宁夏省银川市长约20KM×2热力主管网建设工程项目
| ?гиптяни, ?гипетськ? араби | |
|---|---|
 | |
| Самоназва | маср? ??????  |
| К?льк?сть | 104,2 млн. ос?б (2017) |
| Ареал |  ?гипет |
| Близьк? до | араби |
| Мова | арабська ?гипетська, коптська |
| Рел?г?я | сун?тський ?слам, католики копти, православн? копти |
?гиптяни, ?гипетськ? араби (?гипет. rm?nkm.t; копт.: ?????????? ni.ramenkīmi; араб. ????????, mi?riyūn; ?гипетське арабське ???????, ma?reyyīn) — основне населення ?гипту. Загальна чисельн?сть — приблизно 104,2 м?льйони ос?б (2017)[1].
Основу етносу склали араби, асим?льован? нащадки древн?х ?гиптян. Б?льш?сть в?руючих — мусульмани-сун?ти[2]. Громадяни ц??? кра?ни, котр? мають сп?льну культуру та загальний д?алект, в?домий як ?гипетський арабський або маср?. Кр?м того, значна частина ?гиптян, що живуть у Верхньому ?гипт?, говорять на са?дськ?й арабськ?й мов?[ru]. ?гиптяни в основному ? прихильниками сун?тського ?сламу з ши?тською меншиною та значною часткою, яка сл?ду? м?сцевим суф?йським наказам[3]. Значна частина ?гиптян належить до Коптсько? Православно? Церкви, чия л?тург?йна мова коптська, що ? серед кор?нних ?гипетських мов ? використову?ться в молитвах разом з арабською мовою.
?гипетська ?дентичн?сть т?сно пов'язана з географ??ю. Населення ?гипту зосереджено в нижн?й долин? Н?лу, невелик?й смуз? культурно? земл?, яка простяга?ться в?д Першого порогу до Середземномор'я ? оточена пустелею на сх?д ? на зах?д[en]. Ця ун?кальна географ?я стала основою розвитку ?гипетського сусп?льства з давн?х час?в.
Близько половини ?гиптян — землероби-фелахи, традиц?йн? заняття ? побутова культура яких сходять до епохи фараон?в.
Землеробство розвива?ться в долин? ? дельт? Н?лу ? оазах. Вирощуються пшениця, просо, ф?н?кова пальма, сочевиця, боби, люцерна, льон, бавовна, баштанн? ? садов? культури. Розводять одногорбих верблюд?в-дромедар, к?з, овець, буйвол?в, осл?в.
З ремесел розвинут? ковальське, гончарне, ювел?рне, ткацьке, виготовлення м?дного начиння, р?зьблення по дереву, обробка шк?ри (у тому числ? верблюжо? ? крокодилово?) ? пап?русу.
Б?льше половини ?гиптян живуть у м?стах. М?ське житло середземноморського типу з внутр. двориком, под?лом на чолов?чу та ж?ночу половини, арочними лодж?ями ? галереями, в?зерунчастими дерев'яними ?ратами балкон?в (Машраб); ниж. поверх — з каменю або обпалено? цегли, верх. — З каменю або глини на дерев'яному каркас?. С?льське житло з сирцево? цегли, обмазаного мулом або вапном; фундамент — з битого обпалено? цегли або щебеню. Б?дн? будинки мають одну к?мнату з земляною дол?вкою та жаровнею, ?нод? там же тримають худобу; в будинках заможних селян — дв?-три невелик? к?мнати. Села часто розташовуються на м?сц? стародавнього поселення, на дамб?, обсаджен? ф?н?ковими пальмами, являють собою скупчення одноман?тних буд?вель, з мечеттю або церквою, гробницею м?сцевого праведника, характерн? висок? глинобитн?, часто б?лен? голубники.
Чолов?чий традиц. одяг, що збереглася в осн. в селах, — довга верхня зазвичай б?ла або синя шерст. сорочка (галабея), п?д яку надягають широк? коротк? штани ? б?ла бавовняна сорочка; носять також безрукавку, на ногах — туфл? без задник?в, на голов?-коричневу фетровий шапочку (лебда), на яку в урочистих випадках намоту?ться б?лий тюрбан. Ж?нки носять традиц?йн? чорн?, р?дше кольоров? сукн? з широкими довгими рукавами, п?дперезан? п?д грудьми, широк? штани, головну хустку, золот?, у беду?н?в — част?ше ср?бн? к?льця, сережки, браслети. У м?стах част?ше носять ?вропейський одяг.
