美海军今年拟为濒海战斗舰加装超视距反舰导弹

?вропейськ? в?йськов? союзи в 1915 роц?. Центральн? держави коричнев?, Кра?ни Антанти с?р? та нейтральн? кра?ни жовт?

Анта?нта (в?д фр. entente [ɑ?tɑ?t] — згода, початок виразу фр. Entente cordiale — сердечна згода) — в?йськово-пол?тичне угрупування, основними членами якого були Велика Британ?я, Французька республ?ка ? Рос?йська ?мпер?я, створене в 1904—1907 роках.

Основний опис

Антанта дом?нувала в м?жнародних в?дносинах перших десятил?ть XX стол?ття. Виникла у в?дпов?дь на створення в 1882 роц? ? подовження в 1891-му Тро?стого союзу Н?мецько? ?мпер??, Австро-Угорсько? ?мпер?? та Корол?вства ?тал?я. Веде початок в?д франко-рос?йського союзу 1891—1893 рок?в. Оформилася як глобальна коал?ц?я п?сля вступу до союзу Велико? Британ??, яка 8 кв?тня 1904 року врегулювала суперечност? з Французькою республ?кою в Африц? та 31 серпня 1907 року — з Рос?йською ?мпер??ю в Аз?? (Конвенц?я про розпод?л сфер впливу в Перс??, Афган?стан?, Тибет?).

Колон?альна експанс?я та озбро?ння Н?мецько? ?мпер??, ?? прагнення пок?нчити з пануванням Велико? Британ?? на морях спонукали Лондон в?д?йти в?д попередньо? пол?тики ?блискучо? ?золяц???, вступити у союзницьк? вза?мини з континентальними державами, збер?гаючи пров?дну роль у св?тових м?жнародних в?дносинах.

1911 року Антанта стала в?йськовим союзом ? основою сил союзник?в п?д час Першо? св?тово? в?йни. У роки в?йни блок Велико? Британ??, Французько? республ?ки, й Рос?йсько? ?мпер?? п?дтримало 25 держав, серед них США, Японська ?мпер?я, Румунське корол?вство, Республ?ка Китай, Грецьке корол?вство, Португальська республ?ка та ?нш?. США, не бажаючи розчинятися в Антант?, проголосили себе ?асоц?йованою кра?ною? угруповання. Антанта виграла Першу св?тову в?йну ? закр?пила св?й усп?х дипломатично на Паризьк?й мирн?й конференц??, створивши так звану Версальську систему м?жнародних в?дносин.

Вплив на Укра?ну

Назр?вання глобального збройного конфл?кту м?ж в?йськово-пол?тичними блоками безпосередньо загрожувало Укра?н?. Укра?нськ? земл? перебували у склад? держав, як? належали до протилежних стор?н — Рос?йсько? ?мпер?? й Австро-Угорсько? ?мпер??, що змагалися за перш?сть у П?вденно-Сх?дн?й ?вроп?. Але на укра?нськ? земл? претендували й ?нш? держави. Сутт?вою причиною та?много при?днання Корол?вства Румун?я до Тро?стого союзу 7 жовтня 1883 року було прагнення заволод?ти Бессарабською губерн??ю. В?д початку Першо? св?тово? в?йни укра?нськ? земл? перетворилися на арену жорстоких битв. В оф?ц?йно проголошених територ?альних вимогах Рос?йсько? ?мпер?? йшлося про при?днання до Рос?? Сх?дно? Галичини, а також, не зовс?м виразно, — Закарпаття. П?вн?чна Буковина поступово перетворилася на об'?кт активного торгу Рос?йсько? ?мпер?? з Корол?вством Румун?я, при цьому союзники Рос??, по блоку, п?дтримували Румун?ю.

Повалення царизму й розгортання укра?нського нац?онального руху спочатку не зм?нило ставлення Антанти до Укра?ни. Французька ?мпер?я й Велика Британ?я продовжували розглядати укра?нське питання як внутр?шню справу Рос?йсько? ?мпер??. Однак неспроможн?сть останньо? утримувати Сх?дний фронт привернула увагу Антанти до Укра?ни як до геопол?тичного партнера.

У цей час активна д?яльн?сть спецслужб кра?н Антанти ? США, як? неприховано втручалися у внутр?шн? справи Укра?ни, була викликана не ?нтересом до в?дродження нац?онально? державност?, а суто прагматичною зац?кавлен?стю у залучення ресурс?в УНР до в?йни проти держав Центрального блоку. З вояк?в-укра?нц?в планувалося створити к?лька арм?йських корпус?в гарматного м'яса для в?дправлення на П?вденно-Зах?дний ? Румунський фронти.

