династ?й ? десяти корол?вств. Династ?я Сун часто вступала в конфл?кти з тогочасними династ?ями Ляо та Зах?дна С?я на п?вноч? та була завойована династ??ю Юань п?д кер?вництвом монгол?в. Першим урядом в ?стор??, який започаткував використання паперових грошей на нац?ональному р?вн?, а також перше кер?вництво в Кита?, за якого було утворено пост?йний флот належить правителям династ?? Сун. Також ?хн?й першост? належить започаткування використання пороху та знаходження п?вноч? з використанням компасу.
Хронолог?ю династ?? Сун под?ляють на 2 пер?оди: П?вн?чну Сун (北宋, 960—1127), ? П?вденну Сун (南宋, 1127—1279). Протягом пер?оду ?снування П?вн?чно? Сун столиця держави знаходилась у п?вн?чнокитайському м?ст? Бяньцз?н, сучасному Кайфен?, а ?мператори династ?? контролювали б?льшу територ?ю внутр?шнього Китаю. В часи П?вденно? Сун п?вн?чнокитайськ? територ?? були завойован? маньчжурською державою Цз?нь, ? столиця династ?? була перенесена на берега р?чки Янцзи, у п?вденнокитайське м?сто Л?ньань, сучасний Ханчжоу; колиска китайсько? цив?л?зац??, долина р?чки Хуанхе, була втрачена. У 1234 роц? династ?ю Цзинь завоювали монголи, як? взяли п?д контроль п?вн?чний Китай та п?дтримуючи непрост? в?дносини з П?вденною Сун. Менгке Хан, четвертий Великий хан Монгольсько? ?мпер??, загинув в 1259 роц?, коли брав м?сто Чунцин в облогу. Його молодшого брата Кублай-хана проголосили новим Великим ханом, хоча його вимога була лише частково визнана монголами на заход?. У 1271 р. Кублай-хана проголосили ?мператором Китаю. П?сля в?йни, що тривала протягом двох десятил?ть, арм?? Кублай-хана в 1279 роц? завоювали династ?ю Сун.
Протягом 10 — 11 стол?ть, завдяки господарському розвитку п?вденнокитайських та ?ндокитайських земель, населення держави Сун зросло вдв?ч?. Це стало поштовхом до соц?ально-економ?чно? революц??. Зросла роль м?сцево? знат? у керуванн? рег?онами. Цьому значною м?рою сприяли реформи Ван Аньши. Розширення населення, зростання м?ст та виникнення нац?онально? економ?ки призвели до поступового виведення центрально? влади з безпосередньо? участ? в економ?чних справах. Нижня шляхта взяла на себе б?льшу роль у м?сцев?й адм?н?страц?? та м?сцевих справах.
Соц?альне життя населення тогочасного Сун було вельми яскравим. Громадяни збиралися, щоб продавати та переглядати дорогоц?нн? твори мистецтва, народ м?г знайти для себе велику к?льк?сть розваг на м?сцевих площах, проводилися р?зноман?тн? фестивал? та орган?зовувалися закрит? клуби для знат?. За рахунок винайденого нового виду друку в 11 стол?тт? надзвичайно зросло розповсюдження л?тератури та п?двищився р?вень знань у м?сцевого населення. Ф?лософ?я, наука, математика та ?нженер?я зазнали свого розкв?ту п?д час Сун. Стало пом?тно актив?зац?ю конфуц?анства, яке було наповнена буддистськими ?деалами. Ф?лософи зауважили на нову орган?зац?ю класичних текст?в, як? висв?тлювали основне вчення про неоконфуц?анство.
П?сля узурпац?? престолу династ?? Чжоу, п?зн?ше ?мператор Тайцзу (р. 960—976), пров?в ш?стнадцять рок?в, п?дкорюючи решту Китаю, об'?днуючи б?льшу частину територ??, що колись належала до ?мпер?й Хан ? Тан, ? зак?нчив переворот П'ять династ?й ? десять корол?вств. У Кайфен? в?н створив сильну центральну владу над ?мпер??ю. Створення столиц? ознаменувало початок пер?оду П?вн?чно? Сун. В?н забезпечив адм?н?стративну стаб?льн?сть та сприяв реал?зац?? проект?в, що забезпечували ефективн?сть сп?лкування в ус?й ?мпер??. В одному такому проект? картографи створювали детальн? карти кожно? пров?нц?? та м?ст, як? пот?м було з?брано у великому атлас?. ?мператор Тайцзу також пропагував новаторськ? науково-техн?чн? нововведення.