Повсякденна ?жа — кукурудзян? й пшеничн? корж?, варен? боби (фуль), сочевична юшка, рис, овоч?, зелень, ф?н?ки, цукровий очерет, зр?дка м'ясо (кури, голуби, баранина) та риба, з напо?в — чай, кава, у немусульман також пиво та виноградне вино. Традиц. святков? страви — таам?м (фрикадельки з боб?в ?з зеленню ? кунжутн?й пастою), баба-гануг (пюре з печених баклажан?в), мулух?я (юшка з листя однойменного чагарника), фаттасуп (з пан?рован? телячих або баранячих н?жок), печена риба , плов.
Соц?альна орган?зац?я — розширен? (a'ila) ? мал? (usra) патр?архальн? с?м'? (з поч. 20 ст. В м?стах розширен? с?м'? стали приходити в занепад), патр?л?н?дж? (п?сля шлюбу ж?нка залиша?ться членом батьк?вського патр?л?н?джа: вона користу?ться п?дтримкою батька ? брат?в, збер?га? свою частку спадковост? й зобов'язана п?дтримувати сво? р?дне патр?л?н?дж у раз? м?жусобно? ворожнеч?). З сер. 20 ст. за сприяння коптсько? общини впроваджу?ться планування с?м'?; частка кузен шлюб?в (в осн. патр?латеральних ортокузенних) серед м?ського населення зменшу?ться, у с?льськ?й м?сцевост? вона ? нин? перевищу? 50 %.
Фольклор — проза?чний, поез?я розмовною мовою та еп?чн? поеми про стародавн?х геро?в. ?Народн? романи? (наприклад, про ?скандера — Олександра Македонського), як? читаються в кав'ярнях поряд з казками циклу ?Арабськ? ноч?? ("1001 н?ч "); п?сн? ? танц? у супровод? оркестру з барабанами (табло), барабаном з керам?ч. корпусом (дарабука), духовими (зуммара, м?змар) ? струнними щипковими (ургуль, салам?йя, ребаб) ?нструментами. У народному лубку (?народна картинка?), ткацтв? ? ряд? ?нших ремесел збер?гаються традиц. зобразить. сюжети ? орнаменти.
Особливост? ?гипетсько? культури ? м?сцевих порядк?в проявляються у зовн?шньому вигляд? ? манер? повед?нки сучасних ?гиптян. Тут часто зустр?чаються ц?кав? типаж? людей,[4] наприклад ?пом?чники?, що працюють за бакшиш (чайов?), або сх?дн? торговц?, хитромудро нав'язують св?й товар туристам. При цьому, для б?льшост? ?гиптян характерна несп?шна манера повед?нки, активна вза?мна допомога. Специф?чн? для нашого розум?ння, м?сцев? жител? таким чином збер?гають свою самобутн?сть.
Присутн? деяк? в?дм?нност? м?ж популяц?ями Верхнього ? Нижнього ?гипту (п?вн?ч та п?вдень) встановлювалися певний час, про що св?дчать ?х скелетн? залишки, через поступову м?грац?ю з п?вноч? на п?вдень населення в ?стор?? ?гипту[5][6][7][8].
Коли Нижн?й ? Верхн?й ?гипет були об'?днан? в 3200 р. до н. е. ця в?дм?нн?сть стала розмиватися, внасл?док чого в ?гипт? ?снувало б?льш однор?дне населення, хоча ця в?дм?нн?сть до певно? м?ри залиша?ться ? донин?[9][10][11]. Деяк? б?ологи, антропологи (напр. Шомарка Кейта) вважають, що д?апазон м?нливостей може бути, перш за все, кор?нним ? не обов'язково результатом значного зм?шування народ?в[12].
Кейта опису? п?вн?чн? ? п?вденн? законом?рност? раннього пер?оду, як ?п?вн?чно-?гипетсько-магр?бський тип? ? ?троп?чний африканський вар?ант? (як? перетинаються з Нуб??ю-Куш) в?дпов?дно. В?н вказу? на те, що прогресивна зм?на в Верхньому ?гипт? щодо п?вн?чно-?гипетського варанту в?дбулася через попередн?й ?сторичний пер?од. П?вденний вид продовжу? переважати в Аб?дос?, у Верхньому ?гипт?, за час?в Першо? династ?? фараон?в, але ?нижн? ?гипетськ?, магр?б?вськ? та ?вропейськ?[en] в?зерунки спостер?гаються також, що призводить до велико? р?зноман?тност??[13].
Група в?домих ф?зичних антрополог?в провела черепно-лицьов? досл?дження ?гипетських скелетних залишк?в ? зробила висновок про те, що "?гиптяни були на м?сц? ще з плейстоцену, ? вони значною м?рою не зазнали впливу або вторгнень, або м?грац?й. Як зазначають ?нш?, то ?гиптяни були ? в минулому на цих теренах[14].
