麦当劳必胜客称“成本上涨” 洋快餐新年又提价
Погорина, Погоринн?, Погориння, Погорина волость, також Збаразько-Волинська земля, Збаразькке княз?вство — у джерелах з к?нця Х? стол?ття виступа? як окрема територ?я, область по обох берегах р?чки Горинь. Розташову?ться на п?вн?чно-зах?дних теренах сучасно? Укра?ни.
Меж? Погорини в?д сходу доходили до р?чки Случ?, перетинаючи ?? в сх?дному напрямку, губилися в л?сах в межир?чч? Случ? ? Уборт?, на п?вн?чному сход? простягалися до величезного болота Гало або Голе, де прикордонним м?стечком Погорини була Б?ла Вежа. В п?вн?чному напрямку Погорина доходила майже до Прип'ят?, де межувала з Тур?вською ? П?нською землями, б?льш-менш по л?н?? Городка—Небля, де на зах?д межувала з П?нським княз?вством над р?чкою Прип'яттю. Центром Погориння ? м?сто Збараж На п?вдн? меж? Погорини не мали ч?ткого оформлення ? зм?нювалися в час?. Аналог?чно й на заход?, де доходили майже до Стиру[1].
У Х?? стол?тт? ця земля була приводом для конфл?кт?в м?ж волинськими ? ки?вськими князями. Останн? нав?ть час в?д часу ?? захоплювали. З середини XII стол?ття Погорина належала виключно до Волинського княз?вства.
1149 року сюзерен Волин? ?зяслав Мстиславич заклав для свого дядька Пересопницький уд?л, до якого входив Дорогобуж — волинське м?сто з час?в Давида ?горовича. П?сля втрати Ки?ва, 2 серпня 1149 року ?зяслав Мстиславич в?дступив на Волинь. П?сля вдало? оборони Шумська ? Луцька йому вдалося досягнути компром?сного миру: Юр?й Долгорукий визнав кордон Волин? до р?чки Горин?. Згодом Юр?й Долгорукий порушив угоду ? посадив у Пересопниц? свого сина Гл?ба. ?зяслав Мстиславич неспод?ваним маневром захопив Пересопницю ? звернувся до Гл?ба словами: ?поиди же, брате, к отцу своему, а то волость моего и моя по Горыню?[2].
У 1156 роц? Дорогобузьку волость отримав Володимир Андр?йович, який з п?дтримки галицьких княз?в ? родич?в Ольгович?в в?в ворожу пол?тику щодо ?нших волинських княз?в, претендуючи на волинський престол. Схожу пол?тику провадив його наступник Володимир Мстиславович, доки Ярослав Мстиславович не повернув Дорогобузьку волость до складу Волин?[2].

В?д Тихомля кордон Волин? прикривав Погоринський вузол оборони. М?ста Пересопницького княз?вства: Зар?чеськ (1151 р?к), Пересопниця (1149 р?к), Чемерин (1149 р?к), ?стожок (1251 р?к), Данил?в (1260 р?к). Дорогобузького княз?вства: Дорогобуж (1084 р?к), Острог (1100)[3], Коречськ (1150 р?к), Мильськ (1150 р?к), Кун?ль (1150 р?к, десь на Случ?), Гольське (1150 р?к), Сапогинь (1151 р?к), Семич (1152 р?к, на Случ? вище Возвягля), Вигош?в (1152 р?к), Возвягель (1157 р?к)[2].
В?д середини XII стол?ття в окрему Шумську волость виокремилися земл? у верх?в'ях ?кви, В?л?? ? Горин? з м?стами ?зяславлем (перша половина Х? стор?ччя)[4], Шумськом (1149 р?к, м?ж селами Брик?в ? Онишк?вц? Шумського району Терноп?льсько? област?), Тихомль (1152 р?к) ? Гн?йниця (1152 р?к). В Шумську сид?ли молодш? волинськ? княз? Ярополк ?зяславович, ?зяслав Ярославович, Святослав ?нгваревич ? Ярослав ?нгваревич. В?д п?вдня Шумськ прикривали потужн? замки, сл?ди яких збереглися в Бриков?, Васьк?вцях ? Онишк?вцях. Замок у Бриков? стояв на висок?й гор? ? був оточений трьома рядами вал?в ? ров?в[5].
Кр?м того до Погорини належали Кам'янець, Городно, Степань, Дубровиця, Столин, Давид-Городок ? прикордонний Корчик[1].
Дрогобузько-Пересопницьке княз?вство на заход? межувало з Луцьким, на сход? з Ки?вським княз?вствами. Кордон з Ки?вським княз?вством простягався вздовж правого берега Горин?. З к?нця XII стор?ччя Корецький вузол оборони остаточно був закр?плений за волинськими князями. Разом з Корецьком сюди входили Сапогинь, Кун?ль ? Гольське. П?сля поход?в Ярослава ?зяславича у 1173–1174 роках прикордонною р?чкою стала Случ.