П?сля проголошення Першого Ун?версалу УЦР ? створення Генерального Секретар?ату УЦР-УНР уряди держав Антанти з л?та 1917 року почали надсилати сво?х представник?в для ознайомлення з внутр?шньопол?тичною ситуац??ю в Укра?н?. У серпн? 1917 року за дорученням французького посольства у Петербурз? в Ки?в? перебував журнал?ст Жан Пел?сь?, який ?нформував св?й уряд про под?? в Укра?н?. У жовтн? 1917 року британо-французька в?йськова м?с?я на чол? з ген. Табу? ? полк. Перль? вела переговори з генеральним секретарем в?йськових справ Симоном Петлюрою. Представники Антанти на вс?х переговорах з укра?нською стороною переважно ставили питання про можлив?сть використання укра?нських в?йськ, що поступово формувались, у во?нних д?ях проти австро-н?мецького блоку. Антанта актив?зувала д?яльн?сть консул?в у Ки?в? й Одес?, це були, в?дпов?дно, британц? Дуглас ? Джон Багге, американц? Д. Дженк?нс ? Рей, в?йськово-сан?тарних та ?нших орган?зац?й.

Пад?ння Тимчасового уряду ? захоплення б?льшовиками ставки головнокомандуючого рос?йськими в?йськами М. Духон?на, спричинили пере?зд в?йськових м?с?й Велико? Британ??, Японсько? ?мпер??, Корол?вства Румун?я, Корол?вства Серб?я та Бельг?? до Ки?ва. У м?ст? розпочались активн? переговори з представниками Велико? Британ?? (генерал Чарльз) ? Французько? республ?ки (полковник Гравь? ? Перль?), як? намагались встановити оф?ц?йн? в?дносини з Генеральним Секретар?атом ? пробували переконати укра?нський уряд не брати участ? в переговорному процес? з Центральними державами. У грудн? 1917 року уряди Французько? республ?ки ? Велико? Британ?? призначили сво?х представник?в в Укра?н? — в?дпов?дно генерала Жоржа Табу? та Д. П. Багге.

21 грудня 1917 року (3 с?чня 1918 року) генерал Ж. Табу? оф?ц?йно заявив про визнання Укра?нсько? Народно? Республ?ки ? призначення його ком?саром Французько? Республ?ки при Генеральному Секретар?ат?. Держави Антанти намагались переконати уряд УНР продовжувати боротьбу на Зах?дному ? П?вденному фронтах, пропонуючи ф?нансову ? в?йськову допомогу. Однак складне внутр?шньопол?тичне становище в Укра?н?, агрес?я б?льшовицько? Рос?? та окупац?я ?? в?йськами значно? частини укра?нсько? територ??, в тому числ? Ки?ва, примусили Генеральний Секретар?ат в?дмовитись в?д подальших контакт?в з Антантою ? укласти в 1918 роц? — Берестейський мир.

23 грудня в Париж? вищ? представники влади, арм?? й розв?дки уклали англо-французьку угоду про розпод?л сфер впливу в Рос?? 1917 року. Укладення Брестського мирного договору УНР з державами Четверного союзу 9 лютого 1918 року було засуджено Антантою ? в майбутньому використовувалося сус?дами Укра?ни для пол?тичних спекуляц?й. Контроль над територ??ю Укра?ни австро-н?мецьких в?йськ (1918) перервав роботу м?с?й ? представник?в Антанти в Укра?н?.

Протягом 1918 року Антанта ставилась вороже до УНР ? Укра?нсько? Держави гетьмана Павла Скоропадського, повн?стю п?дтримуючи Добровольчу арм?ю генерала А. Ден?к?на та ?дею рос?йських шов?н?стичних к?л про в?дновлення рос. ?единой и неделимой России?. У жовтн? 1918 року у Женев? м?н?стр закордонних справ Укра?нсько? Держави Д. Дорошенко намагався вступити в переговори з представниками кра?н Антанти, але, через початок антигетьманського повстання, ц? спроби були припинен?. Директор?я УНР не була визнана Антантою, а позиц?я укра?нського уряду розглядалась ?? дипломатами як ?б?льшовицька?.

П?сля перемоги над ворожим угрупованням 1918 року Антанта розпочала введення сво?х в?йськ у п?вденн? райони Укра?ни — стурбована наступом б?льшовик?в, Антанта ухвалила р?шення зам?нити н?мецьк? гарн?зони власними в?йськами. 12 грудня 1918 року Арм?я УНР п?сля жорстоких бо?в з б?логвард?йцями на п?дступах до Одеси зайняла м?сто, а вже 15 грудня 1918 року розпочалася висадка франко-грецького десанту п?д командуванням генерала Бор?юса у прибережн?й смуз? Одеси. 27 грудня 1918 року Директор?я УНР опубл?кувала ноту ?До демократ?й ус?х нац?й св?ту ? демократ?й держав Антанти?, у як?й висловлювався р?шучий протест проти втручання Антанти у внутр?шн? справи Укра?ни. Враховуючи складне становище на укра?нсько-б?льшовицькому фронт?, Директор?я видала наказ про в?дх?д укра?нських частин з м?ста. Наприк?нц? грудня 1918 року в?йська Антанти, загальним числом близько 60 тисяч ос?б, поступово захопили п?вденну частину Укра?ни по л?н?? Тирасполь — Б?рзула — Вознесенськ — Микола?в — Херсон — Крим.