Династ?я Сун стала епохою витонченост? та складно? соц?ально? орган?зац??. Одн? з найб?льших м?ст у св?т? того пер?оду було знайдено саме в Кита? (населення м?ст Кайфен та Ханчжоую нал?чувало понад м?льйон ос?б). Люди знаходили для себе розваги на будь-який смак, зокрема осв?та була також досить доступною для населення через значну наявн?сть шк?л, а велика к?льк?сть храм?в зробила ближчою та в?дкритою рел?г?ю для кожного. За сприяння уряду було створено програми соц?ального забезпечення, в?дкрито будинки пристар?лих, громадськ? л?карн? та в?дведено м?сце для поховання б?дняк?в. В?д колишньо? династ?? Хань Сун успадкувала налагоджену поштову службу, що зробила доступним сп?лкування по вс?й ?мпер??. Центральний уряд залучив тисяч? прац?вник?в пошти до обслуговування поштових в?домств по всьому Китаю. У с?льськ?й м?сцевост? населення мало сво? власн? земл? або винаймали д?лянки в оренду, або ставали найманими роб?тниками у власник?в великих ма?тк?в.
Хоча ж?нки займали меншу н?шу в соц?альному житт?, н?ж чолов?ки, проте вони мали значну к?льк?сть соц?альних та юридичних прив?ле?в. Оск?льки династ?я Сун ставала все б?льше процв?таючою, то ? зм?нювалось матер?альне становище населення. Наприклад, так як батьки наречено? мали б?льше багатства, яке вони могли дати сво?й дочц? на придане, коли вони виходила зам?ж, то згодом почали з'являтися нов? закони, як? давали ж?нц? б?льше законних прав на волод?ння майном. Ж?нки могли здобувати хорошу осв?ту ? з раннього в?ку виховували д?тей. Зокрема, мати вченого, генерала, дипломата та державного д?яча Шен Куо навчала його основам в?йськово? стратег??. Були також винятков? письменниц? та поетки, так? як Л? Ц?нжао (1084—1151), як? прославилися нав?ть за життя.
В цей пер?од велике значення для життя людей мала рел?г?я. Основн? в?рування були в божества даосизму та буддизму; ?снувала в?ра в жертвоприношення. Тансен Сен стверджу?, що б?льш?сть будд?йських ченц?в з ?нд?? ?здили до Китаю п?д час ?снування династ?? Сун, п?д час династ?? Тан (618—907). З багатьма етн?чними ?ноземцями, як? подорожували до Китаю, щоб вести торг?влю або жити на пост?йн?й основ?, прийшла велика к?льк?сть ?нших рел?г?й; рел?г?йн? меншини в Кита? включали мусульман, юде?в та ман?хейц?в.
Населення активно займалось соц?альним життям, проводили р?зноман?тн? фестивал?, серед яких Фестиваль л?хтар?в та фестиваль Цинм?н. У м?стах в?дбувалися пост?йн? розважальн? заходи, що забезпечували неабияке р?зноман?ття. Там можна було знайти акробат?в. сп?вак?в, музикант?в, театральних актор?в, опов?дач?в, зокрема була численна к?льк?сть м?сць для в?дпочинку, м?сця для чаювання та ресторан?в. Серед ел?ти та загального населення мала велику популярн?сть театральн? драматичн? вистави. У Кайфен? знаходилось чотири театри, як? могли б прийняти у себе близько тисяч? в?дв?дувач?в за раз. Також була в?домою така домашня забава як ?сянк??.
Судова система Сун зберегла б?льш?сть юридичних кодекс?в б?льш ранньо? династ?? Тан, що лежать в основ? традиц?йного китайського права до сьогодн?. М?сцев? шерифи п?дтримували правопорядок у мун?ципальних юрисдикц?ях та ?нод? заходили в с?льську м?сцев?сть. Оф?ц?йн? маг?страти, як? зд?йснювали нагляд за судовими справами, не лише оч?кували в?д жител?в знання письмового права, а й п?дтримання морал? у ц?лому сусп?льств?. Так? маг?страти, як знаменитий Бао Цинт?ан (999—1062), були вт?ленням високоморального судд?, який п?дтримав правосуддя ? н?коли не керувався власними принцип?в. Звинувачена особа або сторони, на яких було подано до суду за крим?нальне або цив?льне правопорушення, не вважалися повн?стю безневинними, якщо того не було доведено, тод? як нав?ть обвинувачуван? мали високим ступень п?дозри в?д суду. Внасл?док того, що судов? витрати були занадто високими, люди в Сун вважали за краще вир?шувати спори та сварки в приватному порядку без втручання суду.
