滴滴宣布动态调价双重封顶 快车

Аббасиди
Дата створення?/?заснування	750
Названо на честь	Аббас ?бн Абд аль-Муттал?б
Засновник	Абу-ль-Аббас ас-Саффах
Кра?на	Аббасидський хал?фат ? Мамлюкський султанат
Зам?нений на	Тулун?ди
?сторичний пер?од	Egypt in the Middle Agesd
Час/дата припинення ?снування	1517
Цей список перел?чу?	людина
Аббасиди у В?к?сховищ?

Аббасидський хал?фат за час?в найб?льшого поширення, 850 р?к.

百度 他的老师多博学大儒，他说对自己影响最大的是萧前：“萧前老师讲课生动机智，每节课都有火花，深受学生欢迎。

Аббасиди (араб. ???????????) — династ?я арабських хал?ф?в, започаткована Аббасом, дядьком пророка ?сламу Мухаммеда, який належав до мекканського роду хаш?м (хашим?ти). Династ?я Аббасид?в панувала в Багдадському хал?фат? з 750 року, п?сля повалення династ?? Омеяд?в, до монгольсько? навали 1258 року.

Правл?ння хал?ф?в Аббасид?в у Багдад? був пер?одом найб?льшого розкв?ту середньов?чно? мусульмансько? культури. У масов?й св?домост? мусульман пер?од Аббасид?в ? символом колишньо? могутност? та мусульмансько? ?дност?.

?стор?я

Першими правителями мусульманського св?ту п?сля арабських завоювань була династ?я Омеяд?в. Через сто рок?в п?сля встановлення Омеядського хал?фату, в мусульманському св?т? в?дбулося повстання, яке очолили Аббасиди. Аббасиди, на в?дм?ну в?д Омеяд?в були представниками того ж клану, що й Магомет, ? вели сво? походження в?д молодшого дядька пророка, чим об?рунтовували сво? претенз?? на правл?ння. Початковим центром повстання було м?сто Мерв у Великому Хорасан? (тепер Туркмен?стан). Повсталих п?дтримував арабський експедиц?йний корпус у Мерв?, а також неарабськ? мусульмани, яких називали мавал?, ? як? вважалися другосортними людьми при Омеядах. П?д час повстання вони захоплювати ус?х Омеяд?в, яких змогли д?стати та вбивали ?х варварським чином. ?диний вц?л?лий член корол?всько? с?м'? Омеяд?в урешт?-решт пробрався до ?спан??, де зарекомендував себе як незалежний ем?р Андалус?? Абд ар-Рахман I. ?гипет також став автономний ? проголосив свого хал?фа. Таким чином ?сламська ?мпер?я перестала бути ?диною.

Завдяки повстанню Абу Мусл?ма й за п?дтримки перського роду Бармакид?в в сх?дних областях Хал?фату, Аббасиди 749 року захопили П?вденний ?рак, а пот?м ? владу в Хал?фат?, проголосивши себе хал?фами. Столиця Хал?фату була перенесена з м?ста Дамаск (Сир?я) спочатку в Анбар, пот?м 762 року до Багдада (?рак).

Аббасиди сприяли зм?цненню феодальних в?дносин ? розвитку внутр?шньо? та зовн?шньо? торг?вл?, ремесел. Частину сво?? влади хал?фи делегували в?зирам, зб?льшився також авторитет м?сцевих ем?р?в. Зросла також роль неарабських мусульман у хал?фат?. Аббасиди значною м?рою спиралися на перську бюрократ?ю. П?к розкв?ту хал?фату припав на правл?ння Гарун аль-Рашида (правив 813—833) ? Ель-Мамуна.

Найв?дом?шим правителем з династ?? Аббасид?в був п'ятий хал?ф Гарун ар-Рашид. З 791 року до 806 року в?н в?в тривалу в?йну з В?зант?йською ?мпер??ю ? здобув у н?й перемогу. Деяк? частини ?мпер?? намагалися здобути незалежн?сть, та Гарун ар-Рашид придушив ц? спроби. Незважаючи на в?йни, в?н знаходив час на п?дтримку осв?ти й мистецтва, яке зазнало впливу перського, грецького, арабського та ?нд?йського стил?в. Багдад став всесв?тн?м центром астроном??, математики, географ??, медицини, правознавства та ф?лософ??. Життя багдадського хал?фського палацу осп?ву?ться у цикл? ?Тисяча й одна н?ч?, яким дос? насолоджуються читач?.

У пер?од ?золотого в?ку? в Багдад? було засновано Будинок Мудрост?, який ставив соб? за мету з?брати й перекласти арабською мовою все знання св?ту. Завдяки Дому Мудрост? араби з?брали значну к?льк?сть наукових твор?в античност?.

П?зн?ше династ?я втратила колишню владу, ? хал?фи були т?льки рел?г?йними л?дерами мусульман, фактичну владу зд?йснювали везири (м?н?стри). Посилення феодального гн?ту викликало численн? народн? повстання проти Аббасид?в. У результат? цього династ?я Аббсид?в в 9 стор?чч? ослабла. Остаточно вона була знищена 1258 року монгольською навалою. Арм?я монгольського полководця Хулагу-хана спалила Багдад, а хал?фат перестав ?снувати.

