欧盟拟对美国科技巨头加征数字税，每年有望增收50亿欧元

Парла?ментська респу?бл?ка — р?зновид республ?кансько? форми правл?ння, де парламент, бувши повновладним органом, форму? пол?тично в?дпов?дальний перед ним уряд ? зазвичай обира? президента, який займа? в систем? державних орган?в символ?чну юридичну роль.

Загальн? ознаки

Основн? ознаки парламентсько? республ?ки:

• президент ? главою держави, але не главою виконавчо? влади як у президентськ?й республ?ц?. Виконавча влада належить глав? уряду (прем'?р-м?н?стру, канцлеру), який ? ма? вс? необх?дн? державно-владн? повноваження для зд?йснення урядово? пол?тики;

• президент обира?ться або парламентом, або колег??ю, спец?ально сформовано? для його обрання з обов'язковою участю член?в парламенту (ФРН, ?нд?я), тобто його влада пох?дна в?д парламенту;

• президент признача? главу уряду, але не на власний розсуд, а з числа л?дер?в парт?? чи коал?ц?? парт?й, як? мають б?льш?сть м?сць у парламент? або його нижн?й палат?. В ?ншому випадку уряд може не отримати вотум дов?ри в парламент? (це необх?дна процедура для парламентсько? республ?ки) ? не буде сформований. Члени уряду призначаються президентом за рекомендац??ю голови уряду;

• ключова ознака парламентсько? республ?ки — пол?тична в?дпов?дальн?сть уряду перед парламентом, а не перед президентом. В?дпов?дальн?сть ця найчаст?ше сол?дарна: недов?ра голов? уряду тягне за собою в?дставку всього уряду. У раз? винесення вотуму недов?ри або в?дмови у дов?р? уряд або ?де у в?дставку, або президент, не приймаючи в?дставки уряду, може розпустити парламент (нижню палату) ? призначити достроков? вибори;

• президент не несе в?дпов?дальн?сть за д?яльн?сть уряду. Вона покладена на главу уряду;

• президент не може на власний розсуд в?дправити у в?дставку главу уряду, але за рекомендац??ю голови уряду може в?дправити у в?дставку будь-якого члена уряду;

• в законодавч?й област? президент парламентсько? республ?ки над?лений правом законодавчо? ?н?ц?ативи, погоджено? з урядом;

• акти, як? видаються президентом, потребують контрас?гнатури, тобто п?дпису прем'?р-м?н?стра або м?н?стра, як? ? несуть за них в?дпов?дальн?сть. Без такого п?дпису акти президента нед?йсн?. У парламентськ?й республ?ц? ключова ф?гура в держав? — голова уряду.

Характеристика парламентсько? республ?ки

При парламентськ?й республ?ц? також можлив? два державн? режими — парламентарний ? м?н?стер?альний.

Парламентська республ?ка, зокрема в ?? ?чистому? вигляд?, поширена значно менше, н?ж президентська. Це Австр?я, Н?меччина, ?нд?я, ?рланд?я, ?тал?я, Португал?я (п?сля низки реформ конституц?? 1976 р., ?стотно ослабили позиц?? президента), Кабо-Верде в Африц? (з 1990 р), Вануату в Океан?? та ?н. У тих кра?нах, де багатопарт?йн?сть обумовлю? д?ю парламентарного державного режиму, насл?дком його ? част? урядов? кризи.

В ?тал??, наприклад, уряд утриму?ться у влади в ц?лому менше року, хоча парт?йний склад уряду зазвичай майже не зм?ню?ться, та й персональн? перестановки незначн?. Проте виступи на користь зм?ни форми правл?ння в ц?й кра?н? останн?м часом р?зко посилилося, ? схоже, що цього разу не залишаться безрезультатними.

Весь пол?тичний спектр кра?ни представлений ? структурований через уряд парт?йно? б?льшост? (пол?тичний спектр в цьому випадку розд?ля?ться на парт?йну б?льш?сть ? менш?сть). При наявност? потреби ч?ткого конструювання пол?тично? системи парламентська модель зда?ться максимально природною ? вт?лю? ?деали парт?йного правл?ння, в той час як у президентськ?й систем? ц?нн?сть парт?йного правл?ння в?дступа? на другий план по будов? з можлив?стю набрати для управл?ння високопрофес?йну команду.

При справд? багатопарт?йн?й систем? парламентська форма правл?ння забезпечу? оптимальну парламентську б?льш?сть у вигляд? коал?ц?йного уряду. При цьому ? к?льк?сть портфел?в розпод?ля?ться в уряд? пропорц?йно ваз? цих парт?й, що нереально в принцип? в президентськ?й республ?ц?.

