境外间谍惯用4大伎俩窃取情报 泄密只在一瞬间
Карлуки (ст.-тюрк. ????????, Qarluq,[1] перс. ??????, Khallokh, араб. ??????, Qarluq) — кочова тюркська плем?нна конфедерац?я, що проживала у сточищ? Чорного ?ртишу та у горах Тарбагатай — зах?дне в?дгалуження Алтаю. Вони були також в?дом? як Гелолу (спрощ.: 葛逻禄; кит. трад.: 葛邏祿; п?нь?нь: Géluólù). Були т?сно спор?днен? з уйгурами. На честь карлук?в найменовано карлуцьку групу тюркських мов, до яко? входять також уйгурська, узбецька та ?л?-тюркська мова.
Карлуки були в?домими як ?дина етн?чна група з автономним статусом у склад? Тюркського каганату та незалежних держав Карлуцького каганату, Карахан?дсько? держави та каруг?д?в[en] до того, як вони були поглинен? Чагатайським улусом Монгольсько? ?мпер??.
?х також називали Уч-Огуз, що означа? ?Три Племен?? — складалися ?з трьох великих племен, серед яких найчисельн?шим було плем'я чигил.[2] Незважаючи на схож?сть ?мен, Махмуд аль-Кашгар? писав: "Карлуки — в?дгалуження кочових тюрок. Вони не ? огузами, але ? тюрками под?бними до огузами[3]
П?тер Голден, посилаючись на Дюла Немет, припуска?, що qarlu?/qarluq можливо означа? ?сн?жний?[4] (в?д прототуркського *qar ?сн?г?[5])[уточнити] [неяк?сне джерело].
Перша китайська згадка про карлук?в (644) познача? ?х пов'язними з ман?хейським атрибутом: Лев Карлук?в (?Ши-Гелолу?, ?ши? означа? согд?йською ?лев?). ?Лев? (тур. arslan) Карлук?в збер?гався до утворення Монгольсько? ?мпер??.[6]
У ранньому середньов?чч? три племен? Тюркського каганату утворили союз Уч-Карлук (Три карлуки); спочатку л?дер союзу носив титул Ельтебер, п?зн?ше п?двищений до Ябгу.[7] П?сля розколу Каганату близько 600 р. На Зах?дний та Сх?дний каганати, Уч-Карлуки разом з Чуюе[en] (处 月; п?зн?ше Шато 沙陀), Чум? (处 密), Гусу (姑苏) та Б?ш? (畀 失), визнали владу Зах?дно-Тюркського каганату. П?сля пад?ння Тюркського каганату, Карлуцька конфедерац?я згодом включила до свого складу ?нш? тюркськ? племена, так? як Чигили та Тухс?[en][8].
В 630 роц? китайц? захопили Ару-Кагана (китайською Гелу) Сх?дно-Тюркського каганату. Його спадко?мець, ?менший хан? Хубо, вт?к на Алтай ?з великою частиною людей та 30 000 солдат?в. В?н завоював карлук?в на заход?, киргиз?в на п?вноч? ? прийняв титул ?чджу Кюбе-хана[en]. Карлуки мали союз з уйгурами проти Тюркського каганату ? брали участь у ?нтрон?зац?? переможного глави уйгур?в (Токуз-Огуз[en]). П?сля цього менша частина карлук?в при?дналася до уйгур?в ? оселилася в горах Богдо-Ола в Монгол??, б?льша частина оселилася в район? м?ж Алта?м та сх?дним Тянь-Шаном.[9]
В 650 на час ?х п?дкорення китайцям у карлук?в було три племени: Moulo (Bulaq?), Chisu (Chigil) або Pofu/Posuo/Suofu (Sebe??), й Tashili (Tashlyk?)[7][10]. Оф?ц?йно племена карлук?в отримали китайськ? назви як китайськ? пров?нц??, а ?хн? оч?льники отримали китайськ? державн? титули. П?зн?ше карлуки розселилися в?д долини р?чки Керлик по р?чц? ?ртиш у зах?дн?й частин? Алтаю до Чорного ?ртиша, Тарбагатаю та до Тянь-Шаню.[11]
До 665 року Карлукським союзом керував колишн?й Куч-Карлук-бей з титулом Кюль-Ерк?н, п?зн?ше отримав титул "Ябгу[en]" (князь), який мав велике в?йсько. Авангард карлук?в залишив Алтай ? на початку 8 стол?ття д?йшов до берег?в Амудар'?.[12]
П?сля остаточного завоювання династ??ю Тан рег?он?в Трансоксан?? у 739, були васальною державою. Приблизно в 745 роц?, ? створили нову плем?нну конфедерац?ю з племенами уйгур?в ? басм?л?в.[13] Вони залишалися в сфер? впливу Китаю ? активно брали участь у боротьб? з мусульманською експанс??ю на цю територ?ю, аж до ?х в?дходу в?д Тан в 751. Китайське втручання у справи Зах?дного Туркестану припинилося п?сля ?хньо? поразки у Таласьк?й битв? в 751 роц? арабським генералом З?ядом ?бн Сал?хом. Араби виселили карлук?в з Фергани.
