詹皇：骑士能打出顶级水准 不关心对手
| Лейла Зана | |
|---|---|
| курд. Leyla Zana | |
.jpg) | |
| Народилася | 3 травня 1961[1][2][3] (64 роки)  Сильван, Д?ярбакир,  Туреччина |
| Громадянство | Туреччина |
| Нац?ональн?сть | курдка |
| Д?яльн?сть | пол?тична д?ячка, актив?стка, письменниця, журнал?стка |
| Знання мов | турецька[4] ? курдська[4] |
| Посада | Член Великих нац?ональних збор?в Туреччини |
| Терм?н | 1991-1994 |
| Парт?я | Демократична парт?я, Парт?я демократичного сусп?льства |
| У шлюб? з | Мехд? Занаd |
| Нагороди | |
Лейла Зана (курд. Leyla Zana) — курдська правозахисниця, колишн?й депутат турецького парламенту (1991—1994), засуджена до 15 рок?в позбавлення вол? за принесення перед парламентом присяги курдською мовою.
9 листопада 1995 року ?вропарламент ухвалив р?шення про присво?ння Лейл? Зана м?жнародно? прем?? ?мен? Сахарова за правозахисну д?яльн?сть. Однак отримати прем?ю вона змогла т?льки п?сля свого зв?льнення в 2004 роц?.
Лейла Зана народилася в травн? 1961 року в м?стечку Сильван пров?нц?? Д?ярбакир, на п?вденному сход? Туреччини. Коли ?й було 14 рок?в, батьки видали ?? зам?ж за Мехд? Зана, що був мером м?ста Д?ярбакир до в?йськового перевороту 1980 року. У 1991 роц? Лейла Зана стала першою курдською ж?нкою, обраною до турецького парламенту.
Протягом тривалого часу вживання курдсько? мови в Туреччин? вважалося крим?нальним злочином. Лише до початку 1990-х рок?в вона була легал?зована, проте ?? вживання в громадських м?сцях все ще перебувало п?д забороною. Так, коротка промова Лейли Зана курдською мовою в турецькому парламент?, обернулася гучним скандалом ? надал? стала одн??ю з п?дстав ?? арешту. Зачитавши депутатську присягу турецькою мовою, Зана завершила свою промову фразою курдською мовою.
Демократична парт?я, в яку входила Лейла Зана, була заборонена. Пот?м, в березн? 1994 року, Лейла Зана ? ще в?с?м член?в парламенту в?д демократично? парт??, в тому числ? Махмут Алинак, були позбавлен? депутатсько? недоторканност?[5]. У грудн? того ж року Лейла Зана разом з трьома ?ншими депутатами Демократично? парт?? — Хат?пом Д?джле, Сел?мом Садаком ? Орханом Доганом, вона була заарештована за звинуваченням у державн?й зрад? ? членств? в Роб?тнич?й парт?? Курдистану (КРП).
Зана категорично заперечувала свою провину, проте на п?дстав? показань св?дк?в, ?мов?рно отриманих п?д тортурами[6], Зана ? тро? ?? однопарт?йц?в були засуджен? до 15 рок?в тюремного ув'язнення.
Орган?зац?я ?М?жнародна амн?ст?я? визнала Лейлу Зана в'язнем сов?ст?. У 1994 роц? вона була в?дзначена прем??ю Рафто, а в 1995 роц? ?вропейський парламент нагородив ?? прем??ю ?мен? А. Д. Сахарова. Вона також була в?дзначена прем??ю Бруно Крайського.
П?д час перебування у в'язниц? вона написала книгу ?Записки з в'язниц??.
Справа Лейли Зана було подано на перегляд до Верховного апеляц?йного суду п?сля того, як в 2003 роц? ?вропейський суд з прав людини визнав вердикт турецького суду несправедливим[7].
У червн? 2004 року Лейла Зана ? ?? однопарт?йц? були зв?льнен?.
У с?чн? 2005 року ?вропейський суд з прав людини зобов'язав Туреччину виплатити колишн?м членам Демократично? парт?? по € 9 000 за порушення права на свободу самовираження.
У 2005 роц? Лейла Зана вступила в Парт?ю демократичного сусп?льства (ПДС; тур. Demokratik Toplum Partisi, DTP) ? продовжила пол?тичну д?яльн?сть.
10 кв?тня 2008 року суд м?ста Д?ярбакир засудив Лейлу Зана до 2 рок?в в'язниц? за звинуваченням у поширенн? "терористично? пропаганди ": п?д час пол?тичного м?тингу в 2007 роц? колишн?й депутат турецького парламенту заявила, що у курд?в ? 3 л?дери — 1-й Президент Автономного Рег?ону ?ракський Курдистан Масуд Барзан?, 6-й Президент ?раку Джаляль Талабан? ? в цей час ув'язнений л?дер Роб?тничо? парт?? Курдистану Абдулла Оджалан[8].
11 грудня 2009 року Конституц?йний суд Туреччини ухвалив р?шення про заборону Парт?? демократичного сусп?льства — на думку турецьких судд?в, ПДС була загрозою для нац?онально? безпеки держави внасл?док сво?х контакт?в з Роб?тничою парт??ю Курдистану[9].
8 кв?тня 2010 року турецький суд засудив Лейлу Зана до 3 рок?в тюремного ув'язнення за звинуваченням в ?поширенн? терористично? пропаганди?[10].
- ↑ SNAC — 2010.
- ↑ Babelio — 2007.
- ↑ Munzinger Personen
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа в?дкритих даних — 2011.
- ↑ /2012/11/29/gyul-ne-odobryaet-ideyu-lisheniya-neprikosnovennosti-deputatov-pmd.html Гюль не схвалю? ?дею позбавлення недоторканност? депутат?в ПМД. Арх?в ориг?налу за 27 жовтня 2016. Процитовано 23 листопада 2016.
- ↑ Defiance Under Fire. Leyla Zana: Prisoner of Conscience [Арх?вовано 12 лютого 2006 у Wayback Machine.] // Amnesty International USA Magazine
- ↑ EUROPEAN COURT OF HUMAN RIGHTS RULES IN LEYLA ZANA AND KURDISH MPs 'CASE. Арх?в ориг?налу за 23 листопада 2016. Процитовано 23 листопада 2016.
- ↑ Kurdish politiican Zana sentenced to prison in Turkey (англ.). Earth Times News. 10 Apr 2008. Арх?в ориг?налу за 23 листопада 2016. Процитовано 9 серпня 2010.
- ↑ Turkish top court bans pro-Kurdish party (англ.). BBC. 11 грудня 2009. Арх?в ориг?налу за 19 березня 2012. Процитовано 17 кв?тня 2010.
- ↑ Daren Butler. (April 8 2010). Turkish court convicts Kurdish politician for speech (англ.). The Washington Post. Арх?в ориг?налу за 19 березня 2012. Процитовано 17 кв?тня 2010.
| Л?тература та б?бл?ограф?я | |
|---|---|
| Тематичн? сайти | |
| Словники та енциклопед?? | |
| Дов?дков? видання | |
| Нормативний контроль |
|
Це незавершена стаття про особу, що ма? стосунок до Курдистану. Ви можете допомогти про?кту, виправивши або дописавши ??. |
|
|
Це незавершена стаття про особу Туреччини. Ви можете допомогти про?кту, виправивши або дописавши ??. |