办理无犯罪记录证明需要什么材料
Палацово-парковий ансамбль Знаменське-Райок | ||||
---|---|---|---|---|
![]() | ||||
56°57′16″ пн. ш. 35°15′17″ сх. д.? / ?56.954488° пн. ш. 35.254721° сх. д. | ||||
Кра?на | ![]() | |||
Розташування | Тверська область, Торжокський район | |||
Тип | садиба[d] ? пам’ятка арх?тектуриd ![]() | |||
Тип буд?вл? | палац | |||
Стиль | паллад?анство | |||
Автор про?кту | арх?тектор ? д?яч рос?йського просв?тництва Львов Микола Олександрович, паркобуд?вник — в?н же | |||
Буд?вельник | Львов Микола Олександрович | |||
Арх?тектор | Львов Микола Олександрович ![]() | |||
Засновник | батько Ф. ?. Гл?бова | |||
Перша згадка | 1746 р?к | |||
Початок буд?вництва | 1781 | |||
Побудовано | 1799 | |||
Основн? дати: 1781—1787—1799 | ||||
Буд?вл?: палац , пейзажний парк (залишки), курдонер, садибна церква Знамен?я Божо? Матер?я, дзв?ниця поварня, стайня, чотири фл?гел?, парадна брама, курдонер | ||||
В?дом? мешканц? | ?мператриця Катерина II, арх?тектор Львов Микола Олександрович, художник Боровиковський Володимир Лукич | |||
Стан | потребу? реставрац?? ? ремонт?в, а здичав?лий парк — повного в?дновлення | |||
![]() | ||||
![]() ![]() |
Садиба Знаменське-Райо?к (рос. усадьба Знаменское-Раёк) — ?сторична садиба, що належала сенаторов? Ф. Гл?бову ? вибудувана за проектом арх?тектора Миколи Львова.
Р?дк?сний ансамбль ?з палацу ? чотирьох компактних фл?гел?в в оточенн? периметрально? колонади в?н створив для сенатора Ф. ?. Гл?бова. Садиба Знаменське-Райок останнього неподал?к м?ста Торжок мала ще одну приховану функц?ю — його розглядала як власний подорожн?й палац ?мператриця Катерина II. Зв?дси бароковий масштаб п'яти окремих споруд, по?днаних колонадою (р?дк?сний серед садибних споруд Львова), котрий стримують лише типов? арх?тектурн? форми паллад?анства.
Розк?шний садибний будинок з фл?гелями ? пейзажним парком був вибудований на дороз? в?д Санкт-Петербурга до Москви. Причетними до створення садово-паркового ансамблю були також арх?тектори К. Буц?, А. Трофимов, англ??ць В. ?рвен, ?тал??ць Франческо Руска.
За межами парадного двору (курдонеру) був створений пейзажний парк на високому берез? р?чки Логовеж. Переказують, що тут були штучн? ставки, парков? м?стки, вибудован? з м?сцевих валун?в, купальня, грот, парков? пав?льйони та скульптури[1].

Незважаючи на нев?дпов?дне використання за час?в СРСР, ансамбль споруд колишньо? садиби непогано збер?гся, нав?ть наскр?зна галерея, утворена м?сцями дво- м?сцями однорядною доричною колонадою. Об'?м господського будинку вибудований в надзвичайно спрощених формах паллад?анства, ? лише його висота доводить його головування в ансамбл?. Головний вх?д прикрашений трикутним фронтоном, чотириколонним портиком та високими сходами. Серед стриманого декору фасаду — руст першого поверху та сандрики над в?конними отворами. Будинок в?нча? приземкуватий бельведер, що прихову? подв?йне склеп?ння центрально? зали, улюблене в спорудах Миколи Львова. ?сторичн? ?нтер'?ри частково збр?гли спрощений класичний декор ? характерн? ст?нописи к?нця XVIII стол?ття[2].
Чотири фл?гел? — однаково? компактно? форми з невисокими куполами, що не в?дпов?дало р?зним функц?ям споруд. Тому два ?з чотирьох фл?гел?в по?днан? блоком-прибудовою по-за межами колонади, що зб?льшило корисну площу фл?гел?в.

Садиба дивом збереглася п?д час погром?в колишн?х дворянських садиб за час?в комун?стичного правл?ння в СРСР. Цьому сприяло облаштування в садиб? дитячою колон?? макаренк?вського типу. П?сля дитячою колон?? споруди садиби перейшли до п?дпри?мства ?Центросвар? з м?ста Твер, котре облаштувало тут туристичну базу. Мешканц? невеличкого поселення поряд обслуговували ? дитячу колон?ю, ? туристичну базу, поки споруди не покинули взагал?. У зв'язку з? значною мистецькою варт?стю споруд колишньо? садиби розпочали довготривалу реставрац?ю панського будинку, а в одному з фл?гел?в облаштовано туристичний готель.
Пейзажний парк практично знищений, як ? вс? його пав?льйони та перв?сне розпланування.
- ?Всеобщая история архитектуры?, М. т 6, 1968
- сборник ?Русское искусство 18 века? (статья М. А. Ильина ?О палладианстве в творчестве Дж. Кваренги и Н. Львова?)
Никулина Н. И. ?Николай Львов?, серия ?Зодчие нашего города?, Лениздат, 1971
- Глумов А. ?Н. А. Львов?, серия ?Жизнь в искусстве?, М, ?Искусство?, 1980
- сборник ?Архитектурное наследство?, вып. 50. М., 2009. Статья, А. В. Чекмарёв, ?Постройки Н. А. Львова и его круга в провинции: новые открытия? с. 255—279
- А. Б. Никитина, ?Архитектурное наследие Н. А. Львова?. СПб., 2006. С. 498.
- А. В. Татаринов, ?Архитектурные работы Н. А. Львова?. // Н. А. Львов. Избранные сочинения. Кельн, Веймар, Вена, СПб., 1994.
- * ?Раёк?. Глава из книги Валерия Писигина ?Путешествие из Москвы в Санкт-Петербург?. — М.: ЭПИЦентр. 1997.
- Знаменское-Раек на 1976 год
- Знаменское-Раек на 2012 год
- датування садиби Знаменське-Райок