布依族“三月三”文化艺术之乡——贞丰

Революц?я айстр
Насл?дки Першо? св?тово? в?йни та Революц?? 1917–1923
Революц?йн? солдати з кв?тами айстр, 31 жовтня 1918 Революц?йн? солдати з кв?тами айстр, 31 жовтня 1918
Дата: 28–31 жовтня 1918 (3 дн?) М?сце: Угорщина Результат: Перемога революц?онер?в Австро-Угорщина розпущена К?нець Першо? св?тово? в?йни в Угорщин? Створення Першо? Угорсько? Республ?ки
Сторони
Угорська нац?ональна рада Угорська соц?ал-демократична парт?я Солдатськ? ради	Австро-Угорщина Корол?вство Угорщина
Командувач?
М?хай Каро? Янош Гок Йожеф Погань ?мре Черняк ?штван Фр?др?х	Карл IV Ерцгерцог Йозеф Янош Гад?к Шандор Векерле Геза Лукачич

百度 完整的歌名很长，《所幸（世界再大，我走不出你）》，你才是重点所在。

Революц?я айстр, або хризантемна революц?я (угор. ?szirózsás forradalom) — демократична революц?я в Угорщин?, яка в?дбувалась з 31 жовтня до 16 листопада 1918 року. ?? л?дером був граф М?хай Каро?, який за п?дтримки соц?ал-демократ?в став головою уряду, а п?сля проголосив незалежн?сть та перетворення на демократичну республ?ку.

Передумови та причини революц??

Угорщина, як ? ?нш? нац?ональн? райони Австро-Угорщини, не дивлячись на вс? прив?лег??, пов'язан? з Австро-угорським компром?сом, переносила вс? тяготи Першо? св?тово? в?йни. Скориставшись во?нним станом, В?день посилив репрес?? проти м?сцевих нац?ональних орган?зац?й, як? були закрит?. Сотн? тисяч угорц?в були моб?л?зован? в арм?ю Австро-Угорщини, гарн?зони були посилен?, а во?нн? п?дпри?мства були м?л?таризован?. Будапештський сейм, за в?дсутност? сил для зм?ни ситуац??, намагався саботувати п?дпри?мства. Спершу под?бн? д?? не давали н?яко? практично? корист?, але з ростом невдоволення в?йною парламент та нац?ональна ?нтел?генц?я стали центром опозиц?? до В?дня. Поступовий перелом ситуац?? на користь Антанти, а також приближення фронту до кордону держави разом ?з крахом флоту та системи постачання пров?анту стали катал?затором до д?й м?сцево? ел?ти.

17 жовтня 1918 року, на наступний день п?сля публ?кац?? ?мператором Карлом ман?фесту про перетворення Австро-Угорщини на федерац?ю, зг?дно з яким у кожному нац?ональному район? мала бути створена нац?ональна рада, парламент Угорщини роз?рвав ун?ю з Австр??ю. Але законодавчий форум у Будапешт? не п?шов дал?, не оголосивши н? незалежност?, н? зречення Габсбург?в. Не дивлячись на це, Карла, монарх?ю та ?мпер?ю не врятували н? указ, н? коронац?я в столиц? Угорщини 21 листопада 1916 року.

Прикладу угорц?в посл?дували чехи, оголосивши незалежн?сть 28 жовтня, та п?вденн? слов'яни днем п?зн?ше. Пад?ння Австро-Угорсько? монарх?? разом ?з катастрофою на фронт?, а також необх?дн?сть збереження територ?ально? ц?л?сност? Угорщини в?д вторгнення Антанти, змусило ?мператора назначити 27 жовтня регентом ерцгерцога Йозефа Августа, який через три дн? в?дправив у в?дставку л?беральний уряд Векерле та назначив прем'?р-м?н?стром Яноша Гад?ка з метою наведення порядку в Угорщин? та створення умов для реал?зац?? ман?фесту в?д 16 жовтня 1918 року в життя. Але фактично це була остання спроба ?мператора зберегти контроль над Транслейтан??ю, яка провалилась.

Повстання в Будапешт? та реакц?я транслейтанських пров?нц?й

30 жовтня 1918 М?хай Каро? виступив у парламент? з надзвичайно емоц?йною промовою, у як?й закликав закр?пити завоювання на фронт? в?йни угорського народу за свободу в умовах розпаду Австро-Угорщини. Соц?ал-демократична парт?я була в?дновлена, з ?? д?яльност? були знят? будь-як? обмеження, ? саме вона закликала до повстання робочих та селян наступного дня.

Зранку озбро?н? натовпи з кв?тами айстр на одяз? стали йти до центру м?ста ?, зокрема, до корол?вського палацу. Арм?я повсталих не зустр?ла жодного спротиву. До полудня ерцгерцог Йосиф Август вт?к ?з Будапешта, а Янош Хад?ков склав ?з себе повноваження. ?мператор, усв?домивши ситуац?ю, що склалася, призначив Каро? прем'?ром.