Пол?тичний стиль

Сам пол?тичний стиль парламентсько? республ?ки забезпечу? прилучення виборц?в до б?льш фундаментальних пол?тичних ц?нностей ? ор??нтац?й. В?н пов'язаний ?з забезпеченням д?йсно глибокого ? сутн?сного для парламентських систем пол?тичного плюрал?зму з вибором м?ж великим числом пол?тичних платформ р?зних пол?тичних парт?й, у той час як президентська система персон?ф?кована ? ор??нту? виборц?в на яскравих л?дер?в. Парламентська система забезпечу? ?дн?сть д?й виконавчо? ? законодавчо? влади, повну п?дтримку законодавчих ?н?ц?атив уряду (за винятком уряду нест?йкого парламентсько? б?льшост? або уряду парламентсько? меншост?).

Переваги та недол?ки

Головну перевагу парламентсько? системи зазвичай бачать в максимально т?сному зв'язку з принципом народного представництва. В певн?й м?р? ? проходження парт?йних установок ? програм, зв'язан?сть ними пол?тичного курсу може виступати як перевага парламентсько? системи, оск?льки да? ч?тку ?деолог?чну основу незалежно в?д смак?в ? пристрастей парт?йних л?дер?в.

Недол?ки парламентсько? системи, так само як ? президентсько?, ? продовженням ?? переваг.
Нест?йк?сть коал?ц?й у парламентських системах веде до зм?ни уряду, до нест?йкост? вс??? пол?тично? системи в ц?лому (характерний приклад цього да? ?тал?я з ?? частими парламентськими кризами). В результат? необх?дност? витримування певно? ?деолог?чно? л?н?? в уряду може спостер?гатися нестача прагматизму.

П?д час криз ? ускладнень, коли потр?бно д?яти швидко, приймаючи персонально всю в?дпов?дальн?сть, у парламентських системах в?дчува?ться брак повноважень в уряду ? глави держави. В той же час у парламентських системах ? на перший погляд парадоксальна тенденц?я приниження рол? парламенту в умовах, коли члени уряду одночасно ? депутатами ? виступають як пол?тична ел?та на противагу меншост?. У цьому випадку уряд узурпу? законодавчу владу, надаючи парламенту можлив?сть т?льки ?штампувати? закони, чого не може в принцип? бути в президентських системах.

Поширен?сть у св?т?

Приклади парламентських республ?к:

•  Австр?я
•  Албан?я
•  Бангладеш
•  Болгар?я
•  Вануату
•  В?рмен?я
•  Грец?я
•  Груз?я
•  Дом?н?ка
•  Естон?я
•  Еф?оп?я
•  ?зра?ль
•  ?нд?я
•  ?рак
•  ?рланд?я
•  ?сланд?я
•  ?тал?я
•  Латв?я
•  Литва
•  Мальта
•  Непал
•  Н?меччина
•  Польща
•  Португал?я
•  Серб?я
•  С?нгапур
•  Словен?я
•  Словаччина
•  Угорщина
•  Ф?нлянд?я
•  Хорват?я
•  Чех?я
•  Швейцар?я

Джерела

• Загальна теор?я держави ? права — Цв?к М. В.,Петришин О. В., Авраменко Л. В.-Харк?в,-2009 р?к
• Венгеров А. Б. Теор?я держави ? права. — М. — 2004
• Теор?я держави ? права — Скакун О.
• Конституц?йне (державне) право розвинених кра?н: Учеб. пос?бник / М. Ф. Чудаков. -Мн.: Нове знання, 2001

Л?тература

• Парламентська республ?ка // Велика укра?нська юридична енциклопед?я : у 20 т. / О. В. Петришин (в?дп. ред.) та ?н.. — 2017. — Т. 3 : Загальна теор?я права. — С. 402. — ISBN 978-966-937-233-8.

Посилання

• Парламентська республ?ка [Арх?вовано 13 серпня 2020 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопед?я : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (в?дп. ред.) [та ?н.]. — К. : Укра?нська енциклопед?я ?м. М. П. Бажана, 2002. — Т. 4 : Н — П. — 720 с. — ISBN 966-7492-04-4.

Див. також

• Республ?ка
• Парламент
• Зм?шана республ?ка:
  • Парламентсько-президентська республ?ка
  • Президентсько-парламентська республ?ка
• Президентська республ?ка