依达拉奉注射功效与作用是什么

Кампан?я на Балт?йському мор? (1914—1918)
В?йна на мор?
Загибель рос?йського пре-дредноута ?Слава? п?сля морського бою б?ля Моонзундського арх?пелагу. 17 жовтня 1917 Загибель рос?йського пре-дредноута ?Слава? п?сля морського бою б?ля Моонзундського арх?пелагу. 17 жовтня 1917
Дата: 12 серпня 1914 — березень 1918 М?сце: Балт?йське море Результат: перемога Н?мецько? ?мпер?? у б?льшост? морських битв та бо?в; Берестейський мир
Сторони
Антанта: Рос?йський ?мператорський флот Корол?вський ВМФ Велико? Британ??	Четверний Союз: Кайзерл?хмар?не
Командувач?
Ессен М. О. Кан?н В. О. Непен?н А. ?. Максимов А. С. Вердеревський Д. М. Развозов О. В. Ебергард А. А. Щастний О. М. Бах?рев М. К. Альтфатер В. М. Френс?с Кром?	Генр?х Прусський Едгард Шм?дт Пауль Бенке Франц фон Г?ппер Рюд?гер фон дер Гольц

Кампан?я на Балт?йському мор? (1914—1918) — в?йськова кампан?я флот?в Антанти (Рос?йсько? та Британсько? ?мпер?й) проти в?йськово-морських сил Н?мецько? ?мпер?? на морському простор? Балт?йського моря в роки Першо? св?тово? в?йни.

До початку во?нних д?й рос?йський Балт?йський флот значно поступався н?мецькому кайзер?вському флоту, тому ус? його плани будувалися з розрахунку на п?дтримку д?й сво?х наземних сил. Вт?м, кайзер?вський флот для д?й на Балт?йському мор? обмежився незначним угрупованням бойових корабл?в, яке виконувало другорядн? завдання. З початку серпня 1914 року розпочалися бойов? д??, як? скор?ше мали характер розв?дки бо?м, н?ж повномасштабних бойових з?ткнень флот?в двох держав. Протягом кампан?? 1914 року рос?йський Балт?йський флот перейшов в?д пасивного оч?кування противника в гирл? Ф?нсько? затоки до активних д?й на вс?й акватор?? моря.

У 1915 роц? н?мецький флот, зосереджуючи основн? зусилля на п?дтримц? сво?х в?йськ, що наступали вздовж Курляндського узбережжя, перекинув з П?вн?чного моря до Балтики велике з'?днання л?н?йних корабл?в, крейсер?в ? ескадрених м?ноносц?в. Сл?дом в?дбулись з?ткнення рос?йських та н?мецьких корабл?в у Готландському бою та бою в Ризьк?й затоц?. Невдала операц?я з прориву в Ризьку затоку змусила н?мц?в тимчасово в?дмовитися в?д активних бо?в ? до к?нця кампан?? 1915 року перейти до оборонних та демонстративних д?й. Натом?сть Балт?йський флот скористався пол?пшенням оперативно? обстановки й розгорнув боротьбу на н?мецьких морських комун?кац?ях, використовуючи п?дводн? човни, надводн? корабл? й м?нну зброю.

До початку кампан?? 1916 року н?мецьке верховне командування повернуло л?н?йн? з'?днання флоту, що д?яли на Балтиц?, в П?вн?чне море. Але Балт?йський флот рос?ян, попри виникнення величезно? переваги над противником, жодних активних д?й по сут? не планував, залишаючись пасивним. ?диним серйозним з?ткненням став рейдовий нал?т рос?йських корабл?в на н?мецький конвой у шведськ?й бухт? Норрчеп?нг у червн? 1916 року, що завершився провалом.

Кампан?я 1917 року ув?нчалася повним усп?хом н?мецького флоту. Рос?йський флот продовжував перебувати в пасивному стан?, не чинячи жодних спроб активних бойових д?й. До того ж льодова обстановка взимку та навесн? не сприяла проведенню масштабних в?йськових д?й. Але вир?шальним фактором стало те, що в Рос?йськ?й ?мпер?? вибухнула гостра пол?тична криза, яка наприк?нц? лютого — початку березня 1917 року призвела до повалення рос?йсько? монарх?? ? створення Тимчасового уряду. Вт?м, у вересн? 1917 року п?сля здобуто? в Ризьк?й операц?? перемоги н?мецьке командування провело операц?ю ?Альб?он? з метою захоплення Моонзундських остров?в. А п?сля 7 листопада 1917 року та перемоги б?льшовицького перевороту в Рос?? ймов?рн?сть в?йськових д?й з боку рос?йського флоту на Балтиц? впала до нуля ? флот Н?мецько? ?мпер?? також припинив д?яльн?сть на мор?, фактично залишившись переможцем.

?стор?я

Передумови

До початку Першо? св?тово? в?йни рос?йський Балт?йський флот, який був незм?рно слабшим за н?мецький, в?дпов?дно до передво?нних план?в розгорнувся в гирл? Ф?нсько? затоки в оч?куванн? спроби противника великими силами прорватися в затоку. Рос?йський флот не мав далекосяжних оперативних план?в д?? у в?дкритому мор? й переважно готувався д?яти на п?дтримку сво?х наземних сил на випадок спроби прориву десант?в противника у Ф?нську затоку. Виходячи з цього флот був п?дпорядкований командувачу 6-? арм?? (генерал в?д артилер?? Фан-дер-Фл?т К. П.), який в?дпов?дав за оборону Санкт-Петербурга й узбережжя Ф?нсько? затоки.

Вт?м, кайзер?вський флот не мав такого нам?ру. Навпаки, н?мц? сам? оч?кували на наступальн? д?? рос?йського флоту й для д?й на Балт?йському мор? морське командування вид?лило значно слабк?ше за рос?йське угруповання бойових корабл?в, яке повинно було обмежитися лише другорядними д?ями, зосереджуючись на стримуванн? рос?ян та недопущенн? ?хнього прориву до н?мецьких берег?в. Щоб приховати оборонний характер свого плану в?йни на Балтиц?, н?мц? демонстративно поставили м?нн? поля б?ля рос?йського узбережжя. 20 липня (2 серпня) 1914 вони виставили 100 м?н б?ля Л?бави й обстр?ляли ??, хоча рос?йських корабл?в там вже не було. Пот?м н?мц? поставили м?нне загородження з 200 м?н б?ля входу до Ф?нсько? затоки, на мерид?ан? мису Тахкона (на п?вн?чно-зах?дному к?нц? острову Г?юмаа (Даго) — Ганге. Але ц? загородження не справили того ефекту, на який розраховувало командування Кайзерл?хмар?не, оск?льки незабаром воно було виявлене рос?янами.

Битва

Кампан?я 1914 року

31 липня (12 серпня) 1914 року рос?яни розпочали в?йськов? д?? на Балтиц?. О 6:56 рос?йськ? м?нн? загороджувач? п?д прикриттям л?нкор?в почали ставити перш? м?ни.

1 (13) серпня 1914 н?мецький м?нний загороджувач ?Дойчлянд? п?д ескортом легких крейсер?в ?Аугсбург? ? ?Магдебург? ? трьох есм?нц?в вирушив до Ф?нсько? затоки для постановки м?нного загородження, але у в?дкритому мор? н?мц? наразилися на рос?йськ? панцерн? крейсери ?Адм?рал Макаров? ? ?Громобой?. Рос?йський командир вважаючи, що випадково зустр?в велике крейсерське угруповання н?мц?в, зокрема крейсери ?Рун? та ?Принц Генр?х?, дав наказ в?дступити, не ув'язуючись у б?й. Противники роз?йшлись, але через загрозу з?ткнення з рос?янами ?Дойчлянд? поставив м?нне поле, не доходячи 45 миль до запланованого району.

П?сля невдало? операц?? командувач силами н?мецького флоту на Балтиц?, принц Генр?х, зам?нив командира крейсерсько? флотил?? контрадм?ралом Бер?нгом, який розпочав активн? д??.