Генетичний анал?з сучасних ?гиптян показу?, що вони мають батьк?вськ? л?н??, сп?льн? для кор?нного населення п?вн?чно-сх?дного африканського населення в першу чергу, а також мають в?дношення до близькосх?дних народ?в меншою м?рою — ц? л?н?? поширилися п?д час неол?ту ? збер?галися в пер?од до?сторично? доби[15][16]. З Ун?верситету Чикаго ?гиптолог Франк Юрко запропонував ?сторичну, рег?ональну та етнол?нгв?стичну безперервн?сть, стверджуючи, що ?мум?? та скелети древн?х ?гиптян вказують на те, що вони ? африканцями афроаз?йсько? етн?чно? групи?[17]. В?н писав:
?Звичайно, ?сну? деяка ?ноземна дом?шка [в ?гипт?], але ? в основному однор?дне африканське населення яке жило в долин? р. Н?лу з давн?х-давен до сучасност? … Бадарськ? люди, як? розвинули найдавн?шу додинастичну ?гипетську культуру, вже виставляли сум?ш ф?зичних рис П?вн?чно? Африки й Сахари, як? з тих п?р ? типовими для ?гипту[18]… Народи ?гипту, Судану та б?льшо? частини Сходу Африки, Еф?оп?я та Сомал? в ц?лому розглядаються як безперервн?сть [долини Н?лу] з широкомасштабними ф?зичними властивостями (кол?р обличчя, св?тл? й темн? волосся, р?зноман?тн? черепно-лицев? типи), але мають потужн? загальн? культурн? риси, включаючи традиц?? скотарства[19]). Мовн? досл?дження показують, що це населення Сахари (долини р. Н?лу) стало говорити афроаз?йською мовою … очевидно, що ? сем?ти були у Сахар?, як? перетнули Червоне море в Арав?ю ? стали предками там сем?тських мов близько 7000 р. до н. е. … У п?дсумку можна сказати, що ?гипет являв собою в?дм?нну афроаз?йську п?вн?чно-африканську культуру, кореневу в долин? Н?лу та на Сахар?.?[20]
Б?оархеолог?чне досл?дження 2006 р. стосовно морфолог?? древн?х ?гиптян професора Джоеля ?р?ша показало особливост? стоматолог?чних зразк?в[en] кор?нних п?вн?чноафриканц?в ? в менш?й м?р? п?вденно-зах?дно? частини Аз?? та п?вденного ?вропейського населення. Серед зразк?в, включених до досл?дження, ? скелетний матер?ал ?з гробниць Хавари Фаюма, що дуже т?сно згрупувався з посл?довн?стю бадар?в попереднього пер?оду. Вс? зразки, особливо пер?оду династичного, що сутт?во в?др?знялися в?д неол?ту зразка Зах?дно? Сахари з Нижньо? Нуб??. Б?олог?чна безперервн?сть була також знайдена незм?нною в?д династично? до пост-фараон?чного пер?од?в. За даними ?р?ша:
[?гипетськ?] зразки [996 мум?й] демонструють просту морфолог?ю, масове скорочення зубних ряд?в[en], под?бних до тих, що знаходяться в популяц?ях б?льше в П?вн?чн?й Африц?[21] та меншою м?рою в Зах?дн?й Аз?? та ?вроп?[22]. Описан? аналог?чн? черепно-лицев? вим?рювання серед зразк?в з цих рег?он?в[23] … перев?рка значень не виявля? жодних доказ?в зб?льшення дистанц?? фен?та м?ж зразками з першо? та друго? половин цього майже 3000-р?чного пер?оду. Тривалий пер?од, наприклад, ф?зичн? в?дстан? м?ж першою другою династ??ю Аб?досу та зразками четверто? династ?? Сакара (MMD ? 0.050), 11—12-? династ?? Ф?ви (0.000), 12-? династ?? Л?шт (0.072), 19-? династ?? Курнег (0.053) ? 26—30-? династ?? Г?за (0.027) не виявля? спрямованого зб?льшення через час … Отже, незважаючи на посилення ?ноземного впливу п?сля Другого пром?жного пер?оду, не т?льки ?гипетська культура[ru] залишалася незм?нною[24], але сам? люди представлен? зубними зразками, як б?олог?чно пост?йн? … Гебель Рамлах [зразок неол?ту Нуб?йського / зах?дно? пустел?] насправд? сутт?во в?др?зня?ться в?д бадар? на основ? 22-ритного ?MMD? (табл. 4). З огляду на це, зразок неол?ту зах?дно? пустел? сутт?во в?др?зня?ться в?д ус?х ?нших [але] найближче ? до переддинстатичних та ранн?х династичних зразк?в.
- ↑ (араб.)??? ?? ?????? ???13 ?????? ?? ??????? ???????. BBC News Arabic (брит.). 30 вересня 2017. Процитовано 1 вересня 2018.
- ↑ (рос.)?Географический энциклопедический словарь?. Москва. ?Советская энциклопедия?. 1988. — С.421.