В 766 п?сля того, як вони перемогли тургеш?в у Жетису, карлукцьк? племена утворили ханство п?д владою Ябгу, заснували Суяб ? перенесли туди свою столицю. До того часу основна частина племен? покинула Алтай, ? верховенство у Жетису перейшло до карлук?в. ?х правителя з титулом Ябгу часто згадують в Орхонських написах.[12] У текстах Пахлав? один з карлуцьких правител?в Тохаристана називався Яббу-Хакан (Ябгу-Каган).[14] Пад?ння Зах?дно-Тюркського каганату залишило Джетису у волод?нн? тюркських народ?в, незалежних в?д араб?в та в?д китайц?в.[12]
- ↑ Ethno Cultureerral Dictionary, TüRIK BITIG. Арх?в ориг?налу за 20 жовтня 2014. Процитовано 25 березня 2020.
- ↑ Gumilev L.N, 1967, Ancient Turks, p. 61-62.
- ↑ Divanü L?gat-it-Türk, translation Besim Atalay, Turkish Language Association, ISBN 975-16-0405-2, book: 1, page: 473
- ↑ Golden. Peter B. (1992) An Introduction to the History of Turkic People. Wiesbaden.
- ↑ snow (Doerfer List no. 262) [Арх?вовано 21 червня 2020 у Wayback Machine.], at Turkic Database [Арх?вовано 6 серпня 2020 у Wayback Machine.] compiled by Christopher A. Straughn, PhD, MSLIS
- ↑ Yu.Zuev, ?Early Türks: sketches of history and ideology?, Almaty, Dayk-Press, 2002, p. 215, Шаблон:Listed Invalid ISBN
- ↑ а б ?Karluk Djabghu State (756—940)? [Арх?вовано 25 березня 2020 у Wayback Machine.] Qazaqstan Tarihy
- ↑ Golden, Peter B. (1992). An Introduction to the History of the Turkic People. Otto Harrassowitz, Wiesbaden. p. 197
- ↑ N.Aristov, ?Usuns and Kyrgyzes, or Kara-Kyrgyzes?, Bishkek, 2001, pp. 246—247
- ↑ Golden, Peter B. (1992). An Introduction to the History of the Turkic People. Otto Harrassowitz, Wiesbaden. p. 197
- ↑ N.Aristov, ?Usuns and Kyryzes, or Kara-Kyryzes?, Bishkek, 2001, p. 246
- ↑ а б в W. Barthold, "Four Studies In History Of Central Asia", Leiden, E. J. Brill, 1962, pp. 87–92
- ↑ Encyclop?dia Britannica. Арх?в ориг?налу за 22 червня 2020. Процитовано 26 березня 2020.
- ↑ Marquart J., "Provincial Capitals", Rome, 1931, p. 10
|
Це незавершена стаття з етнолог??. Ви можете допомогти про?кту, виправивши або дописавши ??. |
|
Це незавершена стаття про Аз?ю. Ви можете допомогти про?кту, виправивши або дописавши ??. |