区块链3.0（宇宙主链）速度改变世界

У В?к?пед?? ? статт? про ?нших людей з таким ?м'ям: Тхеджо.

Тхеджо кор. ??
1-й Ван Чосону
5 серпня 1392 — 14 жовтня 1398
Попередник:	Заснування держави
Наступник:	Чонджон
?м'я при народженн?:	кор. ???
Народження:	11 жовтня 1335  Хамхин, КНДР
Смерть:	24 травня 1408 (72 роки)  Чандук, Сеул, Чосон
Причина смерт?:	?нсульт
Поховання:	Geonwolleungd
Кра?на:	Корьо  Чосон
Р?д:	Д?м Л?
Батько:	Yi Cha-ch'und
Мати:	Uihyed
Шлюб:	Sinuid, Sindeokd, Consort Seong of the Wonju Won cland, Gohyn Gongju U ssid, HwaYi Ongju Kim ssid ? Lady Jud
Д?ти:	Grand Prince Jinand, Чонджон, Grand Prince Ikand, Grand Prince Hoeand, Тхеджон, Grand Prince Deokand, Grand Prince Muand, Grand Prince Uiand, Princess Gyeongsund, Princess Uiryeongd, Princess Kyungshind, Princess Kyungsund ? Princess Soucksind
Автограф:
百度 《地方领导留言板》将群众分散的意见汇集起来，建立起固定机制回应人民网网民留言，有助于提高人民群众的满意度。  Мед?афайли у В?к?сховищ?

Тхеджо (кор. ??, 太祖, Taejo, T'aejo); ?м'я при народженн? Л? Сон?? або Л? Сонгьо (кор. ???, 李成桂, I Seonggye, Yi S?nggye; 27 жовтня 1335 — 24 травня 1408) — корейський правитель, засновник ? перший володар держави Чосон. Мав пров?нц?йне дворянське походження та був головною постаттю у в?дторгненн? в?д влади династ?? Корьо. Зр?кся престолу 1398 року п?д час розпалу боротьби за владу м?ж його синами. Помер 1408 року й посмертно був зведений у сан ?мператора 1899 року.

Родина

Походив з роду Л?. Син Л? Чжачху, що за етн?чним походженням був корейцем, хоч довгий час займав висок? владн? позиц?? у монгол?в. Його мати за етн?чним походженням була китаянкою. При народженн? отримав ?м'я Сон??.

Згодом його батько зм?нив свою провладну позиц?ю, сам прийшов до палацу Конмина й запропонував свою допомогу в боротьб? проти монгол?в за п?вн?чно-сх?дн? земл? Коре?. Завдяки здобуткам батька Л? Сон?? зм?г у подальшому при?днатись до в?йськово? верх?вки влади.

В?йськова кар'?ра

Л? Сон?? брав активну участь у боротьб? з монголами 1370—1380-их рок?в Окр?м того, виступав проти японських п?рат?в, як? спустошували узбережжя й загалом гальмували торг?влю. Також йому приписують кер?вництво ?червоними пов'язками? династ?? М?н, як? повстали та д?стались Корейського п?вострова в боротьб? проти династ?? Юань. Знать корол?вського двору Корьо под?лилася на 2 угруповання: перше на чол? з Л? Сон??, який вважав в?йну з могутньою М?н абсолютно безперспективною, а другу очолив генерал Чхве Йон, що п?дтримував позиц?ю Юань.

Прих?д до влади

Таким чином поступово в?дбувалося наростання конфл?кту м?ж двома сторонами. Апоге?м боротьби став 1388 р?к. Л? Сон??, призначений командувачем корейських в?йськ, зм?нив тактику та в?дмовився виступати проти династ?? М?н. В?н, маючи в?йсько чисельн?стю 38 тисяч ос?б, вир?шив захопити столицю та проголосити себе в?йськовим диктатором.

Генерал Л? вв?в сво? в?йська до столиц? та знищив свого головного суперника Чхве, повалив з престолу У-вана й таким чином прийшов до влади. Однак спочатку кер?вну посаду державного правителя пос?в не в?н, а син У Чхан (1388—1389). 1389 року Л? Сон?? усунув останнього в?д влади та знайшов ще одного представника корол?вського роду Ван, Коняна, який лише ном?нально був правителем. Реальна влада перебувала в руках Л? Сон??.

Земельна реформа 1388—1391

Полягала в перерозпод?л? земель, що належали промонгольськ?й верх?вц? та поверненн? двору ма?тк?в, як? свого часу було подаровано будд?йським храмам. Було прийнято 2 основних документа: Поземельний кадастр (1390) та Закон про рангов? над?ли — Кванджонбоп (1391).