- ↑ (англ.)Hoffman, Valerie J. Sufism, Mystics, and Saints in Modern Egypt. University of South Carolina Press, 1995. [1] [Арх?вовано 29 серпня 2005 у Wayback Machine.]
- ↑ (рос.)Характерн? типаж? ?гиптян [Арх?вовано 23 грудня 2011 у Wayback Machine.], 01.03.2010, Guide-Travel.info
- ↑ (англ.)Batrawi A (1945). The racial history of Egypt and Nubia, Pat I. J Roy Anthropol Inst 75:81–102.
- ↑ (англ.)Batrawi A. 1946. The racial history of Egypt and Nubia, Part II. J Roy Anthropol Inst 76:131–156.
- ↑ (англ.)Keita, SOY (1990). Studies of ancient crania from northern Africa. Am J Phys Anthropol. 83 (1): 35—48. doi:10.1002/ajpa.1330830105. PMID 2221029.
- ↑ (англ.)Keita, SOY (1992). Further studies of crania from ancient northern Africa: an analysis of crania from First Dynasty Egyptian tombs. Am J Phys Anthropol. 87 (3): 245—254. doi:10.1002/ajpa.1330870302. PMID 1562056.
- ↑ (англ.)Berry, AC; Berry, RJ; Ucko, PJ (1967). Genetical change in ancient Egypt. Man. 2 (4): 551—568. doi:10.2307/2799339. JSTOR 2799339.
- ↑ (англ.)Brace, CL; Tracer, DP; Yaroch, LA; Robb, J; Brandt, K; Nelson, AR (1993). Clines and clusters versus "race:" a test in ancient Egypt and the case of a death on the Nile. Yearbook of Physical Anthropology. 36: 1—31. doi:10.1002/ajpa.1330360603.
- ↑ (англ.)Irish JD (2006). Who were the ancient Egyptians? Dental affinities among Neolithic through postdynastic peoples. Am J Phys Anthropol. 129 (4): 529—43. doi:10.1002/ajpa.20261. PMID 16331657.
- ↑ (англ.)Keita SOY and Rick A. Kittles. The Persistence of Racial Thinking and the Myth of Racial Divergence. American Anthropologist Vol. 99, No. 3 (Sep., 1997), pp. 534—544.
- ↑ (англ.)Keita 1992, p. 251.
- ↑ (англ.)Brace, C. L.; Tracer, D. P.; Yaroch, L. A.; Robb, J.; Brandt, K.; Nelson, A. R. (1993). Clines and clusters versus "Race:" a test in ancient Egypt and the case of a death on the Nile. American Journal of Physical Anthropology. 36: 1. doi:10.1002/ajpa.1330360603.
- ↑ (англ.)Arredi B, Poloni E, Paracchini S, Zerjal T, Fathallah D, Makrelouf M, Pascali V, Novelletto A, Tyler-Smith C (2004). A Predominantly Neolithic Origin for Y-Chromosomal DNA Variation in North Africa. Am J Hum Genet. 75 (2): 338—45. doi:10.1086/423147. PMC 1216069. PMID 15202071.
- ↑ (англ.)Manni F, Leonardi P, Barakat A, Rouba H, Heyer E, Klintschar M, McElreavey K, Quintana-Murci L (2002). Y-chromosome analysis in Egypt suggests a genetic regional continuity in Northeastern Africa. Hum Biol. 74 (5): 645—58. doi:10.1353/hub.2002.0054. PMID 12495079.
- ↑ (англ.)Yurco, Frank (Sep–Oct 1989). Were the Ancient Egyptians Black or White?. BAR Magazine.
- ↑ (англ.)Hassan 1985; Yurco 1989; Trigger 1978; Keita 1990; Brace et al., ? цей том.
- ↑ (англ.)Trigger 1978; Bard, Snowden, ? цей том.
- ↑ (англ.)Frank Yurco, ?An Egyptological Review? in Mary R. Lefkowitz and Guy MacLean Rogers, eds. Black Athena Revisited. Chapel Hill: University of North Carolina Press, 1996. p. 62-100.
- ↑ (англ.)Irish, 1993, 1998a-c, 2000.
- ↑ (англ.)Turner, 1985a; Turner and Markowitz, 1990; Roler, 1992; Lipschultz, 1996; Irish, 1998a.
- ↑ (англ.)Brace et al., 1993.
- ↑ (англ.)Lloyd, 2000a.
- ↑ (англ.)Irish pp. 10–11.
- (рос.)Айру Ф., Феллахи Египта. М., 1954.
- (рос.)Васильев А. М., Египет и египтяне. М., 1986.
- (рос.)Кобищанов Т. Ю., Христианские общины в арабо-османском мире (XVII — первая треть XIX в.) М., 2003.
- (рос.)Лэйн Э. У., Нравы и обычаи египтян в первой половине XIX в. М., 1982.
.svg)
