温州平阳：古瓷有新韵非遗发“新芽”
Пластир (в?д давн.в-н?м. pflastar < грец. ?μπλαστρον — ?мазь?)[1] — м'яка л?карська форма у вигляд? пластично? маси, яка ма? здатн?сть розм'якшуватися за температури т?ла ? прилипати до шк?ри, або у вигляд? маси, нанесено? на нос?й (тканину).
Лейкопластир (в?д грец. λευκ?? — ?б?лий? + пластир) — вид пластиру у вигляд? св?тло-жовто? маси, нанесено? тонким шаром, зазвичай на полотно, що застосову?ться для закр?плення на шк?р? невеликих пов'язок. Ймов?рно, лейкопластир був придуманий Карлом Паулем Байерсдорфом наприк?нц? XVIII ст (1882-1890?).
Залежно в?д медичного призначення розр?зняють пластир?:
- Еп?дермальн?: мають необх?дну липк?сть ? можуть не м?стити л?карських речовин, застосовуються як перев'язувальний матер?ал для зближення кра?в рани, приховання дефект?в шк?ри, запоб?гання ?? в?д травматичних фактор?в зовн?шнього середовища, при л?куванн? деяких шк?рних захворювань;
- Ендерматичн?: м?стять у сво?му склад? л?карськ? речовини (кератол?тичн?, деп?лювальн? тощо.), ?х використовують при захворюваннях шк?рних покрив?в;
- Д?адермальн?: м?стять л?карськ? речовини, як? проникають через шк?ру ? впливають на глибоко розм?щен? тканини або мають загальну (резорбтивну) д?ю. Р?зновидом д?адермальних пластир?в ? трансдермальн? терапевтичн? системи (ТТС).
В?дпов?дно до агрегатного стану пластир? класиф?кують, як:
- Тверд?
- Р?дк?
Тверд? пластир? розмякають при температур? т?ла, ? не зм?нюють св?й агрегатний стан при к?мнатн?й температур?.
- ↑ Етимолог?чний словник укра?нсько? мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ?н. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П / укл.: Р. В. Болдир?в та ?н. ; ред. тому: В. Т. Колом??ць, В. Г. Скляренко. — 656 с. — ISBN 966-00-0590-3.[стор?нка?]
 | |
|---|---|
| Словники та енциклопед?? | |
| Дов?дков? видання | |
| Нормативний контроль |
|
Це незавершена стаття з медицини. Ви можете допомогти про?кту, виправивши або дописавши ??. |