Влада в кра?н? перейшла до придворного угруповання Л? Сон??, яке виражало ?нтереси нового прошарку чиновник?в-конфуц?анц?в садебу. Передус?м було реформовано систему пол?в. 1391 року було видано указ про кванджонбоп, що передбачав розпод?л земель в?дпов?дно до категор?й населення. В?дпов?дно до т??? реформи люди, як? перебували на державних посадах, мали тимчасову можлив?сть збору податк?в з пол?в у якост? нагороди. К?льк?сть пол?в визначалася в залежност? в?д чиновницького рангу. Максимальний розм?р пол?в складав 150 кьоль, м?н?мальний — 10 кьоль. Для пров?нц?йних чиновник?в були запроваджен? так зван? кунчжон, розм?р яких коливався в?д 10 до 5 кьоль. Т? земл? роздавались не лише чиновникам, а й в?йськовикам.

Також збереглася категор?я пол?в конимчжон, як? надавались за заслуги перед державою. Т? земл? надавались у дов?чну власн?сть з правом передач? у спадок. Вс? державн? установи отримали визначену к?льк?сть земель, а незаконно привласнен? повертались до державно? скарбниц?.

Суть реформи полягала в тому, що в?дбувся перерозпод?л земель залежно в?д стану. Також вперше в?дбулося встановлення ч?ткого податку з земельно? одиниц? кьоль. Таким чином, було покладено край необмеженому оподаткуванню б?дного населення, що практикувалось наприк?нц? пер?оду Корьо, коли одне поле за документами мало 7-8 господар?в, а податки стягувались по к?лька раз?в на р?к.

Перебування при влад?

Коронувавшись, Л? Сон?? звернувся з проханням до Китаю обрати ?м'я для ново? династ??. Були запропонован? два вар?анти: Хварьон (за м?сцем походження його с?м'? у п?вн?чно- сх?дн?й Коре?) та Чосон (за назвою держави Кочосон, яка була заснована легендарним Тангу). Дв?р М?н обрав другий вар?ант (тому що Кочосон згадувався в китайських джерелах) ? в?д того часу Чосон став оф?ц?йною назвою ново? династ??. Також за перебування Л? Сон?? при влад? Сеул став новою столицею держави.

В?н був буддистом, жертвував грош? на побудову пагод ? прислуховувався до порад свого духовного наставника Мухака (1327—1405). Але особист? симпат?? не заважали новому монарху не зв?льняти монастир? в?д сплати податк?в ? повинностей. Окр?м того, почалася боротьба проти оф?ц?йно невизнаних простонародних будд?йських культ?в. Жорстка пол?тика стосовно будд?йських храм?в була продовжена ? спадко?мцями Л? Сон??.

В?дразу п?сля приходу до влади Л? Сон?? реорган?зував арм?ю. Було вжито заход?в щодо розпуску вс?х ?домашн?х в?йськ?, як? перебували при дворах аристократ?в. Таким чином в?н прагнув обмежити сфери впливу верх?вки. Однак такий зах?д не стосувався його син?в, яким було дозволено збер?гати та нав?ть зб?льшити власн? в?йськов? загони.

1393 року Л? Сон?? також запровадив нову систему управл?ння чиновництвом, розд?ливши його на 7 основних категор?й. Також в?н подбав ? про посилення вимог щодо державних ?спит?в кваго, у раз? усп?шного складання яких можна було отримати чиновницьку посаду. Таким чином в?н п?двищив роль осв?ченост? державних службовц?в ? зменшив вплив спадково? верх?вки. Член?в попередньо? корол?всько? родини Корьо за його наказом було заслано на острови Канхвадо ? Кочжедо.

Зовн?шня пол?тика

За Л? Сон?? нова держава Чосон встановила дипломатичн? зв'язки ?з сус?дн?ми та дальн?ми державами. 1392, 1394, 1397 року до Чосону прибували посланц? в?д вана Рюкю Сатто (1355—1397). У в?дпов?дь Тхеджо в?дрядив посольства 1392 та 1393 року.

1392 року Л? Сон?? в?дрядив посольство до ?мпер?? М?н. Головною його метою було визнання ново? держави та нового кер?вництва. Однак м?нський ?мператор не посп?шав визнавати лег?тимн?сть ново? влади. Одн??ю з головних причин цього стала плутанина з його однофам?льцем Л? ?н?мом (?-1388), який фактично 1374 року захопив владу в кра?н? та виступав проти династ?? М?н, п?дтримуючи монгольську династ?ю Юань. Насправд? Л? ?н?м не був родичем Л? Сьон??, адже перший походив ?з роду Сончжу, а другий — Чончжу.