Н?мецький крейсер ?Магдебург? на м?лин? б?ля острова Оденсгольм. Серпень 1914

13 (26) серпня 1914 н?мецьк? крейсери ?Аугсбург? ? ?Магдебург? у супровод? двох ескадрених м?ноносц?в V25, V26 ? м?ноносця V18 зд?йснили спробу атакувати рос?йський дозор у гирл? Ф?нсько? затоки. Однак при проведенн? маневру б?ля острова Оденсгольм крейсер ?Магдебург? налет?в на м?лину. Спроба стягнути його з м?лини за допомогою есм?нця V26 не ув?нчалася усп?хом, тому командир флотил?? в?ддав наказ евакуювати ек?паж з постраждалого крейсера. Рос?йськ? крейсери ?Богатир? та ?Паллада? виявили постраждалий н?мецький крейсер ? обстр?ляли його. У стр?лянин? загинуло 15 н?мецьких матрос?в. Н?мц?, не бажаючи в?ддавати св?й корабель, п?д?рвали крейсер, проте 57 моряк?в ек?пажу, в тому числ? його командир, були захоплен? рос?янами в полон. Водолази витягли два прим?рники сигнально? книги й шифрувальну таблицю, за допомогою яко? на кайзер?вському флот? кодувалися рад?ограми. Один екземпляр сигнально? книги й коп?ю шифрувально? таблиц? рос?йське командування передало британцям. Захоплення цих документ?в значною м?рою полегшило союзникам ведення рад?орозв?дки на морських театрах. Загибель ?Магдебурга? та ?нш? невдач? н?мецьких морських сил змусили н?мецьке командування тимчасово припинити активн? д?? на Балт?йському мор?.

Британський п?дводний човен E18 виходить в останн?й пох?д з Ревеля. 25 травня 1916

Склад сил на Балт?йському мор?

Серпень 1914 року	Дредноути	Л?н?йн? корабл?	Панцерн? крейсери	Бронепалубн? крейсери	Легк? крейсери	Есм?нц? (м?ноносц?)		ПЧ
						Нов?	Стар?
Рос?йський флот	2	4	5	4	—	1	62	13
Н?мецький флот	—	—	—	—	7	3	6	2

За цих обставин кер?вництво рос?йського флоту зважилося на б?льш р?шуч? д??. На початку вересня вийшов наказ командувача флотом, який визначав, що поряд з виконанням основного завдання — недопущення прориву н?мецького флоту у Ф?нську затоку, актив?зувати д?? рос?йського флоту, поширивши ?х на середню ? п?вденну частини Балт?йського моря. У зв'язку з цим частини сил флоту зм?нили сво? райони базування. Обидв? бригади крейсер?в перейшли в Лапв?к (Ф?нлянд?я), 1-ша м?нна див?з?я перейшла з Ревеля в Моонзунд (рейд Вердер), а 2-га м?нна див?з?я — в Або-Аландський район (рейд о. Ере).

2-га бригада л?нкор?в у гаван? Гельс?нгфорса. Зима 1914—1915

У друг?й половин? вересня командування Кайзерл?хмар?не готувало висадку морського десанту на узбережжя Курлянд??, але висадка не в?дбулася. Поки йшли приготування до не?, н?мецьке командування отримало агентурн? пов?домлення з? Швец?? про те, що в Данських протоках зосереджуються велик? сили Корол?вського флоту Велико? Британ??. 12 (25) вересня командувач операц??ю грос-адм?рал принц Генр?х отримав наказ припинити п?дготовку, а кораблям негайно вирушити до К?ля.

Рос?йськ? морськ? во?начальники на Балт?йському мор?
Ессен М. О.	Кан?н В. О.	Непен?н А. ?.	Вердеревський Д. М.	Развозов О. В.

28 вересня (11 жовтня) 1914 року при патрулюванн? в гирл? Ф?нсько? затоки рос?йськ? крейсери ?Паллада? ? ?Баян? у супровод? м?ноносц?в ?Мощний? та ?Стройний? були атакован? н?мецьким п?дводним човном U-26 п?д командуванням кап?тан-лейтенанта фон Боркгейма. Внасл?док ураження торпедою ?Паллада? затонув з ус?м ек?пажем (598 ос?б) внасл?док детонац?? бо?запасу. ?Паллада? став першим рос?йським бойовим кораблем, що загинув у Перш?й св?тов?й в?йн?.

З жовтня командування Балт?йського флоту актив?зувало постановку м?нних загороджень у п?вденн?й частин? моря, на маршрутах житт?во важливих для Н?меччини комун?кац??, за якими зд?йснювалося перевезення з? Швец?? зал?зно? руди (до 6 млн тонн на р?к). Загалом крейсери ?Рюрик?, ?Рос?я?, ?Адм?рал Макаров?, ?Олег? та ?Богатир?, ескадрен? м?ноносц?, м?нн? загороджувач? ?Амур? ? ??н?сей?, виставили 14 м?нних загороджень (всього 1598 м?н). У результат? на м?нних полях н?мц? втратили в 1914—1915 рр. панцерний крейсер ?Фр?др?х Карл?, 4 тральщики, 2 або 3 сторожов? корабл? ? 14 пароплав?в. Кр?м того, в результат? п?дриву отримали пошкодження крейсери ?Аугсбург? ? ?Газелле?, 3 м?ноносц? й 2 тральщики.

Восени 1914 року Британське адм?ралтейство за згодою з рос?йським урядом направило до Балт?йського моря групу сво?х п?дводних човн?в, головним завданням яких була боротьба з постачанням шведсько? зал?зно? руди Н?меччин?. У жовтн? 1914 року в?д берег?в Англ?? вийшла перша парт?я з трьох човн?в типу ?E?: E1 (лейтенант-командер Ноель Лоренс), E9 (лейтенант-командер Макс Гортон) ? E11 (лейтенант-командер Март?н Данбар-Несм?т), як? зд?йснили перех?д через небезпечн? протоки Скагеррак, Каттегат ? вузьк?, м?лк? Данськ? протоки. Лоренс ? Гортон зум?ли прорватися до Балт?йського моря, вт?м човен Несм?та наштовхнувся на щ?льн? патрул? ?, уникнувши спроби тарану ? бомбардування, був змушений повернути назад. Вже 17 жовтня E1 Лоренса атакував старий н?мецький бронепалубний крейсер ?В?ктор?я Лу?зе?, але торпеда, занурена занадто глибоко, пройшла повз корабель.

6 грудня ?Дойчлянд? встановив м?нн? загородження у Ботн?чн?й затоц? поблизу ф?нських морських порт?в Пор? та Раума. Внасл?док цього три шведськ? судна Everilda, Luna ? Norra-Sverige п?д?рвалися та затонули б?ля Пор?. Через це весь рух м?ж Швец??ю та Ф?нлянд??ю був парал?зований на дек?лька дн?в.

Командувач сил кайзер?вського флоту на Балт?йському мор? грос-адм?рал Генр?х Прусський

У грудн? 1914 року до складу Балт?йського флоту ув?йшла сер?я з чотирьох рос?йських найсучасн?ших л?н?йних корабл?в ?Полтава?, ?Гангут?, ?Петропавловськ? ? ?Севастополь?, що докор?нним чином зм?нило розклад сил в акватор?? моря. Також флот посилили 2 новими ескадреними м?ноносцями (?Заб?яка?, ?Поб?дитель?), 3 великими (?Барс?, ?Вепр?, ?Гепард?) ? 2 малими (?Сом?, ?Щука?) п?дводними човнами.

Результатом кампан?? 1914 року стало те, що рос?йський Балт?йський флот перейшов в?д пасивного оч?кування противника в гирл? Ф?нсько? затоки до активних д?й на всьому Балт?йському морю. Активн? м?нн? постановки в п?вденн?й частин? моря восени й взимку 1914/15 року змусили н?мц?в в?дмовитися нав?ть в?д демонстративних д?й, як? служили прикриттям оборонного характеру ?х оперативного плану. ?н?ц?атива у веденн? бойових д?й на театр? перейшла до рос?йського флоту.

Загалом сторони втратили за час бойових д?й: рос?йський флот — 1 легкий крейсер, 2 м?ноносц?, 3 тральщики й 2 судна; н?мецький флот — 2 крейсери, 3 м?ноносц?, 1 тральщик ? 9 суден. Кр?м того, у н?мц?в були пошкоджен? 2 крейсери, 1 м?ноносець ? к?лька суден.