Нариси Шен Хуо суперечили китайським в?руванням анатом?? (наприклад, що людина ма? два горлових клапан?в, зам?сть трьох), саме це, мабуть, ? п?двищило ?нтерес до посмертних розтин?в труп?в в Кита? 12 стол?ття. Л?кар ? суддя, Сун Ч? (1186—1249), написав крим?нал?стичну роботу стосовно того, як можна визначити причину смерт? загиблого ? довести, чи причиною було вбивство, самогубство або випадкова смерть. Сун Ч? наголошував на тому, що правильно розтин повинен проводитись зг?дно певних норм та ч?тко ре?струватися.
На образотворче мистецтво династ?? Сун сутт?во вплинули досягнення в новому баченн? ландшафту та портретному живопис?. Поет ? державний д?яч Су Ши та його пом?чник М? Фу (1051—1107) скуповували твори мистецтва для вивчення та коп?ювання. Зростала популярн?сть поез?? та л?тератури. Нараховувалась велика к?льк?сть енциклопед?й з ?стор?ограф?? та техн?чних трактат?в. До них включають ?сторичний текст, який було укладено в 1000 том?в ? нал?чував 9,4 м?льйон?в китайських ??рогл?ф?в.
Отримала розвиток культура, мистецтво (Ван С?мен, Ван Шень), технолог??. Особливо П?вн?чна Сун в?дома численними поетами, зокрема Лу Ю, Су Ши, Ц?нь Гуань, П?вденна Сун — Вень Тяньсян?м, Чень Юй-?, Дай Фугу, Цзян Куй. Починаючи з перших представник?в династ?? орган?зовуються велик? б?бл?отеки. У 978 роц? було в?дкрито ?мператорську б?бл?отеку, яка м?стила 800 тисяч суво?в-цзюаней. Швидко розвива?ться справа книгодрукування. У П?вденн?й Сун нараховувалося 173 типограф??.
За час?в ц??? династ?? створювали сво? шедеври художники (Чжоу Веньцзюй, Хуей-цзун, Л? Гун-л?н, Сюй Даон?н, У Цзунюань, Чжан Дзедуань, Чжао Менцзянь, Су Ханьчен, Л? Сун, Лян Кай, Лю Сун'ян, ? Юаньцз?, Ян Веньгуй, Муц? Фанчань, Су Ханьчень 蘇漢臣). Набув розвитку так званий чаньський живопис, особливо в епоху П?вденно? Сун. Яскравим представником цього напрямку був Юйцзянь.
Надзвичайного розвитку набуло виготовлення порцелянових вироб?в. За як?стю вони переважали ус? на той час ?снуюч?. Особливо шанувалися вироби з округу Д?нчжоу.
Протягом ?снування династ?? Сун було пом?чено великий розвиток математики в т?й м?сцевост?. Перша китайська ?люстрац?я трикутника Паскаля належить книз? математика Яна Хуейа 1261 року, хоча ще в 1100 роц? Цзя Сянь спробував його описати.
Для картограф?? та геодез?я надзвичайно важливою була геометр?я. Найб?льш ранн? китайськ? карти датуються 4 стол?ттям до н. е. Проте сво? п?днесення ? розвиток почина?ться в?д Пей С?у (224—271 рр.), який почав використовувати прямокутну с?ткову систему та градуйовану шкалу в?дстаней, що наносяться на карти м?сцевост?. Спираючись на давн? традиц??, Шен-Коо створив карту з рель?фом, а ?нш? його карти характеризувалися р?вном?рною градуйованою шкалою 1: 900 000. Кр?м того, найдавн?ша у св?т? карта рель?фу в друкован?й форм? з'явилась в енциклопед?? Ян Цзя в 1155 роц?, в як?й показано зах?дний Китай без формально? с?тки, яка була характерною для б?льш профес?йних китайських карт. Хоча п?д час правл?ння династ?? Хань вже ?снували ?люстрован? дов?дники з картами м?сцевост?, але найб?льшого розвитку вони зазнали за правл?ння династ?? Сун, коли використання таких карт було призначене для пол?тичних, адм?н?стративних та в?йськових ц?лей.