Змушена вести бо? на два фронти, Директор?я вир?шила вступити в переговори з в?йськовим командуванням Антанти. 6 лютого 1919 року командувач французькими в?йськами д'Ансельм поставив укра?нськ?й делегац?? — ?. Мазепа, Степан Бачинський, О. Греков, Серг?й Остапенко, у Б?рзул? попередн? умови для початку переговор?в — в?дставка Володимира Винниченка, Володимира Чех?вського та Симона Петлюри, контроль над ф?нансовою пол?тикою укра?нського уряду; зв?льнення з в'язниць гетьманських м?н?стр?в, та ?нш?. Найважлив?ше для укра?нсько? делегат (делегац??) питання про визнання незалежност? УНР на переговорах не ставилось.

П?сля виходу 11 лютого 1919 року з? складу Директор?? Володимира Винниченка ? формування 13 лютого 1919 року нового уряду без участ? представник?в соц?ал?стичних парт?й переговори продовжились. Не подаючи над?? на можлив?сть визнання УНР, Антанта вимагала п?дпорядкування укра?нсько? арм?? союзному командуванню ? включення ?? поряд з Добровольчою арм??ю генерала Ден?к?на у ?диний антиб?льшовицький фронт та встановлення контролю Антанти над укра?нськими землями. На ц? умови укра?нська делегац?я категорично не погодилась.

На Паризьк?й мирн?й конференц?? 1919—1920 рок?в глави Антанти ? США диктували переможеним кра?нам умови пово?нного врегулювання, створивши Версальську систему м?жнародних в?дносин. Питання, пов'язан? з Укра?ною та ?? землями, розглядалися в контекст? або в?дновлення ??дино? та непод?льно? Рос???, або створення ?сан?тарного кордону? на зах?дних рубежах Радянсько? кра?ни. З початком функц?ювання Л?ги Нац?й д?яльн?сть Антанти формально припинилася.

Див. також

• В?йськова присутн?сть Антанти на п?вдн? Укра?ни
• Тро?стий союз
• Четверний союз

Джерела

• Симоненко Р. Г. Антанта [Арх?вовано 18 кв?тня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопед?я ?стор?? Укра?ни : у 10 т. / редкол.: В. А. Смол?й (голова) та ?н. ; ?нститут ?стор?? Укра?ни НАН Укра?ни. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 93. — ISBN 966-00-0734-5.
• ?. Борщак. Антанта [Арх?вовано 8 березня 2017 у Wayback Machine.] // Енциклопед?я сучасно? Укра?ни / ред. кол.: ?. М. Дзюба [та ?н.] ; НАН Укра?ни, НТШ. — К. : ?нститут енциклопедичних досл?джень НАН Укра?ни, 2001-–2025. — ISBN 966-02-2074-X.
• Укра?нська радянська енциклопед?я : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ?н. — 2-ге вид. — К. : Головна редакц?я УРЕ, 1974–1985.
• Дов?дник з ?стор?? Укра?ни / за ред. ?. З. П?дкови, Р. М. Шуста. — К. : Генеза, 2001. — ISBN 966-504-439-7.
• Стаття на сайт? ?нституту ?стор?? Укра?ни Нац?онально? академ?? наук Укра?ни [Арх?вовано 24 травня 2011 у Wayback Machine.]

Л?тература

• ?стор?я дипломат??. Том другий. Дипломат?я за нового часу (1872—1919 рр.) / П?д ред. акад. В. П. Потьомк?на. Укладач? проф. Хвостов В. М. ? проф. М?нц ?. ?.— К.: Укра?нське вид-во пол?тич. л?т-ри, 1948.— 408 с.
• Рубинштейн Н. Советская Россия и капиталистические государства в годы перехода от войны к миру (1921—1922 гг.). — М., 1948.
• Тэйлор А.Дж. П. Борьба за господство в Европе. 1848—1918. — Москва, 1958.
• Симоненко Р. Г. ?мпер?ал?стична пол?тика Антанти ? США щодо Укра?ни в 1919 роц?. — Ки?в, 1962.
• История дипломатии. Том третий: Дипломатия в период подготовки второй мировой войны (1919—1939 гг.) / Под ред. акад. В. П. Потемкина. Сост.: проф. Минц И. И., проф. Панкратова А. М., акад. Потёмкин В. П., акад. Тарле Е. В. и Колчановский Н. П.— М.—Л.: Гос. изд-во политич. лит-ры, 1945.— 884 с.
• Марголин А. Украина и политика Антанты (записки еврея и гражданина). — Берлин: Изд-во С. Ефрон, 1922 [Арх?вовано 22 листопада 2011 у Wayback Machine.].
• Патер ?. Антанта // Зах?дно-Укра?нська Народна Республ?ка 1918—1923. Енциклопед?я. Т. 1: А–Ж. ?вано-Франк?вськ: Манускрипт-Льв?в, 2018. 688 с. — С. 49 — 51. ISBN 978-966-2067-44-6