Кампан?я 1915 року

Зважаючи на загальну обстановку на Балт?йському мор?, Ставка Верховного головнокомандувача затвердила сутт?в? зм?ни щодо орган?зац?? флоту: були сформован? два велик? оперативн? об'?днання — ескадра ? м?нна оборона. Ескадра складалася з двох бригад л?н?йних корабл?в ? двох крейсерських бригад, а м?нна оборона — з 1-? ? 2-? м?нних див?з?й, див?з?? п?дводних човн?в, загону загороджувач?в ? див?з?? тралення. Кр?м того, був створений заг?н транспорт?в. З метою посилення протичовново? ? протим?нно? оборони були сформован? охорони рейд?в Ревеля, Свеаборга, Бьорке ? Кронштадта.

До початку кампан?? 1915 року н?мецький флот на Балт?йському мор? поповнився за рахунок прибулих з П?вн?чного моря 3 броненосних крейсер?в (?Роон?, ?Принц Адальберт?, ?Принц Генр?х?), 6 ескадрених м?ноносц?в ? дек?лькох допом?жних корабл?в. Орган?зац?йно флот под?лили на два оперативних об'?днання — див?з?ю охорони узбережжя ? розв?дувальн? сили, кожне з яких включало крейсери, ескадрен? м?ноносц? ? м?ноносц?, м?нн? загороджувач?, тральщики, п?дводн? човни та ?нш? корабл?.

Н?мецький м?нний крейсер ?Альбатрос? п?сля бою б?ля острова Готланд. Липень 1915

6 с?чня 1915 року ?Принц Адальберт?, ?Тет?с?, ?Аугсбург?, ?Любек? за п?дтримки дек?лькох м?ноносц?в ? субмарин зд?йснили рейд до острова Утьо в Арх?пелаговому мор?, де за даними розв?дки була розташована база рос?йських п?дводних човн?в. Але атака була скасована.

Карта Готландського бою. Липень 1915

З початком кампан?? на мор? кайзер?вський флот основн? зусилля зосередив на п?дтримц? сво?х в?йськ, що наступали вздовж Курляндського узбережжя. З ц??ю метою з П?вн?чного моря до Балт?йського були перекинут? додатково до наявних там сил велик? з'?днання л?н?йних корабл?в, крейсер?в ? ескадрених м?ноносц?в. Одночасно, у кв?тн?-травн? 1915 року н?мецьк? загороджувач? виставляли все нов? м?нн? загородження. Рос?йський флот через важку льодову обстановку у Ф?нськ?й затоц? до початку травня не був спроможний розгорнути бойов? д?? проти флоту противника. Т?льки з 7 травня в Балт?йське море почали виходити надводн? сили — легк? крейсери й м?ноносц?. На м?нних загородженнях, виставлених рос?янами в цей пер?од, а також внасл?док атак п?дводних човн?в н?мц? втратили два ескадрен? м?ноносц?, тральщик ? два транспорти, один м?ноносець отримав пошкодження.

20 травня в?д ускладнень, викликаних пневмон??ю, помер командувач Балт?йського флоту адм?рал Ессен М. О., якого зам?нив в?цеадм?рал Кан?н В. О..

Готландський б?й

1 липня 1915 року рос?йськ? крейсери ?Адм?рал Макаров? (флагман), ?Баян?, ?Богатир?, ?Олег?, ?Рюрик? та 8 есм?нц?в п?д командуванням контрадм?рала Бах?р?ва вийшли в море для обстр?лу Мемеля. У той же день заг?н н?мецьких корабл?в (крейсери ?Роон?, ?Аугсбург? (флагман) ? ?Любек?, м?нний крейсер ?Альбатрос?, 7 м?ноносц?в) вийшов для постановки м?н поблизу маяка Бокшер б?ля Або-Аландського району. Поставивши загородження, комодор фон Корф пов?домив по рад?о на базу про виконання завдання. Штаб рос?йського флоту перехопив це донесення, розшифрував рад?ограму ? спов?стив св?й заг?н. Це був перший в ?стор?? в?йни на мор? випадок з використанням рад?о для наведення сво?х сил на ворога.

О 7:30 2 липня рос?йськ? корабл? виявили б?ля острова Готланд ?Аугсбург?, ?Альбатрос? ? 3 есм?нц? й в?дкрили по них вогонь. У результат? морського бою, н?мецький крейсер ?Аугсбург?, користуючись перевагою у швидкост? ходу, в?д?рвався в?д пересл?дувач?в, а ?Альбатрос? потрапив п?д щ?льний артилер?йський вогонь крейсер?в ?Богатир? та ?Олег?, ? намагаючись сховатися у шведських територ?альних водах, викинувся на берег б?ля острова Естергорн, де згодом був ?нтернований шведами.

Приблизно через годину п?сля припинення вогню по ?Альбатросу? сталося з?ткнення з другою групою н?мецьких корабл?в — панцерним крейсером ?Роон? ? легким крейсером ?Любек?. У бою з рос?йсько? сторони взяли участь крейсери ?Баян? та ?Олег? та, викликаний командиром загону Бах?ревим, панцерний крейсер ?Рюрик?.

Морський б?й б?ля Готланда завершився з невизначеним результатом. Н?мецький панцерний крейсер отримав три влучення великокал?берних снаряд?в. Н?мецьк? крейсери першими припинили вогонь ? вийшли з бою. ?Принц Адельберт? ? ?Принц Генр?х? не встигли прибути в район бою. По дороз? вони були атакован? п?дводним човном E9. ?Принц Адельберт? отримав велику пробо?ну ? ледь д?стався К?ля. Другий крейсер п?шов у Данц??.

Затоплений н?мецький м?ноносець V-99 п?сля бою в Ризьк?й затоц?. Серпень 1915

Б?й у Ризьк?й затоц?

До к?нця липня н?мецьк? в?йська практично заволод?ли вс?м п?вденно-зах?дним узбережжям Ризько? затоки й п?д?йшли до Риги. Н?мецьке морське командування запланувало операц?ю прориву в Ризьку затоку з метою знищення рос?йських морських сил, що базувалися в цьому рег?он?. Для цього вид?лялося ударне угруповання флоту п?д командуванням в?цеадм?рала Шм?дта, що складалося з 7 старих л?н?йних корабл?в, 6 крейсер?в, 24 ескадрених м?ноносц?в ? м?ноносц?в, 1 м?нного загороджувача, 14 тральщик?в, 12 катер?в-тральщик?в, 2 проривач?в м?нних загороджень. Для прикриття цього формування до Ф?нсько? затоки висувалося з'?днання Флоту в?дкритого моря в?цеадм?рала Г?ппера з 8 л?н?йних корабл?в, 3 л?н?йних крейсер?в, 4 крейсер?в, 32 ескадрених м?ноносц?в, 13 тральщик?в. Маючи б?льш н?ж дворазову перевагу над рос?йським флотом, це угруповання кайзер?вського флоту мало завдання не допустити прориву головних сил Балт?йського флоту з Ф?нсько? затоки у в?дкрите море. Кр?м того, крейсери мали обстр?ляти споруди на остров? Утьо (п?вденн?ше Або-Аландського арх?пелагу), де базувався ряд рос?йських корабл?в.

Для оборони Ризько? затоки рос?йський флот утримував тимчасове об'?днання — так зван? морськ? сили Ризько? затоки (л?нкор ?Слава?, 36 есм?нц?в ? м?ноносц?в, 4 канонерськ? човни, м?нний загороджувач ?Амур?, дев'ять п?дводних човн?в ? г?дроав?атранспорт) п?д командуванням кап?тана 1 рангу П. Л. Трухачова. Обидв? сторони використовували г?дроав?ац?ю, а н?мц? — ? ?Цепел?н?. Рос?янами була повн?стю перекрита м?нними загородженнями протока, м?ни були встановлен? також б?ля п?вденного входу в Моонзунд ? в дек?лькох м?сцях Ризько? затоки, на о. Моон встановлен? дв? берегов? батаре? ? одна батарея на материку.