Населен? переважно угорцями земл? угорсько? корони прийняли новину з рад?стю, вважаючи революц?ю останн?м бо?м за незалежн?сть, хоча парламент не скинув Габсбург?в ? не проголосив незалежн?сть Угорщини в?д Австр??. Водночас 29 та 30 жовтня Загребське народне в?че ? Словацька нац?ональна рада (?Мартинська декларац?я?) оголосили про в?дд?лення в?д Угорщини, а в Трансильван?? посилився рух за об'?днання з Румун??ю. В умовах тривало? в?йни та вироблених Антантою принцип?в по Австро-Угорщин?, у ход? в?йни, новий уряд не м?г зупинити розвал держави.

Проголошення республ?ки

Поки угорський уряд намагалося впоратися з хаосом в кра?н?, абсолютно не готово? до зими, у Паду? 3 листопада було п?дписано перемир'я. Австро-Угорщина програла св?тову в?йну. Принизлив? умови миру посприяли тому, щоб 5 листопада парламент скинув з трону Карла IV, а 13 листопада сам Карл випустив прокламац?ю, у як?й заявив про ?самоусунення в?д управл?ння внутр?шн?ми справами Угорщини?, п?дкреслюючи, що ?не в?др?ка?ться в?д трону ? готовий повернутися знову для допомоги сво?му народу в подоланн? революц?йно? смути?.

П?сля цих под?й М?хай Каро?, який перебував на хвил? усп?ху, 16 листопада 1918 року роз?рвав перемир'я з Антантою, спод?ваючись на новий, виг?дн?ший сепаратний мир через сво? зв'язки з французьким урядом, розпустив парламент ? надзвичайним декретом оголосив ?кра?н? ? народу про л?кв?дац?ю набридло? монарх?? ? встановлення Народно? республ?ки?. Так Угорщина стала останньою землею колишньо? ?мпер??, яка остаточно порвала з Австр??ю ? Габсбургами. М?сце парламенту зайняла сп?шно сформована Нац?ональна рада, складена з член?в верх?вки Соц?ал-демократично? парт??.

Новий законодавчий орган скликав на 11 с?чня 1919 року Нац?ональний З'?зд Рад з метою обрання першого глави незалежно? Угорщини за останн? 500 рок?в ? п?дриву впливу новоутворено? 4 листопада 1918 року Комун?стично? парт?? Угорщини, яка тримала курс на пролетарську революц?ю ? союз ?з Радянською Рос??ю. Президентом був затверджений М?хай Каро?, який головою держави призначив новий уряд на чол? з Денешом Бер?нке?. Було встановлено 8-годинний робочий день, соц?альне страхування роб?тник?в ? тимчасова демаркац?я кордон?в ?з новими сус?дами. Революц?я айстр була завершена, однак все виявилося далеко не таким безхмарним. Уже в грудн? 1918 року роб?тники стали проявляти невдоволення господарською пол?тикою уряду, а також п?дписанням сепаратного перемир'я на менш виг?дних умовах ? втрати Транс?льван??. Виникали конфл?кти на кордонах. Революц?я не вир?шила вс?х проблем, пов'язаних ?з майбутн?м Угорщини. Свою роль з?грала Комун?стична парт?я Угорщини, яка вела активну аг?тац?ю серед роб?тник?в та солдат?в.

Результати та насл?дки революц??

Незалежна ? республ?канська Угорщина була визнана державами-переможницями з небажанням, так само як ? сус?дами: румунами, чехословаками ? новою державою п?вденних слов'ян. Незважаючи на повалення Габсбург?в ? роз?рвання ун??, б?льше н?яких крок?в у розвитку ? зм?цненн? Угорсько? держави зроблено не було. ?нститути демократ?? виявилися нездатними до в?дновлення економ?ки, нац?онально? гордост? та збереження територ?ально? ц?л?сност?. У результат? будапештського перевороту навесн? 1919 року на зм?ну правл?ння Каро? прийшов союз комун?ст?в ? л?вих соц?ал-демократ?в, як? проголосили 21 березня Угорську радянську республ?ку.

Народна республ?ка була в?дновлена ??2 серпня 1919 ? знищена 8 серпня регентом ерцгерцогом Йозефом Августом, який в?дновив владу ? якого Антанта змусила через два тижн? в?дмовитися в?д влади ? повернути республ?ку, що була визнана законною владою в Угорщин? лише 25 вересня того ж року з формуванням уряду Кароя Гусара. Демократ?я ж впала п?сля входження угорських контрреволюц?йних в?йськ п?д командуванням М?клоша Хорт? та ?штвана Бетлена в Будапешт? 25 листопада 1919 року й оголошення про реставрац?ю монарх?? з передачею питання про остаточне затвердження державного ладу в?льнообраним Нац?ональним зборам.

Революц?я айстр дала Угорщин? перший досв?д демократичного самоврядування, акт якого саботувався пол?тичною кон'юнктурою. Лише через 80 рок?в п?сля пад?ння Народно? республ?ки кра?на повернулася до парламентсько? демократ??.

Доля л?дер?в революц?? склалася по-р?зному: безл?ч м?н?стр?в постраждало в ход? червоного ? б?лого терору в 1919—1920 рр. А л?дер революц??, граф Каро?, помер в ем?грац?? у Франц?? п?сля Друго? св?тово? в?йни, не зум?вши домовитися з? комун?стичним режимом.