1261 року ?гипетський султан Бейбарс для надання сво?й влад? рел?г?йного авторитету запросив до Ка?ра одного з уц?л?лих Аббасид?в, проголосивши його хал?фом, але в ?гипт? Аббасиди вже не мали реально? влади. П?сля завоювання ?гипту турками 1517 року османський султан Сел?м ? перев?з до Стамбула останнього хал?фа Мутавакк?ла, який, за легендою, начебто передав османським султанам сво? права на Хал?фат.

Хал?фи

Хал?фи Аббасидсько? династ?? та роки ?хнього правл?ння:

• Абу-ль-Аббас ас-Саффах 750—754
• Мансур 754—775
• Махд? 775—785
• Хад? 785—785
• Гарун-ар-Рашид 786—809
• аль-Ам?н 809—813
• Мамун 813—833
• аль-Мутас?м 833—842
• аль-Ват?к 842—847
• аль-Мутевакк?ль 847—861
• Мунтас?р 861—862
• Муста?н 862—866
• Мутазз 866—869
• Мухтад? 869—870
• Мутам?д 870—892
• Мутад?д 892—902
• Муктаф? 902—908
• Муктад?р 908—932
• Ках?р 932—934
• Рад? 934—940
• Муттак? 940—944
• Мустакф? 944—946
• Мут? 946—974
• Та? (хал?ф) 974—991
• Кад?р 991—1031
• аль-Ка?м (хал?ф) 1031—1075
• Муктад? 1075—1094
• Мустазх?р 1094—1118
• Мустаршид 1118—1135
• Рашид 1135—1136
• Муктаф? 1136—1160
• Мустандж?д 1160—1170
• Аль-Мустад? 1170—1180
• Нас?р 1180—1225
• Зах?р (хал?ф) 1225—1226
• Аль-Мустанс?р 1226—1242
• Аль-Мустас?м 1242—1258

Див. також

• Аббасидський хал?фат

Л?тература

1. Укра?нська радянська енциклопед?я : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ?н. — 2-ге вид. — К. : Головна редакц?я УРЕ, 1974–1985.
2. Ислам. Словарь атеиста. Москва, 1988, стор. 23. ISBN 5-250-00125-4 (рос.)
3. История стран Азии и Африки в средние века, М., 1968, ч. 2, гл. 8. (рос.)
4. Бартольд В. В., Сочинения, т. 6, М., 1966, с. 15-78. (рос.)
5. Бартольд В. В., Халиф и султан, ?Мир ислама?, 1912, т. 1. (рос.)
6. Беляев Е. А., Арабы, ислам и арабский халифат, М., 1965. (рос.)
7. Крымский А., История арабов и арабской литературы., ч. 2, М., 1911. (рос.)
8. Заходер Б. Н., История восточного средневековья (Халифат и Ближний Восток), M., 1944. (рос.)
9. Лэн-Пуль С., Мусульманские династии, пер. с англ., СПБ, 1899. (рос.)
10. Медников Н. A., Палестина от завоевания ее арабами до крестовых походов., (т. 1-4), СПБ, 1897—1903. (рос.)
11. Мюллер А., История ислама, пер. с нем., т. 2-3, СПБ, 1895—1896. (рос.)
12. Якубовский А. Ю., Ирак на грани VIII—IX веков в кн.: Труды Первой сессии арабистов 14-17 июня 1935 г., М.-Л., 1937. (рос.)
13. Якубовский А. Ю., Об испольных арендах в Ираке в VIII в., ?СВ?, 1947, No 4. (рос.)
14. Hitti P. K., History of the Arabs, 8 ed., L., 1964. (англ.)
15. Abbāsides, Encyclopedie de L'lslam, 2 ed., t. I, P.—Leiden, 1960. (н?м.)
16. Annales quos scripsit Abu Djafar Mohammed ibn Djarir at-Tabari Cum aliis éd. M. J. de Goeje, ser. 1-3, Lugd. Bat., 1879—1898. (фр.)
17. The eclipse of the Abbasid caliphate. Original caronicles of the fourth Islamic century. Ed., transl. and elucidated by H. P. Amedroz and D. S. Margoliouth, v. 1-7, Oxf., 1920—1921. (англ.)
18. Abou Yousof Ya'koub, Le livre de l'imp?t foncier, trad. par E. Fagnan, P., 1921. (фр.)
19. Taxation in Islam. Ed., transi. and provided with intr. and not. by A. Ben Shemesh, n. 1 — Yahya Ben Adam's Kitab al Kharaj, Leiden, 1958. (англ.)
20. Weil G., Geschichte der Chalifen, Bd 1-5, Mannheim, 1846—1862. (н?м.)
21. Muir W., The Caliphate, its rise, decline and fall, Edinb. 1924. (англ.)
22. Arnold T. W., The Caliphate, Oxf., 1924. (англ.)
23. Le Strange G., Baghdad during the Abbasid caliphate, L., 1900. (англ.)
24. Kremer A. von, Kulturgeschichte des Orients unter den Chalifen, Bd 1-2, W., 1875-77. (н?м.)