26 липня (8 серпня) н?мц? зд?йснили першу спробу прориву в акватор?ю затоки, проте, вона ск?нчилася повним провалом. Внасл?док п?дриву на м?нах н?мц? втратили два тральщики, а крейсер ?Тет?с? ? один м?ноносець отримали важк? пошкодження, тому н?мецьке командування наказало припинило тралення фарватеру ? в?двело сили прориву з ?рбенсько? протоки.

3 (18) серпня, пров?вши перегрупування сил, н?мецьк? тральщики п?д прикриттям л?н?йних корабл?в, крейсер?в ? ескадрених м?ноносц?в розпочали другу спробу тралення фарватеру. Рос?йськ? корабл? зд?йснювали артилер?йське прикриття м?нних загороджень, але у н?ч на 17 серпня в?цеадм?рал Шм?дт в?дправив для знищення л?нкора ?Слава? сво? два есм?нц? V99 ? V100. У бою з есм?нцем ?Новик? н?мецький V99 п?д?рвався на м?нах та викинувся на м?лину. До 19 серпня кайзер?вському флоту силами ?Нассау? ? ?Позен?, чотирьох легких крейсер?в п?д прикриттям 31 м?ноносця вдалося, подолавши ус? перешкоди, ув?йти до Ризько? затоки. Рос?йським кораблям п?д прикриттям м?нних загороджень ? берегових батарей довелося в?дступити в Моонзунд. М?ж кораблями сталися швидкоплинн? сутички, в яких був потоплений канонерський човен ?Сивуч?, а ?Коре?ць? викинувся на берег ? наступного дня був п?д?рваний сво?м особовим складом.

Незважаючи на досягнутий усп?х, н?мецькому командуванню не вдалося виконати завдання належним чином. Продовжувала ?снувати м?нна небезпека, зр?с ризик нападу п?дводних човн?в противника, до того ж вранц? 19 серпня торпедою атаки англ?йського п?дводного човна E1 Ноеля Лоренса був пошкоджений нов?тн?й л?н?йний крейсер ?Мольтке?. Ус? ц? фактори вплинули на р?шення адм?рала Шм?дта залишити Ризьку затоку 21 серпня ? повернутися у вих?дне положення.

В ход? операц?? н?мецький флот зазнав серйозних втрат: затонули 2 есм?нц? V-99 ? S-31, 3 тральщики Т-46, Т-52 ? Т-58 ? проривач м?нних загороджень; ушкодження отримали л?н?йн? крейсери ?Мольтке? ? ?Фон дер Танн?, два крейсери ?Тет?с?, ?Аугсбург?, два м?ноносц? V-100 ? S-144 та тральщик Т-77. Рос?яни втратили потопленими два канонерськ? човни, пошкодженими були л?нкор ?Слава? ? три есм?нц?, також були знищен? к?лька малотоннажних вантажних суден ? ушкоджено берегов? об'?кти.

Рос?йськ? броненосний крейсер ?Рюрик? та п?дводний човен ?Акула?

Невдала операц?я прориву в Ризьку затоку змусила кер?вництво н?мецького флоту тимчасово в?дмовитися в?д активних д?й ? до к?нця кампан?? 1915 року проводити лише оборонн? та демонстративн? д??. Натом?сть Балт?йський флот скористався пол?пшенням оперативно? обстановки й розгорнув боротьбу на н?мецьких морських комун?кац?ях, використовуючи п?дводн? човни, надводн? корабл? й м?нну зброю. Незабаром, два рос?йськ? ПЧ потопили 7 транспорт?в. Почалися збо? у морському сполученн? н?мецьких компан?й, судновласники стали затримувати сво? пароплави в портах. Врешт?-решт, н?мецьке морське командування було змушене перекинути вс? сво? легк? сили на захист комун?кац?й. Кр?м того, з П?вн?чного моря до Балт?йського для ц??? мети були переведен? 2 крейсери й 2 флотил?? м?ноносц?в.

З настанням осен? з ?? темними й тривалими ночами протиборч? сторони зосередилися на постановц? нових м?нних загороджень на комун?кац?ях противника, а також на безпосередн?й вогнев?й п?дтримц? сво?х наземних в?йськ на узбережж? Ризько? затоки. Вогнева п?дтримка почалася в к?нц? липня ? тривала до зими.

В ход? кампан?? 1915 року н?мецьк? морськ? сили й торговий флот зазнали серйозних втрат у корабельному ? судновому склад? — 1 броненосний крейсер, 2 крейсери, 1 м?нний загороджувач, 7 м?ноносц?в, 1 п?дводний човен, 9 тральщик?в, 5 сторожових корабл?в, 1 проривач загороджень ? 26 транспорт?в. Кр?м цього, отримали пошкодження 1 л?н?йний крейсер, 1 броненосний крейсер, 3 крейсери, 5 м?ноносц?в, 4 тральщики, 1 ав?аматка.

Втрати рос?йського флоту становили — 2 м?нних загороджувач? (??н?сей?, ?Ладога?), 2 канонерськ? човни (?Сивуч?, ?Коре?ць?), 1 п?дводний човен (?Акула?), 3 тральщики, 1 в?йськовий транспорт ? 4 пароплави. Пошкоджено 4 м?ноносц?.

Кампан?я 1916 року

На початок кампан?? 1916 року на Балт?йському мор? у сп?вв?дношенн? стор?н в?дбулися кардинальн? зм?ни. Н?мецьке верховне командування повернуло л?н?йн? з'?днання флоту, що д?яли на Балтиц? в 1915 роц?, в П?вн?чне море. Головними завданнями флоту на Балт?йському мор? визначалося забезпечення перевезення зал?зно? руди з? Швец?? та проведення м?нних постановок на загрозливих напрямках. З 7 кв?тня н?мц? ввели систему конво?в на вс?х основних комун?кац?ях.

Панцерн? крейсери типу ?Баян?: ?Баян?, ?Адм?рал Макаров? ? ?Паллада?

П?сля таких сутт?вих зм?н, рос?йський Балт?йський флот багаторазово перевершував н?мецьк? в?йськово-морськ? сили, що залишилися на цьому театр?. До того ж вже в ход? кампан?? 1916 року рос?яни поповнили сво? сили ще 10 ескадреними м?ноносцями типу ?Новик?, 5 п?дводними човнами типу ?Барс?, 5 човнами типу ?АГ?, а також тральщиками й допом?жними суднами.

На початку 1916 року при Верховному головнокомандувач? був утворений морський штаб, який зокрема визначав порядок п?дпорядкування Балт?йського флоту, кр?м командувача П?вн?чного фронту, безпосередньо Ставц?. Однак, незважаючи на орган?зац?йн? реформи, завдання Балт?йському флоту були залишен? колишн?ми, ? попри величезну перевагу рос?ян над противником на Балтиц?, н?яких активних д?й, по сут?, не планувалося. Директивою Ставки в?д 16 березня 1916 року флоту визначалися загальн? завдання, досить невизначено, без вказ?вки ?хн?х ц?лей та оперативного значення, про наступальн? д?? мова не йшла. Про порушення морських сполучень супротивника нав?ть не згадувалося. Рос?йський флот залишався пасивним.

Кампан?? 1916 року на Балт?йському мор? передувало тривале затишшя у во?нних д?ях. Н?мц? не проявляли велико? активност?, обмежуючись лише пов?тряними нальотами, рейдами п?дводних човн?в до рос?йських берег?в, ? зр?дка — крейсерством окремих загон?в у мор?. Великих операц?й як навесн?, так ? до к?нця кампан?? цього року, н?мецьким флотом не проводилося.

Рос?йська сторона практично не виконала значною м?рою нав?ть т? операц??, як? планувалося провести у 1916 роц?. Встановлення загороджень поблизу ворожих берег?в не проводилося. Основн? зусилля зосереджувалися на посиленн? м?нних пол?в Передово? м?нно-артилер?йсько? позиц?? по л?н?? о. Ере (Аландськ? острови) — м. Тахкона (о. Даго), ?рбенсько? позиц?? та частково у середн?й Балтиц?, на що були витрачен? велик? резерви м?н. П?дводн? човни д?яли пасивно, майже протягом ус??? кампан?? вони позм?нно циркулювали в район? Л?бави ? вздовж н?мецького узбережжя, потопивши к?лька допом?жних суден противника ? ряд комерц?йних пароплав?в. Великого ж результату ними здобуто не було. Крейсери та м?ноносц? зр?дка проводили поодинок? наб?ги на торгов? шляхи м?ж Н?меччиною та Швец??ю, як? також не ув?нчалися н? к?льк?стю потоплених суден, н? досягненням ц?лей зриву постачання шведсько? руди Берл?ну.