З початку Х??? стол?ття п?вденна частина Погорини влилася до складу Луцького княз?вства ? Збаразького княз?вства за час?в ВКЛ ц? земл? належали князям Збаразьким .
П?вн?чна частина розпалася на Городельське, Степанське ? Дубровицьке княз?вства, що сформувалися на п?двалинах Дорогобузького ? Пересопницького княз?вств[6].
Погорина згаду?ться в ?Пов?ст? минулих л?т? п?д 1097 роком ? в ?пат??вському л?топис? п?д 1235 роком п?д час в?йн Данила Галицького з князями ?зяславом Мстиславичем ? Михайлом Черн?г?вським.
- ↑ а б Цинкаловський О. Стара Волинь ? Волинське Пол?сся. Кра?знавчий словник — в?д найдавн?ших час?в до 1914 року. — В?нн?пег : Накладом Товариства ?Волинь?, 1986. — Т. 2 : Л — Я. — 578 с. — С. 248.
- ↑ а б в Войтович Л. В. Галицько-волинськ? етюди. Б?ла Церква, 2011.
- ↑ В л?топис? йдеться про надання Давиду ?горевичу волост? ?в Божеском, в Остроз??. Ймов?рно м?сто тод? мало назву Божеський Острог.
- ↑ Можливо йдеться про одне м?сто Кам'янець ?зяславля. Див. як у самому л?топис?: ?и приде Каменцю Из?славлю вз?тъ ??
- ↑ Рапопорт П. А. Военное зодчество западнорусских земель Х- XV вв. Ленинград, 1967. С. 179–180, 188–190. (рос.)
- ↑ Андрияшев А. М. Очерк истории Волынской земли до конца XIV столетия. — Киев, 1887. — С. 38. (рос.)
- Котляр М. Ф. Погорина // Енциклопед?я ?стор?? Укра?ни : у 10 т. / редкол.: В. А. Смол?й (голова) та ?н. ; ?нститут ?стор?? Укра?ни НАН Укра?ни. — К. : Наукова думка, 2011. — Т. 8 : Па — Прик. — С. 291. — ISBN 978-966-00-1142-7.
- Л?топис Руський за ?пат??вським списком. (Перев?рено 10 липня 2012)
- Лаврент??вський л?топис (Перев?рено 10 липня 2012)
- Андрияшев А. М. Очерк истории Волынской земли до конца XIV столетия. — Киев, 1887 (рос.)
- Енциклопед?я укра?нознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство ?мен? Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Куб?йович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3. — Т. 6. — С. 2123.
- ?са?вич Я. До питання про зах?дний кордон Ки?всько? Рус? // ?сторичн? джерела та ?х використання. — Вип. 6. — Ки?в, 1971. — С. 83-100.
- Крип'якевич ?. Галицько-волинське княз?вство. — Ки?в, 1984. (Перев?рено 10 липня 2012)
- Цинкаловський О. Стара Волинь ? Волинське Пол?сся. Кра?знавчий словник — в?д найдавн?ших час?в до 1914 року. — В?нн?пег : Накладом Товариства ?Волинь?, 1986. — Т. 2 : Л — Я. — 578 с.
- Микола Крикун. Адм?н?стративно-територ?альний устр?й Правобережно? Укра?ни в XV–XVIII ст. — Ки?в, 1993. (рос.)
- Войтович Л. В. Волинська земля княз?вських час?в (Х-Х?? ст.) // Проблеми ?сторично? географ?? Укра?ни. Зб?рник наукових праць. — Ки?в, 1991. — С. 10-22.
- Войтович Л. В. Етнотеритор?альна п?доснова формування уд?льних княз?вств Волинсько? земл? // Волино-Под?льськ? археолог?чн? студ??. — Т. 1. Пам'ят? ?. К. Св?шн?кова (1915–1995). — Льв?в, 1998. — С. 286–295.
- Кучинко М. Проблема етноплем?нних та адм?н?стративних меж Волинсько? земл? к?нця Х — середини XIV ст. // Галичина та Волинь у добу середньов?ччя. До 800-р?ччя з дня народження Данила Галицького / ?сторичн? та культуролог?чн? студ??. — Вип. 3. — Льв?в, 2001. — С. 191–192.
- Войтович Л. В. Галицько-волинськ? етюди. — Б?ла Церква, 2011.
- Котляр М. Ф. Во?нне мистецтво Давньо? Рус?. — Ки?в, 2011.
- Терський С. В. Сх?дний кордон Волинського княз?вства у XII–XIII ст. (за даними археолог?чних досл?джень) // Держава та арм?я. — 2012. — № 724. — C. 16-25.
- Богдан Прищепа. Погоринськ? м?ста в епоху Ки?всько? Рус?
- Укра?нець А. Давньоукра?нський одяг Погориння