Однак лише 1584 року вдалось остаточно врегулювати питання про лег?тимн?сть встановлення влади династ?? Л?. Проте Китай також розум?в важлив?сть встановлення дипломатичних зв'язк?в з новою державою. Саме тому 1401 року до Коре? була над?слана золота корол?вська печатка для вана. Це стало приводом до фактичного визнання влади династ?? Л?. Остання в свою чергу в?дтод? стала державою-васалом ? зобов'язувалася надсилати регулярн? посольства до Китаю з подарунками для ?мператора. Кр?м того також було заявлено про необх?дн?сть постачання ?внух?в ? д?вчат до ?мператорського гарему. Це також вплинуло на те, що вс??ю Коре?ю поширилась заборона на шлюби, адже ?снувала необх?дн?сть обирати найкрасив?ших д?вчат з ус??? держави. Впоратися з такою проблемою вдалося лише 1436 року. Ван Седжон зум?в домогтись скасування примусово? в?дправки молодих д?вчат до Китаю.

1392 року було в?дряджено посольство й до Япон??. Корейська сторона звернулась до сьогуна Ас?ка?а Йос?м?цу з проханням допомогти в боротьб? з пост?йними наб?гами п?рат?в. Для розв'язання т??? проблеми нова династ?я затвердила буд?вництво нових в?йськових корабл?в, чисельн?сть яких перевищила 600 одиниць. Також японцям було дозволено вести торг?влю в п?вденних пров?нц?ях ? нав?ть тимчасово проживати в корейських портах. Однак Япон?я була розд?лена на багато самост?йних княз?вств, кожне з яких самост?йно приймало р?шення з приводу морських поход?в. Тому в пер?од в?д 1393 до 1407 року Корея зазнала 61 морського нападу з боку японц?в.

1398 року Л? Сон?? наказав побудувати фортец? Кончжу та Капчу для укр?плення п?вн?чних кордон?в. У пер?од в?д 1416 до 1433 року було створено 4 нов? округи, але через в?ддален?сть в?д центру й пост?йн? наб?ги чжурчжен?в 1459 року вс? т? округи було л?кв?довано.

Останн? роки при влад?

Оф?ц?йним спадко?мцем Л? Сон?? був наймолодший ?з його син?в — малол?тн?й Л? Бансок, за спиною якого стояв могутн?й сановник Чон Доджон. Останн?й вважав, що в ?деальн?й держав? влада монарха ма? жорстко обмежуватися повноваженнями головного м?н?стра. Однак проти такого р?шення виступив Л? Банвон, п'ятий син Л? Сон??, який в?д?грав ключову роль у становленн? нового режиму влади. В?н виступав за авторитарну монарх?чну систему, де бюрократичний апарат прямо п?дкорявся вану, без втручання головного м?н?стра. Активна фаза розвитку того конфл?кту в?дбулась 1398 року, коли за наказом Л? Банвона було вбито його брат?в. П?сля того в?н змусив свого батька Л? Сон?? зректися влади й в?ддати трон другому за старшинством принцу Л? Пангва. Реальна влада опинилася у руках п'ятого сина Л? Сон?? — Л? Банвона.

Боротьба за владу тривала й надал?, але спроба перевороту 1400 року виявилась невдалою. Л? Банвон усв?домив важлив?сть влади, яку буде п?дтверджено оф?ц?йно. Тод? в?н змусив колишнього вана з?йти з престолу, а сам пос?в почесне м?сце володаря.

За 10 рок?в п?сля зречення Л? Сон?? помер у сво?му палац? Чхандок 24 травня 1408 року. Його було з почестями поховано в м?ст? Кур?.

П?дсумки правл?ння

Саме за правл?ння Л? Сон?? в?дбулося остаточне зм?цнення корол?всько? влади. Також в?н поклав початок систем? правл?ння, яка з незначними зм?нами про?снувала весь пер?од держави Чосон ? залишалася такою до 1894 року. В?н реорган?зував систему в?дбору чиновник?в, встановив дипломатичн? зв'язки та запровадив нов? тенденц?? в пол?тиц?, про як? не забували й наступн? вани.

Л?тература

1. Васильев Л. С. История Востока: В 2 т. Москва, 1993. Т. 1.
2. История стран Азии и Африки в средние века. Москва, 1968.
3. История стран зарубежного Востока в средние века. Москва, 1957.
4. История стран зарубежного Востока в средние века. Москва, 1957.
5. Концевич Л. Р. Хронология стран Восточной и Центральной Азии. — М.: Восточная литература, 2011.
6. Курбанов О. С. История Кореи с древности до начала XXI века.. — Спб: Изд-во С.-Петербургского ун-та, 2009.
7. Рубель В. А. ?стор?я середньов?чного Сходу: Курс лекц?й. Ки?в. 1997.
8. Рубель В. А. ?стор?я середньов?чного Сходу: П?дручник. — Ки?в: Либ?дь, 2002. — 736 с.
9. Тихонов В. М., Кан Мангиль. История Кореи. — М.: Наталис, 2011. — Т. 1: С древнейших времен до 1904 г.