Так, ?диний у цьому роц? великий наб?г рос?йського флоту на н?мецький конвой у шведськ?й бухт? Норрчеп?нг також завершився провалом. У перших числах червня 1916 року рос?йська розв?дка на п?дстав? пов?домлення британц?в допов?ла командуванню про заплановане в?дправлення на н?мецьких транспортах з? Швец?? до Н?меччини 84 тис. тонн зал?зно? руди. 26 травня (8 червня) командувач флотом адм?рал Кан?н В. О. затвердив ?план операц?? № 12?, за яким п?д командуванням контрадм?рала Трухачова П. Л. формувався ?заг?н особливого призначення? з метою пошуку та знищення у район? Ландсорт — Готланд — п?вн?чний край острова Еланд каравану з великим вантажем зал?зно? руди. До складу загону були включен? крейсери ?Рюрик?, ?Олег? та ?Богатир?; чотири нов?тн?х ескадрених м?ноносц? — флагманський есм?нець ?Новик? ? три есм?нц? 1-го див?з?ону ?Гром?, ?Поб?дитель?, ?Орфей?, а також 8 есм?нц?в 6-го див?з?ону ескадрених м?ноносц?в ?Стерегущий?, ?Страшний?, ?Украйна?, ?Войськовий?, ?Забайкалець?, ?Туркменець-Ставропольський?, ?Казанець? ? ?Донський козак?.

Для прикриття ?загону особливого призначення? ?, попутно, для знищення транспорт?в ? в?йськових корабл?в противника в п?вденно-сх?дн?й частин? Балт?йського моря розгорталися англ?йськ? п?дводн? човни E19 ? E9 та рос?йськ? ?Тигр?, ?Вепр? та ?Вовк?. До Або-Аландського району висунулися крейсери ?Баян? ? ?Адм?рал Макаров?.

Близько 21:00 13 червня н?мецький конвой з десятьох ?ц?нних рудовоз?в? п?д ескортом судна-пастки ?Германн? ? трьох озбро?них траулер?в вийшли в п?вденному напрямку. О 23:15 н?мецьк? ? рос?йськ? корабл? п?д командування командира м?нно? див?з?? контрадм?рала Колчака О. В. виявили на горизонт? дими один одного, але обидва загони забарилися. П?сля попереджувального постр?лу командир н?мецького конвою в?ддав команду транспортам в?дступати до шведського берега ? виставив для ?х прикриття димову зав?су. Три ж переобладнаних траулери розгорнулися назустр?ч рос?йським кораблям ? вступили з ними в б?й. У цей момент Колчак, зам?сть того, щоб атакувати тихох?дн? транспортн? судна, вир?шив вступити в б?й з кораблями ескорту.

В результат? морського бою рос?йськ? корабл? дали к?лька залп?в ? пустили торпеди, але ?хн? снаряди й торпеди не запод?яли шкоди н?мецьким кораблям прикриття ? зосередили всю свою увагу на судн?-пастц? ?Германн?. Н?мецький ек?паж як?сь час стримував противника вогнем 105-мм гармат, але швидко був уражений вогнем рос?ян, ? матроси неорган?зовано залишили судно, охоплене вогнем. П?сля цього есм?нець ?Гр?м? торпедою п?д?рвав ?Германн? ? пароплав затонув. З 86 член?в ек?пажу н?мецького озбро?ного пароплава загинули 29, дев'ятеро були врятован? рос?янами, ?нших п?д?брали н?мецьк? та шведськ? судна, котр? п?д?йшли до м?сця бою п?зн?ше. Рос?йськ? м?ноносц? не стали витрачати час на п?дйом н?мецьких моряк?в з води, а за командою Колчака кинули ?х напризволяще.

Головн? сили загону Трухачова в б?й так ? не вступили. Так ? не зробивши н?чого, о 01:45 вони строго за планом операц?? розвернулися ? лягли на зворотний курс. Таким чином, рос?йському флоту не вдалося перервати або ?стотно ускладнити вантажн? перевезення м?ж Н?меччиною ? Швец??ю. Н?мецький флот, який мав лише ?мпров?зован? сили й засоби, р?шуче вступив у б?й, перехопив тактичну ?н?ц?ативу ? зум?в усп?шно виконати сво? головне завдання — захист транспортних суден з вантажем стратег?чно? сировини.

П?сля проведення таких операц?й на флот? розвинувся дух апат??, поширювалося невдоволення командуванням.

На початку липня П?вн?чний фронт генерала в?д ?нфантер?? Куропатк?на О. М. готувався до наступально? операц?? з метою в?дкинути противника в?д Риги, а в раз? усп?шного розвитку наступу — очистити в?д н?мецьких в?йськ ? всю Курлянд?ю. Морськ? сили Ризько? затоки були залучен? для артилер?йсько? п?дтримки наступаючих в?йськ 12-? арм?? генерала в?д ?нфантер?? Радко Димитр??ва, а також готувалися до проведення десантно? операц??. У Ризьку затоку прибули додатков? сили — л?н?йний корабель ?Цесаревич?, крейсери ?Аврора?, ?Д?ана?, ?Баян? ? ?Адм?рал Макаров?; почалося зосередження транспортних ? десантних засоб?в. Протягом трьох дн?в, 2-4 (15-17) липня, корабл? вели ?нтенсивний ? ефективний вогонь по ворожих позиц?ях, але сухопутн? в?йська не зум?ли прорвати оборону н?мц?в на приморськ?й д?лянц?. Наступ захлинувся. Тим часом н?мцям стало в?домо про десантну операц?ю, що планувалася, ? вони вжили низку заход?в посилення сво?? берегово? оборони, а також почали перекидання сил до загрозливого району. Загроза прориву кайзер?вського флоту в затоку була дуже високою. Через цю обставину, а також необх?дн?сть перекидання п?дкр?плення на П?вденно-Зах?дний фронт змусили Ставку в середин? серпня в?дмовитися в?д наступальних д?й у Прибалтиц?, в тому числ? й в?д висадки десанту.

Рос?йський канонерський човен ?Храбрий?

З л?та завершилися наб?гов? операц?? надводних корабл?в на морськ? комун?кац??, надал? д?яли лише п?дводн? човни. Нов? човни типу ?Барс? ? британськ? човни виходили на комун?кац?? в центральну ? п?вденну частини Балт?йського моря. Стар? ж човни типу ?Кайман? використовувалися в п?вн?чн?й частин? моря, протоц? Оландсгаф ? Ботн?чн?й затоц?. Але в ц?лому п?дводн? човни не зробили ?стотного впливу на ситуац?ю з конвоями н?мецького флоту та не перервали л?н?? постачання.

Н?мецький флот протягом 1916 року в основному займався активними м?нними постановками. У ход? кампан?? Кайзерл?хмар?не виставили м?ни б?ля остров?в Езель ? Даго, в ?рбенськ?й протоц?, у Моонзунд?, на вх?дних фарватерах Або-Аландських шхер. На цих м?нах в 1916 роц? загинули есм?нець ?Доброволець?, тральщик ?Щит?, 1 в?йськовий транспорт, 3 допом?жн? й 1 торгове судно; п?д?рвалися броненосний крейсер ?Рюрик? (коло о. Готланд), 3 ескадрен? м?ноносц?, 1 тральщик ? к?лька малих суден.

Водночас власне протягом кампан?? 1916 року н?мецький флот зазнав великих втрат на рос?йських м?нних загородженнях у Балт?йському мор? — 13 корабл?в, у тому числ? 8 есм?нц?в ? м?ноносц?в ? 1 п?дводний човен.