Видатними вченими цього часу ? Шень Куо та Су Сун. Значного розвитку набула алгебра, яскравим ?? досл?дником був Ц?нь Цзюшао.
Талановитими географами були Чжао Жугуа та Чжоу Цюйфей, що уславилися фундаментальними працями з опису сус?дн?х кра?н п?вденно-сх?дно? та сх?дно? Аз??.
Водночас розвива?ться медицина, одним з в?дом?ших ?? представник?в був Л? Гао. При цьому в значн?й м?р? продовжувалися традиц?? час?в династ?й Суй та Тан, особливо в застосуванн? прип?кання та акупунктури. В?домими майстрами цього були: Ван Вей? (987—1067), С? Хун, Ван Чжичжун.
| Посмертне ?м'я | Особисте ?м'я | Роки правл?ння |
|---|---|---|
| Тайцзу 太祖 Tàizǔ |
Чжао Куан'?нь 趙匡義 Zhào Kuāngyì |
960–976 |
| Тай-цзун 太宗 Tàizōng |
Чжао Куан'? 趙匡義 Zhào Kuāngyì |
976–997 |
| Чжень-цзун 真宗 Zhēnzōng |
Чжао Хен 趙恆 Zhào Héng |
997–1022 |
| Жень-цзун 仁宗 Rénzōng |
Чжао Чжень 趙禎 Zhào Zhēn |
1022–1063 |
| ?н-цзун 英宗 Yīngzōng |
Чжао Шу 趙曙 Zhào Shù |
1063–1067 |
| Шень-цзун 神宗 Shénzōng |
Чжао Сюй 趙頊 Zhào Xū |
1067–1085 |
| Чже-цзун 哲宗 Zhézōng |
Чжао Сюй 趙頊 Zhào Xū |
1085–1100 |
| Хуей-цзун 徽宗 Huīzōng |
Чжао Цз? 趙佶 Zhào Jí |
1100–1125 |
| Ц?нь-цзун 欽宗 Qīnzōng |
Чжао Хуань 趙桓 Zhào Huán |
1125–1127 |
| Гао-цзун 高宗 Gāozōng |
Чжао Гоу 趙構 Zhào Gòu |
1127–1162 |
| Сяо-цзун 孝宗 Xiàozōng |
Чжао Шень 趙昚 Zhào Shèn |
1162–1189 |
| Гуан-цзун 光宗 Guāngzōng |
Чжао Дунь 趙惇 Zhào Dūn |
1189–1194 |
| Н?н-цзун 寧宗 Níngzōng |
Чжао Куо 趙擴 Zháo Kuó |
1194–1224 |
| Л?-цзун 理宗 Lǐzōng |
Чжао Юнь 趙昀 Zhào Yún |
1224–1264 |
| Ду-цзун 度宗 Dùzōng |
Чжао Ц? 趙祺 Zhào Qí |
1264–1274 |
| Гун-цзун 恭宗 Gōngzōng |
Чжао Сянь 趙顯 Zhào Xiǎn |
1274–1276 |
| Дуань-цзун 端宗 Duānzōng |
Чжао Ши 趙昰 Zhào Shì |
1276–1278 |
| Хуай-цзун 懷宗 Huaizong |
Чжао Б?н 趙昺 Zhào Bǐng |
1278–1279 |
11 березня 2017 року — в м?ст? Чучжоу (пров?нц?я Аньхой) на сход? Китаю археологи виявили стародавню гробницю з керам?чно? цегли у форм? судна в?к яко? склада? понад 700 рок?в
?? висота 1,6 метра, довжина 3,7 метра. На м?сц? розкопок також виявлен? глинян? глечики, бронзове люстерко, уламки вироб?в з порцеляни.[1]
- ↑ На востоке Китая обнаружено захоронение, которому более 700 лет [Арх?вовано 13 березня 2017 у Wayback Machine.] // РИА Новости. — 2017. — 13 березня.
- Рубель В. А. ?стор?я Середньов?чного Сходу. — Ки?в: Либ?дь, 2002.
- Династ?я Сун [Арх?вовано 14 травня 2021 у Wayback Machine.]