Останньою операц??ю кайзер?вського флоту став наб?г 10 листопада флотил?? з 11 нов?тн?х ескадрених м?ноносц?в на Ревель. При проход? м?нно? загорож? Передово? позиц?? на м?нах п?д?рвалися та затонули два м?ноносц?. Решта есм?нц?в, подолавши м?нн? поля, попрямувала до Балт?йського порту, де о друг?й годин? ноч? ув?йшли в бухту та обстр?ляли м?сто, випустивши 162 снаряди. Було пошкоджено дек?лька буд?вель, 10 ос?б вбито ? 8 поранено. Пот?м корабл? повернули назад ? на м?нних загородженнях т??? ж Передово? позиц?? загинуло ще п'ять есм?нц?в. Таким чином, наб?г зак?нчився повною катастрофою, яка коштувала н?мецькому флоту семи нов?тн?х ескадрених м?ноносц?в V-75, S-57, V-72, G-90, S-58, S-59, V-76. ?ншого такого випадку не було в жодному флот? за всю Першу св?тову в?йну. На цьому активн? д?? н?мецьких надводних корабл?в в кампан?? 1916 року припинилися.

Висадка н?мецького морського десанту на остр?в Езель. На задньому план? легкий крейсер ?Колберг?. 12 жовтня 1917

Г?дрол?таки ?мперсько? пов?тряно? служби Н?меччини готов? на зл?т для атаки острову Езель. 17 жовтня 1917

Операц?я ?Альб?он?. 13 жовтня 1917

Операц?я ?Альб?он?. 15 жовтня 1917

Операц?я ?Альб?он?. 17 жовтня 1917

Кампан?я 1917 року

Кампан?я 1917 року для рос?йського Балт?йського флоту пройшла без проведення жодно? велико? наступально? операц??. На початку року Ставка Верховного головнокомандувача визначила флоту головне завдання на кампан?ю — ?вс?ма силами не допускати проникнення противника на сх?д в?д головно? Нарго-Порккалауддсько? позиц???. До того ж льодова обстановка взимку та весною не сприяла проведенню масштабних в?йськових д?й. Але, вир?шальним фактором стало те, що в Рос?йськ?й ?мпер?? вибухнула гостра пол?тична криза, яка наприк?нц? лютого — початку березня 1917 року призвела до революц?йних под?й, повалення рос?йсько? монарх?? ? створення Тимчасового уряду.

У масових антиурядових виступах петроградських роб?тник?в ? солдат?в петроградського гарн?зону активну участь брали моряки Балт?йського флоту. Б?льш того, за р?зними оц?нками, у березн? 1917 року на базах Балт?йського флоту повстал? матроси вбили приблизно сотню оф?цер?в, з яких у Гельс?нгфорс? — 45, у Кронштадт? — 24, у Ревел? — 5 ? в Петроград? — 2, у тому числ? ? командувача Балт?йським флотом адм?рала Непен?на А. ?..

На початку вересня 1917 року п?сля здобуто? в Ризьк?й операц?? перемоги н?мецьке командування в умовах максимально? секретност? розпочало п?дготовку операц?? ?Альб?он? з метою захоплення Моонзундських остров?в. Для проведення операц?? було зосереджено понад 300 корабл?в та суден, що становило близько двох третин усього флоту Н?мецько? ?мпер??, 6 дирижабл?в ? 102 л?таки, до 25 тис. особового складу десанту. Загальне кер?вництво операц??ю зд?йснював командувач 8-? н?мецько? арм?? генерал Оскар фон Гут'?р, якому безпосередньо п?дпорядковувалися командувач морськими силами (Морського загону особливого призначення) в?цеадм?рал Едгард Шм?дт, котрий очолював до цього 1-у ескадру л?нкор?в Флоту в?дкритого моря, ? командувач десантним корпусом генерал Гуго фон Катен.

Для проведення операц?? кайзер?вський флот зосередив п?д командуванням в?цеадм?рала Ергарда Шм?дта флот з 5 дредноут?в, 5 л?нкор?в — колишн?х броненосц?в, 1 л?н?йного крейсера, 9 легких крейсер?в, 58 есм?нц?в, 7 м?ноносц?в, 6 п?дводних човн?в, 27 тральщик?в, 66 катер?в-тральщик?в, 4 проривач? м?нних загороджень, 59 патрульних суден, 1 м?нного, 2 мережевих ? 2 бонових загороджувач?в, 5 плавучих баз, 32 транспорт?в ? низки ?нших корабл?в ? суден, загалом 351 одиницю.

Рос?йський пре-дредноут ?Слава? веде б?й б?ля Моонзундського арх?пелагу. 17 жовтня 1917

Балт?йський флот для захисту Моонзундсько? позиц?? утримував Морськ? сили Ризько? затоки п?д командуванням в?цеадм?рала Бах?рева М. К., що складалися з 2 л?нкор?в (колишн?х броненосц?в), 2 панцерних крейсер?в, 1 крейсера, 3 канонерських човн?в, 25 есм?нц?в, 7 м?ноносц?в, 3 п?дводних човн?в, 3 м?нних загороджувач?в ? ?нших корабл?в ? суд?в, всього 125 одиниць. Гарн?зон Моонзундського арх?пелагу загальною чисельн?стю близько 13,4 тис. солдат?в при 96 гарматах берегово? артилер?? очолював контрадм?рал Св?шников Д. О.

О 04:00 29 вересня (12 жовтня) п?сля вогневого придушення рос?йських берегових батарей та зачищення акватор?? в?д м?н розпочалася операц?я ?Альб?он? — захоплення остров?в Моонзундського арх?пелагу (Езель, Даго та Моон, на той час територ?я Автономного правл?ння Естон?? у склад? Рос?йсько? республ?ки). Висадка н?мецького морського десанту спочатку проводилася у невелик?й бухт? Тагалант на п?вн?чному заход? острова Езель.

У перший день операц?? на Кассарському плесо стався швидкоплинний морський б?й м?ж н?мецькими кораблями й рос?йськими есм?нцями. Близько 16-? години вечора н?мецьк? есм?нц? V-82, S-64, S-61, S-63, V-74, T-144 ? T-142 п?д прикриттям крейсера ?Емден? прорвалися на плесо, де атакували канонерський човен ?Грозящий?, до якого при?дналися есм?нц? ?Десна?, ??зяслав?, ?Гр?м?, ?Заб?яка?, ?Самсон? ? ?Новик?. У ход? бою два н?мецьк? есм?нц? д?стали пошкоджень ? п?д прикриттям димово? зав?си в?д?йшли. ?Грозящий? отримав три влучання, але з бою не вийшов. Вт?м вогонь з крейсера ?Емден? змусив рос?йськ? корабл? в?дступити, разом з цим отримав пошкодження ще один н?мецький есм?нець. Незабаром настала н?ч ? б?й припинився.

14 жовтня н?мецька 2-га флотил?я есм?нц?в В-98, G-101, V-100, G-103, G-104, В-109, В-110, В-111, В-97, B-112 п?д прикриттям л?нкора ?Кайзер?, легкого крейсера ?Емден? ? 13-? флотил?? есм?нц?в, зд?йснила другу спробу прорватися до Кассарського плеса. У ход? сутички м?ж н?мецькими та рос?йськими кораблями, що обороняли п?дходи до важливого проходу, 4 н?мецьк? есм?нц?, ще не вступивши у б?й, вийшли з ладу, пошкодивши гребн? гвинт? об ?рунт. Вт?м, у стр?лянин?, що сталася, пошкодження отримали 2 н?мецьк? та 2 рос?йськ? есм?нц?. Рос?йськ? есм?нц? в?дступили ? коли ?Поб?дитель? та ?Константин? на велик?й швидкост? проходили повз ?Храброго?, який буксував ?Гр?м?, п?днята велика хвиля розгойдала канонерський човен. Швартови лопнули, ? тут же в ?Гр?м? влучили ще к?лька снаряд?в. На корабл? почалася пожежа. Коли човен знову п?д?йшов до есм?нця, охоплена пан?кою команда ?Грома? втекла з корабля; на есм?нц? залишилися секретн? документи, в тому числ? карти м?нних загороджень, як? потрапили в руки до н?мц?в.

3 (16) жовтня н?мецький десант повн?стю захопив остр?в Езель, а флот адм?рала Шм?дта ув?йшов у Ризьку затоку.

4 (17) жовтня у морському бою б?ля Куйвасту л?нкори ?Слава?, ?Граждан?н? ? крейсер ?Баян? наразилися на н?мецьку ескадру з 2 л?нкор?в, 2 крейсер?в ? 11 есм?нц?в. 17 жовтня н?мецька ескадра п?д командуванням в?цеадм?рала Бенке двома колонами ув?йшла з п?вденного входу в Моонзунд. Одночасно н?мецьк? тральщики розпочали активно тралення. О 8 годин? ранку дозорн? есм?нц? ?Деятельний? ? ?Дерзкий? виявили противника та допов?ли командуванню. Адм?рал Бах?рев наказав л?нкорам ? крейсерам перейти на рейд Куйвасту, а решт? корабл?в в?дступити в?д району бою.

?Слава?, ?Граждан?н? ? крейсер ?Баян? розпочали обстр?л тральщик?в н?мецько? ескадри, з берега ?х п?дтримувала 254-мм берегова батарея острова Моон. О 10 годин? 5 хвилин у вогнев?й б?й вступили н?мецьк? л?н?йн? корабл? ?Кронпринц? ? ?Кьон?г Альберт?. Перестр?лка м?ж кап?тальними кораблями тривала приблизно до 11 години дня, але без жодних пошкоджень для протиборчих стор?н. Водночас, вогнем з рос?йських корабл?в було потоплено один н?мецький тральщик ? ще два були пошкоджен?. Це змусило ?х припинити тралення ? в?д?йти.

Об 11:30 крейсери ?Кольбер?? ? ? Штрасбур?? за п?дтримки групи тральщик?в висадили на Моон морський десант на допомогу п?хот?, яка наступала через Ор?ссарську дамбу. Тим часом при висадц? десанту на Даго п?д?рвався на м?н? ? затонув н?мецький есм?нець T-66.

О 12:04 ?Слава? ? ?Граждан?н? знову в?дкрили вогонь по тральщиках противника. До них при?дналися панцерний крейсер ?Баян? ? есм?нц? ?Туркменець-Ставропольський? ? ?Донський козак?. Незабаром н?мецьк? тральщики в?д?йшли. Але за к?лька хвилин вогонь в?дкрили н?мецьк? л?нкори, що трич? влучили у ?Славу?, в результат? чого корабель почав набирати воду й отримав крен 8°, але зусиллями команди, за рахунок контрзатоплення в?дс?к?в по ?ншому борту, його швидко вдалося зменшити. У наступн? 14 хвилин ?Слава? отримав ще чотири влучання.

Ситуац?я для рос?йсько? ескадри складалася критична, ? незабаром адм?рал Бах?р?в наказав в?дходити. Зважаючи на неможлив?сть ?Слави? пройти через м?лководний Моонзундський канал, його наказали затопити, перегородивши фарватер. Але цього не вдалося зробити ? тод? о 13:57, п?сля зняття команди, в?н був п?д?рваний. Для б?льшо? впевненост? есм?нець ?Туркменець-Ставропольський? його торпедував. Л?н?йн? корабл? Бенке продовжували вести вогонь, поки дозволяла дальн?сть стр?льби ?х гармат, але пересл?дувати рос?йський флот, що в?дходив, через м?нну небезпеку не наважилися.

5 (18) жовтня противник опанував Моон, а через день ? Даго. Командування Балт?йського флоту за згодою Центробалту ухвалило р?шення залишити Моонзундський арх?пелаг. За час операц?? н?мецький флот втратив 1 м?ноносець (S-64), 7 м?нних тральщик?в, 9 траулер?в та малих корабл?в; значна к?льк?сть корабл?в отримала пошкодження на м?нах, а також 5 л?так?в. Рос?йський флот — л?нкор ?Слава?, есм?нець ?Гром?, а також британський п?дводний човен C32.Загалом втрати н?мц?в склали 386 вбитих ? поранених, проте вони захопили 20130 полонених, 141 гармату ? 130 кулемет?в.

Операц?я ?Альб?он? ?з завоювання Балт?йських остров?в була завершена з безумовним усп?хом. Мета операц?? була досягнута ? в деяких випадках перевершена. Усп?х був не лише тактичним, але й стратег?чним, адже до початку грудня рос?яни уклали перемир'я з Н?меччиною. Як т?льки було укладено перемир'я, величезна к?льк?сть н?мецьких в?йськ розпочала перекидання на Зах?дний фронт. Таким чином, ?мперський флот вн?с дуже вагомий внесок в остаточний крах Рос??.

П?сля перемоги б?льшовицького перевороту в Рос?? 7 листопада ?мов?рн?сть бойових д?й рос?йського флоту на Балтиц? впала. Н?мц?, маючи нагальн? проблеми в акватор?? П?вн?чного моря та поблизу фландрського узбережжя, вир?шили значно скоротити сили на Балт?йському мор?. З друго? половини листопада переважна б?льш?сть кайзер?вського флоту почала планове переведення до в?йськово-морських баз П?вн?чного моря. 7 грудня в?цеадм?рала Гопмана на посад? командувача н?мецьким флотом на Балтиц? зм?нив контрадм?рал фон Усслар, у розпорядженн? якого залишилися т?льки 19-та нап?вфлотил?я м?ноносц?в для виконання завдань патрулювання та ескорту, а також тральщики, допом?жн? судна й катери.

Щастний Олекс?й Михайлович

Кампан?я 1918 року

З с?чня 1918 року н?мецький ?мперський флот в акватор?? Балт?йського моря зазнав чергових скорочень. 24 с?чня посада кер?вника морськими силами на мор? була скасована. За винятком 19-? нап?вфлотил??, що складалася з п'ятьох старих м?ноносц?в, ус? ?нш? корабл? були переведен? до П?вн?чного моря.

Льодовий пох?д Балт?йського флоту. Лютий 1918

У лютому 1918 року на другому етап? мирних переговор?в радянсько? Рос?? з Четверним союзом у Берест? п?сля навмисного затягування б?льшовиками часу та проголошення Левом Троцьким 10 лютого про припинення Рос??ю стану в?йни й демоб?л?зац?ю арм??, а також про в?дмову п?дписати мирний догов?р з Н?мецькою ?мпер??ю, кайзер?вське командування в?ддало наказ розпочати наступ сво?х в?йськ по всьому фронту. В Естон?? виникла реальна загроза захоплення рос?йських корабл?в, що базувалися в Ревел? (Талл?нн?). Зимою 1917—1918 року корабл? Балт?йського флоту були зосереджен? в Гельс?нгфорс? (основн? сили), Ревел? ? Кронштадт?, незначн? сили — в Або, Гангу й ?нших пунктах. За обставин зимового перепочинку та особливо повно? анарх?? в кра?н? через б?льшовицький переворот ек?паж? корабл?в стр?мко втрачали бо?здатн?сть: матроси ?займалися революц??ю?, роз'?жджалися по домах, йшли в сухопутн? загони, оф?цери практично не втручалися в процес деградац?? флоту; починалася Громадянська в?йна.

На цей час льодова обстановка на мор? не дозволяла перевести корабл? в?дразу в Кронштадт, тому було вир?шено спробувати за допомогою криголам?в переправити ?х спочатку на ?нший б?к Ф?нсько? затоки в Гельс?нгфорс (Гельс?нк?). 22 лютого п?д командуванням кап?тана 1 рангу Щастного О. М. розпочалася загальна евакуац?я.

Перех?д корабл?в Балт?йського флоту зд?йснювався в умовах складно? льодово? обстановки (товщина льоду у Ф?нськ?й затоц? сягала на той час до 75 см). 24 лютого проголосила незалежн?сть Естон?я, а 25 числа в ?? столицю ув?йшли н?мц?. До 27 лютого в Гельс?нгфорс прибули понад 50 бойових та допом?жних корабл?в, а також суден з б?женцями (близько 4 тис. ос?б). 25 лютого на переход?, отримавши пошкодження, затонув п?дводний човен ??динор?г?.

Однак перех?д корабл?в до Ф?нлянд?? не зняв загрози ?х захоплення, оск?льки за умовами Берестейського договору Рос?я мала зобов'язання перевести вс? в?йськов? корабл? до сво?х порт?в, де негайно ?х роззбро?ти. Корабл? необх?дно було терм?ново переводити в Кронштадт. З 12 по 17 березня був проведений другий етап евакуац?? Балт?йського флоту до Петрограда ? Кронштадта. Перший заг?н у склад? л?нкор?в ?Гангут?, ?Полтава?, ?Севастополь?, ?Петропавловськ?, крейсер?в ?Адм?рал Макаров?, ?Богатир?, ?Рюрик? у супровод? криголам?в ??рмак? ? ?Волинець? у сильн? тумани, ламаючи суц?льний л?д, вийшов з Гельс?нгфорса ? незабаром д?стався Кронштадта.

2 кв?тня, за день до висадки н?мецько? Балт?йсько? див?з?? фон дер ?ольца на п?востр?в Ханко, в гаван? Гангу були п?д?рван? 4 п?дводн? човни типу ?АГ?, ?х плавбаза пароплав ?Оланд? ? сторожовик ?Яструб?, як? у в?дсутност? на баз? криголам?в не могли ?? покинути. Наступного дня на зовн?шньому Свеаборгському рейд? англ?йц? знищили 7 сво?х п?дводних човн?в, як? воювали у склад? рос?йського Балт?йського флоту, ?х плавбазу ?Амстердам? та 3 британськ? пароплави.

5 кв?тня з? Гельс?нгфорса сп?шно вийшов другий заг?н у склад? л?нкор?в ?Андр?й Первозванний?, ?Республ?ка?, крейсер?в ?Олег?, ?Баян?, 3 п?дводних човн?в ? 2 портових криголам?в. Через захоплення криголам?в ?Волинець? ? ?Тармо? ф?нами, л?нкор ?Андр?й Первозванний? виконував ?хн? функц??, проламуючи прох?д у льоду сво?м броньованим корпусом. На третю добу походу б?ля острова Родшер заг?н був зустр?нутий криголамом ??рмак? ? крейсером ?Рюрик?. 10 кв?тня корабл? 2-го загону, за винятком одного з п?дводних човн?в, що отримав пошкодження ? повернувся в Гельс?нгфорс, прибули в Кронштадт.

З 7 по 11 кв?тня в м?ру готовност? з Гельсфнгфорса виходили 172 корабл? 3-го зведеного загону, що под?лявся на чотири групи (45 есм?нц?в, три м?ноносц?, 10 п?дводних човн?в, 5 м?нних загороджувач?в, 6 тральщик?в, 11 сторожових корабл?в, 81 допом?жне судно). Корабл? виходили й сл?дували р?зними маршрутами, дотримуючись проход?в вздовж ф?нських шхер п?вн?чного фарватеру. По дороз? до них при?днався 4-й заг?н корабл?в, що вийшов з Котки. Перех?д цих загон?в був найскладн?шим, ут?м до 22 кв?тня вс? корабл? та судна цього загону прибули в Кронштадт ? Петроград.

Висадка н?мецьких експедиц?йних в?йськ в Екерьо. 5 березня 1918

Рос?йськ? в?йськовополонен? п?д конво?м супроводжуються до пароплав?в в Екерьо. Березень 1918

У травн? 1918 року орган?затор Льодового походу Щастний О. М. був нагороджений орденом Червоного Прапора. Але, вже за к?лька дн?в за особистим наказом Л. Д. Троцького кап?тан Щастний О. М. ?на знак подяки? за безприкладний подвиг з порятунку 226 корабл?в та суден Балт?йського флоту був заарештований, звинувачений ?у злочинах за посадою ? контрреволюц?йн? д??? ? 21 червня був засуджений до розстр?лу. У радянськ?й в?йськово-?сторичн?й л?тератур? про його роль у Льодовому поход? не згадувалося.

У грудн? 1917 року Ф?нлянд?я здобула незалежн?сть в?д Рос??, ? на Аландському арх?пелаз?, де базувалася частка Балт?йського флоту, розпочався рух за при?днання остров?в до Швец??. Наприк?нц? с?чня 1918 року у Ф?нлянд?? почалася громадянська в?йна, ? делегац?я остров'ян запросила ауд??нц?? у шведського короля Густава V ? прем'?р-м?н?стра Швец?? Йоганнеса Геллнера з проханням прийняття арх?пелаг до складу Шведського корол?вства. 22 лютого на Аландських островах висадився шведський окупац?йний корпус.

18 лютого 1918 року зак?нчилися тимчасове перемир'я м?ж Радянською Рос??ю та Н?мецькою ?мпер??ю ? н?мецьке командування розпочало операц?ю ?Фаустшля??. Зважаючи на власн? ?нтереси у Ф?нлянд?? через ?? доступ до арктичних мор?в та близьк?сть кра?ни до Мурмансько? зал?зниц? та б?льшовицько? столиц? Петрограда та на оф?ц?йне прохання сенату Ф?нлянд?? було розпочато вторгнення на Аландськ? острови.

28 лютого н?мецький заг?н з л?нкор?в ?Вестфален? та ?Рейнланд? з морським десантом на борту вийшов з Данцига в напрямку Аландських остров?в. Через складну льодову обстановку лишень 5 березня корабл? д?сталися Екерьо. Наступного дня шведи уклали угоду з н?мцями, зг?дно з якою острови под?лялися м?ж ними. На островах н?мц? захопили до 1000—1200 рос?йських солдат?в, жалюг?дн? рештки наземних та морських сил Рос?йсько? республ?ки, яких переправили до Л??па?. У Мар??гамн? н?мц? взяли к?лька рос?йських в?йськових корабл?в ? ф?нський пароплав ?Балт?к?.

Шведський контингент перебував на арх?пелаз? до 26 травня 1918 року, а н?мецький був остаточно виведений у вересн? того ж року.

Британськ? операц?? на Балтиц?

У листопад? 1918 року, вже п?сля завершення во?нних д?й Першо? св?тово? в?йни, Корол?вський британський флот розпочав операц?ю ?Червоний шлях?, що мала за мету силами кра?н Антанти та ?хн?х союзник?в не допустити поширення б?льшовизму на теренах колишньо? Рос?йсько? ?мпер??. Бойов? д?? Корол?вського флоту п?д командуванням контрадм?рала Едв?на Александр-С?нклера тривали до листопада 1919 року.

Див. також

• Б?й при Доггер-банц? (1915)
• Битва в Гельголандськ?й бухт? (1914)
• Друга битва в Гельголандськ?й бухт?
• Б?й б?ля мису Сарич
• Флот в?дкритого моря (Н?мецька ?мпер?я)
• Пересл?дування крейсер?в ?Гебен? та ?Бреслау?

Прим?тки

Коментар?

Джерела

Л?тература

• Зайончковский, Андрей Медардович. Первая мировая война. — СПб : Полигон, 2000. — 878 с. — ISBN 5-89173-082-0. (рос.)
• История Первой мировой войны 1914—1918 гг / под редакцией И. И. Ростунова. — М. : Наука, 1970. — Т. в 2-х томах. — 25 500 прим. (рос.)
• Фирле Рудольф. Война на Балтийском море = Firle R. Der Krieg in der Ostsee. — Л. : Редакционно-издательский отдел Морских Сил РККФ, 1926. — 296 с. (рос.)
• Dupuy, Trevor Nevitt and The military history of World War I: naval and overseas war, 1916—1918 (1967)
• Halpern, Paul G. (1995). A Naval History of World War I. Annapolis: Naval Institute Press. ISBN 1-55750-352-4.
• Больных А. Г. Морские битвы Первой мировой: Трагедия ошибок. [Арх?вовано 30 грудня 2019 у Wayback Machine.] — АСТ, 2001. — 560 с. — ISBN 5170044291.(рос.)
• Меркушов В. А. Записки подводника 1905—1915 [Арх?вовано 25 грудня 2019 у Wayback Machine.]. — М.: Согласие, 2004.

Посилання

• В?йна на мор? [Арх?вовано 27 липня 2014 у Wayback Machine.](укр.)
• Начало войны и кампания 1914 г. на Балтийском море. [Арх?вовано 3 с?чня 2020 у Wayback Machine.]
• Кампания 1915—1917 гг. на Балтийском море [Арх?вовано 3 с?чня 2020 у Wayback Machine.]